ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2019 р.
Справа № 520/3798/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019, суддя Спірідонов М.О., повний текст складено 06.06.09, по справі № 520/3798/19
за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3
до Немишлянського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 звернулись до суду із позовом, у якому просили визнати протиправною відмову Немишлянського районного відділу у місті Харкові ГУ ДМС України у Харківській області у видачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту громадянина України у вигляді паспортної книжечки; зобов`язати Немишлянський районний відділ у місті Харкові ГУ ДМС України у Харківській області видати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту громадянина України виключно у вигляді паспортної книжечки.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Позивачі, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального, процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначили, що чинним законодавством передбачено два рівнозначних альтернативних варіанта оформлення документа, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а саме паспорт у вигляді паспортної книжечки або паспортна картка, а відмова відповідача оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки порушує права та інтереси неповнолітньої, оскільки порушує її право на свободу світогляду і віросповідання, закріплені статтею 35 Конституції України.
На підставі положень ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_3 особисто за отриманням паспорту в вигляді книжечки в установленому законом порядку, не звертався, відповідачем не приймалось рішення за результатами розгляду його звернення, яке могло б бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства у розумінні ст. ст. 2, 5 КАС України.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позову, однак з інших підстав та мотивів, з огляду на наступне.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_3 та його законні представники 23.01.2019 року звернувся до Немишлянського районного відділу у місті Харкові ГУ ДМС України у Харківській області із заявою щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки згідно Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, без використання засобів Реєстру; надання згоди на обробку персональних даних; присвоєння УНЗР (унікальний номер запису реєстру); включення цих даних до ЄДДР (єдиний державний демографічний реєстр); здійснення будь-яких маніпуляцій з фізичним тілом особи (зняття біометричних даних, тощо).
Листом № 6323-278/6323-19 від 07.02.2019 року Немишлянським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області надано відповідь та повідомлено заявника про необхідність особистого звернення громадянина, який звертається за таким оформленням, оскільки подання документів представниками особи, яка звертається за отриманням паспорта громадянина України, нормами діючого законодавства не передбачено.
19.03.2019 року ОСОБА_3 та його законні представники повторно звернулись до відповідача із заявою щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
28.03.2019 року відповідачем надано відповідь № 6323-787/6323-19, у якій відповідач посилався на чинні норми законодавства України, якими передбачена форма паспорта громадянина України, обов`язок громадянина отримати паспорт; підзаконний акт, який регулює порядок подання документів для оформлення паспорта громадянина України та було роз`яснено, що переконання особи, належність до окремих соціальних груп не можуть бути законною підставою для увільнення від своїх обов`язків перед державою або відмови від виконання законів.
Не погодившись із наданою відповіддю позивачі звернулись до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства визначає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто у зв`язку із прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Отже, обов`язковою умовою є належність особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).
Пунктом 8 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що позивачем є, зокрема, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
У той же час, статтею 56 КАС України визначено, що права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Як вбачається з матеріалів справи предметом даної справи є законність дій Немишлянського районного відділу у місті Харкові ГУ ДМС України у Харківській області щодо відмови у видачі неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
З даним позовом до суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - батьки неповнолітнього ОСОБА_3 .
Однак, колегія суддів зазначає, що носієм порушеного права є саме неповнолітній ОСОБА_3 , який має бути позивачем у даній адміністративній справі, права якого в силу ст. 56 КАС України захищають у суді законні представники - батьки.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що за захистом прав до адміністративного суду звернулись особи, позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , порушення охоронюваних законом прав, свобод чи інтересів відносно спірних публічно-правових відносин у ході судового розгляду справи не встановлено.
Колегія суддів звертає увагу, що обов`язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом.
Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Таким чином, колегія суддів зазначає про безпідставність позовних вимог позивачів, оскільки права останніх у даних правовідносинах не порушені.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині підстав та мотивів прийнятого рішення.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 - задовольнити частково
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 по справі № 520/3798/19 змінити в частині підстав та мотивів прийнятого рішення.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 року по справі № 520/3798/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя
І.М. Ральченко
Судді
Г.Є. Бершов В.В. Катунов
Постанова складена в повному обсязі 05.08.19.
