ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2019 року Справа № 280/3510/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянського управління державної казначейської служби України Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
19 липня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Бердянського управління державної казначейської служби України Запорізької області (далі - відповідач, Бердянське УДКСУ), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті до виконання виконавчого листа про стягнення з Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь позивача заборгованості з виплати пенсії за травень та червень 2018 року у загальній сумі 10608,84 грн.;
зобов`язати відповідача вчинити дії по виконанню судового рішення від 26.11.2018 шляхом прийняття до виконання виконавчого листа від 31.05.2019 про стягнення з Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь позивача заборгованості з виплати пенсії за травень та червень 2018 року у загальній сумі 10608,84 грн.
Ухвалою суду від 24.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення/виклику представників сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 по справі №0840/3790/18 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , зокрема вирішено стягнути заборгованість з виплати пенсії за травень та червень 2018 року у загальній сумі 10608,84 грн. з Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 . Зазначає, що рішення суду набрало законної сили та для його виконання позивачу було видано виконавчий лист. Позивач вказує на те, що виконавчий лист про стягнення з Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заборгованості з виплати пенсії за травень та червень 2018 року у загальній сумі 10608,84 грн. було пред`явлено до виконання до Бердянського УДКСУ, у порядку передбаченому Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845. Разом з тим, 03.07.2019 відповідачем виконавчий лист повернуто позивачу без виконання, з посиланням на те, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами Казначейської служби, а повинен виконуватись з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», органами Пенсійного фонду в порядку надходження таких документів.
Проте, позивач вказує, що посилання посадової особи органу казначейства на постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649, як на підставу визнання виконавчого листа таким, який не підлягає виконанню є незаконною дією, оскільки порядок виконання судових рішень встановлений Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 не внесено зміни до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №845, а постанова №649 не має жодного відношення до органів державного казначейства. Просить задовольнити позовні вимоги.
16 серпня 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому позивач проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав на те, що на законодавчому рівні встановлено, що починаючи з 28.08.2018 виконання судових рішень, що набрали законної сили після 01.01.2013, стосовно стягнення лише заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, здійснюється відповідно до Порядку №649. Згідно з Порядком №649 органи Пенсійного фонду України ведуть облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним Фондом України. Відповідач зазначає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 по справі №0840/3790/18 є рішенням про стягнення коштів, а тому даному випадку для виконання судового рішення по справі №0840/3790/18 позивач повинен подати виконавчий документ на виконання до відповідного територіального органу Пенсійного фонду. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 по справі №0840/3790/18 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , серед іншого стягнуто заборгованість з виплати пенсії за травень та червень 2018 року у загальній сумі 10608,84 грн. з Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 .
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 по справі №0840/3790/18 набрало законної сили 29.03.2019.
31.05.2019 позивачу видано виконавчий лист на виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості з виплати пенсії за травень та червень 2018 року у загальній сумі 10608,84 грн. з Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 .
01 липня 2019 року позивач звернулася до Бердянського УДКСУ з заявою про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 по справі №0840/3790/18, додавши до заяви оригінал виконавчого листа (а.с.13).
За наслідками розгляду отриманого від позивача виконавчого документа, Бердянським УДКСУ прийнято рішення про повернення виконавчого документа по справі №0840/3790/18 без виконання, що оформлено листом від 03.07.2019 №06-23/891.
Позивач, не погодившись з правомірністю повернення без виконання виконавчого документа, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для повернення виконавчого документа без виконання стало посилання відповідача на частину 1 пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, а саме те, що виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства.
Так, відповідачем зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Також зазначено, що враховуючи вимоги зазначеної постанови, для виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 по справі №0840/3790/18 в частині стягнення на користь позивача 10608,84 грн. заборгованості з виплати пенсії за травень та: червень 2018 року з Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, позивачу необхідно звернутись до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Позивач обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги навпаки посилається на те, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 по справі №0840/3790/18 в частині стягнення на користь позивача 10608,84 грн. заборгованості з виплати пенсії за травень та: червень 2018 року з Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повинне виконуватись шляхом безспірного списання коштів, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.
За приписами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Суд зазначає, що Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання (далі - Закон №4901).
Так, відповідно до статті 2 Закону №4901, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
За приписами статті 3 Закону №4901, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» із заявою про виконання рішення суду.
Суд звертає увагу на ту обставину, що пунктом 3 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4901 визначено, що заборгованість погашається в такій черговості:
у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;
у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;
у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Тобто, прикінцевими та перехідними положеннями Закону №4901 передбачено виконання у першочерговому порядку рішень суду щодо погашення заборгованості з пенсійних виплат.
В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року №45) затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - Порядок №845).
Згідно пункту 3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215 затверджено Положення про Державну казначейську службу України (далі - Положення №215), відповідно до пункту 1 якого Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Пунктом 9 Положення №215 встановлено, що Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Бердянське об`єднане УПФУ в Запорізькій області, яке є боржником за виконавчим листом №0840/3790/18 виданого 31.05.2019, має організаційну правову форму - орган державної влади.
Отже, з огляду на вищезазначені норми суд дійшов висновку, що виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є Пенсійний фонд України або його територіальні органи, здійснюється Казначейством в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Пунктом 9 Порядку №845 передбачено умови, за яких орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу, а саме: виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред`явлено до виконання з пропущенням установленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог; рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов`язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки.
Як вбачається з матеріалів справи підставою для повернення відповідачем виконавчого листа №0840/3790/18 виданого 31.05.2019 стало те, що виконання зазначеного виконавчого листа не належить до повноважень органів Державної казначейської служби України, оскільки стягнення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат здійснюється відповідно до Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 (далі - Порядок №649).
Разом з тим, суд вважає безпідставним посилання відповідача на Порядок №649, з огляду на наступне.
По-перше, суд звертає увагу на те, що положення Порядку №649 суперечать положенням Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а відтак виходячи з пріоритетності нормативно-правових актів над підзаконними актами, застосуванню до спірних правовідносин підлягають саме положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», з урахуванням Закону України «Про виконавче провадження».
По-друге, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Порядку №649, цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Згідно з пунктами 3, 5, 6, 8, 10 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.
У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що Порядком №649 врегульовано механізм самостійного виконання органами Пенсійного фонду України судових рішень про нарахування (перерахунок) пенсійних виплат, а розрахунок належних до виплати сум здійснюється та підтверджується самим боржником.
В даному випадку, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі №0840/3790/18, зокрема стягнуто з Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заборгованість з виплати пенсії за травень та червень 2018 року у загальній сумі 10608,84 грн., яка була самостійно нарахована Пенсійним фондом до ухвалення рішення суду, проте, як встановлено судом під час ухвалення рішення, необґрунтовано не виплачувалась з посиланням на пункт 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365.
Тобто, в даній частині рішення суду не містить зобов`язання відповідача здійснити дії щодо нарахування та виплати коштів, що в свою чергу могло підлягати виконанню, відповідно до Порядку №649, а містить чітку вказівку про стягнення пенсійних виплат та їх розмір, а отже така заборгованість має статус заборгованості за судовим рішенням і підлягає виконанню з урахуванням гарантій держави щодо виконання судових рішень.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно повернуто стягувачу - Литвиновій Л.І. виконавчий лист Запорізького окружного адміністративного суду про стягнення заборгованості з виплати пенсії за травень та червень 2018 року у загальній сумі 10608,84 грн. з Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 у справі «Півень проти України» судом вказано, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін. Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. У рішенні від 17 травня 2005 року у справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача прийняти до виконання виконавчий лист виданий 31.05.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості з виплати пенсії за травень та червень 2018 року у загальній сумі 10608,84 грн. з Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 .
Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі шляхом зобов`язання керівників відповідача подати до суду звіт про виконання рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи статті 14 КАС України щодо обов`язковості судових рішень та відсутності об`єктивних обставин, які б свідчили про намір відповідача ухилитися або у інший спосіб уникнути необхідності виконання даного судового рішення, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що відповідач під час повернення позивачу виконавчого документа без виконання діяв необґрунтовано, тобто без врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду з даної позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Стосовно стягнення на користь позивача 3000,00 грн. витрат на правову допомогу, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд зазначає, що позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, їх розміру та співмірності із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Бердянського управління державної казначейської служби України Запорізької області (71118, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Свободи, 63/29, код ЄДРПОУ 38042560) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Бердянського управління державної казначейської служби України Запорізької області щодо відмови у прийнятті до виконання виконавчого листа про стягнення з Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь позивача заборгованості з виплати пенсії за травень та червень 2018 року у загальній сумі 10608,84 грн.
Зобов`язати Бердянське управління державної казначейської служби України Запорізької області прийняття до виконання виконавчий лист №0840/3790/18 виданий Запорізьким окружним адміністративним судом 31.05.2019 про стягнення з Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії за травень та червень 2018 року у загальній сумі 10608,84 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Бердянського управління державної казначейської служби України Запорізької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Новікова
