ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ
27 грудня 2018 року
Справа № 808/3399/17
м . Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Лялько Ю.В.,
представника позивача Крошки В.В.,
представника відповідача Дяченко Ю.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»
до Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі у м. Запоріжжі Запорізької області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Запорізька кондитерська фабрика» (далі - ПрАТ «ЗКФ», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - УДКС України в Олександрівському районі у м. Запоріжжі Запорізької області, третя особа), в якому просить:
визнати бездіяльність відповідача щодо не подання до Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі у м. Запоріжжі Запорізької області Висновку про повернення на користь позивача надміру сплачених податкових платежів (переплати) з податку на додану вартість у розмірі 1 904 934,42 грн. протиправною;
зобов'язати відповідача підготувати Висновок про повернення на користь позивача надміру сплачених податкових платежів (переплати) з податку на додану вартість у розмірі 1 904 934,42 грн. та подати висновок до Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі у м. Запоріжжі Запорізької області.
В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання (вх. №39898 від 06.12.2018), в якому посилається на приписи ст. 44, ст. 122, п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України та зазначає, позивачем порушено п. 102.5 ст. 102, ст. 43 Податкового кодексу України та пропущено строк звернення із заявою про повернення надміру сплачених коштів, яка не подана на протязі 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, враховуючи, що сума переплати складається із сум, задекларованих позивачем: за лютий 2010 року декларація з ПДВ від 22.03.2010 №9000783528 в сумі 55 215,65 грн., за березень 2010 року декларація з ПДВ від 20.04.2010 №9001291433 на суму 25 300,00 грн., за квітень 2010 року декларація з ПДВ від19.05.2010 №9001819388 в сумі 5 000,00 грн., за березень 2011 року декларація з ПДВ від 20.05.2011 №9003606353 в сумі 998 171,00 грн., всього на суму 1 083 686,65 грн. Наголошує, що якщо позивач вважав, що його право на надання висновку щодо повернення надміру сплачених коштів було порушено за вищезазначені періоди, останній мав можливість звернутись за захистом свого порушеного права, проте ані докази звернення до суду з відповідним позовом, ані доказів звернення до контролюючого органу із відповідною заявою ним не надається, що дає підстави вважати необґрунтований позивачем пропуск строку звернення до суду. Оскільки позивач звернувся з адміністративним позовом 03.11.2017 про зобов'язання надати висновок про повернення надміру сплачених коштів за лютий, березень, квітень 2010 року, березень 2011 року, враховуючи положення ст. 122 КАС України та ст. 102 Податкового кодексу України, на момент звернення до суду з позовною заявою строки звернення (як загальний, так і спеціальний) з вимогами про зобов'язання відповідача надати висновок, сплинули, причин пропуску строку звернення позивачем у позовній заяві не наведено, а тому просить залишити позовну заяву без розгляду.
Також у судовому засіданні представником відповідача надано пояснення (вх. №42691 від 27.12.2018), у яких додатково посилається на приписи ч. 3, 4 ст. 123 КАС України та вказує, що враховуючи, що проводиться судовий розгляд справи по суті, залишення позову без розгляду є правом суду, який може своєю ухвалою залишити позов без розгляду, у випадку пропуску позивачем строку звернення до суду, не зважаючи на клопотання відповідача, подане після розгляду справи по суті.
Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання, зазначивши, що строк звернення до суду із даним позовом позивачем не було пропущено.
На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали та оголошено про час виготовлення її у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
Порядок оскарження рішень контролюючих органів встановлений статтею 56 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Суд зазначає, що для цілей адміністративного судочинства оскаржувана відмова відповідача є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки впливає на права позивача щодо отримання помилково сплачених платежів у відповідності до вимог податкового законодавства, разом з тим, за своєю правовою природою відповідь контролюючого органу, якою відмовлено в поверненні помилково сплачених податкових платежів, не породжує для позивача будь-яких обов'язків зі сплати грошових зобов'язань, у зв'язку з чим не є рішенням контролюючого органу в розумінні приписів статті 102 Податкового кодексу України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що строки оскарження, визначені статтею 102 Податкового кодексу України до даних правовідносин не застосовуються, а мають застосовуватись правила статті 99 КАС України (редакції, чинні на час звернення позивача до суду) або статті 122 КАС України (у редакції, чинній на розгляду клопотання відповідача).
Як встановлено з матеріалів справи, 26.09.2017 ПрАТ «ЗКФ» звернулась до начальника ГУ ДФС у Запорізькій області із заявою, у якій керуючись умовами повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені, визначених у пунктах 43.3, 43.4 статті 43 Податкового кодексу України, позивач звертався з вимогою: повернути надмірно сплачені грошові зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт/послуг, на поточний рахунок платника податків в установі банку у розмірі 1 940 934,42 грн., підготувавши в порядку пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України висновок про повернення сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Крім того, 26.09.2017 позивач також звернувся із такою ж заявою №1320 на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 1 940 934,42 грн. до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.
Проте, листом від 10.10.2017 №15429/10/08-01-12-01-10 ГУ ДФС у Запорізькій області повідомило, що станом на 04.10.2017 надміру сплачені грошові зобов'язання по ПДВ, що підлягають поверненню відповідно до статті 43 Податкового кодексу України підприємству ПрАТ «ЗКФ», відсутні.
Позивач, не погодившись з такою відповіддю контролюючого органу, 07 листопада 2017 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 10.11.2017 відкрито провадження у справі № 808/3399/17 та призначено її до судового розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що про відмову у поверненні помилково сплачених податкових платежів позивач дізнався з листа ГУ ДФС у Запорізькій області від 10.10.2017 №15429/10/08-01-12-01-10, а позов поданий 07.11.2017, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 122, 123 240, 241-243, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (вх. №39898 від 06.12.2018) відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.256 КАС України.
Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294, 295, 297 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлений 18.01.2019.
Суддя І.В.Батрак
