Ухвала
03 липня 2019року
місто Київ
справа № 639/9642/14-ц
провадження № 61-10664св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув заяву судді Ступак О. В. про самовідвід у справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2015 року у складі судді Труханович В. В. та рішення Апеляційного суду Харківської області від 01 червня 2016 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кірсанової Л. І., Гуцал Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» (далі - ТОВ «Харків Техноткань») про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У лютому 2015 року ТОВ «Харків Техноткань» звернулося до суду із зустрічним позовом про визнання договору поруки, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Харків Техноткань», припиненим.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2015 року у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовлено. Зустрічний позов ТОВ «Харків Техноткань» задоволено. Визнано припиненим договір поруки № SR-SME700/175/2008, який укладений 19 травня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Харків Техноткань». Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2015 року апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2015 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_1 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитом у розмірі 61 526, 88 дол. США, що за офіційним курсом НБУ складало 796 773, 09 грн, та пеню у розмірі 796 773, 00 грн, а всього 1 593 546, 09 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановляючи ухвалу, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ виходив з того, що апеляційний суд не надав належної оцінки зібраним у справі доказам, не звернув достатньої уваги на ту обставину, що у квітні 2010 року кредитор вже звертався до суду із позовом до боржника про стягнення кредитної заборгованості, у зв`язку із чим суд не встановив обставин і фактів, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: не з`ясував результату розгляду вищевказаного позову та залежно від цього у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин, предметом і підставами цього позову, що призвело до порушення норм процесуального права - неповноти встановлених фактичних обставин справи.
Також суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд не зазначив обставин і фактів на спростування висновків суду першої інстанції про те, що відповідно до положень підпункту 1.9.1 кредитного договору та статті 1050 ЦК України кредитор скористався правом на повернення кредиту достроково, чим змінив дату виконання основного зобов`язання, тому позовна давність за вимогами кредитора про повне повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом повинна обчислюватися з моменту настання строку їх повернення, 22 квітня 2010 року, та спливла 22 квітня 2013 року, а до суду з позовом банк звернувся лише 02 жовтня 2014 року, що відповідно до положень статті 256, частин першої та п`ятої статті 261, частини четвертої статті 267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 .
Розглядаючи разом із первісним позовом зустрічний позов ТОВ «Харків Техноткань» до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», за висновками Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, суд не дослідив питання про те, чи може цей позов розглядатися у порядку цивільного судочинства у межах цієї справи.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 01 червня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2015 року змінено, в частині відмови у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ТОВ «Харків Техноткань» про стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині задоволення зустрічного позову ТОВ «Харків Техноткань» до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим скасовано. Провадження у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ТОВ «Харків Техноткань» про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ТОВ «Харків Техноткань» до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим закрито. Роз`яснено ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Харків Техноткань» їх право на звернення з такими вимогами до господарського суду. В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2015 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку у листопаді 2016 року, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 травня 2015 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 01 червня 2016 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 17 липня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у березні 2018 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено суддю-доповідача Погрібного С. О. та колегію суддів Першої судової палати, до складу якої входять судді: Ступак О. В. - головуючий, Гулейков І. Ю., Олійник А. С., Яремко В. В.
Суддею Ступак О. В. у цій справі заявлено самовідвід.
Заява не підлягає задоволенню виходячи з такого.
У частині першій статті 39 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Участь судді у перегляді цієї справи в порядку касаційного провадження у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справне свідчить про існування обставин, які викликають чи можуть викликати сумнів у неупередженості та необ`єктивності судді.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 27 січня 2016 року не висловлював правової позиції по суті вирішення спору, оскільки підставами направлення справи в частині вимог на новий розгляд було невстановлення судами фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви про самовідвід судді Ступак Ольги В`ячеславівни.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді І. Ю. Гулейков
А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко
