Справа № 361/3106/19
Провадження № 1-кп/361/534/19
12.06.2019
У Х В А Л А
підготовчого судового засідання
12 червня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
представника потерпілої - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6 захисника - ОСОБА_7
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бровари обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні № 12018110130003213 від 26.07.2018 про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, такого, що має малолітню дитину, не працює, жителя АДРЕСА_1 , не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
04.06.2019 до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні № 12018110130003213 від 26.07.2018 про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України.
В підготовчому судовому засіданні 11.06.2019 прокурор ОСОБА_3 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, потерпіла ОСОБА_4 , представник потерпілої ОСОБА_5 проти цього не заперечували.
Обвинувачений та його захисник просили повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України. Адвокат ОСОБА_7 акцентував увагу на тому, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2019 обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12018110130003213 від 26.07.2018 повернуто прокурору для усунення недоліків, допущених при його складанні, 31.05.2019 ОСОБА_6 та йому в СВ Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області в порядку статті 290 КПК України вдруге відкрито матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12018110130003213 від 26.07.2018, із яких убачалось, що після 23.05.2019 жодних процесуальних дій по справі не проводилось, однак у врученій того ж дня копії обвинувального акта були наведені абсолютно інші обставини та механізм заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, які не кореспондувались ані з повідомленням ОСОБА_6 про підозру, ані з висновком проведеної по справі судово-медичної експертизи, ані з попереднім формулюванням обвинувачення, тобто є припущеннями прокурора Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 , яка склала обвинувальний акт. Крім того, ОСОБА_6 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, за який передбачено відповідальність у разі умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, що не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, однак у формулюванні обвинувачення ОСОБА_6 відсутнє посилання на одну із вказаних ознак. Також у формулюванні обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України міститься посилання на наявні в розпорядженні органу досудового розслідування докази, зокрема висновок судово-медичної експертизи № 85 від 16.11.2018, що суперечить вимогам частини четвертої статті 291 КПК України, фактично нівелює принцип безсторонності й неупередженості суду до початку судового розгляду. Наведені порушення, на думку захисника обвинуваченого, грубо порушують право ОСОБА_6 на захист, унеможливлюють призначення судового розгляду на підставі такого обвинувального акта.
Прокурор ОСОБА_3 , потерпіла ОСОБА_4 , її представник ОСОБА_5 проти повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків заперечували, посилаючись на надуманість наведених захисником обвинуваченого доводів для цього, неможливість на даній стадії аналізу та оцінки судом доказів, які ним не досліджувались.
Вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, виходячи з наступного.
ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12018110130003213 від 26.07.2018 обвинувачується в тому, що близько 17 години 15 хвилин 25.07.2018 він на прибудинковій території домоволодіння АДРЕСА_2 в результаті суперечки з ОСОБА_4 , реалізовуючи виниклий злочинний умисел на заподіяння матері тілесних ушкоджень, перебуваючи навпроти, «схопив ОСОБА_4 обома руками за кисті правої й лівої рук та за допомогою фізичної сили своїх рук повернув кисті обох рук ОСОБА_4 у протилежний їх росту бік», заподіявши таким чином останній закриті переломи обох променевих кісток у нижніх третинах зі зміщенням уламків, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 85 від 16.11.2018, відносяться до тілесних пошкоджень середнього ступеню тяжкості.
Із частини першої статті 91 КПК України вбачається, що в кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце спосіб та інші обставини), та винуватість обвинуваченого у його вчиненні, згідно з частиною другою статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого і прокурора. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 3 КПК України, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 110 КПК України, процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, є обвинувальний акт, що, на думку суду, структурно повинен відповідати вимогам статті 291 КПК України, а змістовно - також іншим вимогам кримінального процесуального закону.
За правилами частини першої статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акта, який є процесуальним документом, що визначає предмет судового розгляду; в разі визнання особи винуватою мотивувальна частина вироку, відповідно до положень пункту 2 частини третьої статті 374 КПК України, має містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням всіх обставин кримінального правопорушення. В доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, та фабули обвинувачення, що виступає фактичною моделлю вчиненого злочину. Питання дотримання слідчим і прокурором вимог статті 291 КПК України стосовно форми та змісту обвинувального акта з`ясовується судом саме в підготовчому судовому засіданні.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику ЄСПЛ як джерело права. Однією з гарантій права на справедливий суд відповідно до статті шостої Конвенції є негайна і детальна поінформованість обвинуваченого про характер висунутого проти нього обвинувачення, при цьому суд має схилятися до вибору на користь «змістовного», а не «формального» поняття звинувачення, про що йдеться у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Девеер проти Бельгії». В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000 Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, у будь-якому випадку надані йому відомості повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки до адекватного захисту, а в рішеннях «Пелісьє та Сассі проти Франції» від 25.03.1999, «І.Н. та інші проти Австрії» від 20.04.2006, «Даллас проти Угорщини» від 01.03.2001 вказав, що надання повної детальної інформації стосовно пред`явленого особі обвинувачення є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду; право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення має розглядатися у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» пункту 3 статті шостої Конвенції.
Перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018110130003213 від 26.07.2018 на відповідність чинному законодавству, суд дійшов висновку, що при його складанні всупереч стандартам Європейського суду з прав людини та вимогам КПК України сформульовано неконкретне обвинувачення. Із формулювання обвинувачення ОСОБА_6 незрозуміло, в який спосіб останнім вчинявся злочин, тому що посилання на «повернення кистей обох рук ОСОБА_4 в протилежний їх росту бік» не розкриває механізму заподіяння закритих переломів обох променевих кісток у нижніх третинах зі зміщенням уламків; у формулюванні обвинувачення не наведено, наслідки у вигляді тривалого розладу здоров`я або значної стійкої втрати працездатності мали місце у потерпілої ОСОБА_4 , що унеможливлює сприйняття стороною захисту обсягу і змісту висунутого обвинувачення, обрання належної правової позиції, здійснення адекватного й ефективного захисту в цілому.
Таким чином, аналіз змісту обвинувального акта, складеного прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 в кримінальному провадженні № 12018110130003213 від 26.07.2018, дає підстави стверджувати, що вказаний процесуальний документ не відповідає вимогам частини другої статті 291 КПК України, при цьому допущені при формулюванні обвинувачення ОСОБА_6 недоліки позбавляють суд можливості виконати вимогу статті 348 КПК України щодо роз`яснення йому суті обвинувачення до початку дослідження доказів у судовому засіданні.
За переконанням суду, наявне обвинувачення ОСОБА_6 унеможливлює реконструювання події злочину, з`ясування об`єктивної сторони як необхідного елементу його складу, фактично позбавляє можливості встановити межі судового розгляду, а ухвалений в результаті розгляду такого обвинувального акта вирок у будь-якому разі не може бути визнаний законним і підлягає скасуванню. При цьому, за змістом статті 22 КПК України, функцією суду є лише розгляд справи, під час якого він створює необхідні умови для реалізації сторонами процесуальних прав та виконання обов`язків, недопустимим є покладення на суд функцій, властивих органам досудового розслідування та державного обвинувачення. Виходячи з вимог статті 337 КПК України, суд не вправі за результатами судового розгляду змінити обвинувачення на таке, що істотно відрізняється від пред`явленого, або ініціювати таку зміну, крім того, за правилами статті 338 КПК України, зміна прокурором правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення можлива виключно в разі встановлення під час судового розгляду саме нових обставин злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, така зміна неприпустима за умов допущених при обвинуваченні особи суперечностей або неповноти.
З урахуваннямвикладеного,неконкретність формулювання вобвинувальному актіобвинувачення ОСОБА_6 є безумовноюперешкодою дляпризначення справидо судовогорозгляду,при цьомупунктом 3частини третьоїстатті 314КПК Українипередбачено поверненнясудом обвинувальногоакта прокурору вразі йогоневідповідності вимогамцього Кодексу,тому обвинувальнийакт вкримінальному провадженні№ 12018110130003213від 26.07.2018 підлягає поверненню до Броварськоїмісцевої прокуратуриКиївської областідля усуненнянедоліків,допущених прийого складанні.
Крім того, у формулюванні обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1ст.122КК Україниміститься посиланняна наявнийу розпорядженніоргану досудовогорозслідування доказ- висновоксудово-медичноїекспертизи №85від 17.10.2018,що суперечитьвимогам частиничетвертої статті291КПК України,фактично нівелюєпринцип безсторонності,об`єктивності та неупередженостісуду допочатку судовогорозгляду,є підставоюдля поверненняобвинувального актапрокурору,оскільки вказанийнедолік неможе бутиусунутий підчас судовогорозгляду.
Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, запобіжний захід ОСОБА_6 під час досудового розслідування не обирався, питання застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу сторона обвинувачення під час підготовчого судового засідання не ініціювала.
Керуючись ст.ст. 314, 369, 395 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні № 12018110130003213 від 26.07.2018 про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України повернути до Броварської місцевої прокуратури Київської області для виконання вимог статті 291 КПК України, зокрема складання обвинувального акта з чітким формулюванням обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Броварський міськрайонний суд.
Суддя ОСОБА_1