Справа №333/5557/18
Провадження №4-с/333/7/19
УХВАЛА
Іменем України
01 квітня 2019 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Єрохіної А.Б.,
заявника - ОСОБА_1, представника заявника - ОСОБА_2, боржника - ОСОБА_3, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцької А.Г., розглянувши у судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_6 на дії старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцької Анни Григорівни, стягувач: ОСОБА_3, -
ВСТАНОВИВ:
12.10.2018 року до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцької Анни Григорівни звернулась ОСОБА_7
Скарга обґрунтована тим, що у провадженні Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження №44257668 про виконання виконавчого листа № 333/3607/14-ц від 14.07.2014 року, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя. Згідно вказаного виконавчого листа з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 щомісячно стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини усіх заробітків боржника, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 05.05.2014 року і до досягнення повноліття дітьми.
Виконавче провадження відкрито 05.08.2014 року на підставі заяви ОСОБА_6
Починаючи з травня 2014 року по липень 2018 року ОСОБА_7 отримувала аліменти періодично.
При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження № 44257668 ОСОБА_10 виявлено, що старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Висоцькою А.Г. в рахунок погашення заборгованості безпідставно прийнято та зараховано чеки і квитанції, надані боржником ОСОБА_3, які не підтверджують сплату саме аліментів на користь дитини, або такі, які взагалі не сплачувалися боржником.
02.08.2018 року заявником було подано заяву до державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцької А.Г. про здійснення розрахунку зі сплати аліментів за період з травня 2014 року по липень 2018 року з вирахуванням сум, які не містять відомостей сплати аліментів. На виконання даної заяви державним виконавцем було проведено часткове вирахування сум в сумі 4560 грн. У зв'язку з тим, що Висоцькою А.Г. було відраховано не усі суми, стягувач звернулась зі скаргою на дії державного виконавця до начальника Заводського ВДВС.
09.10.2018 року ОСОБА_10 було отримано розрахунок заборгованості, відповідно до якого, старший державний виконавець Висоцька А.Г. зарахувала на користь ОСОБА_3 сплату аліментів на підставі ніким не завірених копій фіскальних документів, які водночас не містять у собі відомостей щодо призначення платежу, а також такі, які взагалі не сплачувалися боржником.
Вважає, що неправомірно були зараховані такі платіжні документи:
1) квитанція від 07.03.2017 року на суму 1709 грн., призначення платежу «зарахування коштів на платіжку картку», платник - ОСОБА_11, зараховано державним виконавцем за березень 2017 року;
2) квитанція від 26.04.2017 року на суму 1005 грн., призначення платежу «зарахування коштів на платіжку картку», платник - ОСОБА_11, зараховано державним виконавцем за квітень 2017 року;
3) квитанція від 11.10.2016 року на суму 1709 грн., призначення платежу «зарахування коштів на платіжку картку», зараховано державним виконавцем за жовтень 2016 року;
4) квитанція від 16.03.2016 року на суму 700 грн., призначення платежу «прием наличности», зараховано державним виконавцем за березень 2016 року;
5) квитанція від 18.11.2016 року на суму 800 грн., призначення платежу «прием наличности», зараховано державним виконавцем за листопад 2016 року;
6) квитанція (дату неможливо прочитати) та призначення платежу «прием наличности» на суму 860 грн., зараховано державним виконавцем за травень 2016 року;
7) квитанція від 13.02.2016 року на суму 1000 грн., призначення платежу «прием наличности», зараховано державним виконавцем за лютий 2016 року;
8) квитанція (дату неможливо прочитати) на суму 1000 грн., призначення платежу «прием наличности», зараховано державним виконавцем за листопад 2015 року;
9) квитанція від 17.06.2016 року на суму 500 грн., призначення платежу «прием наличности», зараховано державним виконавцем за червень 2016 року;
10) квитанція від 05.09.2016 року на суму 1700 грн., зараховано державним виконавцем за вересень 2016 року;
11) квитанція від 16.03.2016 року на суму 300 грн., призначення платежу «прием наличности», зараховано державним виконавцем за березень 2016 року;
12) квитанція за січень 2018 року на суму 4200 грн. (електронний переказ), без призначення платежу, зараховано державним виконавцем за січень 2018 року;
13) квитанція від 16.12.2015 року на суму 1000 грн., призначення платежу «поповнення карткового рахунку ОСОБА_12», зараховано державним виконавцем за грудень 2015 року.
Зазначені квитанції ніким не завірені, частина з них є нечитабельною, але водночас жодна з них не містить у собі відомостей про сплату аліментів. Проте, державним виконавцем Висоцькою А.Г. зазначені суми зараховані в підтвердження сплати ОСОБА_3 аліментів.
