ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.2020 справа № 914/2495/19
Суддя Юркевич М.В., при секретарі Кияк І.В., розглянув матеріали справи
позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжинірингова компанія ІБР”, с. Поріччя, Львівська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівництво Інноваційних проектів”, м. Львів
про: стягнення 133 132,58 грн. збитків
за участю представників сторін:
від позивача: Яцишин О.В. – адвокат, Вирст Н.І. - юрисконсульт
від відповідача: Космачов Д.Д. - представник
ВСТАНОВИВ:
На розгляд до Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжинірингова компанія ІБР” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівництво Інноваційних проектів” про стягнення 133 132,58 грн. збитків.
Ухвалою від 05.12.2019 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та надано строк для подання відзиву та доказів по справі.
03.01.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позов. Крім того, у відзиві відповідач просив суд розгляд даної справи здійснювати в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою від 09.01.2020 року розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні призначено на 04.02.2020 року.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання 04.02.2020 року не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.
Представник відповідача в судове засідання з`явився, заперечував щодо задоволення позову.
В ході розгляду справи по суті представник відповідача виступив зі вступним словом, після чого суд перейшов до з`ясування обставин та дослідження доказів справи.
Для надання можливості позивачу виступити в судових дебатах, розгляд справи по суті в межах розумного строку було відкладено на 11.02.2020р.
В судовому засіданні 11.02.2020р. представники позивача виступили з поясненнями в ході дослідження обставин справи та доказів, після чого сторони виступили в судових дебатах.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом з`ясовано наступне:
23.01.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВМ- Логістик» (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова Компанія ІБР» (генеральним підрядником) було укладено договір генерального підряду №23-01/18-1.
22.10.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова Компанія ІБР (позивачем, підрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівництво інноваційних проектів» (відповідачем, субпідрядником) було укладено договір субпідряду №22-10/18-1, за умовами якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати прокладання зовнішніх мереж В1, В2, В9, К1, К2, К2д згідно із технічним завданням на об`єкті підрядника «Будівництво офісно-складських приміщень в с. Муроване Пустомитівського району Львівської області», відповідно до умов даного договору.
Згідно п. 1.2 договору, забезпечення робіт матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним обладнанням, апаратурою, інструментом та іншим необхідним покладається на субпідрядника.
Відповідно до п. 6.1 договору, передача виконаних робіт субпідрядником і приймання їх підрядником оформляється актом приймання-передачі робіт, що підписується сторонами.
На виконання умов договору, сторонами було підписано:
1. Акт виконаних робіт №1 від 26.02.2019р. на суму 1 642 051,09 грн.;
2. Акт виконаних робіт №2 від 21.06.2019р. на суму 2 288 993,71 грн.;
3. Акт виконаних робіт №3 від 21.06.2019р. на суму 170 000,46 грн.;
Крім того, в межах договору сторонами також було підписано акти надання послуг №3 від 23.11.2018р. на суму 35 880,00 грн., №4 від 01.03.2019р. на суму 16 200,00 грн., Акт надання послуг №5 від 14.12.2018р. на суму 36 758,00 грн.
Сторони підтверджують, що на момент підписання актів погодили належне виконання договору та здійснення всіх розрахунків з боку позивача відповідно до підписаних актів приймання-передачі.
15.08.2019р. на адресу позивача від ТОВ «АВМ-Логістик» (замовника за договором генерального підряду) надійшов лист про те, що вранці 15.08.2019р. на об`єкті «Будівництво офісно-складських приміщень в с. Муроване Пустомитівського району Львівської області» в районі каналізаційного колодязя К-15 (В-Г-14) утворився провал, який просив позивача негайно усунути.
Як стверджував позивач, останній одразу в телефонному режимі повідомив відповідача про виявлені недоліки та про необхідність його прибуття на об`єкт для складання дефектного акту. Крім того, відповідачу скеровувався лист-вимога №18-19-1 від 16.08.2019р.
Оскільки для складення дефектного акту відповідач не з`явився, то на об`єкті 16.08.2019р. відбулася виїзна зустріч представників ТОВ «АВМ-Логістик» (замовника), позивача по справі та ТОВ «Оптімус-Віа» (організації, яка була залучена позивачем для фіксування та подальшого усунення виявлених недоліків). Вказаними представниками було виявлено наступні недоліки: утворення провалу розміром 1,2 х 1,6 м.кв. глибиною 1,5 м. в районі каналізаційного колодязя; механічні пошкодження двошарової каналізаційної труби діаметром 400 мм системи К2д.
