ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/13398/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Патратій О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 серпня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Мельничука В.П., Пилипенко О.Є.;
за участю секретаря: Горяінової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року (розглянута у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи, м.Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, третя особа Кіровський районний відділ державної виконавчої служби міста Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про зобов`язати вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2018 року, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної поліції України (далі - відповідач, НП україни), в якому просив суд зобов`язати Національну поліцію України зняти автомобіль КІА RIO р.н. НОМЕР_1 з обліку інформаційної системи «Відеоконтроль - Рубіж».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що на підставі довіреності (НАС 169829), виданої 06.10.2015р., позивач має право розпоряджатися автомобілем КІА RIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зокрема продати, обміняти, зняти з обліку та поставити його на облік, застрахувати, тощо. Разом з тим за інформацією Національної поліції України від 08.06.2018р. № С-143/27/01/3-2018 з 03.01.2014р. станом на теперішній час до інформаційної системи «Відеоконтроль - Рубіж» за виконавчим провадженням № 38971210 ВДВС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку внесено відомості щодо арешту вищевказаного автомобіля КІА RIO р.н. НОМЕР_1 .
У той же час згідно з відповіддю Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області від 29.05.2018р. № 31/5-4583 на звернення, на транспортний засіб КІА RIO з номерним знаком НОМЕР_1 дійсно було накладено арешт 29.10.2013р. за листом ВДВС Кіровського району м. Донецька (лист № 25318/10/1412 від 18.10.2013р.), а також 14.01.2014р. автомобіль було оголошено в розшук за листом ВДВС Кіровського району м. Донецька (лист № 9/252 від 14.01.2014р.).
Проте, як зазначає позивач, 21.05.2014р. арешт було знято, а розшук скасовано відповідно до листа ВДВС Кіровського району м. Донецька від 28.04.2014 № 8097/10-1412. Будь-яка документація чи інша інформація з цього приводу у Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області відсутня у зв`язку з тимчасовою окупацією території.
Отже, на думку позивача, такі дії відповідача позбавляють його можливості реалізувати свої права на розпорядження вказаним автомобілем, його перереєстрацію, зняття з обліку, постановку на облік, продаж чи обмін тощо.
Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Вирішуючи спір та з`ясовуючи обставини оголошення майна позивача у розшук у 2013 році, суд виходив з того, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначалися Законом України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно зі статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV передбачено процедуру оголошення розшуку. Відповідно до цієї норми у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документам про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання органами внутрішніх справ. Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.
Підпунктом 2.1 пункту Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України від 25.06.2002 року №607/56/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2002 року за №541/6829, передбачено, що працівники органів внутрішніх справ у разі необхідності залучаються державними виконавцями для охорони громадського порядку до проведення виконавчих дій при виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб) у випадках розшуку у виконавчому провадженні громадянина-боржника, дитини за ухвалою суду або транспортних засобів боржника за постановою державного виконавця.
Згідно з пунктом 3 цієї Інструкції у виконавчому провадженні розшук транспортних засобів боржника здійснюється органами внутрішніх справ у порядку, встановленому чинним законодавством України (пп. 3.1); у разі їх виявлення органи внутрішніх справ у триденний термін з моменту виявлення повідомляють ініціатора розшуку про місце знаходження, а транспортні засоби боржника негайно затримують та доставляють на спеціальні майданчики чи стоянки тимчасового зберігання Державтоінспекції (пп. 3.2).
Частиною 1 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV передбачалося, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Наслідки завершення виконавчого провадження визначені статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV. Відповідно до частини 1 цієї статті у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з частинами 2, 3 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред`явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV з метою забезпечення електронного документообігу в органах державної виконавчої служби, ведення обліку виконавчих проваджень, контролю за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства під час здійснення виконавчих дій, надання оперативного доступу сторонам виконавчого провадження до його матеріалів Міністерство юстиції України забезпечує функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Порядок ведення такого реєстру, умови доступу до нього та отримання інформації встановлюються Міністерством юстиції України.
З 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Пунктом 5 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).
Згідно з частиною 2 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених частиною першою статті 47 цього Закону, повертається до органу, який пред`явив виконавчий документ до виконання. Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до нотаріально посвідченої довіреності № 1751 від 06.10.2015р. ОСОБА_2 уповноважує гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_1 бути представниками з питань експлуатації та розпорядження (продати, обміняти, зняти з обліку, поставити на облік, страхувати, передавати в оренду (найм) належний ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , виданого 02.03.2012р. ВРЕР № 2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області, автомобіль марки КІА, модель RIO 1.5, 2001 року випуску, об`єм двигуна 1498, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - ТЗ).