Крім того, старшим державним виконавцем Висоцькою А.Г. зараховано сплату аліментів у сумі 13 400 грн. у лютому 2018 року, 2150 грн. в квітні 2018 року, 3250 грн. в серпні 2018 року та 1 200 грн. у вересні 2018 року. Проте, зазначені суми не надходили на рахунок ОСОБА_6, який вона зазначала у своїх заявах, доданих до матеріалів виконавчого провадження.
Згідно матеріалів виконавчого провадження № 44257668 норми ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем не виконуються. Заборгованість зі сплати аліментів за підрахунками ОСОБА_6 складає 37 483 грн., а державний виконавець нарахував заборгованість у розмірі 20 285 грн. 24 коп. В матеріалах провадження є письмові попередження ОСОБА_3 про можливе тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами та притягнення до адміністративної відповідальності. Однак, державним виконавцем Висоцькою А.Г. зазначені обмеження до ОСОБА_3 не застосовувалися, штрафні санкції, пеня на наяву заборгованість не стягувалась.
У зв'язку з викладеними обставинами, ОСОБА_7 просить суд:
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцької А.Г. щодо зарахування копій фіскальних документів в рахунок погашення заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_3, які не містять у собі відомостей про їх сплату;
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцької А.Г. щодо зарахування боржнику в розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у якості сплачених тих сум, що не надходили стягувачу;
- визнати неправомірним розрахунок заборгованості від 09.10.2018 року, складений старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцькою А.Г.;
- визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцької А.Г. щодо невжиття за виконавчим провадженням № 44257668 заходів примусового виконання рішення, а саме: щодо обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, щодо обмеження у праві керування транспортними засобами, щодо виявлення відкритих в банківських установах України карткових рахунків на ім'я боржника ОСОБА_3, щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності та нарахування пені на наявну заборгованість;
- зобов'язати старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцьку А.Г. здійснити розрахунок зі сплати боржником ОСОБА_3 на її користь аліментів за період часу з травня 2014 року по липень 2018 року з вирахуванням сум за фіскальними документами, які не містять відомостей сплати аліментів на утримання дітей;
- зобов'язати старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцьку А.Г. провести у виконавчому провадженні № 44257668 виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчого листа № 333/3607/14-ц від 14.07.2014 року, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя в порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження».
15.10.2018 року ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя скаргу ОСОБА_6 було прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі з обов'язком державного виконавця, дії якого оскаржуються, надати у судове засідання оригінал виконавчого провадження ВП № 44257668 та його копію направити на адресу суду.
05.11.2018 року до суду надійшли заперечення від старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцької А.Г., в яких остання вказала, що дійсно 05.08.2014 року вона винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №44257668 на підставі заяви стягувача.
Вказане виконавче провадження стосується примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 щомісячно стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини усіх заробітків боржника, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 05.05.2014 року і до досягнення повноліття дітьми.
26.08.2018 року ОСОБА_3 з'явився до Заводського ВДВС та надав пояснення. До 17.01.2018 року ОСОБА_3 квитанцій не надавав. Згідно розрахунку заборгованості від 17.01.2018 року аліменти боржником сплачувались несистематично та не в повному обсязі. Станом на 01.01.2018 року виникла заборгованість у розмірі 36 854 грн. 97 коп.
08.02.2018 року боржником до канцелярії Заводського ВДВС надана заява про долучення до матеріалів справи копій квитанцій про сплату аліментів у розмірі 11 600 грн.
Заборгованість згідно розрахунку від 08.02.2018 року складає 11 600,06 грн.
Згідно відповідей реєструючих органів за боржником зареєстровано право власності на рухоме майно, право власності на нерухоме майно за боржником не зареєстровано. Згідно відповідей Пенсійного фонду та Державної фіскальної служби боржник офіційно не працевлаштований, пенсію не отримує, розрахункові рахунки відсутні.
З відповіді Державної фіскальної служби від 05.06.2018 року боржник отримав дохід. На підставі цієї відповіді була направлена постанова про звернення стягнення на доходи боржника.
17.07.2018 року на особистому прийомі стягувачем було повідомлено, що аліменти з підприємства вона не отримує, державним виконавцем на адресу ТОВ «Технопромінвест» була направлена вимога про надання інформації про дату звільнення боржника.
25.07.2018 року був зроблений розрахунок заборгованості, згідно якого заборгованість станом на 01.07.2018 року складала 2174 грн. 94 коп.
02.08.2018 року стягувачем ОСОБА_13 була подана заява про розрахунок заборгованості та виписка по картковому рахунку.
01.09.2018 року стягувачу був наданий розрахунок заборгованості, де до сплати аліментів були зараховані квитанції, які були надані боржником та відображені у виписці по рахунку та квитанції, в яких призначення платежу зазначалося «аліменти». Заборгованість становила 18 662 грн. 72 коп.
