ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду
БакуліноїС.В.
05 квітня 2019 року
м. Київ
у справі № 911/848/18 (провадження № 12-51гс19) за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал логістик» (далі - ТОВ «Термінал логістик»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Служби автомобільних доріг у Київській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійсними розпорядження та державного акта, витребування земельної ділянки за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13 серпня 2018 року, та постановуПівнічного апеляційного господарського суду від 8 січня 2019 року.
24 квітня 2018 року керівник Бориспільської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та ТОВ «Термінал Логістик» про визнання недійсними розпорядження від 27 жовтня 2008 року № 6573 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області» та державного акта серії НОМЕР_1, яким посвідчено право власності ТОВ «Термінал Логістик» на земельну ділянку площею 7,3892 га, а також витребування з незаконного володіння цієї земельної ділянки.
Позов мотивовано порушенням вимог земельного законодавства під час виділення земельних ділянок у зоні відведення земель для будівництва кільцевої дороги на території Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Господарський суд Київської області рішенням від 13 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 8 січня 2019 року, в частині визнання недійсним розпорядження провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; в частині визнання недійсним державного акта та витребування з незаконного володіння земельної ділянки в позові відмовив.
Суди першої та апеляційної інстанцій послалися на те, що вимоги про визнання розпорядження недійсним підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки вони стосуються прав та охоронюваних законом інтересів фізичних осіб. В частині відмови в позові вказали на похідний характер таких вимог та зазначили, що право власності на земельну ділянку ТОВ «Термінал логістик» набуло не на підставі оспорюваного розпорядження, а на підставі укладених з фізичними особами договорів купівлі-продажу земельних ділянок.
7 лютого 2019 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та прийняття нового рішення про задоволення позову. Серед інших підстав скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій правил предметної та суб'єктної юрисдикції.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 21 березня 2019 року відкрила касаційне провадженнята на підставі частини шостої статті 302 ГПК України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 5 квітня 2019 року справу № 911/848/18 за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 13 серпня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 8 січня 2019 року прийняла та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 12 червня 2019 року.
Однак з ухвалою Великої Палати Верховного Суду про призначення цієї справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи погодитися не можу з огляду на таке.
Відповідно до частин третьої - шостої статті 301 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п'ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Так, по-перше, за загальним правилом, закріпленим частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
По-друге, призначаючи цю справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, Велика Палата Верховного Суду вказала, що до справ з вимогами немайнового характеру може застосовуватися частина четверта статті 301 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає можливість розгляду касаційної скарги без повідомлення учасників у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак за змістом частини четвертої статті 301 цього Кодексу без повідомлення учасників справи здійснюється перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто законодавець чітко передбачив можливість перегляду рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи саме у справах, предметом позову в яких є вимоги майнового характеру, а саме вимоги, які підлягають вартісній оцінці та «ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
Ототожнення позовних вимог майнового характеру з вимогами немайнового характеру, тобто такими, що не підлягають вартісній оцінці, у тому числі й у контексті статті 301 Господарського процесуального кодексу України, на моє переконання, є помилковим.
По-третє, положеннями частини п'ятої статті 301 Господарського процесуального кодексу України законодавець уточнює випадки, коли справа може розглядатися судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, а зокрема: «перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи».
З огляду на викладене та оскільки предметом позову в цій справі є, зокрема, вимога про визнання недійсними розпорядження, тобто вимога немайнового характеру, а також ураховуючи, що предметом перегляду в суді касаційної інстанції є постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним розпорядження та про відмову в позові в частині вимог про визнання недійсним державного акта та витребування з незаконного володіння земельної ділянки, - розгляд такої справи в суді касаційної інстанції повинен здійснюватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи відповідно до частини третьої статті 301 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, оскільки Велика Палата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, вважаю, що розгляд цієї справи має відбутися в порядку, визначеному законом, зокрема статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Суддя: С. В. Бакуліна