Позивач наголошував, що у зв`язку з ігноруванням відповідачем вказаної ситуації, виникла необхідність у стислі строки залучити для виконання робіт по усуненню недоліків третіх осіб, а саме ТОВ «Оптімус-Віа» та ТОВ «Лорелея», з якими і було укладено окремі договори.
Так, згідно договору від 27.08.2019р., ТОВ «Лорелея» зобов`язалося виконати роботи по ліквідації пошкодженої двошарової каналізаційної труби діаметром 400 мм.
Згідно кошторису, вартість таких робіт становила 73 562,20 грн.
Відповідно до рахунку №30/08 від 30.08.2019р. позивачем було здійснено оплату за виконані роботи у розмірі 73 562,20 грн. (платіжне доручення №1426 від 12.09.2019р.).
Крім того, відповідно до договору на виконання робіт №27/08/19 від 27.08.2019р. ТОВ «Оптимус-Віа» зобов`язалось виконати роботи з благоустрою за наслідками утвореного прориву труби
03.09.2019р. було узгоджено кошторис на виконання даних робіт на суму 59 570,38 грн.
Відповідно до рахунку №14 від 12.09.2019р. позивачем було здійснено оплату за виконані роботи у розмірі 59 570,38 грн. (платіжне доручення №1436 від 13.09.2019р.).
Позиція позивача.
Позивач зазначив, що в момент підписання актів виконаних робіт видимих недоліків не спостерігалось. Однак, згідно обставин наведених вище, через прорив двошарової каналізаційної труби діаметром 400 мм, за наслідками усунення недоліків, останній поніс витрати на загальну суму 133 132,58 грн.
Так, позивач вважає, що понесені ним витрати зобов`язаний йому відшкодувати відповідач по справі, оскільки неякісно виконані саме ним роботи, призвели до прориву даної каналізаційної труби, що в подальшому спричинило вимивання грунтів та утворення провалля.
Як на підставу для задоволення позовних вимог позивач покликається на положення договору субпідряду, який було укладено між ним та відповідачем. Зокрема, згідно п. 7.3 договору, субпідрядник гарантує якість та надійну експлуатацію зовнішніх мереж протягом 3 років з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт за умови дотримання підрядником правил експлуатації мереж.
Крім того, позивач наголошував на листі відповідача від 13.03.2019р. в якому останній гарантував, що якщо в процесі проведення гідравлічних випробувань систем В1, В2, В2.1, В9 в осях 11-(А-Ж), виникнуть дефекти зварних з`єднань ПЕ труб – зобов`язувався провести роботи по усуненню недоліків та відновлення бруківчаного покриття, яке буде демонтоване в процесі виконання робіт.
В порядку досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з претензією, до якої долучав всі документи, які підтверджують понесені ним витрати та просив перерахувати кошти на рахунок позивача. Однак, як стверджував позивач, відповідач ні заперечень, ні виконання вимог претензії не здійснив, що стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.
Позиція відповідача.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначав, що всі роботи за договором субпідряду виконувалися ним під технічним наглядом і контролем позивача за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт, що ставить під сумнів обгрунтованість позовних вимог.
Крім того, відповідач у відзиві наголошував на відсутності та недоведеності з боку позивача його вини у спричиненні збитків. Зокрема, на думку відповідача, з моменту прокладання двошарової каналізаційної труби діаметром 400 мм системи К2д і до моменту утворення провалу пройшло близько семи місяців, протягом яких на місці утворення провалу іншими суб`єктами господарювання виконувались роботи по укладанню бруківки та інші роботи щодо благоустрою. А тому, висновок про вину відповідача є надуманим без достатніх доказів.
Відповідач також заперечував застосування до даного спору положень п. 7.3 договору субпідряду про трирічний гарантійних строк на виконані роботи, оскільки вважав недоведеним з боку позивача, що такий випадок є гарантійним.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного:
Відповідно до матеріалів даної справи в предмет доказування входять наступні обставини:
- Чи наявні в діях відповідача всі складові цивільного правопорушення для відшкодування ним збитків завданих позивачеві, а саме протиправна поведінка, завдання збитків, причинний зв`язок та вина?
- Чи підпадає під дію договору субпідряду, в частині гарантійного строку на виконані підрядні роботи, випадок що мав місце у даній справі щодо утворення провалля та прориву каналізаційної труби ?
В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. (п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Серявін проти України»).
Ухвалюючи рішення суд послуговується наступними законоположеннями та своїми висновками:
У відповідності до частини першої статті 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1). втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2). доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з приписами статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові втрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на об`єкті «Будівництво офісно-складських приміщень в с. Муроване Пустомитівського району Львівської області» в районі каналізаційного колодязя К-15 (В-Г-14), де виконував роботи відповідач згідно договору субпідряду, утворився провал. Позивач неодноразово запрошував відповідача з`явитися для фіксування вказаного випадку та узгодження дій для подальшого усунення недоліків. Зокрема, в матеріалах справи наявні вимога позивача №18-19-1 від 16.08.2019р., а також акти про виявлені недоліки від 16.08.2019р. та 27.08.2019р.
Суд наголошує на тому, що відповідачем, як у відзиві, так і вході судового розгляду не було заперечено факту повідомлення відповідача про вказану подію та запрошення для складення дефектного акту.
Разом з тим, заперечення відповідача проти позовних вимог, в основному зводилися до відсутності його вини у виникненні провалля та прориву каналізаційної труби, а також на твердженні, що даний випадок міг бути спричинений діями інших суб`єктів господарювання, які на місці утвореного провалля виконували роботи по укладанню бруківки та інші роботи щодо благоустрою території.
З такими твердженнями відповідача суд не погоджується, зокрема з наступних мотивів:
Статтею 884 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.
Так, в п. 7.3 договору субпідряду, сторони встановили трирічний гарантійний строк на виконані відповідачем роботи.
Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.
Судом встановлено, що виконані відповідачем роботи з прокладання двошарової каналізаційної труби діаметром 400 мм системи К2д були виконані останнім 26.02.2019р., що підтверджується актом виконаних робіт №1, який наявний в матеріалах справи, а утворення провалля та прорив даної труби було виявлено замовником та позивачем – 15.08.2019р. Таким чином, даний випадок стався через 6 місяців після виконання відповідачем робіт, а отже в межах трирічного гарантійного строку, передбаченого п. 7.3 договору.
Крім того, суд наголошує на тому, що за наявності передбаченого в договорі гарантійного строку на виконані роботи та підтвердження факту настання випадку, що підпадає під даний гарантійний строк, відповідач може бути звільнений від відповідальності за спричинені збитки лише у разі, якщо доведе, що дана ситуація сталася через недотримання позивачем правил експлуатації мереж. В даному випадку, відповідач покликається також на те, що прорив міг статися через роботу на вказаній ділянці третіми особами, які здійснювали прокладання бруківки.
Так, суд стверджує, що такі припущення відповідача не були підкріплені жодними доказами та є необгрунтованими з наступних підстав:
Зокрема, здійснюючи аналіз матеріалів справи, а саме викопіювання з технічного завдання виконання робіт за договором субпідряду судом було встановлено, що відповідачем роботи по облаштуванню двошарової каналізаційної труби діаметром 400 мм системи К2д виконувалися на глибині 4,5 м. від поверхні землі. В той же час, прокладання бруківки виконувалися іншими суб`єктами господарювання загальною глибиною не більше 70 см від поверхні землі. Таким чином, суд констатує, що технічно пошкодження труби, яку прокладав відповідач не могли б здійснити треті особи, оскільки ділянка їх роботи по благоустрою не передбачала таких об`ємів. А інших доказів, окрім припущень, відповідач суду не представив.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В силу приписів ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю та стягнення з відповідача 133 132,58 грн. збитків понесених позивачем.
Судовий збір в розмірі 1 996,10 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія ІБР» - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво Інноваційних проектів» (79024, м. Львів, вул. Ковельська, 108, код ЄДРПОУ 41273097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія ІБР» (81076, Львівська область, Яворівський район, с. Поріччя, вул. Тараса Шевченка, 13/а, код ЄДРПОУ 37780849) 133 132,58 грн. збитків та 1996,10 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені в ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.02.2020р.
Суддя Юркевич М. В.
