ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/1844/15 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач Шурко О.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Червоненський завод продтоварів" до Державної фіскальної служби України третя особа: Прокуратура Житомирської області про скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Державне підприємство "Червононенський завод продтоварів" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа Прокуратура Житомирської область про скасування рішення від 14.01.2015 року № 000316.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволені позову відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Андрушівською об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області проведена фактична перевірка щодо дотримання вимог чинного законодавства у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів на ДП "Червоненський завод продтоварів" (Житомирська область, Андрюшівський район, смт. Червоне, вул. Перемоги, 14-А), за результатами якої складено акт від 17.07.2014 року № 2/21/00374663.
Як встановлено судами, під час проведення перевірки позивачем надано товарно-транспортні накладні (ТТН) на реалізацію компоненту моторного палива альтернативного (КМПА), а саме: ТТН від 14.07.2014 року, серії 01АААА № 042164 на реалізацію КМПА в кількості 23239,63 кг за ціною 5,5596 грн/кг на суму 129203,05 грн. без ПДВ; ТТН від 14.07.2014 року, серії 01АААА № 042165 на реалізацію КМПА в кількості 5687,45 кг за ціною 5,5596 грн/кг на суму 31619,95 грн. без ПДВ; ТТН від 15.07.2014 року, серії 01АААА № 042166 на реалізацію КМПА в кількості 22661,36 кг за ціною 5,5596 грн/кг на суму 125988,1 грн. без ПДВ.
Перевіркою встановлено, що зазначені ТТН не мітять відмітки представника органу державної податкової служби на акцизному складі "Виїзд дозволено", таким чином позивач реалізував КМПА без дозволу представника ДПС на акцизному складі без сплати акцизного податку з кількості 51588,44 кг, що становить 6530,18 дал (сума акцизного податку 4596524,74 грн.) КМПА, чим порушено ст.229 та ст.230 Податкового кодексу України, п.2.4. Порядку роботи представників органів державної податкової служби на акцизних складах та податкових постах, затвердженого наказом ДПА України від 11.01.2011 року № 14.
Реалізація вказаного КМПА в кількості 51588,44 кг, що становить 6530,18 дал КМПА здійснена: без надання контрольному посту на акцизному складі підтверджуючих документів про сплату акцизного збору, або копії податкового векселя на суму податку нарахованого на обсяг реалізованого КМПА, без розрахунку акцизного податку виходячи з фактично отриманої кількості КМПА, без акта про відвантаження та приймання КМПА за формою П-24, затвердженою наказом Мінагрополітики від 13.04.2009 року № 264, чим порушено п.2.1. Розпорядження Міністерства доходів і зборів від 01.07.2014 року № 141-р "Про порядок контролю під час відвантаження спирту етилового з акцизного складу".
На підставі акта перевірки від 17.07.2014 року №2/21/00374663, відповідачем прийняте рішення про застосування фінансових санкцій від 14.01.2015 року №000316, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 11742112,91 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням про застосування фінансових санкцій від 14.01.2015 року №000316, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність рішення про застосування фінансових санкцій від 14.01.2015 року № 000316 та скасування останнього.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.
Відповідно до абз.6 ст.14 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" відвантаження спирту етилового з акцизного складу здійснюється на підставі дозволу, виданого уповноваженим представником органу доходів і зборів на такому акцизному складі. Дозвіл на відпуск спирту етилового з акцизного складу (крім відпуску спирту етилового на експорт) надається за умови сплати акцизного податку з спирту, що повинен бути переданий, грошовими коштами або забезпечення сплати акцизного податку податковим векселем, авальованим банком (податковою розпискою).
Відповідно до Порядку роботи представників органів державної податкової служби на акцизних складах та податкових постах, затвердженого наказом ДПА України від 11.01.2011 року № 14, представник органу державної податкової служби надає дозвіл на відпуск спирту з акцизного складу шляхом проставляння штампу "Виїзд дозволено" на товарно-транспортній накладній за умови наявності: акту про відвантаження та приймання спирту, розрахунку акцизного податку виходячи із фактично отриманої кількості спирту, підтвердження контролюючого органу за місцем реєстрації споживача спирту сплати акцизного податку, або копії податкового векселя взятого на облік.
Таким чином, підставою для зобов'язання підприємство сплачувати акцизний податок з спирту повинна бути наявність зазначеної речовини в виготовлених продуктах, що відпускаються з акцизного складу. Однак, це не єдина підстава. За умовами встановленими для обігу спиртовмістких речовин вони мають призначення для використання в харчовій промисловості придатні для вживання людиною, а тому потребують спеціального контролю.
За правилами ч.1 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Так, згідно абз.16 ч.2 ст.17 вказаного Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, крім іншого, вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску - 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.
Законом передбачена відповідальність саме за вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній.
З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснює виробництво та реалізацію компоненту моторного палива альтернативного (КМПА) на підставі ТУ У 24.6-30219014-009:2007 (із змінами та доповненнями) та Технологічного регламенту виробництва компоненту моторного палива альтернативного в умовах ДП "Червоненський завод продтоварів".