У зв'язку з наявною заборгованістю згідно ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» були винесені постанови про тимчасові обмеження. Враховуючи викладені обставини, державний виконавець просить у задоволенні скарги відмовити.
У судовому засіданні ОСОБА_7 підтримала вимоги своєї скарги, посилаючись на обставини, викладені в ній. Додатково пояснила, що на виконанні у старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцької А.Г. знаходиться виконавче провадження № 44257668. В 2014 році вона оформила картку в ПАТ «Укрексімбанк» для отримання аліментів, про що повідомила заявою і державного виконавця. На картку ОСОБА_3 було перераховано кошти близько десяти разів. Також, на цю картку надходила і соціальна допомога по догляду за дитиною.
У 2015 році відбулася зустріч з ОСОБА_3, який повідомив, що сплачує велику комісію при пересилці коштів, тому більше не буде сплачувати кошти через банк. Неодноразово кошти на картку вона вносила самостійно і зберігала ці чеки.
Під час чергової зустрічі ОСОБА_3 просив чеки про поповнення її картки для того, щоб надати їх до виконавчої служби для звітування, обіцяв у майбутньому повернути кошти. Скільки саме вона передала чеків ОСОБА_3 для звітування перед державним виконавцем, не пам'ятає.
В ході особистого прийому у державного виконавця і ознайомленням з матеріалами виконавчого провадження нею було з'ясовано, що у розрахунок заборгованості державним виконавцем були взяті до уваги копії квитанцій про перекази, на яких дата відправлення була нечитабельною, а оригінали цих квитанцій не було надано, також не надано підтвердження тому, що стягувач ці поштові перекази отримувала. Також, вона побачила, що квитанції з терміналу банку, які вона отримувала після поповнення картки особистими коштами, та які надала у подальшому ОСОБА_3, також були враховані державним виконавцем.
У квитанціях в призначенні платежу, в своїх заявах до державної виконавчої служби боржник зазначив, що ці платежі є саме аліментами, однак, державний виконавець здійснив зарахування цих коштів, хоча у квитанціях призначення платежу взагалі відсутнє, а тому, вважає, що зазначені вище платежі державний виконавець не мала права самовільно використовувати для погашення заборгованості за аліментами. При цьому, у деяких квитанція зазначено платника - ОСОБА_11, яка є бабусею дитини, призначення платежу також відсутнє, тому вважає, що дані платежі неможливо було зараховувати як сплату аліментів, так як це допомога онучці. У січні 2018 році поштовим переказом на її ім'я від імені ОСОБА_3 були направлені кошти в розмірі 13 000 грн. трьома платежами, в одному з них на суму 4 200 грн. не було зазначено призначення платежу, тому вважає, що зазначену суму включати в розрахунок як сплату аліментів боржником недоцільно. Крім того, кошти направлені у квітні 2018 року на суму 2 150 грн. нею взагалі не було отримано. Вважає, що діями державного виконавця порушуються їх права, як стягувача, просить скаргу задовольнити.
Представник заявника - ОСОБА_2 скаргу підтримав, просив задовольнити. Додатково пояснив, що вважає є підстави для задоволення скарги по наступним підставам. В провадженні державного виконавця Висоцької А.Г. знаходиться на виконання виконавчий лист № 333/3607/14-ц від 14.07.2014 року, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 щомісячно аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини усіх заробітків боржника, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 05.05.2014 року і до досягнення повноліття дітьми.
Вважає, що державним виконавцем не виконується належним чином ЗУ «Про виконавче провадження», так як боржник систематично ухиляється від обов'язку виконувати рішення суду, а державним виконавцем відносно останнього не застосовуються відповідні примусові заходи та санкції. ОСОБА_3 надано до виконавчої служби чеки та квитанції, але в більшості з них відсутнє призначення платежі «сплата аліментів», чеки не завірені належним чином, а в деяких з них взагалі неможливо встановити дату операції та суму, яка перераховувалась. Також, зараховані квитанції, які свідчать про поповнення ОСОБА_10 свого банківського рахунку, і яким у подальшому ОСОБА_3 заволодів фактично шахрайським шляхом.
При зверненні ОСОБА_6 до начальника виконавчої служби зі скаргою на дії державного виконавця Висоцької А.Г., але не всі. Неодноразово заявник зверталась до виконавчої служби з проханням здійснити вірний розрахунок, тобто врегулювати спірне питання мирним шляхом, проте інший розрахунок не проведено. Також, в матеріалах виконавчого провадження наявні постанови про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_3 у праві: виїзду за межі України; у керуванні транспортними засобами; полювання; користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, проте відсутнє підтвердження про направлення цих постанов у відповідні установи для виконання. Взагалі, усі активні дії по виконавчому провадженні державний виконавець проводить лише після скарг або звернення стягувача, тому в цьому він вбачає бездіяльність Висоцької А.Г. Таким чином, вважає, що зазначені дії державного виконавця є неправомірними і просить скаргу задовольнити.
