УХВАЛА
28 січня 2019 року
м. Київ
справа № 354/757/17
провадження № 61-46998св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н.О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - Поляницька сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2017 року Поляницька сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання договорів оренди земельних ділянок, посилаючись на те, що останній використовує їх не за цільовим призначенням.
У липні 2018 року Поляницька сільська рада подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 здійснювати підприємницьку діяльність у приміщеннях будівель, розташованих на земельних ділянках площею 0,0400 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та площею 0,0250 га кадастровий номер НОМЕР_2, на території Полянської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області у селі в урочищі «Вишні».
Посилалася на те, що на підставі укладених 12 травня 2015 року між сільською радою та ОСОБА_4 договорів оренди останній користується двома земельними ділянками площею 0,0400 га та 0,025 га на території Поляницької сільської ради в урочищі «Вишні» з цільовим призначенням для сінокосіння.
На порушення вимог закону та умов договорів відповідач самовільно збудував на цих ділянках дві будівлі комерційного призначення, встановив септики, облаштував стоянки для автомобілів, засипав ділянки гравієм та дрібним камінням.
Такі його дії можуть завдати істотної шкоди вищезгаданим земельним ділянкам, зокрема, погіршити якість ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв'язку з чим Поляницька сільська рада просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати підприємницьку діяльність у приміщеннях будівель, що знаходяться на цих ділянках.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2018 року у складі судді Іванова А. П. заяву Поляницької сільськлї ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області задоволено.
Заборонено ОСОБА_4 здійснювати підприємницьку діяльність у приміщеннях будівель, розташованих на земельних ділянках кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0400 га, та кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0250 га, на території Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради у селі Поляниця, урочище «Вишні».
Суд першої інстанції виходив із того, що відсутність заходів забезпечення, про які просить заявник, може ускладнити або зробити неможливим подальше виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог Поляницької сільської ради.
Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2018 року ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2018 року скасовано.
У задоволенні клопотання Поляницької сільської ради про забезпечення позову Поляницької сільської ради до ОСОБА_4 про розірвання договорів оренди земельних ділянок відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована недоведеністю заявником підстав для забезпечення позову, передбачених частиною другою статті 149 ЦПК України.
Поляницька сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційне провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах касаційної інстанції.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Порядок та підстави касаційного оскарження судових рішень урегульовано у главі 2 розділу V ЦПК України.
Особливість касаційного провадження полягає перш за все у специфічних об'єктах оскарження.
Відповідно до пунктів 2 - 3 частини першої статті 389 ЦПК України з питань забезпечення позову у касаційному порядку може бути оскаржено:
1) ухвали суду першої інстанції:
- щодо (про) забезпечення позову,
- щодо заміни (про заміну) заходу забезпечення позову,
2) ухвали суду апеляційної інстанції:
- щодо (про) забезпечення позову,
- щодо заміни (про заміну) заходу забезпечення позову,
- щодо зустрічного (про зустрічне) забезпечення,
Отже, не підлягають касаційному оскарженню, ухвали суду першої інстанції:
- щодо (про) скасування забезпечення позову,
- щодо відмови (про відмову) в скасуванні заходів забезпечення позову,
- щодо відмови (про відмову) в заміні заходів забезпечення позову,
- щодо відмови (про відмову) у забезпеченні позову,
- щодо зустрічного (про зустрічне) забезпечення,
- щодо зміни (про заміну) зустрічного забезпечення,
- щодо (про) скасування зустрічного забезпечення,
та ухвали суду апеляційної інстанції:
- щодо (про) скасування забезпечення позову,
- щодо відмови (про відмову) в скасуванні заходів забезпечення позову,
- щодо відмови (про відмову) в заміні заходів забезпечення позову,
- щодо відмови (про відмову) у забезпеченні позову,
- щодо зміни (про заміну) зустрічного забезпечення,
- щодо (про) скасування зустрічного забезпечення.
При вирішенні зазначених питань забезпечення позову законодавцем визначено суд апеляційної інстанції як останню інстанцію.
Відповідно до статті 382 ЦПК України постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частина перша статті 389 ЦПК України передбачає (пункт 1), що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Таким чином касаційному оскарженню підлягають постанови суду апеляційної інстанції, ухвалені за результатами апеляційного перегляду рішень судів першої інстанції (прирівняних до них судових рішень), а також в інших випадках, прямо передбачених ЦПК України.
ЦПК України не передбачено оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції, якою скасована ухвала суду першої інстанції щодо (про) забезпечення позову.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин та з урахуванням наведених норм процесуального права постанова апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2018 року, якою відмовлено Поляницькій сільській раді у задоволенні клопотання про забезпечення позову, не підлягає оскарженню у касаційному порядку, а касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою Поляницької сільської ради, підлягає закриттю.
Керуючись статтею 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року в справі за позовом Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області до ОСОБА_4 про розірвання договорів оренди земельних ділянок закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді В. І. Журавель
Н. О. Антоненко
В.І. Крат
