Дата документу 04.06.2019
Справа№ 554/3780/19
Провадження
№1-кс/554/6387/2019
УХВАЛА
Іменем України
04 червня 2019 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави А.М.Чуванова, при секретарі Садошенко М.П., за участю заявника адвоката Бреус О.В., розглянувши скаргу адвоката Бреус Олени Володимирівни в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в порядку ст.303 КПК України,-
В С Т А Н О В И В:
Заявник - адвокат Бреус О.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого Слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в порядку ст.303 КПК України, в якій просила зобов`язати Державне бюро розслідувань, розташоване у м.Полтаві, прийняти та невідкладно зареєструвати подану нею заяву про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати за цією заявою про вчинення злочину досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ч.1 ст.374 КК України.
В обґрунтування скарги заявник вказала, що 27.02.2019 року вона звернулась до прокурора Дніпропетровської області з заявою про скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.374 КК України, слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції Покатаєвим Рустамом Вікторовичем. В подальшому заява була направлена до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві.
Так, слідчий ОСОБА_2 Р.В., діючи умисно, істотно порушив права і свободи людини, а саме права особи на захист. Умисні дії слідчого, які виразилися в ненаданні своєчасно захисника підозрюваному, тобто невиконанні встановленого порядку призначення захисника у випадках, передбачених КПК України, кваліфікуються за ч.1 ст.374 КК України, що підтверджується письмовою заявою ОСОБА_1 на аркуші справи 313.
У судовому засіданні адвокат Бреус О ОСОБА_3 В. вимоги скарги підтримала. Вказала, що кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 вже майже рік знаходиться на стадії судового розгляду в Жовтневому суді м.Дніпра. Слідчі дії були проведені ОСОБА_4 з порушенням права на захист ОСОБА_1 Докази судом ще не досліджувались, тому їх спростування на цій підставі стороною захисту ще не було використано. Вважає, що склад злочину в діях слідчого наяву, він повинен понести якщо не кримінальну, то іншу відповідальність.
Слідчий, прокурор до суду не з`явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином. Відсутність слідчого, прокурора, відповідно до положень ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши адвоката, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 року, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п. 2.2 розділу ІІ положення).
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах та повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо в заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатись такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, заявник 27.02.2019 року звернулась до прокурора Дніпропетровської області з заявою про скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.374 КК України, слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції Покатаєвим Р.В. В подальшому заява була направлена до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві.
Згідно заяви, слідчий Покатаєв Р.В., діючи умисно, істотно порушив права і свободи людини, а саме права особи на захист. Умисні дії слідчого, які виразилися в ненаданні своєчасно захисника підозрюваному, тобто невиконанні встановленого порядку призначення захисника у випадках, передбачених КПК України, кваліфікуються за ч.1 ст.374 КК України, що підтверджується письмовою заявою ОСОБА_1 на аркуші справи 313 (а.с. 7-12).
Згідно листа-відповіді від 27.03.2019 року слідчого Слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Кравченко Т., не вбачається підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування, оскільки заява не містить достатніх відомостей щодо вчинення суб`єктом злочину суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, а відтак по своїй суті не є заявою про злочин, а являє собою скаргу про можливе порушення особистих прав і законних інтересів, у зв`язку з чим заява має розглядатися в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян». Таким чином, підстав для внесення відомостей за заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вбачається (а.с.15-16 – лист).
На теперішній час відомості по заяві адвоката Бреус О.В. від 27.02.2019 року до ЄРДР не внесено.
Оцінивши обставини справи, суд вважає, що правильним є висновок щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР за вказаним повідомленням, оскільки в даній заяві не наведено формальних ознак злочину, який заявник вважає вчиненим. При цьому, заявником в поданій заяві наводяться виключно власні міркування та припущення щодо вчинення, на її думку, злочину з боку слідчого Покатаєва Р.В.
В даному контексті варто враховувати, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Крім того, фактично доводи заяви зводяться до непогодження із процесуальними діями слідчого, однак по даній справі проводиться судовий розгляд, докази ще не досліджувалися, отже дані заяви не можуть слугувати підставами для внесення відомостей до ЄРДР, а підлягають розгляду, оскарженню у порядку, передбаченому КПК України.
Таким чином, доводи заявника у заяві від 27.02.2019 року є його особистою оцінкою і ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливого скоєння злочину слідчим, тому не відповідають вимогам ст.214 КПК України.
Отже, незважаючи на те, що заявник вважає заяву від 27.02.2019 року повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.374 КК України, проте остання за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу вищезазначеного злочину. А тому, така заява, з огляду на її зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що, в свою чергу, унеможливлює автоматичне внесення відомостей до ЄРДР за вказаною кваліфікацією дій, про що просить заявник.
Також слід зауважити, що посилання заявника на вимоги ст.214 КПК України, відповідно до якої відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не допускається, не є підставою для обов`язкового внесення відомостей до ЄРДР, якщо така заява не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, оскільки ця норма стосується лише процедури прийняття такої заяви.
Таким чином, згідно наведених вище норм законодавства за таким повідомленням про внесення відомостей до ЄРДР, Територіальним управлінням ДБР, розташованим у місті Полтаві, не порушено вимог кримінального процесуального законодавства, що регламентують порядок розгляду заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення.
Відповідно до вимог ст.307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого слідчим суддею постановляється ухвала про скасування рішення слідчого, зобов`язання припинити дію, зобов`язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, суд вважає відмовити заявнику в задоволенні скарги за необґрунтованістю та безпідставністю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні скарги адвоката Бреус Олени Володимирівни в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в порядку ст.303 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: А.М.Чуванова