В судовому засіданні старший державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцька А.Г. заперечувала проти задоволення скарги, підтримала свої письмові пояснення, надані до суду.
Додатково зазначила, що у період з червня 2015 року по жовтень 2017 року вона не працювала, зазначене виконавче провадження перебувало на виконанні у державного виконавця Гайдаш О.С., яка на цей час не працює. 17.01.2018 року до виконавчої служби прийшов ОСОБА_3, надав чеки і квитанції для огляду, з яких зроблено копії і долучено до матеріалів виконавчого провадження, на підставі чого було проведено розрахунок заборгованості. Стягувачем неодноразово писались заяви до виконавчої служби із зазначенням реквізитів рахунку, на який необхідно проводити стягнення аліментів. Саме на дані рахунки проводились відрахування, що і підтверджено випискою з банку від 16.07.2018 року, тому зарахування грошових коштів, на банківські рахунки, вказані стягувачем, і квитанції про здійснення яких були надані ОСОБА_14, вона врахувала під час здійснення розрахунку заборгованості.
Дійсно, на підставі заяви ОСОБА_6 було вирахувано деякі суми з розрахунку і станом на 09.10.2018 року проведено розрахунок, який наразі оскаржується. З серпня 2018 року боржник перераховує кошти на рахунок виконавчої служби, які потім державним виконавцем перераховуються на рахунок стягувача. 11.10.2018 року кошти у сумі 2 150 повернулись на рахунок виконавчої служби, так як невірно було зазначено реквізити, тому цю суму необхідно вирахувати із заборгованості.
Також, зазначила, що постанови про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_3 у праві: виїзду за межі України; у керуванні транспортними засобами; полювання; користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії нею були винесені ще 20.09.2018 року, направлені до реєстру. На цей час безпосередньо до відповідних органів державні виконавці свої постанови не направляють, так як підписують їх електронним підписом і такі постанови направляються в електронному вигляді.
З приводу не притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за несплату аліментів, Висоцька А.Г. пояснила, що останній міг бути притягнутий лише з серпня 2018 року, враховуючи відповідні зміни до законодавства, але з вказаного місяця була відсутня така заборгованість, за невиплату якої передбачена адміністративна відповідальність. Вважає, що її дії не суперечать вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», просила у скарзі відмовити.
ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував. Суду пояснив, що він є боржником у виконавчому провадженні, за яким з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_6 щомісячно на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини усіх заробітків боржника, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 05.05.2014 року.
Про наявність рішення суду був обізнаний, а з ОСОБА_10 було вирішено, що вона відкриває рахунок у банку і на цей рахунок він буде пересилати кошти на утримання дітей. Коли він фізично не міг перерахувати гроші, про це він прохав свою матір ОСОБА_11, яка у подальшому йому приносила відповідні квитанції.
Крім того, він дуже частко домовлявся зі стягувачем, вони зустрічалися у приміщенні банку, ОСОБА_7 до терміналу вставляла свою картку, він вносив грошові кошти, а квитанцію забирав собі. Між ним та ОСОБА_10 були нормальні стосунки, жодних претензій з її боку не було. ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла їх дитина - ОСОБА_9, у його смерті наразі обвинувачують чоловіка ОСОБА_10 - ОСОБА_15, який знаходиться під вартою. У зв'язку з цими подіями між ним та стягувачем відносини погіршились, усі спірні питання ОСОБА_7 прийняла рішення вирішувати через суд.
Аліменти стягуються на обох дітей, свідоцтво про смерть сина ОСОБА_16 він надав до виконавчої служби, у подальшому буде звертатись до суду із позовом про зменшення розміру аліментів. У січні 2018 року його викликали до Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя, де повідомили про наявну заборгованість по аліментам. Лише тоді він дізнався про те, що є якась заборгованість, тому надав чеки і квитанції, за якими проводив сплату аліментів на користь ОСОБА_6
Після розірвання шлюбу він перед стягувачем не мав жодних грошових зобов'язань, крім сплати аліментів на дітей. Всі грошові кошти, які направлялися ним на ім'я ОСОБА_6 були аліментними платежами на утримання спільних дітей. Вважає, що розрахунок заборгованості, проведений державним виконавцем є вірний.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 проти задоволення скарги заперечував, суду пояснив, що аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання дітей його довіритель сплачував майже щомісячно. Стягнення аліментів є систематичним платежем, тому надходження коштів на рахунок стягувача, зазначений нею особисто в заяві, від ОСОБА_3 є лише сплатою аліментів. Вважає, що доводи заявника про поповнення картки нею особисто, а у подальшому передачі квитанцій ОСОБА_3 для звіту перед державним виконавцем є нелогічним. Між сторонами виникли неприязні стосунки внаслідок смерті дитини, тому заявником оскаржується розрахунок, проведений державним виконавцем.
