ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23406/17
провадження № 2/753/3220/19
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" березня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Литвин Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ГБК «Позняки-3» до ОСОБА_2, 3-тя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу МАЙДИБУРА ОКСАНА ВАСИЛІВНА про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації,
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2017 р. позивач звернувся з позовом до відповідача, 3-тя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Майдибура О.В. про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації, мотивуючи свої вимоги тим, що 24.03.2016 р. були проведені загальні збори членів та уповноважених ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва, на яких піднімалося питання необхідності проведення приватизації майна, а саме: оформлення права власності на гаражі. З отриманої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 106483657 від 06.12.2017 вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 було набуто права власності на гаражі ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва: Гараж НОМЕР_1 загальною площею 43 кв.м на підставі довідки № 341 від 12.04.2016 ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва; гараж НОМЕР_2 загальною площею 46,8 кв.м на довідки № 524 від 09.09.2016 ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва.
12.08.2017 р. було проведено загальні збори членів та уповноважених ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва за результатами якого було виявлено, що відповідач не був прийнятий у члени ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва та не сплачував пайовий внесок, а виявлені документи підтверджують відсутність членства відповідача у вказаному кооперативі. Крім того, довідка № 524 від 09.09.2016 ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва не видавалася відповідачу на гараж НОМЕР_2.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити, не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, з заявами чи клопотаннями про неможливість розгляду справи у його відсутність до суду не звертався.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Майдибура О.В. в судове засідання з'явилась, надала до суду заперечення проти позову, в яких просила справу розглядати у її відсутність.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що 25.09.1989 р. рішенням виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів № 507 від 25.09.1989 р. було створено автокооператив «Позняки-3».
21.06.1996 р. член кооперативу ОСОБА_5 звернувся до ГБК «Позняки-3» з заявою про переоформлення належного йому гаражу на відповідача. 24.06.1996 р. від відповідача надійшла заява про прийняття його до членів кооперативу.
Відповідно до п. 11 розділу ІІ «Членство у кооперативі (автостоянці)» статуту ГБК «Позняки-3», в редакції від 10.06.1993 р., діючої станом на 1996 рік, оформлення купівлі-продажу, передачі власного гаражу (боксу) проводиться тільки за рішенням правління кооперативу з наступним затвердженням районною держадміністрацією.
Згідно з протоколом № 15 правління ГБК «Позняки-3» від 26.06.1996 р. правління надало згоду на переоформлення належного ОСОБА_5 гаражу НОМЕР_1 на ім'я відповідача та прийняття відповідача до членів кооперативу.
Згідно з витягом із розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 31.07.1996 р. № 397 було затверджено переоформлення гаражного боксу НОМЕР_1 за відповідачем.
Як вбачається з статуту кооперативу, діючої станом на 1996 р., компетенції органів управління кооперативу щодо прийняття та/або виключення особи із членів кооперативу не визначено.
Однак, п. 11 розділу ІІ «Членство у кооперативі (автостоянці)» Статуту кооперативу, діючої станом на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що членами кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 16-го віку, постійно проживають та прописані у м. Києві, мають транспортні засоби, які належать їм на правах особистої власності та зареєстровані в органах державної автоінспекції МВС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону «Про кооперацію в СРСР» в редакції, яка діяла станом на 1996 р., кооператив, є організацією громадян СРСР, які добровільно об'єднались на основі членства для спільного провадження господарської та іншої діяльності на базі належного йому на праві власності, орендованого або наданого в безплатне користування майна, самостійності, самоврядування і самофінансування, а також матеріальної заінтересованості членів кооперативу і найбільш повного поєднання їх інтересів з інтересами колективу і суспільства.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону «Про кооперацію в СРСР», членом кооперативу може бути кожний громадян, який досяг 16-го віку, якщо інше не передбачено законом Союзу РСР і союзних республік, виявив бажання і здатний брати участь у здійсненні цілей і завдань кооперативу.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 Закону «Про кооперацію в СРСР», загальні збори, як найвищий орган управління кооперативу вирішують питання про прийняття у члени кооперативу, виключають з нього, а також питання, пов'язані з виходом з кооперативу.