ТУ У 24.6-30219014-009.2007 компоненту моторного палива альтернативного (КМПА) введені в дію 03.10.2007 року та чинні до 03.10.2017 року, Всеукраїниським державним науково-виробничім центром стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів, розроблені Науково-виробничим товариством "Інтермаш", директором УкрНДІспиртбіопрод, погоджені Державним департаментом пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та першим заступником Головного санітарного лікаря України.
Згідно Технічних умов, КМПА - це анти детонаторний засіб, який призначено для виробництва біопалив моторних альтернативних для двигунів внутрішнього згорання, біокомпоненту моторного палива, а також у якості добавки до бензинів автомобільних в кількості не більше ніж 5% (об'ємних) згідно з ДСТУ 4839 та не більше 5% (масових) згідно з ДСТУ 4063.
Приналежність КМПА до альтернативного палива підтверджена Свідоцтвом Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України №144 від 11 лютого 2014 року, виданого відповідно до приписів Закону України «Про альтернативні види палива».
Згідно зареєстрованого ТУ У 24.6-30219014-009:2007 із змінами та доповненнями КМПА класифікується за Державним класифікатором продукції та послуг, затвердженим Наказом Держспоживстандарту України №457 від 11 жовтня 2010 року у товарній позиції 20.59.42-50.00 «Засоби антидетонаторні». (зазначено у правому верхньому куті титульної сторінки ТУ). Положеннями Державного класифікатору продукції та послуг визначено, що товарній позиції 20.59.42-50.00 «Засоби антидетонаторні» відповідає код 3811 11, 3811 19 00 00 за УКТЗЕД.
Експертами Київського науко-дослідного інституту судових експертиз було проведено комплексне дослідження зразка КМПА, за результатами якого надано Висновок №17042/14-34/17315/14-53 від 22.12.2014 в якому вказано, що: (1) Наданий на дослідження зразок рідини відноситься до високооктанових кисневмісних домішок (ВКД) для автомобільних бензинів; (2) За сукупною кількістю ознак досліджена рідина не відповідає вимогам ДСТУ 4221:2003 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови» та ДСТУ4284:2004 «Спирт етиловий ректифікований абсолютований. Технічні умови». ДСТУ 7166:2010 «Біоетанол. Технічні умови»; (3) Наданий на дослідження зразок має наступні характеристики згідно УКТЗЕД «Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки до для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовуються з тією самою метою, що і нафтопродукти», за умови використання у якості компоненту моторного палива.
Експертною довідкою Київської обласної Торгово-промислової палати №К-064 від 06 вересня 2010 року визначено, що Компонент моторного палива альтернативний відповідає коду: 3811 19 00 00 - Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки до для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовуються з тією самою метою, що і нафтопродукти.
Колегія суддів зауважує, що сторонами по справі на заперечується наявність у складі КМПА етанолу, як хімічної речовини, у частці не менше 97,8%, однак, товарна позиція 2207 УКТЗЕД відноситься до групи 22, яка об'єднує алкогольні і безалкогольні напої та оцет та міститься в IV розділі «Готові харчові продукти, алкогольні та безалкогольні напої і оцет, тютюн та його замінник». КМПА це антидетонаторний засіб, який призначено для виробництва біопалив моторних альтернативних. КМПА відповідає характеристикам товарної позиції 3811 і не може відноситися до товарної позиції 2207, навіть за наявність у його складі частки етанолу, оскільки призначений для використання в інших конкретно визначених цілях.
Щодо застосування санкції за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР), колегія суддів, здійснивши системний аналіз Преамбули, статті 1, абзацу 12 частини другої статті 17 цього Закону № 481/95-ВР, та з врахуванням того, що судовим розглядом встановлено, що відповідно до ТУ У 24.6-30219014-009.2007 компонент моторного палива альтернативного, хоча і вміщує етиловий спирт, проте, не є алкогольним напоєм та не може використовуватись для виробництва алкогольних напоїв, дійшла висновку про те, що норми цього Закону не поширюються на позивача, а отже доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що форма оскаржуваного рішення не узгоджується із нормами Податкового кодексу України.
Крім того, розмір застосованого штрафу у сумі 11 742 112,91 грн., є протиправним, оскільки, згідно ТТН від 14.07.2014року та від 15.07.2015року на реалізацію відвантажено товар на загальну суму 286 811 грн., що зафіксовано в акті перевірки та не заперечується відповідачем, тоді як за Законом №481/95-ВР відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.
Покладення у розрахунок штрафних санкцій акцизного податку та ПДВ, нарахованого на вартість товару - неправомірне, оскільки згідно вимог податкового законодавства суми податкових та/або грошових зобов'язань визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань або ж контролюючим органом шляхом донарахування виключно за підставами та у порядку, визначеному Податковим кодексом України (глава 4, ч. 1 ст. 217 ПК України). Податковим органом не подано суду доказів дотримання такого порядку; представник підтвердив суду, що податкові повідомлення-рішення про нарахування суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, не приймалися.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді : Василенко Я.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлено 15.04.2019.
