ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/12538/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Ганечко О.М., Земляної Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправним бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві щодо направлення листа в Першу Київську державну нотаріальну контору міста Києва про вилучення з Єдиного державного реєстру заборон інформацію про арешт майна, належного громадянину ОСОБА_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , як безпідставно внесену;
- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві надіслати офіційного листа в Першу Київську державну нотаріальну контору міста Києва про вилучення з Єдиного держав реєстру заборон інформацію про арешт майна, належного громадянину ОСОБА_2 , якій був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , як безпідставно внесену.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу, та задовольнити її позовні вимоги.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
16 вересня 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від відповідача, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги повністю та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Згідно з пунктами 1,2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до частини третьої статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки позивач стверджує про протиправність зареєстрованого Першою Київською державною нотаріальною конторою арешту нерухомого майна (квартири за адресою: АДРЕСА_1 ), що є складовою спадщини, на підставі листа Слідчого управління Головного управління МВС України у м. Києві від 24.03.1995 №10/2-1390. Зі змісту цього листа від 24.03.1995 №10/2-1390, копія якого надана позивачем, вбачається, що такий лист було оформлено у зв`язку з розслідуванням кримінальної справи №59-4568. Обставини існування вказаної кримінальної справи, а нині кримінального провадження №12012110010002557, були підтверджені у листі Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві від 31.01.2017 №1474/125/23-1-17, що був наданий представнику позивача - адвокату Кретову О.В.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як вбачається з позовної заяви, підставою для звернення позивача із позовом стала бездіяльність Головного управління МІС України в м. Києві, що полягає у не направленні правоохоронним органом до державного реєстратора - Першої Київської державної нотаріальної контори листа про вилучення з Єдиного державного реєстру заборон інформації про арешту нерухомого майна (квартири за адресою: АДРЕСА_1 ). Тобто, бездіяльності у вирішення питання про зняття арешту з нерухомого майна, ініційованого в рамках розслідування кримінальної справи.
Оскільки в даному випадку спір виник не з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, зазначеним у позові, управлінських функції як суб`єктом владних повноважень, а з правовідносин, які склались в рамках КПК України, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком Окружного адміністративного суду міста Києва, що спірні правовідносини необхідно вирішувати в порядку кримінального, а не адміністративного судочинства.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Суддя Ганечко О.М.
Суддя Земляна Г.В.
