Справа № 367/7399/19
Провадження №3/367/2780/2019
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 вересня 2019 року суддя Ірпінського міського суду Київської області КафтановВ.В., розглянувши матеріали, які надійшли з військової прокуратури Київського гарнізону про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. номер НОМЕР_1 , громадянина України, прож.: АДРЕСА_1 , солдат ВЧ № НОМЕР_2 в смт. Гостомелі;
за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-
в с т а н о в и в:
З 19.03.2017 року солдат ОСОБА_1 проходить контрактну військову службу у військовій частині НОМЕР_2 НГУ по даний час.
Встановлено, що солдат ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст.ст. 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир взводу у мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу, та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу, за підтримання внутрішнього порядку.
Командир взводузобов`язаний підтримуватиособовий складвзоду, озброєння і техніку в постійній бойовій готовності, проводити з особовим складом взводу заняття з бойової підготовки і керувати навчанням рядового складу, що проводять командири відділень, постійно вдосконалювати свої фахові методи й навички, подавати приклад зразкового виконання військового обов`язку.
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV на військовослужбовців покладаються загальні обов`язки.
Згідно з статтею 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил внутрішній порядок досягається, зокрема:
глибоким розумінням, свідомим і неухильним виконанням військовослужбовцями обов`язків, визначених законами України та військовими статутами Збройних Сил України; чіткою організацією бойової підготовки;
зразковим бойовим чергуванням та несенням служби добовим нарядом; неухильним виконанням розпорядку дня.
Відповідно до статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Відповідно до ст. 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил розподіл часу у військовій частині протягом доби і протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким встановлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання й побуту особового складу підрозділів, штабів. Розпорядок дня встановлюється командиром (начальником) відповідно до завдань, покладених на військову частину, та залежно від пори року.
Ч. 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно вимог ст. 45 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Приписами ст. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Натомість солдат ОСОБА_1 діючи всуперечінтересам службита наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України вчинив адміністративне правопорушення, яке виразилось у недбалому ставленні до військової служби, а саме у невиконанні своїх службових обов`язків, порушенні військової дисципліни, розпорядку дня.
Так, солдат ОСОБА_1 24.08.2019 року був відсутній на військовій службі без поважних причин та 27.08.2019 року самостійно прибув до військової частини НОМЕР_2 НГУ.
З пояснень військовослужбовця встановлено, що 24.08.2019 року він був відсутній на військовій службі, у зв`язку з нерозуміння наказу про заступання в добовий наряд по їдальні та 24.08.2019 року проводив час вдома, а отже проводив час на власний розсуд не пов`язаний з проходженням служби.
З рапорту т.в.о. командира 1 батальйону оперативного призначення на (БТР) капітана ОСОБА_2 , встановлено, що військовослужбовець солдат ОСОБА_1 був відсутній на військовій службі 24.08.2019 мобільного зв`язок не підтримувався, місцезнаходження невідомо.
Солдат ОСОБА_1 прибув на службу 27.08.2019 на ранкове шикування.
Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_1 недбало поставився до виконання своїх службових обов`язків 24.08.2019 року, чим порушив вимоги Статуту Збройних сил України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ст. 1 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Водночас, законодавець надає визначення поняття демобілізації як комплексу заходів, спрямованих, серед іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати мирного часу (оголошення якої дає підстави для закінчення особливого періоду).
Відповідно дост.11Закону України«Про мобілізаційнупідготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України. На цей час відповідних рішень Президентом України не приймалось.
Особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17.03.2014 року № 303 та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення президента України про демобілізацію.
Тобто, дане адміністративне правопорушення вчинено в умовах особливого періоду, що підвищує його суспільну небезпеку.
Таким чином, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 НГУ, солдат ОСОБА_1 у порушення вимог ст.ст. 11, 12, 16, 37, 119, 120, 235 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України недбало поставився до військової служби, що виразилось у порушенні розпорядку дня та боєздатності військової частини 24.08.2019 року, чим вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накласти на нього стягнення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав, просив застосувати до нього стягнення у вигляді 7 діб гауптвахти.
Вина ОСОБА_1 в скоєні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення № 77 від 17.09.2019 року, згідно якого будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 НГУ, солдат ОСОБА_1 у порушення вимог ст.ст. 11, 12, 16, 37, 119, 120, 235 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України недбало поставився до військової служби, що виразилось у порушенні розпорядку дня та боєздатності військової частини 24.08.2019 року, чим вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду;
- копіями матеріалів службового розслідування від 27.08.2019 року.
Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 є щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті, застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу суд вважає недоречним.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Керуючись ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд, -
п о с т а н о в и в :
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративнестягнення увиді 7(сім)діб арешту ОСОБА_1 з утриманням на гауптвахті.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.В. Кафтанов
