ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/8771/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Мазур А.С.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Кузьмишиної О.М., Кузьменка В.В.;
за участю секретаря: Горяінової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року (розглянута у порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, третя особа: Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2017 року, ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України (далі - відповідач), третя особа: Державна фіскальна служба України (далі - третя особа), в якому просив суд: визнати незаконним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України від 14.06.2017 про відмову у наданні йому статусу учасника бойових дій та зобов'язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України повторно розглянути надані ним документи та прийняти рішення про надання йому статусу учасника бойових дій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 подав на розгляд Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України усі необхідні документи, які підтверджують безпосередню участь у зоні проведення антитерористичної операції, та які визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413.
Проте, відповідачем було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, що, на думку позивача, є неправомірним.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України.
Зобов'язано Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України повторно розглянути документи та прийняти рішення про надання ОСОБА_2 роману Сергійовичу статусу учасника бойових дій як особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення.
Не погоджуючись з вказаною постановою, третьою особою подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_2 працював з 2016 року на посаді начальника слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Подільському районі головного управління ДФС у м. Києві.
Наказом Державної фіскальної служби України від 29.02.2016 №637-о полковника податкової міліції ОСОБА_2 - начальника слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Подільському районі головного управління ДФС у м. Києві було відряджено до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області на період з 03.03.2016 по 31.03.2016.
Наказом Державної фіскальної служби України від 01.04.2016 №1139-о полковника податкової міліції ОСОБА_2 - начальника слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Подільському районі головного управління ДФС у м. Києві було відряджено до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області на період з 01.04.2016.
Наказом Державної фіскальної служби України від 01.04.2016 №1139-о полковника податкової міліції ОСОБА_2 - начальника слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Подільському районі головного управління ДФС у м. Києві було відряджено до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області на період з 12.05.2016.
Згідно витягу із наказу першого заступника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) №224дск від 11.08.2016 вважати полковника податкової міліції ОСОБА_2 таким, що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської обл., забезпеченні її проведення з метою виконання службових завдань з 03.03.2016.
Згідно витягу із наказу керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 14.04.2016 №020 вважати полковника податкової міліції ОСОБА_2 таким, що залучений до проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської обл. та відрядженими в район її проведення з підпорядкуванням керівнику антитерористичної операції в Донецької та Луганської обл. з 03.03.2015 по 31.03.2016.
Згідно витягу із наказу керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 08.05.2016 №029 вважати полковника податкової міліції ОСОБА_2 таким, що залучений до проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської обл. та відрядженими в район її проведення з підпорядкуванням керівнику антитерористичної операції в Донецької та Луганської обл. з 01.04.2016.
Згідно витягу із наказу першого заступника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) №289дск від 15.10.2016 вважати полковника податкової міліції ОСОБА_2 таким, що вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської обл., забезпеченні її проведення з метою виконання службових завдань з 16.05.2016.
Згідно витягу із наказу керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 08.05.2016 №029 вважати полковника податкової міліції ОСОБА_2 таким, що відкликаний з району проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської обл. та відрядженими в район її проведення з підпорядкуванням керівнику антитерористичної операції в Донецької та Луганської обл. з 16.05.2016.
Довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 11.05.2016 №648/99-99-21-10-18, виданою начальником Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення АТО підтверджується, що полковник податкової міліції ОСОБА_2 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. У цій довідці вказано, що вона є підставою для надання позивачу статусу учасника бойових дій.
Крім того, в матеріалах справи міститься нагорода медаллю «Честь. Слава. Держава», виданою Київським міським головою від 30.08.2016 №841 ОСОБА_2, а також лист - подяка ОСОБА_2 Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 28.06.2016.
17.02.2017 на підставі абз.2 п.2 розділу 2 «Положення про Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України», затвердженого Наказом Мінфіну 14.11.2016 року №957 та зареєстрованого в Мінюсті 30.11.2016 року №1553/29683, позивачем було направлено на адресу Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України документи, що відповідно до абз.1 п.4 «Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» (із змінами та доповненнями), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 20.08.2014 року №413 є підставою для надання статусу учасника бойових дій та підтверджують безпосередню участь позивача в антитерористичній операції (АТО).
Листом від 14.06.2017 №7593/Д/99-99-04-04-01-14 про надання інформації Державною фіскальною службою України повідомлено позивача про те, що рішенням Комісії відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій працівникам (в т.ч. колишніх) слідчих підрозділів фінансових розслідувань ДФС, які відряджались до головних управлінь ДФС у Донецькій та/чи Луганській областях, у зв'язку з чим заяву та матеріали було повернуто позивачу.
