Справа № 645/4667/19
Провадження № 3/645/1402/19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2019 року м. Харків
Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Шарко О.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м.Харкові, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, інваліда ІІ групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _1 , 17 липня 2019 року, приблизно о 23 год. 00 хв., в районі будинку 152, по вул. Краснодарській, у м. Харкові, керував автомобілем марки “Geely МК ”, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, порушення мовлення. від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» та в закладі охорони здоров`я відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України..
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення судових повісток рекомендованою кореспонденцією за зазначеною у протоколі адресою, неодноразово надавав суду заяви з проханням відкласти слухання справи. Також подав клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання правопорушника, відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП – до Новобаварського району м.Харкова
Відповідно до ч. 1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 2 статті 276 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст.. 130 КУпАП, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Тобто ст. 276 КУпАП передбачає, що за загальним правилом справи розглядаються судом за місцем вчинення правопорушення та одночасно передбачає альтернативну підсудність можливість їх розгляду за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» №11 від 11.06.2004 р., у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч.2 ст.276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення вирішується відповідним органом внутрішніх справ.
Таким чином, Інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП Шабанов М.Ю. визначив розгляд справи про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення – Фрунзенський районний суд м.Харкова, враховуючи, що доцільності розгляду справи за місцем реєстрації правопорушника не встановлено, з метою забезпечення строків розгляду справи, адміністративний матеріал має розглядати саме той суд, до якого надійшов відповідний протокол.
Враховуючи наведені положення ст. 276 КУпАП, які не покладають обов`язку на суд направляти адміністративну справу для розгляду до суду за місцем проживання порушників, а також враховуючи обмежений трьохмісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, протягом якого на особу може бути накладено адміністративне стягнення, суд постановляє відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про направлення справи для розгляду за місцем його проживання у зв`язку із недоцільністю та для забезпечення дотримання загальних принципів судочинства у справах про адміністративні правопорушення, зокрема охорона прав і законних інтересів громадян, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, які викладені в ст. 1 КУпАП.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючип.1ст. 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процесу безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі»№ 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.
Правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП не входить до переліку справ передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП розгляд яких слід проводити з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд, враховуючи неодноразові неявки ОСОБА_1 у судові засідання, вважає за можливим справу розглядати без його участі.
Факт вчинення притягуваним правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №158568 від 17.07.2019 року, відеозаписом з місця події, який містився на нагрудних камерах працівників поліції та іншими матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст.251КУпАП доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
За змістом ст.266 КУпАП, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735,зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858- пропозиція з боку працівника поліції пройти медичний огляд, зокрема, на стан наркотичного спяніння може мати місце лише у випадку колиє підстави вважити, що водій перебуває у стані наркотичного спяніння, ознаки якого перелічені у п.4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення відносноОСОБА_1 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП із зазначенням в них прізвищ, адрес та підписів свідків.
Згідно п.п. 1.6 та 1.7 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.09.2009 року №400/666, зазначений огляд проводиться: уповноваженою особою на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та держспоживчстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно до вимог ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 130 КУПАП передбачає відповідальність за - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 8 КУпАП - особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
При накладенні стягнення суд враховує характер та підвищену небезпеку вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.
Суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, враховуючи, що правопорушення було вчинено після внесення змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», які набрали законної сили 27.07.2016 року..
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, від сплати судового збору він звільняється.
На основі викладеного, керуючись ст. 27, 248, 252, 268, 283, 284, ч.1 ст. 130 КУпАП, суд -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА _1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги або протесту прокурора.
СУДДЯ
Фрунзенського районного суду
М.Харків Шарко О.П.
