Ухвала
Іменем України
17 травня 2019 р.
м. Київ
провадження № 51-2403 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 31 жовтня 2018 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Захисник ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на постановлені відносно ОСОБА_5 судові рішення, в якій просить оскаржувані їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Мотиви Суду
Статтею 427 КПК України встановлено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга. Зокрема, у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. При цьому, відповідно до ст. 438 КПК України підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412- 414 цього Кодексу.
Разом із цим, за вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, передбачені ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Разом з цим, у своїй касаційній скарзі, всупереч положень ст. 438, захисник ОСОБА_4 , вказуючи на незаконність постановлених щодо ОСОБА_5 судових рішень, відповідних доводів, передбачених статтями 412-414 КПК України, в обґрунтування цього не наводить.
Захисник, обґрунтовуючи незаконність постановлених щодо ОСОБА_5 судових рішень, переважно наводить доводи, які стосуються неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а також висловлює свою версію події та дає власну оцінку доказам, відмінну від тієї, яка надана судами першої та апеляційної інстанції, що з огляду на вимоги як ст.438, так і ст. 433 КПК України, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків - п`ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
З цих підстав Суд постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 31 жовтня 2018 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків - п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_3