За змістом витягу протоколу засідання Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України №3 від 28.03.2017, що наявний в матеріалах справи, вбачається, що підставою для відмови у наданні статусу учасника бойових дій працівникам слідчих підрозділів фінансових розслідувань ДФС слугувало те, що надання такого статусу іншим працівникам ДФС окрім осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення АТО без внесення змін до чинного законодавства не можливе.
Вважаючи вищевказане рішення протиправним, та такими, що було прийнято з порушенням норм діючого законодавства, ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ), Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (далі - Порядок № 413), Положенням про Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2016 року №957.
Щодо правового обґрунтування вимоги позивача що до встановлення йому статусу учасника бойових дій, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 5 Закону №3551-ХІІ, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Пунктом 19 статті 6 Закону №3551-ХІІ визначено, що учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Процедура надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 19 частини 1 статті 6 Закону, визначена Порядком №413.
Так, відповідно до пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Пунктом 4 Порядку №413 закріплено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення: витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Відповідно до пункту 5 Порядку №413, рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається:
- комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними, зокрема, в ДФС;
- міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.
Порядок розгляду матеріалів та надання статусу учасника бойових дій у Державній фіскальній службі встановлений Положенням про Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.16р. № 957, зареєстрований в Мін'юсті 30.11.16р. за № 1553/29683 (надалі - Положення № 957).
Відповідно до п.1 розділу І вказаного Положення № 957, Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України (далі - Комісія) утворюється відповідно до пункту 5 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.14р. № 413.
Згідно пункту 1 розділу ІІ Положення №957, комісія призначена для прийняття рішень про надання (позбавлення) статусу учасника бойових дій, розгляду та вивчення поданих заяв та інших матеріалів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби України (ДФС), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення №957 передбачено, Комісія, зокрема, має право: розглядати та вивчати подані керівниками підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС (далі - підрозділи АТО) довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, форма яких встановлена додатком 1 до Порядку, та інші документи, визначені пунктом 4 Порядку, які є підставою для надання громадянам статусу учасника бойових дій (далі - документи).
Розділом ІІІ Положення №957 передбачено, що Комісія складається з голови Комісії, двох заступників голови Комісії, секретаря та інших членів Комісії. До складу Комісії входять представники структурних підрозділів ДФС. За рішенням Голови ДФС до складу Комісії можуть також включатися представники громадських організацій (за їх згодою). Персональний склад Комісії затверджується наказом ДФС.
Розділом IV Положення передбачено, що формою роботи Комісії є засідання, що проводяться не рідше двох разів на місяць (за наявності документів для розгляду).
Засідання Комісії веде її голова. У разі відсутності голови Комісії головує на її засіданнях один із заступників голови Комісії.
Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.
Рішення Комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Комісії.
Рішення Комісії складається за формою, наведеною у додатку до цього Положення, підписується головою і секретарем Комісії та скріплюється гербовою печаткою ДФС.
Згідно пп.5 п.2 розділу ІІ Положення № 957, Комісія має право відмовляти в наданні статусу учасника бойових дій у разі відсутності підстав.
Підстави для відмови в наданні статусу учасника бойових дій визначені пунктом 7 розділу ІІ Положення №957, і такими підставами є:
- відсутність документів, що містять достатні докази безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення;
- надання недостовірних даних про особу;
- виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення;
- наявність обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вищезазначені підстави є вичерпними та не підлягають розширеному тлумаченню, а відтак вказана відповідачем підстава для відмови у наданні позивачу статусу учасника бойових дій (неналежність до осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС) не передбачена Положенням про Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України.
Окрім зазначеного вказує на те, що ОСОБА_2 дійсно відряджався до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області.
Факт безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України підтверджений Довідкою від 11.05.2016 №648/99-99-21-10-18.
Щодо послання відповідача на лист Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції від 21.04. 2017 № 1730/02/05.1-17, як на правову підставу прийняття рішення про відмову позивачу у наданні статусу учасника бойових дій, колегія суддів зазначає наступне.
Так, зазначені вище посилання судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги оскільки, вказаний відповідачем лист не є нормативно-правовим актом, а відтак не породжує правових наслідків у відповідній сфері суспільних відносин.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач законність оскаржуваного рішення суду не довів, тому позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про відмову у визнанні останнього учасником бойових дій підлягають задоволенню.
Оскільки встановлено, що Комісія протиправно відмовила у встановленні позивачу статусу учасника бойових дій, а також прийнявши до уваги наявність у позивача права на встановлення такого статусу, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права, у спірному випадку, є зобов'язання відповідача повторно розглянути надані позивачем документи та прийняти рішення про надання йому статусу учасника бойових дій.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 229, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 25 січня 2018 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: О.М. Кузьмишина,
В.В. Кузьменко
