РІШЕННЯ
Іменем України
05 квітня 2019 року
Київ
справа №9901/133/19
адміністративне провадження №П/9901/133/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді Юрченко В.П.,
Суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Пасічник С.С., Хохуляка В.В.
секретар судового засідання - Титенко М.П.,
за участю:
представник відповідача - Лисюк М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправними,
ВСТАНОВИВ:
11.03.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов ОСОБА_3, у якому він просив визнати протиправним безпідставне продовження Вищою кваліфікаційною комісію суддів України (далі - ВККС України або Комісія) строку надання відповіді на запит на інформацію, не зазначення причин продовження строку надання відповіді на запит на інформацію.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що при ВККС України утворюється та функціонує Громадська рада доброчесності, яка надає, за наявності відповідних підстав, висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності. У разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ГРД ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Для отримання відповідних копій таких рішень Вищої кваліфікаційної комісії України, ухвалених в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційних судів у складі Верховного Суду, оголошеного відповідачем 02.08.2018 та інформації про їх опублікування він звернувся із запитом на отримання публічної інформації. Проте, у відведений Законом України «Про доступ до публічної інформації» строк, відповіді за свій запит він не отримав.
Натомість, відповідач в порушення частини третьої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» надіслав на його електрону пошту лише відповідь від 15.02.2019 про продовження строку розгляду його запиту без зазначення причин.
Тому позивач вважає, що відповідач безпідставно продовжив строк розгляду його запиту без обґрунтування причин такого продовження.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, доповнивши їх обґрунтування доводами про те, що пленарні засіданні відповідачем проведено в період з 18.02-25.02.2019, в той час як відповідь на запит він отримав лише 13.03.2019, що перешкодило йому підготуватись до їх проведення.
Представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні письмовому відзиву, де зазначив, що 12.02.2019 ОСОБА_2 звернувся до Комісії, як розпорядника інформації, із заявою про надання йому електронних копій всіх рішень колегій Комісії, ухвалених в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Верховного Суду, оголошеного Комісією 02.08.2018 й надісланих на засідання Комісії у пленарному складі для їх підтримки, a також повідомити коли зазначені рішення Комісії були опубліковані у досьє кандидатів на посаду судді, учасників вказаного конкурсу. Розглянувши запит на інформацію ОСОБА_2, Комісія у своєму листі від 15.02.2019, з дотриманням строку встановленого Законом, зазначила, що згідно з вимогами частини четвертої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» строк розгляду запиту на інформацію було продовжено. Крім того, Комісією повідомлено позивача, що про результати розгляду запиту його буде поінформовано в порядку та строки, визначені законом. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 помилково стверджує, що Комісією, у зв'язку із безпідставним продовженням строку розгляду його запиту на інформацію, порушено гарантоване йому Конституцією України право на інформацію. Зазначені твердження є необґрунтованими, свідчать про тлумачення позивачем норм закону на власний розсуд й такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на те, що розпорядник інформації, яким є Комісія, у випадку визначеному законом має право продовжити строк розгляду запиту на інформацію. При цьому відповідні дії розпорядника інформації цілком раціональні, оскільки в період коли позивач подав свій запит, на Вищу кваліфікаційну комісію суддів України припадало велике коло надважливих завдань, зокрема реформування суддівського корпусу. Варто зазначити, що позивач в повній мірі обізнаний про значний обсяг проведених Комісією процедур, оскільки як член Громадської ради доброчесності відповідно до закону приймав активну участь у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання, при цьому необґрунтовано стверджує про відсутність причин продовження строку розгляду його запиту на інформацію. Також, позивача поінформовано про те, що вказані рішення були розміщені на офіційному веб-сайті Комісії в електронних файлах досьє кандидатів на посаду судді, які приймали участь у конкурсі. Тому вважає, що позивач взагалі зловживає своїми правами, оскільки від нього майже щотижня до Комісії надходять різні запити на великі обсяги інформації. В цей же час Комісія здійснює свій обов'язок із реалізації прав не тільки позивача, але й інших запитувачів, які щодня надходять до Комісії у великій кількості та обсягах, на виконання яких необхідний значний час для опрацювання та виконання. З урахуванням вказаного позивач не наводить доводів, не надає належних і допустимих доказів щодо нібито протиправного та безпідставного продовження Комісією строку надання відповіді на запит на інформацію, а також які норми закону порушено Комісією. Натомість обставини спірних правовідносин свідчать про правомірність дій Комісії. Тому, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивача і представника відповідача, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
11.02.2019 ОСОБА_2 звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з письмовим запитом про отримання публічної інформації, що був направлений на електрону пошту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому просив:
1) надати електронні копії усіх рішень колегії Комісії, ухвалених у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних суддів у складі Верховного Суду, оголошеного Комісією 02.08.2018, які надіслані на засідання Комісії у Пленарному складі для їх підтримки відповідно до абзацу третього підпункту 1.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
2) повідомити, коли вказані рішення опубліковані у відповідних досьє кандидата, розміщених на сайті Комісії.