Право власності ОСОБА_2 на зазначений автомобіль підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , виданий 02.03.2012р. ВРЕР № 2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області.
Колегіясуддів зазначає, що суд не досліджує питання правомірності видачі вищевказаної довіреності, оскільки дане питання не стосується предмету розгляду даної справи та не належить до юрисдикції адміністративних судів взагалі.
Відповідно до листа Національної поліції України № С-143/27/01/3-2018 від 08.06.2018р., надісланого на електронну адресу позивача, останньому було повідомлено, що станом на 08.06.2018р. за обліку Інформаційної системи "Відеоконтроль-Рубіж" (далі - ІС) зазначений ТЗ з 03.01.2014р. розшукується як майно боржника відділом державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, виконавче провадження № 38971210. Також вказаним листом позивача було проінформовано, що до Департаменту не надходило постанови з ВДВС Кіровського РУЮ у м. Донецьку про припинення розшуку майна боржника за зазначеним виконавчим провадженням.
Також на запит позивача про надання інформації стосовно обмежень, накладених на автомобіль «КІА RІО», номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований за гр. ОСОБА_2 , позивачу листом від 29.05.2018р. № 31/5-4583 регіональним сервісним центром в Донецькій області була надана відповідь, що відповідно до інформації бази даних РПС «Автомобіль» на зазначений транспортний засіб був накладений арешт 29.10.2013р. згідно листа ВДВС Кіровського району м. Донецька за вих. № 25318/10/1412 від 18.10.2013р. Однак, 21.05.2014р. арешт було знято згідно листа ВДВС Кіровського району м. Донецька за вих. № 8097/10-1412 від 28.04.2014р. Крім того, 14.01.2014р. автомобіль було оголошено в розшук згідно листа ВДВС Кіровського району м. Донецька за вих. № 9/252 від 14.01.2014р., а 21.05.2014р. розшук скасовано згідно листа ВДВС Кіровського району м. Донецька за вих. № 8097/10-1412 від 28.04.2014р. Будь-яка інша інформація в базі відсутня, надати копії документів які стали підставою для накладення та зняття зазначених обмежень, не маємо можливості у зв`язку із тим, що вони знаходяться на тимчасово окупованій території у м. Донецьк.
Отже, регіональним сервісним центром в Донецькій області було повідомлено, що арешт з вказаного автомобіля було знято, а розшук - скасовано.
Для з`ясування всіх обставин справи ухвалою від 13.03.2019р. суд зобов`язав Кіровський районний відділ державної виконавчої служби міста Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Слов`янський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області надати суду належним чином засвідчені копії наступних документів та інформацію стосовно виконавчого провадження № 38971210, а також про наявність будь-яких виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та накладення арешту на належне йому майно - автомобіль KIA RIA р.н. НОМЕР_1 , зокрема, у рамках виконавчого провадження № АСВП 38971210.
Кіровським районним відділом державної виконавчої служби міста Донецька будь-яких пояснень чи документів на виконання вказаної ухвали суду надано не було.
Слов`янським міськрайонним відділом державної виконавчої служби було надіслано лист № 469 від 01.04.2019р., відповідно до якого згідно даних АСВП/ЄДРВП, містяться дані про виконавче провадження № 38971210, за виконавчим листом № 2-5117, боржником по якому є ОСОБА_2 , стан ВП - завершено Кіровським районним відділом ДВС м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. У Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби відсутній доступ до виконавчого провадження. Слов`янський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у зв`язку із проведенням ООС та оскільки матеріально-технічна база та документація вищевказаного відділу знаходиться за попередньою реєстрацією (на території, не підконтрольній українській владі), робота органу державної виконавчої служби у м. Донецьку ускладнена, тому надати копії матеріалів виконавчого провадження або виконавчих документів, відділом ДВС на даний час не уявляється можливим. Станом на 27.03.2019 року згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП) у Слов`янському міськрайонному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області не перебувають виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області на виконання ухвали від 13.03.2019р. було надіслано лист № 2-5-384 від 01.04.2019р., відповідно до якого перевіркою спецрозділу АСВП встановлено, що на примусовому виконанні у Кіровському районному відділі ДВС м. Донецька перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-5117, виданого Кіровським районним судом м. Донецька 17.01.2006, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів у розмірі 1\4 частини з усіх видів доходу (у постанові про відкриття дата народження та ІПН не зазначені). 18.10.2013 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Однозначно ідентифікувати боржника неможливо, у зв`язку з відсутністю документів у паперовому вигляді. 23.10.2013р. державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника. 21.01.2014р. винесено постанову звернення стягнення на майно боржника. Постанова про припинення розшуку, за даними АСВП не виносилась.
