ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/1007/19 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019 (м. Київ, дата складання тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА _1 звернулася з позовом до суду про визнання протиправним та скасування пунктів 1 та 5 рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2623 від 16.11.2018 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Васильківського міськрайонного суду Київської області».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні пункти рішення відповідача є протиправними, оскільки перевірка поданої позивачем декларації, недостовірні висновки якої стали підставою для прийняття відповідного рішення (спірних пунктів 1 та 5), проведена відповідачем з порушенням вимог антикорупційного законодавства, принципів рівності та гарантування прав і законних інтересів суб`єктів декларування, об`єктивності, неупередженості та безсторонності, отже такі пункти рішення підлягають скасуванню.
У відзиві на адміністративний позов відповідачем зазначено, що спірні пункти рішення та рішення в цілому є законними, прийнятими відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за результатами перевірки декларації позивача, якою виявлено порушення антикорупційного законодавства України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Зокрема , апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення НАЗК № 2623 прийнято 16.11.2018, тобто лише на 520 день з дня прийняття рішення про проведення перевірки, тобто відповідачем порушено строки проведення перевірки декларацій, передбачені пунктом 14 Порядку № 56 (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин). Таке процесуальне порушення порядку проведення перевірки зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності та ставить під сумнів результати перевірки.
Згідно з відзиву на апеляційну скаргу Національне агентство вважає твердження позивача стосовно порушення Національним агентством вимог пункту 14 розділу ІІІ Порядку щодо строків проведення перевірки декларації позивача за 2015 рік безпідставними, оскільки Національним агентством вимоги Закону та Порядку, на які посилається позивач, порушені не були. Національне агентство вважає правомірними та об`єктивними висновки суду першої інстанції про те, що фактично, спірне рішення відповідача № 2623 від 16.11.2018 не порушує прав та інтересів позивача шляхом обмежень у реалізації суб`єктивних прав чи покладення необґрунтованих обов`язків, а також не породжує для позивача будь-яких негативних наслідків.
Колегія суддів відповідно до пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За матеріалами справи ОСОБА_1 подала до Національного агентства щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік.
Рішенням Національного агентства № 230 від 16.06.2017 «Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 рік» доручено члену Національного агентства - заступнику Голови Радецькому Руслану Станіславовичу провести повну перевірку декларацій позивача за 2015 та 2016 роки.
Обгрунтування цього рішення: 1) отримана з джерел інформація: а) містить фактичні дані, що можуть бути перевірені (стосовно подання у декларації недостовірної інформації); б) стосується суб`єкта декларування, зазначено в цій графі; 2) у встановленому Законом України «Про запобігання корупції» порядку відповідність дійсності відомостей щодо недостовірності яких одержано інформацію, не встановлено раніше.
Рішенням Національного агентства № 560 від 21.08.2017 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 » продовжено строк проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , з 16.08.2017 на 30 календарних днів, у зв`язку з тим, що до Національного агентства не надійшли пояснення від суб`єкта декларування, відповіді та інформація по суті, необхідні для проведення такої перевірки упродовж 60 календарних днів згідно з абзацом першим п. 14 розділу ІІІ Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства № 56 від 10.02.2017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2017 за № 201/30069.
29.08.2017 на вимоги працівників Національного агентства, позивачем надано письмові пояснення по декларації за 2015 рік та на їх підтвердження відповідні документи.
Рішенням Національного агентства № 2623 від 16.11.2018 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Васильківського міськрайонного суду Київської області» вирішено:
1. суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік зазначив недостовірні відомості про об`єкт нерухомого майна, який на будь-якому праві використовується членом сім`ї (дочкою) для проживання станом на кінець звітного періоду, об`єкт нерухомого майна, що перебуває у нього на праві користування (оренди), загальну площу та реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна, що належить йому на праві власності, розмір отриманого/нарахованого ним доходу, чим не дотримано вимоги пунктів 2 та 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
Суб`єкт декларування подав недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму меншу 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 КУпАП та статті 366-1 КК України, не встановлено.
………
5. Доручено уповноваженій особі - головному спеціалісту відділу проведення певних перевірок Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Крілю І.В. повідомити суб`єкта декларування ОСОБА_1 про прийняте рішення та вжити заходів для створення в Єдииному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можливості подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік з достовірними відомостями.
Вважаючи п. 1 та п. 5 рішення Національного агентства протиправними, позивач звернулась з до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що фактично, спірне рішення відповідача № 2623 від 16.11.2018 не порушує прав та інтересів позивача шляхом обмежень у реалізації суб`єктивних прав чи покладення необґрунтованих обов`язків, а також не породжує для позивача будь-яких негативних наслідків, у тому числі у вигляді притягнення до відповідальності (адміністративної чи кримінальної), а навпаки створює для позивача можливість подати декларацію за 2015 рік з достовірними відомостями, зважаючи на допущенні позивачем помилки при її заповнені (покладені в основу прийняття спірного рішення), факт яких підтверджено під час судового розгляду, окрім єдиного висновку відповідача щодо необхідності зазначення позивачем у декларації за 2015 рік відомостей про земельну ділянку площею 7 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1410136300:00:003:0029, що перебуває у суб`єкта декларування на праві користування (оренди).
Колегія суддів не погоджується з таким висновокм суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Закон України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 (далі - Закон № 1700-VII) визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти (частина четверта статті 4 Закону № 1700-VII).
Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Положеннями статті 50 Закону № 1700-VII визначено, що повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Обов `язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Обов `язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб`єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім`ї суб`єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.
Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
Механізм проведення Національним агентством контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону № 1700-VII, визначає Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10.02.2017 (далі - Порядок № 56).
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку повна перевірка декларації може проводитися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності і полягає у: 1) з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей; 2) з`ясуванні точності оцінки задекларованих активів; 3) перевірці на наявність конфлікту інтересів; 4) перевірці на наявність ознак незаконного збагачення.
Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) (далі - Рішення про проведення перевірки) через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов`язана зі здійсненням такої функції Національного агентства. Рішення про проведення перевірки повинно містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, та суб`єкта (суб`єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), якщо інше не передбачено цим Порядком.
Рішення про проведення перевірки декларацій, що приймається Національним агентством на підставі абзацу другого частини першої статті 50 Закону, може бути прийнято стосовно поданих станом на дату прийняття такого рішення декларацій, які підлягають повній перевірці на цій підставі, без наведення інформації, що дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, та суб`єкта (суб`єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації).
Рішення про проведення перевірки повинно бути належним чином обґрунтоване посиланням на визначену Законом підставу повної перевірки декларації або декларацій - у разі прийняття Рішення про проведення перевірки щодо більш як одної декларації на одній визначеній Законом підставі. Рішення про проведення повної перевірки на підставі абзацу п`ятого частини першої статті 50 Закону також повинно містити обґрунтування, передбачене пунктом 3 цього розділу.
Повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.
У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів (п. 14 розділ ІІІ Порядку).
Аналіз положень Порядку №56, свідчить про те, що повна перевірка декларацій чітко обмежена конкретними строками її проведення - 60 календарних днів; цей строк може бути подовжений, але сукупно - не більше ніж на 30 календарних днів.
Відповідно до п. 1 Розділу IV Порядку за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації (далі - Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації).
Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації складається з таких частин: 1) вступна частина із зазначенням дати, номера та місця складання, назви Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації; 2) описова частина із зазначенням прізвища, імені, по батькові суб`єкта декларування,назви посади та органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або юридичної особи публічного права, правових підстав проведення повної перевірки декларації, переліку інформації, яка використовувалася під час здійснення повної перевірки декларації, складових предмета перевірки; 3) мотивувальна частина із зазначенням встановлених Національним агентством обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, якими Національне агентство керувалося при прийнятті Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації, і положення закону, яким воно керувалося; 4) резолютивна частина із зазначенням висновку, якого Національне агентство дійшло за результатами здійснення повної перевірки декларації, можливості оскарження цього рішення в судовому порядку.
Про закінчення проведення повної перевірки декларації Національне агентство письмово повідомляє суб`єкта декларування та надсилає Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації для ознайомлення. Зазначені дії можуть вчинятися за допомогою програмних засобів Реєстру або засобів поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Якщо в результаті повної перевірки декларації було встановлено відображення у декларації недостовірних відомостей, або неточну оцінку задекларованих активів, або наявність конфлікту інтересів, або ознаки незаконного збагачення, Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації надсилається суб`єкту декларування за допомогою засобів поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення та програмних засобів Реєстру.
Рішення про проведення повної перевірки декларації розміщується протягом трьох робочих днів з моменту його прийняття на веб-сайті Національного агентства, за винятком відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 Закону.
Рішення про проведення повної перевірки декларації може бути оскаржено суб`єктом декларування в судовому порядку (п. 2 Розділу IV Порядку).
Так , з урахуванням того, що рішеня № 230 «Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 рік» Національним агентством прийнято 16.06.2016, враховуючи встановлені обставини справи щодо продовження терміну проведення повної перевірки декларації, колегія суддів вважає, що повна перевірка декларації, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_1 , за 2015 рік підлягала закінченню 14.09.2017.
Однак , оскаржуване рішення рішення № 2623 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Васильківського міськрайонного суду Київської області» Національним агентством прийнято 16.11.2018, тобто поза межами граничного 90-денного строку, встановленого для проведення повної перевірки.
Так , Положеннями пункту 6 розділу III Порядку №56 визначено процедуру виконання Національним агентством процесу проведення перевірки (повної) декларації. Зокрема повна перевірка декларації (за нормами, чинними на момент виникнення адміністративного спору) передбачає такі дії: 1) прийняття Рішення про проведення перевірки; 2) аналіз відомостей про об`єкти декларування (об`єкти нерухомості; об`єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов`язання; видатки та правочини суб`єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб`єкта декларування; членство суб`єкта декларування в об`єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб`єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об`єкти декларування, які мають відображатися в декларації; 3) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8 - 11 цього розділу; 4) направлення Національним агентством відповідному суб`єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу; 5) прийняття Національним агентством Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
Таким чином, проведення перевірки Національним агентством декларації передбачає встановлену Порядком процедуру, яка визначає чітко визначену послідовність дій, результатом якої є обов`язкове прийняття рішення про проведення перевірки декларацій (декларації).
Норми законодавства не наділяють Національне агентство повноваженнями здійснювати повторну перевірку декларацій (декларації), якщо повна перевірка відповідної декларації вже раніше проводилася та скасувати рішення про призначення перевірки через неналежним чином проведену перевірку, а також призначати фактично повторну перевірку декларації.
Рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Васильківського міськрайонного суду Київської області» прийнято, однак поза межами строків, передбачених для проведення такої перевірки позивача.
Так , проведення перевірки відповідно до статей 48 та 50 Закону № 1700-VII визначено Порядком № 56. Згідно з цим порядком Національне агентство у особі відповідних структурних підрозділів за своїми обов`язками, які передбачені Законом № 1700-VII та Порядком № 56, повинне здійснювати контроль та повну перевірку декларації особи згідно з чітко встановленою правовою процедурою, визначеною у ньому.
Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура повної перевірки декларацій особи Національним агентством встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
Визначена цим Порядком № 56 правова процедура проведення повної перевірки декларацій особи встановлює межі вчинення повноважень Національного агентства щодо проведення ним такої перевірки і, у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Усі передбачені цим порядом заходи контролю та повної перевірки декларацій повинні відповідати вказаним у пункті 3 Порядку № 56 принципам, пріоритетне місце серед яких займає принцип верховенства права (підпункт 1 пункту 3 Порядку № 56).
Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Правова процедура проведення Національним агентством контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.
Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментаря до документа Венеційської комісії « Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року)).
Таким чином, позивач, з урахуванням положень Закону № 1700-VII та Порядку № 56 проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, правомірно очікувала, що така перевірка буде проведена відповідно до встановленої правової процедури, яка визначає чітку послідовність дій проведення повної перевірки декларації особи із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
Тому доводи Національного агентства у відзиві на апеляційну скаргу про те, що у цій справі відсутні докази порушення прав, свобод чи інтересів позивача, є необґрунтованими, оскільки, як уже було зазначено, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).
Окрім того, колегія суддів вважає необгрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність порушення прав позивача оспорюваним рішенням № 2623 від 16.11.2018. Так, внесення виправлень до Декларації за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 призведе до викривлення відомостей декларацій, поданих позивачем за наступні роки, що автоматично утворить підстави для повторної перевірки та винесенння рішень щодо недостовірності задекларованих відомостей. Тобто призведе до виникнення нових спірних відносин, насдлідком яких буде необхідність звернення за судовим захистом.
За наведених обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, апеляційна скарга позивача - задоволенню.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019 скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2623 від 16.11.2018 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Васильківського міськрайонного суду Київської області».
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 25.10.2019.
Головуючий-суддя:
А.Ю. Кучма
Судді:
Л.В. Бєлова
І.О. Лічевецький