Також, на рахунок ОСОБА_6 надходили кошти від платника ОСОБА_11, які остання за проханням сина сплачувала в рахунок сплати аліментів на утримання дитини. Також, звертає увагу, що усі кошти за оспорюваними квитанціями ОСОБА_7 знімала з карткового рахунку, отримувала поштою і користувалась, тобто питань з приводу призначення коштів не виникало. Вважає, що у задоволенні скарги необхідно відмовити за її необґрунтованістю.
Допитана в якості свідка ОСОБА_11 суду пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_3, обізнана про наявність судового рішення щодо стягнення з останнього аліментів на утримання дітей. З 2015 року по 2017 рік претензій зі сторони ОСОБА_6 щодо сплати аліментів не у повному обсязі, чи не на той рахунок, не надходило. Декілька разів нею особисто, за проханням сина, було здійснено поповнення картки ОСОБА_6 в рахунок сплати аліментів, де платником касир банку зазначав саме її, так як вона не знала, що саме необхідно зазначати в платіжному дорученні. Неприязні стосунки виникли після смерті онука.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що з 2009 року знайома з ОСОБА_10, вони підтримують дружні стосунки, зустрічаються приблизно раз на тиждень. Дружні стосунки підтримує тільки з заявником, з її колишнім чоловіком ОСОБА_3 не спілкується. Зі слів ОСОБА_6 знає, що між сторонами виникали сварки з приводу місця проживання дітей, але діти залишились проживати з матір'ю. ОСОБА_7 неодноразово скаржилась на те, що ОСОБА_3 не сплачує аліменти на утримання дітей, на дзвінки не реагує. Якось одного разу, коли вона була у гостях у ОСОБА_13 - ОСОБА_15 до останньої зателефонував ОСОБА_3, який просив стягувача поповнювати банківську карту, а чеки віддавати йому для надання до виконавчої служби, щоб у нього не було неприємностей. Після цієї телефонної розмови з ОСОБА_3 ОСОБА_7 обговорювала неприємну бесіду саме з нею.
Через деякий час вона також була у гостях у стягувача, яка повідомила, що ОСОБА_3 прийшов та чекає на чеки, які вона збирала після поповнення свого рахунку через термінал банку. У подальшому ОСОБА_7 взяла якісь квитанції та вийшла на вулиця, а після цього вже зайшла додому без них та повідомила, що документи віддала ОСОБА_3
Суд, вислухавши сторони, їх представників, державного виконавця, допитавши свідків, оглянувши оригінали матеріалів виконавчого провадження ВП № 44257668, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов до такого.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Згідно з положеннями п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з вимогами ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Положеннями ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч.1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Положеннями ч.1 ст. 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
ОСОБА_7 ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження № 44257668 09.10.2018 року, а скаргу на дії старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцької А.Г. подала 12.10.2018 року, тобто в строк, передбачений ч.1 ст. 449 ЦПК України.
Судом встановлено, що 05.08.2014 року на підставі заяви ОСОБА_12 про відкриття виконавчого провадження і виконавчого листа №333/3607/14-ц, виданого 14.07.2014 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_3 (ОСОБА_6) щомісячно аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини усіх заробітків боржника, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 05.05.2014 року і до досягнення повноліття дітьми, державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Запорізького міського управління юстиції Висоцькою А.Г. відкрито виконавче провадження ВП № 44257668, в якому боржником є ОСОБА_3, а стягувачем - ОСОБА_3 (ОСОБА_6) (т.2 а.с. 198-200).
Порядок стягнення аліментів на утримання дітей визначається законом - ст. 79-91, 194-197 СК України та статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження».
У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів, стягнення звертається на майно боржника.
Розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника.
Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання; за заявою сторін виконавчого провадження; у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії та стипендії боржника; у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; за власною ініціативою; в інших передбачених законом випадках.
Під час вивчення виконавчого провадження ВП № 44257668 судом встановлено, що 06.08.2014 року державним виконавцем зроблено запити щодо наявності нерухомого, рухомого майна боржника, запит до Пенсійного фонду України, Держземагентсва у Запорізькій області, податкової служби, адресно-довідкове бюро, бази АІС «Автомобіль» (т.2, а.с.186-195).