Разом з тим, Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області повідомлялось, що згідно даних Системи на виконанні у Кіровському районному відділі ДВС м. Донецька зареєстровано виконавчі провадження, за яким боржником є ОСОБА_2 . Матеріально - технічна база та документація відділу залишена за місцем попередньої реєстрації відділу ДВС у м. Донецьку. Ураховуючи те, що місто Донецьк відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 № 1085-р) та внаслідок захоплення приміщень відділів ДВС м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, матеріально - технічної бази та документації, архіву, тощо відділів, підтвердити чи спростувати факт знаходження виконавчих проваджень у відповідному відділі, який тимчасово переміщено з непідконтрольній українській владі території, надати належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження, не уявляється можливим, передати виконавчі провадження у встановленому законодавством порядку до інших органів ДВС з об`єктивних причин на даний час неможливо, у зв`язку з цим було прийнято рішення завершити виконавче провадження (22.02.2017, згідно п. 9 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Більш детальну інформацію надати не уявляється можливим, оскільки всі виконавчі провадження, у тому числі передані до архіву, акти утилізації виконавчих проваджень, журнали реєстрації кореспонденції, залишені на тимчасово окупованій території. Щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 управління юстиції повідомило, що перевіркою АСВП однозначно ідентифікувати боржника не можливо, у зв`язку з тим, що у деяких виконавчих провадження відсутні дата народження та ІПН боржника.
Як передбачено частинами 2 - 4 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження»№1404-VIII від 02.06.2016 року, розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 37 вказаного Закону виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Колегія суджів звертає увагу на те, що за інформацією, розміщеною на офіційному сайті Міністерства юстиції України, в Автоматизованій системі виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) жодних проваджень стосовно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстровано, а провадження № 38971210 має статус "ЗАВЕРШЕНО".
На підстав іивще зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що у спірних правовідносинах орган державної виконавчої служби допустив протиправну бездіяльність, оскільки всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» не скасував розшук майна (транспортного засобу) боржника при поверненні виконавчого документа до органу (посадової особи), який його видав, та не зняв арешту з майна боржника на виконання судового рішення.
Відтак порушене право позивача підлягає захисту шляхом оскарження бездіяльності Кіровського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецька та зобов`язання останнього вчинити дії щодо зняття з розшуку з автомобіля КІА RIO р.н. НОМЕР_1 , що перебуває у користуванні, що оголошений у розшук на в межах виконавчого провадження № 38971210.
Так, Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 30.01.2018 року №64/261/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2018 року за №140/31592, затверджено Порядок взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ цього Порядку постанова державного, приватного виконавця про розшук (зняття майна з розшуку) транспортного засобу боржника, постанова начальника відділу державної виконавчої служби про скасування постанови державного виконавця про розшук (зняття майна з розшуку) транспортного засобу боржника надсилається до ІПНП в електронному вигляді з використанням ЕЦП державного, приватного виконавця, який виніс відповідну постанову, через АСВП не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення.
Колегіясуддів зазначає, що наказом МВС України від 23.11.2012 року №1080дск, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за №2107/22419, було затверджено Інструкцію з використання системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів «Відеоконтроль-Рубіж».
Між тим, вказаний наказ визнано таким, що втратив чинність, згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.06.2018 року №497, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2018 року за №787/32239, яким затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (надалі - Інструкція №497).
Ця Інструкція визначає порядок формування та ведення інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», призначеної для обробки відомостей про транспортні засоби усіх типів (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них ТЗ та мопеди) та номерні знаки ТЗ, що розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду.
Порядок формування в ІП «Гарпун» обліку за категоріями «розшук ТЗ боржника державним виконавцем» та «розшук ТЗ боржника приватним виконавцем» регламентований розділом VI Інструкції №497.
