УХВАЛА
18 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/3013/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради
на рішення Господарського суду Харківської області
від 30.01.2019
у складі судді Новікової Н. А.
та на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 22.04.2019
у складі колегії суддів: Пуль О. А. (головуючий), Білоусової Я. О.,Тарасової І. В.
у справі № 922/3013/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут"
до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача -
1. Управління державної казначейської служби України у Холодногірському району
2. Департамент фінансів Харківської обласної державної адміністрації
про стягнення заборгованості у розмірі 268 326,13 грн за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг та житлових субсидій населення
ВСТАНОВИВ:
14.05.2019 через Східний апеляційний господарський суд Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою № 10-94/4479/10-19 від 14.05.2019 на рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 922/3013/18.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3013/18 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банасько О. О. - головуючий, Катеринчук Л. Й., Васьковський О. В. що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.06.2019.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як убачається з матеріалів справи, у листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 268 326,13 грн за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг та житлових субсидій населення.
Предметом позову є вимога майнового характеру - про стягнення 268 326,13 грн заборгованості.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з позовною заявою) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року встановлено у розмірі 1 762,00 грн.
Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 8 049,78 грн (268 326,13 грн * 1,5 % (ставка судового збору за подання позову до господарського суду) * 200 % (ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду).
Проте, скаржником доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі до касаційної скарги не надано.
Натомість Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради у прохальній частині касаційної скарги та у доданому до неї клопотанні № 10-94/4477/10-19 від 14.05.2019 р. просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Обґрунтовуючи зазначене клопотання скаржник зазначає, що в кошторисі Управління на 2019 рік не передбаченні видатки на оплату судових зборів.
Дослідивши вказане клопотання відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про його відхилення з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. При цьому, скаржник не відноситься до переліку суб`єктів визначених Законом України "Про судовий збір" позаяк являється юридичною особою.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин (ст. 7 ГПК України).
З огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов передбачених в частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно з приписами частини першої та другої статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною п`ятою статті 292 ГПК України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Ураховуючи наведене касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 922/3013/18 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме - надання доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у сумі 8 049,78 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд. 055)", символ звітності банку: 207.
На підставі викладеного та керуючись статтею 8 Закону України "Про судовий збір", статтями 174, 234, 235, 290, 292, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у задоволенні клопотання № 10-94/4477/10-19 від 14.05.2019 р. Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі № 922/3013/18 залишити без руху.
3. Надати Управлінню праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
4. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Банасько