П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
___________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 серпня 2019 р.
м.Одеса
Справа № 520/3029/19
Головуючий в 1 інстанції: Петренко В.С.
П `ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.,
суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.
за участі секретаря - Скоріної Т.С.
представника апелянта - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Носуленко Тетяни Миколаївни про визнання протиправними дій, скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення,
за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Носуленко Т.М. (далі - інспектор УПП), в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 09.12.2018 року серії НК №590994 в сумі 425 грн., передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та скасувати її.
Також позивач просив закрити справу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю в його діях відповідного складу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що не порушував вимог правил дорожнього руху, адже їхав на миготливий зелений сигнал світлофора. Стверджує про те, що жовтий сигнал загорівся, коли його автомобіль перебував на перехресті, тому, задля того, щоб не створювати аварійну ситуацію продовжив рух, що передбачено п.8.11 розділу 8 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).
Також позивач зазначає, що зміст спірної постанови не відповідає статті 283 КУпАП, оскільки у ній не вказано порядок її оскарження. Понад те, інспектор УПП позбавив позивача права на юридичну допомогу та надання доказів, передбачених статтею 268 КУпАП.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2019 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Підставою для відмови в позові стало дослідження відеозапису з відеореєстратора поліцейського автомобіля, згідно з яким суд першої інстанції встановив, що автомобіль, за кермом якого перебував позивач, здійснив проїзд на жовтий сигнал світлофора, тобто, сигнал, який забороняє рух транспортного засобу.
З приводу доводів позивача про те, що спірна постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а також доводів, що він був позбавлений можливості скористатися юридичною допомогою, надати докази, суд першої інстанції вказав, що вони не можуть бути виключною підставою для скасування спірної постанови, враховуючи наявні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення позову.
Зазначаючи про порушення норм процесуального права, апелянт наполягав на те, що справу судом першої інстанції розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що унеможливило подання додаткових доказів, які підтверджують відсутність складу адміністративного правопорушення.
Також апелянт, викладаючи доводи про відсутність порушень ПДР, вказує обставини, що знайшли своє відображення в позові.
Відповідач та третя особа не скористались правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, належним чином сповіщені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи та додержання норм матеріального і процесуального права, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового її задоволення, з огляду на наступне.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, свідчать про наступне.
Постановою інспектора УПП від 09.12.2018 року серії НК №590994, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн.
Даною постановою зафіксовано наступне.
09.12.2018 року о 00:55 год., позивач керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser, д/н НОМЕР_1 та рухаючись в м. Одесі по вул. Академіка Корольова на перехресті біля будинку №49/2 здійснив проїзд на заборонний жовтий сигнал світлофора, внаслідок чого порушив п. 8.7.3 ПДР.
ОСОБА_1 , вважаючи, що його неправомірно притягнули до адміністративної відповідальності за наведене правопорушення звернувся до суду з даним позовом.
Юридична кваліфікація спірних правовідносин є наступною.
Згідно з п. 8.7 ПДР світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально.
Підпункт 8.7.3 п.8.7 ПДР передбачає, що сигнали світлофора мають, зокрема, такі значення:
а) зелений дозволяє рух;
в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух;
ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Відповідно до п.8.10 розд.8 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП, зокрема, передбачено, що проїзд на заборонний сигнал світлофора тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
У підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення суб`єктом владних повноважень долучено до матеріалів справи відеозапис зі службового транспортного засобу.
Так, з відеозапису вбачається, що автомобіль схожий на Toyota Land Cruiser проїхав перехрестя у момент, коли зелений миготливий сигнал світлофору змінював сигнал на жовтий.
Такі обставини не заперечуються позивачем.
Указана дорожня ситуація регулюється наступним.
Пункт 8.11 розд.8 ПДР передбачає, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Також, відповідно до п. 16.8 розд.16 ПДР водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
До того ж, колегія суддів бере до уваги, що позивач не створив своїми діями перешкод у русі іншим учасникам дорожнього руху та забезпечив безпеку дорожнього руху, що є однією із умов продовження руху в разі ввімкнення жовтого сигналу, яка визначена п. 8.11 ПДР.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 25 липня 2018 року у справі № 183/2042/17 (провадження № К/9901/17314/18), від 31 липня 2018 року № 552/5623/16-а (провадження № К/9901/2929/18), яка, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, враховується при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Колегія суддів також вважає необхідним звернути увагу на те, що суд першої інстанції розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, попри те, що дана категорія справ передбачає обов`язкове направлення учасникам справи тексту повістки про дату, час і місце її розгляду (ч.1 ст.268 КАС України).
У зв`язку з цим, доводи апеляційної скарги з приводу порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обґрунтованими.
Поряд з цим, колегія суддів не погоджується з аргументами апелянта, що відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки спірна постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення.
Підставою для такого висновку є сукупний аналіз усіх наявних у справі доказів, в тому числі: відеофіксації, з урахуванням дати та часу, яка співпадає із зазначеною датою та часом в оскаржуваній постанові, визнання позивачем того, що він перебував на вказаному перехресті та те, що транспортним засобом, який зафіксований на відеозаписі у зазначений час, керував саме позивач.
Переходячи до викладення обставин, які є підставами для часткового задоволення позову, колегія суддів зазначає наступне.
Позивач, не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення, оскаржує дії щодо її складання, проте така вимога не може бути задоволена, оскільки не узгоджується з приписом п.3 ч.3 ст.286 КАС України, що передбачає виключно скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.
Пункт 3 ч. 3 ст. 286 КАС України встановлює, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2019 року - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Носуленко Тетяни Миколаївни про визнання протиправними дій, скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 09.12.2018 року серії НК №590994 в сумі 425 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Доповідач - суддя І.О. Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя Л.П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 01.08.2019 року.