26.08.2014 року ОСОБА_3 було викликано до виконавчої служби, роз'яснено права та обов'язки у виконавчому провадженні (т.2, а.с.196-197).
У подальшому виконавче провадження знаходилося у провадженні державного виконавця Гайдаш О.С.
ІНФОРМАЦІЯ_4 року державним виконавцем Гайдаш О.С. виносилось попередження ОСОБА_3 про те, що заборгованість зі сплати аліментів складає більше ніж три місяці, була витребувана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація з Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та здійснено розрахунок заборгованості на 16.06.2017 року (т.2, а.с. 171 - 184).
17.01.2018 року та 08.02.2018 року до виконавчої служби ОСОБА_3 надано квитанції про сплату аліментів (т. 2 а.с. 146-167).
В цей же день, державним виконавцем Висоцькою А.Г. здійснено розрахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_3, станом на 01.03.2018 року складала 11 600 грн. 06 коп. (т. 2, а.с. 143).
У подальшому, ОСОБА_3 було надано квитанцію про сплату стягувачу аліментів на суму 11 600 грн. (т.2 а.с.142).
03.05.2018 року стягувачем надано заяву про зміну прізвища з «Лазаренко» на «Погоріла» та вказано адресу проживання боржника - м. Запоріжжя, вул. Шламова, буд. 22-а (т.2, а.с. 139). Того ж дня, держаний виконавець Висоцька А.Г. зробила запити щодо наявності нерухомого майна у ОСОБА_3, до Держтехнагляда, Державної служби з питань праці, Державної служби з безпеки на транспорті, Держгеокадастру, Пенсійного фонду України (т.2 а.с. 131-137).
15.05.2018 року державний виконавець Висоцька А.Г. здійснила розрахунок заборгованості, відповідно до якого станом на 01.05.2018 року існує переплата по аліментах у сумі 125 грн. 83 коп. (т.2 а.с. 126).
04.06.2018 року державним виконавцем здійснено запит до Державної фіскальної служби України про джерела доходів ОСОБА_3 (т.1 а.с. 43-44).
20.06.2018 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи платника, так як встановлено, що ОСОБА_3 працює у ТОВ «Технопромінвест» (т.2 , а.с. 110-111).
До виконавчого провадження долучено копію свідоцтва про смерть ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року (т. 2, а.с. 113).
17.07.2018 року від ОСОБА_13 надійшла заява про перерахування коштів, які надійшли від ОСОБА_14 на банківський рахунок АТ «Укрексімбанк» №8271049150 (т.2 а.с. 108).
Того ж дня ОСОБА_13 надала заяву про здійснення розрахунку заборгованості по аліментах і зазначила, що ОСОБА_3 працює монтажником в ПП «РРС» (т.2 а.с. 106).
25.07.2018 року державний виконавець Висоцька А.Г. здійснила розрахунок заборгованості, згідно якого сукупній розмір заборгованості ОСОБА_3 на червень 2018 року складає 2 174 грн. 94 коп. (т.2 а.с. 100-101).
02.08.2018 року ОСОБА_13 звернулась до виконавчої служби із заявою про проведення розрахунку заборгованості по сплаті аліментів за травень 2014 року по липень 2018 року з вирахуванням сум, які не підтверджують сплату аліментів та надала виписку по рахунку з банку (т. 2, а.с. 66-94).
16.08.2018 року до виконавчої служби ОСОБА_13 надала копії квитанцій, за якими надходили кошти на її ім'я поштовим переказом і просила їх вирахувати з розрахунку заборгованості, так як ці квитанції не мають призначення платежу «аліменти» (т. 2, а.с. 57-66).
01.09.2018 року державний виконавець Висоцька А.Г. здійснила розрахунок заборгованості, згідно якого сукупній розмір заборгованості ОСОБА_3 станом на 01.08.2018 року складає 18 662 грн. 72 коп. (т. 2, а.с. 53-55).
20.09.2018 року старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцькою А.Г. винесено постанови про арешт майна боржника, про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_3 у праві: виїзду за межі України; у керуванні транспортними засобами; полювання; користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (т. 2, а.с. 39-52).
28.09.2018 року ОСОБА_13 написала скаргу на ім'я начальника Заводського ВДВС ОСОБА_18, в якій просила притягти до дисциплінарної відповідальності державного виконавця Висоцьку А.Г., здійснити її заміну на іншого державного виконавця, здійснити розрахунок заборгованості ОСОБА_3 аліментів за період з травня 2014 року по липень 2018 року та нарахувати пеню за весь період виконання ВП №44257668 (т.2 а.с. 32-34).
Листом від 09.10.2018 року начальник Заводського ВДВС надав відповідь ОСОБА_13, зазначивши про законність врахування квитанцій, які надав ОСОБА_14, відсутність підстав для притягнення Висоцької А.Г. до дисциплінарної відповідальності і радив з приводу стягнення пені по заборгованості за аліментах звернутися до суду (т.2 а.с. 31).
09.10.2018 року державний виконавець Висоцька А.Г. здійснила розрахунок заборгованості по аліментах, згідно якого заборгованість ОСОБА_3 по аліментах на 01.10.2018 року складає 20 285 грн. 24 коп. (т.2 а.с. 25).
12.10.2018 року державним виконавцем винесено вимогу ОСОБА_13 про надання реквізитів банківської картки для перерахування коштів, які надійшли на депозитний рахунок служби. Аліменти, які перераховувалися на надані реквізити повертаються (т. 2, а.с.19-20).
До виконавчої служби стягувач 06.11.2018 року, 26.11.2018 року надавала заяви про перерахування коштів (аліментів), які надходять від боржника ОСОБА_3 на її користь на банківський рахунок №8271049150 (т. 2, а.с. 2-3, 15-16).
Згідно з вимогами ч.8 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, вказані вимоги (перевірка щодо виявлення рахунків боржника, рухомого та нерухомого майна) державний виконавець Висоцька А.Г. у період з 25.07.2018 року по 09.10.2018 року, тобто у той період, коли по даних розрахунку державного виконавця існувала заборгованість ОСОБА_3, Висоцька А.Г. не у повному обсязі виконувала дії, направлені на виявлення рахунків боржника).
Крім того, згідно ч.4 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Аналіз матеріалів виконавчого провадження свідчить про те, що державний виконавець Висоцька А.Г. у період з 17.01.2018 року по 09.10.2018 року щомісячно не обчислювала заборгованість із сплати аліментів.
Таким чином, старший державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцька А.Г. під час виконання своїх службових обов'язків у виконавчому провадженні ВП №44257668 (у період з 05.08.2014 року по 26.08.2014 року та з 17.01.2018 року по 09.10.2018 року) не у повному обсязі виконала вимоги, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження».
Водночас, вимоги ОСОБА_6 щодо зобов'язання державного виконавця Висоцьку А.Г. провести у виконавчому провадженні № 44257668 виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчого листа № 333/3607/14-ц від 14.07.2014 року, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя в порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження», на думку суду не підлягають задоволенню, так як ці вимоги - це обов'язок державного виконавця, передбачений у ч.1 ст.18 вказаного Закону, згідно якої виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 07.12.2017 року, який набрав чинності 06.02.2018 року, посилено відповідальність платників аліментів в разі допущення заборгованості, введено відповідні заходи та порядок їх застосування, з наданням відповідних повноважень державному виконавцю.
Відповідно до ч.12 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.
Частина 1 статті 183-1 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність передбачена за несплату аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Стаття 58 Конституції України гарантує, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч.1, 2 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
В даному випадку в діях ОСОБА_3 вбачався би склад адміністративного правопорушення лише тоді, коли на 06.09.2018 року або на 06.10.2018 року у нього була заборгованість, сукупний розмір якої перевищував суму відповідних платежів за 6 місяців, починаючи з 06.02.2018 року, тобто суму у розмірі 12 142 грн. 02 коп. (щомісячний платіж 2024, 17 грн. Х 6 міс). Як вбачається з розрахунку заборгованості такого сукупного розміру заборгованості у ОСОБА_3 у вказаний період не було, тому вважаю, що у державного виконавця не було і законних підстав для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній з 28.08.2018 року та на момент винесення постанов державним виконавцем (20.09.2018 року), за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяця, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
20.09.2018 року державний виконавець Висоцька А.Г. винесла постанови: про арешт майна боржника, про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_3 у праві: виїзду за межі України; у керуванні транспортними засобами; полювання; користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (т. 2, а.с. 39-52).
На 20.09.2018 року згідно розрахунку заборгованості сукупний розмір заборгованості ОСОБА_3 складав всього 19 461,06 грн., а з 06.02.2018 року (так як ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», якою були внесені зміни до ч.9 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження» набрав чинності 06.02.2018 року) ця заборгованість складала 6745, 04 грн. (19 461,06 - 12 716,02). Сума платежів ОСОБА_3 у 2018 року за 4 місяці складала 8096, 68 грн., так як щомісячно останній повинен був сплачувати аліменти у розмірі 2 024 грн. 17 коп.
Отже, на думку суду, за вказаних обставин у державного виконавця не було підстав для винесення 20.09.2018 року постанов про тимчасові обмеження, передбачені ч.9 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Водночас, законодавець не передбачив обов'язок державного виконавця обчислювати вказану пеня на відміну від заборгованості (ч.3 ст.195 СК України), тому суд вважає за неможливе визнавати бездіяльність державного виконавця Висоцької А.Г. з приводу не нарахування пені по заборгованості по аліментах.
