Справа № 643/9353/19
Провадження № 3/643/2467/19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.08.2019 року м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київського управління Головного управління ДФС України у Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який працює керівником ТОВ «Бітнет»
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
13.06.2019 року в провадження судді Московського районного суду м. Харкова Крівцова Д.А. надійшов адміністративний матеріал, згідно якого ОСОБА_1 працює керівником ТОВ «Бітнет» та є відповідальним за фінансово-господарську діяльність даного підприємства. Ним вчинено адміністративне правопорушення, а саме несвоєчасне надання платіжного доручення до установи банку на перерахування узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року № 9308013069 від 21.01.2019 року у сумі 243,00 грн. по строку сплати 30.01.2019 року, фактично сплачено 07.02.2019 року із затримкою на 8 календарних днів, чим підприємством порушено п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року .
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином. Так, останньому двічі направлялись повістки про виклик до суду в судові засідання, призначені на 16.07.2019 року, 21.08.2019 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Вказані повістки направлялись на адресу місця роботи ОСОБА_1 , зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення № 226 від 06.06.2019 року, а саме: АДРЕСА_1 Харків АДРЕСА_2 , проте останні повернулись у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають
вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року,
та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Незважаючи на виклики суду, ОСОБА_1 станом судового провадження не цікавився, в судове засідання не з`являвся.
За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання щодо можливості накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд керується таким.
Згідно ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені участинах третійічетвертійцієї статті. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Як вбачається з правових висновків,викладених вп.17,18постанови ВерховногоСуду від03.05.2018року посправі №487/2854/17,Кодекс Українипро адміністративніправопорушенняне міститьвизначення поняття"триваюче"правопорушення.Проте,в теоріїадміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 дійсно було допущено несвоєчасну сплату податку на додану вартість до бюджету. Вказане порушення ОСОБА_1 було самостійно припинено, обов`язок щодо перерахування податку на додану вартість до бюджету було виконано в повному обсязі 07.02.2019 року.
Таким чином, триваюче правопорушення було припинено 07.02.2019 року належним виконання обов`язку.
Адміністративний матеріал надійшов до суду 13.06.2019 року.
Таким чином, станом на час надходження адміністративного матеріалу до суду, пройшло більше ніж три місяці з дня, коли триваюче правопорушення було припинено шляхом належного виконання обов`язку відповідним суб`єктом.
Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи сплив строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.
Керуючись ст. 38, 163-2, 247, 251, 283-285 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 7тачастиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченогостаттею 32або32-1Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Д.А. Крівцов
