Справа № 462/173/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 травня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді Галайко Н.М.,
за участю секретаря Фрейдун А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить суд стягнути з останнього на свою користь 6 717 грн. 75 коп. відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, пеню у розмірі 2 028 грн. 57 коп., 3% річних у розмірі 174 грн. та 490 грн. 15 коп. інфляційних втрат.
Мотивує свої вимоги тим, що 25 квітня 2016 року приблизно о 22:30 год. у м. Львові на перехресті вулиць Городоцької та Виговського відбулася дорожньо-транспортна пригоди за участю транспортного засобу Daewoo Lanos (д.н.з. НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_2 та пішохода ОСОБА_1 . У результаті пригоди позивач отримав тілесні ушкодження та був тимчасово непрацездатним у період з 25 квітня 2016 року по 29 липня 2016 року. Відкрите за фактом заподіяння тілесних ушкоджень, кримінальне провадження № 12016140000000542 від 26 квітня 2016 року було закрито у зв`язку з відсутністю ознак складу кримінального правопорушення. Зазначає, що цивільно-правова відповідальністю водія на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Позивач 14 листопада 2016 року звернувся до відповідача, як до страховика, із заявою про виплату страхового відшкодування витрат на лікування та медикаменти та моральної шкоди, 23 листопада 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про долучення документів та доплату страхового відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою непрацездатності потерпілим, на що відповідач листом від 06 березня 2018 року за вих. № 1617 відмовив, оскільки позивачу виплачувалася допомога по тимчасовій непрацездатності згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальних страхуванням» та Постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2015 року № 440 «Про затвердження Порядку оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві». Зазначає, що він має право на отримання відшкодування, оскільки за час його тимчасової непрацездатності ним були не отримані доходи у розмірі 6717 грн. 75 коп. Також зазначає, що за п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. З огляду на вказане, також просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 2028 грн. 57 коп., а також 174 грн. 3 % річних та 490 грн. 15 коп. інфляційних втрат.
11 березня 2019 року Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
29 березня 2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому той з позовними вимогами не погодився, вважає їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що позивачу була виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності. Окрім цього зазначає, що відповідачем не було допущено прострочень виплати страхових виплат, а тому відповідач не має права на отримання пені за час прострочення здійснення страхових виплат. Окрім цього зазначає, що позивачем не було додано документів, які б підтверджували вину ОСОБА_2 . З огляду на зазначене, просить суд у задоволенні позову відмовити (а.с. 32-34).
08 квітня 2019 року позивачем до суду було подано відповідь на відзив, у якій той з аргументами, викладеними відповідачем у відзиві, не погодився. Зазначив, що Згідно з ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю. Зазначає, що виплати за соціальним страхуванням не є відшкодуванням збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а являють собою матеріальне забезпечення осіб, які тимчасово втратили працездатність (а.с. 53-55).
У судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, однак подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Оглянувши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані у ході судового розгляду, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 квітня 2016 року приблизно о 22:30 год. у м. Львові на перехресті вулиць Городоцької та Виговського відбулася дорожньо-транспортна пригоди за участю транспортного засобу Daewoo Lanos (д.н.з. НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_2 та пішохода ОСОБА_1 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження (а.с. 9).
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Daewoo Lanos (д.н.з. НОМЕР_1 ) станом на день дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (а.с. 10).
За статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Листом ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 06 березня 2018 року за вих. № 1617 стверджується, що цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Daewoo Lanos (д.н.з. НОМЕР_1 ) застрахована у відповідача за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ-9742971 (а.с. 13).
За ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю.
Згідно з доданих листків непрацездатності серії АГС № 396360, серії АГС № 316863, серії АГС № 455194 позивач отримав тілесні ушкодження та був тимчасово непрацездатним у період з 25 квітня 2016 року по 29 липня 2016 року (а.с. 6-8).