Згідно ч.3 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Згідно частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело прав.
Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Суд під час розгляду справи дослідив усі квитанції, на які посилалася у своїй скарзі ОСОБА_7, та інші квитанції, що містяться у матеріалах виконавчого провадження, та дійшов до такого.
Квитанції: від 07.03.2017 року на суму 1709 грн., від 26.04.2017 року на суму 1005 грн. та від 11.10.2016 року на суму 1709 грн., на думку суду, неправомірно внесені державним виконавцем в розрахунок заборгованості по аліментам від 09.10.2018 року, так як платником в них зазначено «Лазаренко Людмилу Володимирівну». При допиті у судовому засіданні ОСОБА_11, а також сторона боржника у подальшому під час розгляду справи, не довела, що зазначені у вказаних квитанціях кошти були матір'ю боржника направлені від імені ОСОБА_3 на утримання дітей як аліменти, тому ці суми необхідно виключити з розрахунку.
В судовому засіданні було встановлено, і це підтверджується поясненнями стягувача і державного виконавця, що сума направлена ОСОБА_3 у квітні 2018 року в розмірі 2150 грн. не отримана ОСОБА_10 і повернута на рахунок виконавчої служби, хоча в розрахунок заборгованості її зараховано. Таким чином, зазначена сума є такою, що внесена неправомірно і її необхідно вирахувати.
Посилання ОСОБА_6 на те, що квитанції: від 18.11.2015 року, 13.02.2016 року, 16.03.2016 року, 26.05.2016 року, 17.06.2016 року, 05.09.2016 року, 18.11.2016 року необхідно вирахувати з розрахунку заборгованості по аліментах, так як зазначені кошти внесені нею самостійно через термінал банку, а у подальшому отримані чеки були надані боржнику, суд не приймає до уваги, а до показань свідка ОСОБА_17, з цього приводу, яка є близькою подругою стягувача, суд відноситься критично. Вказані факти, крім зазначених пояснень, не підтверджені достатніми та належними доказами, а позиція заявника про надання ОСОБА_3 квитанцій для звітування перед виконавчою службою взагалі є нелогічною, з урахуванням неприязних стосунків між сторонами.
Суд вважає, що наявність саме у ОСОБА_3 оригіналів квитанцій про поповнення карткового банківського рахунку ОСОБА_6 та відсутність у сторін інших зобов'язань, а також певних домовленостей (наприклад, про надання боржником додаткової допомоги на дітей) свідчить про те, що грошові кошти, на які поповнювався картковий рахунок стягувача, надавалися ОСОБА_3 в якості аліментів на дітей за рішенням суду.
На думку суду, суд, вважає за доцільне прийняти платіж на суму 4 200 грн. від 22.01.20018 року і вважати його таким, що правомірно внесений до розрахунку заборгованості від 09.10.2018 року, сплачений ОСОБА_3 поштовим переказом без зазначення призначення платежу «аліменти», так як у цей день було відправлено три платежі: на суму 4200 грн., 4200 грн. та 4000 грн. з періодичністю у декілька хвилин як сплата аліментів, тому і цей платіж необхідно вважати сплатою аліментів.
Крім того, суд не приймає до уваги і не може погодитись із доводами ОСОБА_6 та її представника з приводу вирахування сум, внесених ОСОБА_3 без зазначення призначення платежу «сплата аліментів», так як аліменти є обов'язком боржника і останній повинен сплачувати їх щомісячно, а отже платежі носять періодичний характер. Зазначені суми вносились ОСОБА_3 періодично на картковий рахунок стягувача, зазначений нею особисто в матеріалах виконавчого провадження. При цьому, сторонами у судовому засіданні не зазначалось про певну домовленість між ними про перерахування додаткової матеріальної допомоги на утримання дітей та якісь грошові зобов'язання. Тобто, кошти внесені ОСОБА_3, де у квитанції він зазначений як платник, навіть без зазначення призначення платежу, необхідно вважати, як сплату аліментів.
Згідно з вимогами ч.2 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За наведених вище обставин, вважаю, що підлягає задоволенню вимога ОСОБА_6 щодо визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцької А.Г. щодо складання розрахунку заборгованості від 09.10.2018 року, яку необхідно зобов'язати провести новий розрахунок заборгованості.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 447, 448, 450, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_6 на дії старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцької Анни Григорівни, стягувач: ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцької Анни Григорівни щодо складання розрахунку заборгованості від 09.10.2018 року.
Зобов'язати старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцьку Анну Григорівну здійснити новий розрахунок заборгованості у виконавчому провадженні № 44257668 за період з травня 2014 року по липень 2018 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 05.04.2019 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод
