Справа №701/1128/19
Провадження №1-кс/701/388/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2019 року Маньківський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про зміну місця зберігання майна та передачу його на відповідальне зберігання,
В С Т А Н О В И В :
Захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про зміну місця зберігання майна та передачу його на відповідальне зберігання.
В своєму поданні вказує на те, що 6 червня 2019 року слідчим суддею Маньківського районного суду Черкаської області було розглянуто справу № 701/710/19 /провадження 701/221/19 за клопотанням слідчого Маньківського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління національної поліції України в Черкаській ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Маньківського відділу Уманської місцевої прокуратури Черкаської області про накладення арешту на тимчасове вилучене майно, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201925021000095 від 21.04.2019 року, відносно ОСОБА_5 , який керував автомобілем марки "VolkswagenPassat" реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками підробки ідентифікаційного номера кузова та накладено арешт на вказаний автомобіль. Місцем його зберігання визначено територію майданчика для тимчасового зберігання транспортних засобів при Маньківському відділенні поліції Уманського відділу поліції Головного управління національної поліції України в Черкаській області за адресою : вул. Соборна 24, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області.
Обов`язок по виконанню даної ухвали покладено на слідчого СВ Маньківського ВП Уманського ВП ГУНПУ в Черкаській області ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Як випливає з положень вказаної статті арешт накладається з метою збереження речових доказів, що власне і стало причиною звернення слідчого з відповідним клопотанням та винесення судом ухвали про арешт майна. Разом з тим речовий доказ зберігається в Маньківському ВП з порушення «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду».
Так,відповідно довимог п.19«Інструкції пропорядок вилучення,обліку,зберігання тапередачі речовихдоказів укримінальних справах,цінностей таіншого майнаорганами дізнання,досудового слідстваі суду»зберігання транспортнихзасобів таінших самохіднихмашин,а такожпристроїв імеханізмів,які використовувалисяяк знаряддядля вчиненнязлочинів івизнані речовимидоказами,а такожтранспортних засобів,на якінакладено арешт,якщо вонине можутьбути переданіна зберіганнявласникові, його родичам або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділів податкової міліції (у справах, що перебувають у її провадженні відповідно до компетенції), керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи. В розписці вказується, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу.
При вилученні, а також при передачі на зберігання транспортного засобу за обов`язковою участю співробітника Державної автомобільної інспекції або спеціаліста, а при можливості і за участю його власника складається документ про технічний стан транспортного засобу.
Цією ж Інструкцією визначено, що для обліку речових доказів та інших вилучених у кримінальних справах предметів і цінностей, а також готівкових коштів, які не є речовими доказами, у кожному органі прокуратури, внутрішніх справ, податкової міліції, служби безпеки ведеться книга за встановленою формою, а в судах - журнал. Призначається особа, відповідальна за зберігання і облік речових доказів та іншого вилученого майна і цінностей.
Запис укнизі облікуречових доказівта іншихвилучених уході дізнаннята досудовогослідства предметів,а такожгрошових коштівготівкою,які неє речовимидоказами,проводиться працівникамиорганів дізнанняабо слідчими,відповідальними заїх зберігання,на підставіпротоколу,у якомувідображено їх вилучення.
Особа, яка відповідає за зберігання речових доказів, цінностей та іншого майна в органі дізнання або досудового слідства, при реєстрації в книзі обліку перевіряє відповідність предметів і цінностей, що приймаються, записам у постанові про приєднання їх до справи.
Такі вимого передбачені саме для належного зберігання речових доказів, але працівниками поліції не створені умови для належного зберігання транспортного засобу як речового доказу.
Так, в матеріалах кримінального провадження відсутні дані щодо наявності обладнаного майданчика для тимчасового зберігання транспортних засобів при Маньківському ВП, як території для зберігання речових доказів, відсутня розписка з вказівкою, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу як речового доказу, відсутні дані про внесення вказаного транспортного засобу до книги обліку речових доказів. Відсутність обладнаного майданчика для тимчасового зберігання транспортних засобів підтверджується листом Маньківського ВП №2805/52/01/-2019 від 24.07.2019. Крім цього при розміщенні автомобіля в дворі Маньківського відділення поліції не був проведений огляд автомобіля, що є грубим порушенням Інструкції, що в свою чергу вже є загрозою збереження майна, яке знаходиться в автомобілі і самого автомобіля, як речового доказу в цілому.
Частиною 3 ст. 170 КПК встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України в свою чергу підкреслює, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно п. п.10, 11 ст. 170 КПК не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
ОСОБА_5 придбав вказаний автомобіль на законних підставах, придбавши автомобіль не знав та не мав підозри про невідповідність державного номерного знаку цьому автомобілю, принаймі іншого слідством не доведено. Таким чином ОСОБА_5 , на думку його представника, можна вважати добросовісним набувачем.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При направленні до суду клопотання про арешт майна слідством не наведені обставини, які підтверджують, що не застосування заборони, або обмеження користування майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Таких даних слідством не наведено і в суді.
У відповідності до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких спів мірні їх вартості повертаються власнику (законному володільцю), або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Відповідно до положень діючого законодавства в окремих випадках орган дізнання, досудового слідства, суд може повернути власникам вилучені у них речі для зберігання і до прийняття рішення у справі, якщо буде визнано, що це не призведе до виникнення перешкод для успішного провадження у справі.
Можливість передачі транспортного засобу на зберігання власникові передбачено і «Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду».
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПКУ слідчий має навести підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
В клопотанні слідчий посилається на необхідність проведення ряду експертиз та слідчих дій. Разом з тим до теперішнього часу не призначено жодної експертизи.
Крім цього слідчим не дотримані терміни направлення до суду клопотання про арешт майна.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з мстою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
З огляду на обмеження встановлені ч. 3-6 ст. 170 КПК України, враховуючи, що особа у якого було вилучено автомобіль не є підозрюваним у кримінальному провадженні 1201925021000095 від 21.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, може бути накладено арешт лише на підставі ч. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - з метою забезпечення збереження речових доказів.
Враховуючи, що в Маньківському ВП не має спеціального майданчика для зберігання вилучених транспортних засобів , на даний час автомобіль знаходиться на відкритій місцевості і на нього впливають зовнішні фактори у вигляді вітру, дощу, снігу, що негативно впливає на технічний стан автомобіля, до автомобіля як речового доказу мають вільний доступ сторонні особи, що в таких умовах унеможливлює подальше зберігання автомобіля, а Маньківське відділення поліції не має можливості зберігати автомобіль належним чином, що ставить під загрозу збереження речового доказу та майна в цілому, доцільно було б передати вилучений автомобіль під відповідальне зберігання користувачеві автомобіля, тобто ОСОБА_5 .
Останній немає намірякимись чиномпошкодити,знищити,здійсняй відчуженнямайна,перешкодити упроведення досудовогорозслідування оскількивважає,що придбавце майнона законнихпідставах,зацікавлений увстановленні об`єктивноїістини усправі тазобов`язується зберегтимайно доприйняття кінцевогорішення укримінальному провадженні. ОСОБА_5 було невідомо прозвернення слідчогоз клопотаннямпро арештмайна,а ухвалапро йогоарешт тавизначення місцязберігання виносиласьбез йогоучасті.Згідно ізч.ч. 1 і 2 ст.174 КПК особи, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту останнього повністю або частково. Відповідна заява під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3.06.2016 №5 передбачено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності в загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник, у тому числі й особа, котра не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. ст.174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Відповідно до п. 18 ст. 3 КПК України , до повноважень слідчого судді першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до абз. 2 ч.7 ст. 173 КПК України підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.
В ст. 16 КПК однією з основних засад кримінального провадження визнано недоторканність права власності. Позбавлення або обмеження цього права під час кримінального провадження можливе тільки на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому кодексом, що і змусило захисника звернутися з даним клопотанням до суду.
Захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та наполягав на його задоволені.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував на задоволення клопотання.
Слідчий в судовому засіданні не заперечував на задоволення клопотання.
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: 6 червня 2019 року слідчим суддею Маньківського районного суду Черкаської області було розглянуто справу № 701/710/19 /провадження 701/221/19 за клопотанням слідчого Маньківського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління національної поліції України в Черкаській ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Маньківського відділу Уманської місцевої прокуратури Черкаської області про накладення арешту на тимчасове вилучене майно, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201925021000095 від 21.04.2019 року, відносно ОСОБА_5 , який керував автомобілем марки "VolkswagenPassat" реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками підробки ідентифікаційного номера кузова та накладено арешт на вказаний автомобіль. Місцем його зберігання визначено територію майданчика для тимчасового зберігання транспортних засобів при Маньківському відділенні поліції Уманського відділу поліції Головного управління національної поліції України в Черкаській області за адресою : вул. Соборна 24, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області.
Обов`язок по виконанню даної ухвали покладено на слідчого СВ Маньківського ВП Уманського ВП ГУНПУ в Черкаській області ОСОБА_6 .
Вказаний автомобіль визнано речовим доказом. Але, в матеріалах кримінального провадження відсутні дані щодо наявності обладнаного майданчика для тимчасового зберігання транспортних засобів при Маньківському ВП, як території для зберігання речових доказів, відсутня розписка з вказівкою, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу як речового доказу, відсутні дані про внесення вказаного транспортного засобу до книги обліку речових доказів. Вказане підтверджується листом Маньківського ВП №2805/52/01/-2019 від 24.07.2019. Надана копія журналу обліку вилучених транспортних засобів не є журналом обліку речових доказів. Крім цього при розміщенні автомобіля в дворі Маньківського відділення поліції не був проведений огляд автомобіля, що є грубим порушенням Інструкції, що в свою чергу вже є загрозою збереження майна, яке знаходиться в автомобілі і самого автомобіля, як речового доказу в цілому.
Відповідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пересування та відчуження. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19.11.2012 № 1104 (далі - Порядок), цей Порядок визначає правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.
Відповідно до п. 4 Порядку, речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку. Якщо через громіздкість чи з інших причин речові докази не можуть бути передані суду, вони зберігаються в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку, до набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчується кримінальне провадження або вирішується спір про їх належність у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11. 2012 року за № 1104, зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Враховуючи викладене, наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до задоволення вказаного клопотання, та вважає можливим змінити місце зберігання арештованого майна та передати його на відповідальне зберігання користувачу майна ОСОБА_5 , з покладенням на нього обов`язку забезпечити зберігання вказаного транспортного засобу за адресою: АДРЕСА_1 до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку, та попередити останнього про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 350, 371, 372, 392 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про зміну місця зберігання майна та передачу його на відповідальне зберігання - задоволити.
Змінити місце зберігання автомобіля "VolkswagenPassat" реєстраційний номер НОМЕР_1 , та передати його на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з покладенням на нього обов`язку забезпечити зберігання вказаного транспортного засобу за адресою: АДРЕСА_1 - до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку.
Зобов`язати слідчого СВ Маньківського відділення поліції Уманського відділу поліції ОСОБА_6 передати вище вказане майно під зберігальну розписку ОСОБА_5 для зберігання.
Попередити ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду оголошено 29.08.2019р.
Слідчий суддя ОСОБА_1