Довідкою про доходи від 13 листопада 2017 року № 149, виданою ТзОВ «Іст-Захід-Фрахт» стверджується, що середній дохід позивача за останні два місяці, що передували дню вчинення дорожньо-транспортної пригоди, становив 4444 грн. 14 коп. (а.с. 14).
За розрахунками позивача стверджується, що у лютому-березні 2016 року було 43 робочих дні. Отже, середньоденна заробітна плата позивача складала 103 грн. 35 коп. Позивач був непрацездатним у період з 25 квітня 2016 року по 29 липня 2016 року, за час якого було 65 робочих днів. З огляду на вказане, неотримана середня заробітна плата становить 6717 грн. 75 коп. (а.с. 3)
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення неотриманої середньої заробітної плати у розмірі 6717 грн. 75 коп. знайшла своє підтвердження під час розгляду справи, а тому підлягає до задоволення.
Окрім цього суд зазначає, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у розумінні цього закону страховий випадок за соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім`ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг.
За ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Враховуючи наведене, отримання позивачем матеріального забезпечення у вигляді допомоги по тимчасовій втраті непрацездатності, є виплатами за соціальним страхуванням, і не є відшкодуванням шкоди, яка завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Щодо позовної вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних суд зазначає наступне.
За ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Абз. 2 п. 4 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).
За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, сума пені за період з 22 лютого 2018 року по 04 січня 2019 року складає 2028 грн. 57 коп., сума 3 % річних становить 174 грн., інфляційні втрати дорівнюють 490 грн. 15 коп. (а.с. 15).
Судом перевірено розрахунок здійснений позивачем та встановлено, що такий не містить арифметичних помилок, є вірним, а тому вимога про стягнення пені у розмірі 2028 грн. 57 коп., 174 грн. 3 % річних, 490 грн. 15 коп. інфляційних втрат підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши зібрані докази, приходить до висновку, що вимога позивача знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню. Так з відповідача на користь позивача слід стягнути 6717 грн. 75 коп. відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, пеню у розмірі 2028 грн. 57 коп., 3% річних у розмірі 174 грн. та 490 грн. 15 коп. інфляційних втрат.
Позивачем у своїй позовній заяві було вказано, що ним було понесено 7200 грн. витрат на професійну правничу (правову) допомогу та очікується понести ще 1000 грн. витрат. У відповіді на відзив позивачем було вказано, що витрати на професійну правничу (правову) допомогу складають 8100 грн. На підтвердження зазначеної суми позивачем було надано копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 0031-ц від 06 грудня 2018 року (а.с. 16), розрахунок розміру наданої професійної правничої (правової) допомоги у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди на суму 7200 грн (а.с. 18), акт наданих робіт від 03 січня 2019 року на суму 7200 грн. (а.с. 19), квитанцію № ПН1294 від 03 січня 2019 на суму 7200 грн. (а.с. 20), розрахунок розміру наданої професійної правничої (правової) допомоги у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди на суму 900 грн. (а.с. 56), акт наданих робіт від 04 квітня 2019 року на суму 900 грн. (а.с. 57), квитанцію № ПН1710 від 05 квітня 2019 на суму 900 грн. (а.с. 58).
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
З огляду на зазначене, витрати позивача на професійна правничу (правову) допомогу у розмірі 8100 грн. є доведеними документально, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Окрім цього згідно з ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13. 76, 77, 223, 258, 263-265, ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ 24175269, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 4) про відшкодування шкоди - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 6 717 (шість тисяч сімсот сімнадцять) грн. 75 коп. відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 2 028 (дві тисячі двадцять вісім) грн. 57 коп., 3% річних у розмірі 174 (сто сімдесят чотири) грн. та 490 (чотириста дев`яносто) грн. 15 коп. інфляційних втрат.
Стягнути Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 8 100 (вісім тисяч сто) грн. витрат на професійну правничу допомогу
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Відповідно до вимог п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.
Суддя /підпис/ Н.М. Галайко
З оригіналом згідно.
Суддя:
