КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 755/5323/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9991/2019
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2019 року м. Київ
колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г.,
при секретарі Прохоровій В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за невиконання грошового зобов`язання,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2019 року, постановлену під головуванням судді Чех Н.А.,-
встановила:
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня2019 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні процесуального строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за невиконання грошового зобов`язання.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2016 рокузалишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності доказів наявності у заявника поважних причин пропущення строку. Крім того заявником не надано жодного доказу неможливості подання представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 заяви про перегляд заочного рішення у визначений законодавством двадцятиденний строк.
Колегія суддів погоджується з таким висновком.
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за невиконання грошового зобов`язання задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 328 638 грн 66 коп. та судовий збір в розмірі 3 287 грн 00 коп.
Копію заочного рішення суду від 14 липня 2016 року представник ОСОБА_1 отримала 18 квітня 2018 року.
22 червня 2018 року представником ОСОБА_1 подано заяву про перегляд заочного рішення та поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
У клопотанні про поновлення строку заявниця зазначила, що копію заочного рішення вона отримала 18 квітня 2018 року. На підтвердження поважності причин пропущення строку заявницею надано довідку від 08 травня 2018 року, згідно якої ОСОБА_1 з 19 квітня 2018 року по 30 квітня 2018 року проходила обстеження та лікування з приводу захворювання.
Крім того матеріали справи містять довідку № 67 від 06 липня 2018 року, за підписом лікаря ОСОБА_4 , згідно якої ОСОБА_1 проходила процедури в фізіотерап.кабінеті з 02 травня 2018 року по 22 травня 2018 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Копію заочного рішення суду представником ОСОБА_1 отримано 18 квітня 2018 року.
Таким чином вона мала право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо б заява нею була подана до 08 травня 2018 року включно.
Утім заява про перегляд заочного рішення подана 21 червня 2018 року.
Проходження обстеження та процедур у період з 19 квітня 2018 року по 30 квітня 2018 року, та з 02 травня 2018 року по 22 травня 2018 року, не можна визнати поважними причинами пропущення строку визначеного ст. 284 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявник не надала доказів наявності поважних причин пропущення двадцятиденного строку, та неможливості подання її представником заяви про перегляд заочного рішення у визначені законом строки.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Доводи апеляційної скарги про те, що заявниця мала докази пропущення строку, однак не мала можливості подати додаткові медичні документи, через те, що суд розглянув заяву у її відсутність, колегія суддів не приймає, оскільки судом першої інстанції було обґрунтовано відхилено клопотання заявника про перенесення судового засідання, з огляду на те, що надана заявником довідка Медичного центру Олега Колібаби містить інформацію про те, що ОСОБА_1 в період з 16 травня 2019 року по даний час (дата 20 травня 2019 року) знаходиться на лікуванні в денному стаціонарі в медичній клініці ТОВ «Клініка Леомед», тобто суду не надано доказу того, що станом на дату судового засідання 22 травня 2019 року заявник ОСОБА_1 має поважну причину неявки до суду.
Крім того, колегія суддів бере до уваги, що жодних інших медичних документів на підтвердження пропущення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення заявником не надано, ні через канцелярію суду першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що заявниця повинна надати докази пропущення тільки двадцяти днів, колегія суддів оцінює критично, оскільки заява про перегляд заочного рішення подана через 65 днів після отримання копії рішення, з яких тільки 33 дні ОСОБА_1 перебувала на обстеженні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 22 травня 2019 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 09 вересня 2019 року.
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: О.Ф. Лапчевська
С.Г. Музичко
