ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/15940/18 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого : Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року (справу розглянуто у порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2018 року,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2018 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 15.08.2018 року №165-12-32-13-10-1213, №164-12-32-13-10-1213, №0647567-1309-1213 від 09.08.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 15.08.2018 №165-12-32-13-10-1213, №164-12-32-13-10-1213, №0647567-1309-1213 від 09.08.2018.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Луганській області подано апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовано обставини справи, що призвело до винесення необґрунтованого рішення з порушенняим норм матеріального права.
У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 позивачу належить на праві власності автомобіль BMW модель X5, державний номерний знак НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2993 куб. см, 2016 року випуску.
Головним Управління ДФС у Луганській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.08.2018 року №165-12-32-13-10-1213, №164-12-32-13-10-1213, №0647567-1309-1213 від 09.08.2018 , яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб на суму 14 583, 33 грн. за 2016 рік, на суму 25 000, 00 грн., за 2017 рік у сумі 25 000, 00 грн. за 2018 рік.
Дані податкові повідомлення-рішення були направлені позивачу за його адресою проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та зазначив, що середньоринкова вартість транспортного засобу для цілей оподаткування у 2016 році відповідачем не визнавалася, Також, суд першої їнстанції зазначав, що перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку відсутній. Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017, 2018 роках. Також, суд першої інстанції вказував, що відповідачем був пропущений строк щодо направлення оскаржуваних податкових-рішень позивачу, з огляду на вимоги п. 266.10.2 ст. 266 Податкового кодексу України, яким визначено, що у разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
01.01.2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.
Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Базою оподаткування у відповідності до пп. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до пп. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Законом України від 24 грудня 2015 N 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено зміни до статті 267 Кодексу «Транспортний податок», які набрали чинності з 1 січня 2016 року.
Зокрема, положення підпункту 267.2.1 пункту 267.2 викладено в редакції відповідно до яких об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті
В редакції закону від 20.12.2016 підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК визначено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
З матеріалів справи вбачається, що роком випуску автомобілі визначено 2016 рік.
Згідно із приписами підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 ПК рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Як вбачається з матеріалів справи, роком випуску спірного транспортного засобу є 2016рік. Зважаючи на те, що базовим податковим (звітним) періодом обчислення транспортного податку є календарний рік, а тому 2016 рік одночасно є роком випуску автомобіля та першим звітним податковим періодом, в незалежності від того коли позивач набув транспортний засіб у власність та здійснив його реєстрацію.
На запит суду від Міністерства економічного розвитку і торгівлі Укаїни надійшов лист щодо середньоринкової вартості легкового автомобіля, належного позивачу.
Відповідно до вказаного листа згідно з Інформацією середньо ринкова вартість автомобіля BMW модель X5 з об`ємом двигуна 3,0 літра, дизель автоматичною коробкою переключення передач до 2 років експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового 2016 року.
Автомобіль BMW X5 з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель до 2 років експлуатації (включно), було включено до Переліків у 2017 та 2018 роках.
Розрахована у 2017 та 2018 роках згідно з Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля BMW X5 з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, 2016 року випуску становила 1 252 578,15 та 1 202 267, 50 грн.
Так, станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 гривень, отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складали 1 0335 00,00 грн.
Таким чином, об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 0335 00,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).
Станом на 01 січня 2017 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 3200 гривень, отже, 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2017 року складали 1 200 000,00 грн.
Таким чином, об`єктом оподаткування у 2017 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 200 000,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).
Станом на 01 січня 2018 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 3723 гривень, отже, 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2018 року складали 1 396 125,00 грн.
Таким чином, об`єктом оподаткування у 2018 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 396 125,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (далі - Методика) встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.
Пунктом 2 Методики встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики).
На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно додатком 1 та додатком 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів.
Станом на 01.01.2017 до переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку віднесено BMW моделі Х5, об`єм циліндрів двигуна 3,0, тип пального - дизель, рік випуску - до двох років включно.
Однак, колегія суддів зауважує, що технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаному переліку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є власником автомобіля марки BMW, моделі X5, 2016 року випуску, з об`ємом двигуна 2993, а отже вказаний автомобіль не входить до переліку автомобілів з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становила понад 750/375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Зі змісту листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі Укаїни вбачається, що в Переліку визначеного Міністерством економічного розвитку і торгівлі України об`єми автомобіля заокруглено до найближчого основного розряду.
Однак, положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).
Колегія суддів зауважує, що відсутні норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 05.11.2018 по справі №822/2687/17.
Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - Суд), викладену, зокрема, в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" (заяви N 23759/03 та N 37943/06), де Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто, норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відтак, відповідачем не надано доказів, що автомобіль BMW модель X5, об`єм двигуна 2993 куб. см, 2016 року випуску був об`єктом оподаткування у 2016,2017, 2018 роках.
Тобто, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не виконано процесуального обов`язку щодо доведення правомірності оскаржуваних рішень.
Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2018 року.
Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а обставини справи повністю відповідають висновкам суду.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
П О С Т АН О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст підписано 28.08.19.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді В.О.Аліменко,
А.Ю.Кучма