Відповідно до п. б розділу IV статуту кооперативу, діючого станом на момент виникнення спірних правовідносин, член кооперативу зобов'язаний своєчасно сплачувати пайові, цільові, членські внески та податки у розмірах, встановлених рішенням загальних зборів.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про власність» діючого станом на момент виникнення спірних правовідносин, член житлового житлово-будівельного. Дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування набуває право власності на це майно.
Відповідно до довідки ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва № 808 від 05.12.2017 рішення загальних зборів членів кооперативу про прийняття до членів кооперативу відповідача не приймалося, відповідачем не вносилось а ні пайового внеску, а ні вступного внеску до кооперативу.
03.08.2011 р. відповідач написав заяву, якою просить прийняти його в члени ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва у зв'язку із придбанням гаражу у ОСОБА_6
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про кооперацію» членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16- річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.
Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (ст. 11 Закону в редакції України «Про кооперацію»).
Частиною 2 ст.15 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.
Пунктів 17, 19 Статуту кооперативу, в редакції від 23.01.2002, діючої станом на 2011 рік членами кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 18-річного віку, мешканці м. Києва - власники транспортних засобів. Прийом до членів кооперативу здійснюється правлінням кооперативу, за заявою вступаючого, з наступними затвердженням загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу.
Згідно з ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Відповідно до довідки ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва № 809 від 05.12.2017 рішення загальних зборів членів кооперативу про затвердження рішення правління щодо прийняття в члени кооперативу відповідача не приймалося; відповідач не вносив а ні пайового внеску, а ні вступного внеску до кооперативу та не здійснював викуп гаражу під НОМЕР_2.
Як вбачається з витягу з журналу реєстрації довідок, довідка № 524 від 09.09.2016 на гараж НОМЕР_2 відповідачу Головою Правлінням не видавалася.
Згідно довідки ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києві № 809 від 05.12.2017 р. гараж НОМЕР_2 станом на 2011 рік був у користуванні ОСОБА_6 та при виході останнього із кооперативу, йому не був повернутий сплачений ним пайовий внесок за вказаний гараж.
Відповідно до п. 14 ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення права на нерухоме майно.
Відповідно до п. 80 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25.2.2015 р. № 1127, для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності кооперативу подаються: довідка кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.
Виходячи з наведеного, довідка № 341 від 12.04.2016 р. на гараж НОМЕР_1 та довідка № 524 від 09.09.2016 р. на гараж НОМЕР_2 є документами, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна та на підставі яких виникають права та обов'язку власника, тобто дані довідки, в розумінні вимог ст. 203 ч.1 ЦПК України, мають ознаки правочину.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що впиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК (435-15) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) (статті 1, 8 Конституції України).
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
У відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити в повному обсязі.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України оскільки позов підлягає задоволенню, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 11200,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 353, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 5, 12, 14 Закону «Про кооперацію в СРСР», ст. 15 Закону України «Про власність», ст.ст. 10, 12,19-1 Закону України «Про кооперацію», ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно», п. 80 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25.2.2015 р. № 1127, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що не набув права членства у ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва.
Визнати довідку №341 від 12.04.2016 року, видану від імені ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва, на гараж НОМЕР_1 недійсною.
Визнати довідку №524 від 9.09.2016 року, видану від імені ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва, на гараж НОМЕР_2 недійсною.
Скасувати рішення №31510714 від 22.09.2016 року про державну реєстрацію права власності, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу МАЙДИБУРОЮ ОКСАНОЮ ВАСИЛІВНОЮ, за яким зареєстровано право власності на гараж НОМЕР_1 в ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва за ОСОБА_2.
Скасувати рішення №31509472 від 22.09.2016 року про державну реєстрацію права власності, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу МАЙДИБУРОЮ ОКСАНОЮ ВАСИЛІВНОЮ, за яким зареєстровано право власності на гараж НОМЕР_2 в ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва за ОСОБА_2.
Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити від особистих речей та майна гараж НОМЕР_2 в ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва за адресою м. Київ, вул. Канальна, 3.
Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити від особистих речей та майна гараж НОМЕР_1 в ГБК «Позняки-3» Дарницького району м. Києва за адресою м. Київ, вул. Канальна, 3.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ГБК «Позняки-3» 11 200 грн. судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а учаснику справи, якому не було вручене повне заочне рішення в день його проголошення - протягом 20 днів з дня вручення його повного тексту заочного рішення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини заочного рішення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя :
