Справа № 214/4825/19
2-а/214/227/19
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
26 вересня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Ткаченка А.В.,
за участю: секретаря - Фастовець Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу № 214/214/4825/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1-го батальйону 1-ої роти полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Рудєва Віталія Леонідовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 24.06.2019 року серії ЕАВ № 1260519, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора 1-го батальйону 1-ої роти полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції, лейтенанта Рудєва Віталія Леонідовича, серії ЕАВ № 1260519 від 24.06.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП від 24.06.2019 року та накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24 червня 2019 року відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1260519 від 24.06.2019 року, з якої вбачається, що 24.06.2019 року о 16-12 годині він при керуванні транспортним засобом - Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , нібито не надав перевагу пішоходу, чим порушив п. 18.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення , передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
З вищезазначеною постановою він не згоден за таких підстав. В постанові зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення: м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 30. В то же час ні він ні будь-яка інша особа не могла вчинити правопорушення, передбаченого п. 18.1 ПДР України, у зв`язку з відсутністю за вказаною адресою нерегульованого пішохідного переходу. В той же час, в постанові не зазначено за допомогою яких технічних пристроїв (засобів)було встановлено факт порушення. В постанові відсутні, чи було дотримано пішоходами ПДР, зокрема чи впевнився він у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху та чи не був його вихід на пішохідний перехід раптовим.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, з якого вбачається, що останній заперечує проти задоволення позовних вимог за таких підстав.
Так, ним під час патрулювання, 24.06.2019 року було помічено, що у м. Кривому Розі, на нерегульованому пішохідному переході, водій ОСОБА_1 , як з`ясувалось після зупинки транспортного засобу, керуючи автомобілем Рено Дастер, з державним номерним знаком НОМЕР_1 не надав дорогу пішоходу який вже знаходився на пішохідному переході, чим порушив п. 18.1 ПДР України. Даний транспортний засіб було зупинено з дотриманнями ПДР.
Після зупинки вищезазначеного транспортного засобу, він підійшов до відповідача, представився, повідомив, що ведеться відео фіксація та повідомив причину зупинку. Після чого попросив пред`явити посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб. Після з`ясування всіх фактичних даним, ним було встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Він стверджує, що постанова є законною, обґрунтованою, та такою. що не підлягає скасуванню.
Позивач та відповідач будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи до зали судового засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, дослідивши відзив відповідача та матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до висновку про задоволення позовних вимог за таких підстав.
Відповідно до постанови серії ЕАВ № 1260519 від 24.09.2019 року ОСОБА_1 24.06.2019 року о 16-12 год. в місті Кривий Ріг по проспекту Гагаріна 30, не надав перевагу пішоходу чим порушив п. 18.1 ПДР України - не пропустив пішохода, що наближався до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП ( а.с.9).
Позивач як на підставу задоволення позовних вимог, посилається на той факт, що за адресою проспект Гагаріна, 30 м. Кривий Рій відсутні нерегульовані пішохідні переходи. Таким чином, обставини викладені в спірній постанові є безпідставними та не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.
В зв`язку з вищевикладеними обставинами, судом з метою перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень було зроблено Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради.
З відповіді наданої директор департаменту ОСОБА_2 від 06.09.2019 року № 12/5/1230 перехрестя проспекту Гагаріна з вулицями Рокосовського та Костенка є регульованим, в наявності світлофорні об`єкти, дорожні знаки, у том числі 5.35.1-5.35.2 «Пішохідний перехід», дорожня розмітка 1.14.1 «Пішохідний перехід». В районі будинку № 30 по проспекту Гагаріна в наявності дорожні знаки 5.35.1 -5.35.2 «Пішохідний перехід», дорожня розмітка відсутня.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальні за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого до п. 18.1 ПДР України, відповідно до положень якого, водій транспортного засобу, що до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам , для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Склад адміністративного правопорушення обов`язково має містити наступні ознаки: об`єкт правопорушення, суб`єкт правопорушення, об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.
Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення.
Так, диспозицією ч.1 ст. 122 КУпАП, передбачено відповідальність в тому числі ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах..
Об`єктом правопорушення виступають охоронювані законом відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об`єктивна сторона правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, полягає в тому, що ОСОБА_1 24.06.2019 року о 16-12 год. в місті Кривий Ріг по проспекту Гагаріна 30, не надав перевагу пішоходу чим порушив п. 18.1 ПДР України.
Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, відповідно до вимог ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Таким чином, аналіз назначених норм закону свідчить про те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, у постанові від серії ЕАВ № 1260519 від 24.09.2019 року поліцейським зазначено місце вчинення правопорушення - м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 30. Однак, як вбачається з відповіді Директора департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради Карого І. та письмових пояснень позивача, викладених в позовні заяві, за вищезазначеною адресою відсутні нерегульовані пішохідні переходи.
Долучений відповідачем до відзиву відеозапис суд оціню критично, оскільки з даного відеозапису не вдається встановити місце вчинення адміністративного правопорушення та державний номерний знак автомобіля який порушив вимоги п. 18.1 ПДР України.
Тому даний відеозапис не може слугувати належним і допустимими доказом для доведення вини ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху та правомірності винесення поліцейським спірної постанови.
За таких обставини суд вважає, що наявні у постанові серії ЕАВ № 1260519 від 24.09.2019 недоліки є істотними, зокрема, щодо місця вчинення порушення, які не можливо усунути при новому розгляді, оскільки будуть порушуватися права особи на свій захист. Із постанови інспектора поліції та долучених доказів не можливо встановити всі обставини та причетність ОСОБА_1 до порушення Правил дорожнього руху, які мали місце на думку інспектора поліції 24.06.2019 року із фактами, викладеними у постанові від 24.06.2019 року та правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, відповідачем не доведено наявність об`єктивної сторони правопорушення в діях ОСОБА_1
Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або Законом.
Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім того, рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Вищезазначене твердження узгоджується з правовою позицією ВС висвітленою в постанові суду від 30 травня 2018 року у справа №337/3389/16-а
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, в зв`язку з чим вимоги останнього щодо скасування постанови серії ЕАВ № 1206519 від 2406.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з п. 1 ч.1ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.3) ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право в т.ч. скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного і у відповідності зі ст. 2, 5, 15, 72-77, 79, 241-246, 250, 251 КАС України , ст.ст. 125 , 222, 251, 254, 255, 256, 280, 288 КУпАП, ЗУ «Про дорожній рух», суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора 1-го батальйону 1-ої роти полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Рудєва Віталія Леонідовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 24.06.2019 року серії ЕАВ № 1260519 задовольнити.
Скасувати постанову інспектора 1-го батальйону 1-ої роти полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції, лейтенанта Рудєва Віталія Леонідовича, серії ЕАВ № 1260519 від 24.06.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП від 24.06.2019 року та накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відомості про сторін:
Позивач : ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідача : Рудєв Віталій Леонідович, лейтенант поліції інспектор 1 -го батальйону, 1-ої роти полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції, вул. Волгоградська, 11, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.
Суддя А.В. Ткаченко