Згідно з пунктом 2 розділу VI Інструкції №497 підставою для внесення (зняття) відомостей, зазначених у пункті 1 цього розділу, до ІП «Гарпун» є постанова державного або приватного виконавця про розшук (зняття майна з розшуку) ТЗ боржника, постанова начальника відділу державної виконавчої служби про скасування постанови державного виконавця про розшук (зняття майна з розшуку) ТЗ боржника, надіслані до системи ІПНП в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису державного або приватного виконавця, який виніс відповідну постанову, через автоматизовану систему виконавчого провадження (далі - АСВП) відповідно до Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 30 січня 2018 року №64/261/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 лютого 2018 року за №140/31592.
У постанові державного або приватного виконавця про розшук ТЗ боржника зазначаються вид, марка, модель, реєстраційний номер, номер кузова, двигуна, шасі (за наявності), рік випуску та колір ТЗ, відомості про боржника (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, місце народження (за наявності), місце проживання або реєстрації), номер і дата відкриття виконавчого провадження, контактні дані уповноваженої особи, яка винесла постанову про розшук ТЗ боржника.
У постанові державного або приватного виконавця про зняття з розшуку ТЗ боржника, постанові начальника відділу державної виконавчої служби про скасування постанови державного виконавця про розшук (зняття майна з розшуку) ТЗ боржника зазначаються вид, марка, модель, реєстраційний номер ТЗ , номер і дата відкриття виконавчого провадження, дата та підстава припинення розшуку.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції №497 у разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють електронний інформаційний обмін даними між системою ІПНП та АСВП, постанова державного або приватного виконавця про розшук (зняття майна з розшуку) ТЗ боржника, постанова начальника відділу державної виконавчої служби про скасування постанови державного виконавця про розшук (зняття майна з розшуку) ТЗ боржника надсилаються за територіальністю підрозділу ІАП у паперовому вигляді.
Після отримання зазначеної постанови працівник підрозділу ІАП перевіряє ідентифікаційні номери ТЗ та відомості про власника ТЗ за обліком ЄДР МВС, після чого упродовж доби вносить відомості до ІП «Гарпун». Сканована копія постанови додається до ІП «Гарпун». У випадку виявлення невідповідності даних щодо ідентифікаційних номерів ТЗ або відомостей про власника ТЗ, зазначених у постанові про розшук ТЗ боржника, даним з ЄДР МВС така постанова невідкладно повертається ініціатору розшуку без виконання.
При отриманні постанови про зняття з розшуку ТЗ працівник підрозділу ІАП упродовж доби вносить до ІП «Гарпун» інформацію щодо підстави та дати зняття ТЗ з розшуку.
Таким чином, обов`язок органу Національної поліції щодо зняття транспортного засобу з розшуку виникає після отримання постанови державного або приватного виконавця про зняття з розшуку ТЗ боржника або постанови начальника відділу державної виконавчої служби про скасування постанови державного виконавця про розшук (зняття майна з розшуку).
Оскільки вказаної постанови відповідач у даній справі - Національна поліція України не отримував, то в її діях відсутні ознаки протиправної бездіяльності.
Позивачу з метою захисту своїх прав слід оскаржити бездіяльність Кіровського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецька, яке згідно даних офіційного сайту Міністерства юстиції України перебуває на території України (вул. Добровольського, 2, м. Слов`янськ, 84122, https://minjust.gov.ua/dep/ddvs/rayonni-rayonni-u-mistah-miski-mistah-oblasnogo-znachennya-miskrayonni-mijrayonni-viddili-derjavnoi-vikonavchoi-slujbi-golovnogo-teritorialnogo-upravlinnya-yustitsii-v-donetskiy-oblasti) щодо порушення порядку взаємодії державного виконавця з підрозділами інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України та спонукання останнього вчинити відповідні дії.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що у даній справі позовні вимоги сформульовані позивачем стосуються виключно дій Національної поліції України (зняти автомобіль з обліку у інформаційній системі «Відеоконтроль - Рубіж»), які за встановлених судом обставин ненадходження від державної виконавчої служби інформації про зняття майна з розшуку не можуть бути задоволені.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 07 серпня 2019 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: В.П. Мельничук,
О.Є. Пилипенко