Підставами для отримання вказаної інформації позивач в запиті зазначає, що за час проведення співбесід з Кандидатами в рамках конкурсу до Верховного Суду, оголошеного 02.08.2018 колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України розглядали висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та приймали рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя з подальшим направленням цього рішення на підтвердження Пленарним засіданням ВККС України відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Комісії.
Запитувану інформацію просив надіслати в електронній формі на адресу, ІНФОРМАЦІЯ_1.
15.02.2019 на електронну пошту позивача надійшла відповідь на його письмовий запит, що оформлена листом вих. № М-1034/19 за підписом Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4., в якому зазначено наступне: "Повідомляємо, що на підставі частини четвертої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» строк розгляду запиту за вх. № М/ел-1/19/27, що надійшов до Комісії 12 лютого 2019 року, продовжено. Про результати розгляду Вас буде поінформовано відповідно до законодавства України».
15.03.2019 на електронну пошту позивача надійшла відповідь на його письмовий запит, що оформлена листом вих. № М-11453/19 за підписом Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4. Додатки на 279 аркушів в одному примірнику.
Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є дії ВККС України з приводу продовження строку надання відповіді на запит ОСОБА_2
Зокрема, позивач вказує, що розпорядником інформації, - Комісією, в порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» безпідставною продовжено строк надання відповіді на запит ОСОБА_2, без зазначення причин продовження такого строку.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно із пунктом першим частини першої статті 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону).
Відповідно до статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
в офіційних друкованих виданнях;
на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;
на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;
на інформаційних стендах;
будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
У відповідності до приписів статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Аналізуючи наведені положення Закону № 2939-VI, Верховний Суд зазначає, що право на доступ особи до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а і право на своєчасність її отримання.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач, на запит про надання публічної інформації ОСОБА_2 від 11.02.2018, листом від 15.02.2019 лише повідомив позивача про продовження строку його розгляду.
Надавши правову оцінку такій відповіді Верховний Суд вважає, що ВККС України не виконала всіх встановлених Законом № 2939-VI дій, а саме, відповідач не зазначив підстав та обґрунтувань в їх підтвердження щодо необхідності продовження такого строку надання відповіді на запит позивача, що є прямим порушенням вимог частини четвертої статті 20 Закону № 2939-VI, відповідно до якої, - у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що запитувана ним у відповідача інформація має значення для здійснення повноважень Громадської ради доброчесності до числа якої він входить, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виконує функції дорадчого органу Комісії під час здійснення масштабної судової реформи, в тому числі щодо добору суддів до новоствореного Верховного Суду. При цьому, отримана із місячним запізненням від відповідача інформація не мала для позивача значення, оскільки її актуальність була важливою в період подання такого запиту.
Враховуючи встановлені обставини, є підстави для висновку, що відповідач не навів належного обґрунтування необхідності продовження строку надання відповіді на запит ОСОБА_2 та не спростував доводи позивача в цій частині.
Таким чином, Верховний Суд приходить до переконання, що відповідач, отримавши запит про надання публічної інформації, зобов'язаний був надати таку інформацію в п'ятиденний строк. Використати можливість ненадання такої інформації в п'ятиденний строк можливо лише за умови, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, при цьому мотиви такого продовження мають бути належним чином обґрунтовані.
Зважаючи на наведене, позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання дій протиправними є частково обґрунтованими, оскільки відповідач не вказав у своєму листі законних підстав для необхідності продовження строку надання відповіді на публічний запит позивача, що суперечить приписам Закону №2939-VI.
З таких підстав, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача на отримання публічної інформації у даних правовідносинах є визнання протиправними дії щодо продовження Вищою кваліфікаційною комісією суддів України строку надання відповіді на запит щодо інформації ОСОБА_2 від 11.02.2019.
Керуючись статтями 193, 194, 242 - 244, 246, 250, 257, 266 Кoдексу адміністративнoгo судoчинства України,
ВИРШІИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправними задовольнити.
Визнати протиправними дії щодо продовження Вищою кваліфікаційною комісією суддів України строку надання відповіді на запит щодо інформації ОСОБА_2 від 11.02.2019.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (ІНПП - НОМЕР_1), сплачений ним судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу може бути подано протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи:
- ОСОБА_2: АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2 ІНПП - НОМЕР_1.
- Вища кваліфікаційна комісія суддів України: м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9, Київ, 02000, ЄДРПО 37316378.
Головуючий суддя В.П. Юрченко
Судді: Л.І. Бившева
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник
В.В. Хохуляк
Повний текст виготовлено 10.04.2019
