Єдиний унікальний номер справи 752/12227/19
Провадження №22-ц/824/815/2020
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Тімуш Д.І.
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживача та стягнення збитків,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _1 звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи його наступним:
Позивач є власником карток міжнародних платіжних систем Mastercard та VISA, емітував які АТ «ОТП Банк». 27.11.2018 року позивач передав, а відповідач прийняв заяву про опротестування восьми транзакцій по вказаним картам, кожна з яких - по 5 000 доларів США. Листом від 21.12.2018 року відповідачем була надана відповідь про те, що відповідальним підрозділом банку було проведено перевірку виниклої ситуації, за результатами якої сформовано запит в банк-еквайр. В результаті була опротестована 1 транзакція по картці системи VISA та повернуто 5 000 доларів США. Про опротестування інших 7 транзакцій по картці систем Mastercard з боку банку- еквайра надійшли відповіді про відмову у поверненні коштів за такими транзакціями.
В подальшому у лютому 2019 року позивач подав в адресу відповідача заяви про врегулювання спору шляхом арбітражу по заявкам, але банк не передав такі заяви через захищений канал міжнародної платіжної системи Mastercard для подальшого врегулювання спірних транзакцій. Натомість повідомив позивача листами про те, що згідно проведеного розслідування операцій, заявлених як спірних, послуги за 7 транзакцій надані в повному обсязі та рекомендовано звернутися до правоохоронних органів. Отримані листи не пояснюють причин відмови у передачі заяв через захищений канал міжнародної платіжної системи Mastercard для подальшого врегулювання спірних транзакцій через арбітраж платіжної системи. За таких умов на думку позивача претензійна робота по опротестуванню 7 транзакцій по картці Mastercard не була виконана банком у повному обсязі, у зв`язку з чим відповідачу було завдано збитків, що полягають у втраті ним грошових коштів в сумі 35 000 доларів США, які позивач й просив стягнути з відповідача, як і витрати на професійну правову допомогу.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Оскаржуване рішення вважає незаконним, висновки, викладені у рішенні, такими, що не відповідають обставинам справи. Вважає, що оскаржуване рішення було ухвалене судом при неповному з`ясуванні обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач не погоджується із доводами, що зазначені в апеляційній скарзі, вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом на підставі повного і всебічного з`ясування всіх обставин по справі з належним наданням оцінки всім аргументам учасників. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків:
Свою незгоду з ухваленим по справі рішенням апелянт обґрунтовував тим, що суд з його точки зору неналежним чином трактував його позицію, відтак оцінка суду не відповідає фактично поставленим позивачем питанням. Зокрема позивач стверджує, що не посилався на несанкціонованість, помилковість, чи шахрайський характер спірних транзакцій, а зазначав про те, що замовлені ним послуги не відповідають їх описанню. За таких умов банк - відповідач по справі мав звернутися до банку-еквайра з відповідною претензією, а у разі її незадоволення - мав за вимогою позивача направити документи на вирішення спору до відповідного арбітражу. Оскільки відповідач після отримання первісної відмови банку еквайра не направив на вимогу позивача та документи до арбітражу, сім транзакцій не були скасовані, чим й було завдано позивачу матеріальної шкоди.
Оцінивши матеріали справи та позицію апелянта, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі позивач неодноразово зазначав, що його позовні вимоги за своєю правовою природою є вимоги про відшкодування шкоди.
За правилами ст. 1166 ЦК України спричинена особі шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За таких умов відповідальність за спричинену позивачу шкоду має бути покладено на безпосередньо на особу, яка фактично її завдала.
Позивач замовив послуги на мереживному торгівельному майданчику «unitmarkets», перерахував через банківську систему вартість таких послуг. Згодом позивач виявив невідповідність заявленої послуги її описанню. Після цього позивач ініціював процедуру повернення сплачених коштів через банківську систему шляхом застосування банком процедури Chargebask (поворотний платіж), суть якої полягає в блокуванні перерахованих коштів за замовленням платника, розгляду по суті претензії та у разі визнання її обґрунтованою - поверненні таких коштів відправнику. За своєю суттю даний фінансовий інструмент відноситься виключно до механізму банківського контролю над платіжними операціями, а вірніше контролю міжнародною платіжною системою. При цьому, як вбачається з правил міжнародної платіжної системи Mastercard, на які посилаються обидві сторони, здійснення такого механізму можливе допоки спірні грошові кошти знаходяться в системі міжнародних платежів та ще фактично не отримані особою, якій вони направлені. Суть відмови відповідача по спірним транзакціям саме й полягала в тому, що отримувач коштів вже їх отримав ще до направлення претензії банку, відтак фактична можливість повернення коштів міжнародною платіжною системою Mastercard відсутня. При цьому позивачу була роз`яснено право вимагати повернення коштів безпосередньо від їх отримувача через відповідні правові процедури.
З вищенаведеного вбачається, що фактично збитки позивачу в було завдано діями не ПАТ «ОТП Банк», а торгівельним майданчиком «unitmarkets», оскільки саме його описання товару та послуг за твердженнями позивача ввели його в оману. За таких умов відповідальність за завдану шкоду в заявленому вигляді може бути покладено на торгівельний майданчик «unitmarkets» як завдавача такої шкоди, а не на ПАТ «ОТП Банк». Колегія суддів апеляційного суду вважає, що для покладення відповідальності на банк-відповідача в ході розгляду справи мало б бути встановлено, що кошти за умови направлення претензії через арбітраж платіжної системи в безумовному порядку були б повернуті позивачу, й виключно лише через те, що відповідач не оскаржив відмову міжнародної платіжної системи через арбітраж, позивач не отримав вказаних коштів. В той же час, зважаючи на викладені обставини, неотримання позивачем коштів обумовлене іншими обставинами (фактом зняття коштів кінцевим отримувачем ще до ініціації проведення процедури повернення), відтак прямого причино-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненням позивачу шкоди колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з позицією позивача щодо того, що факт повернення йому коштів за однією із транзакцій свідчить про те, що у разі вчинення банком всіх дій, які позивач вимагав від нього, кошти були б повернуті і за іншими сьома трансакціями. Транзакція, за якою повернуті кошти, була проведена за іншою міжнародною платіжною системою та на інших умовах. Не було застосовано при цьому й процедури передачі витання на вирішення арбітражу, а саме такими обставинами позивач й обґрунтовував необхідність покладення відповідальності на відповідача. За таких умов вказана обставина не може вважатися належним доказом який відповідним чином доводив би позицію позивача. Жодного іншого належного доказу фактичної можливості повернення коштів та нездійснення цього саме у зв`язку з діями ПАТ «ОТП Банку» в ході розгляду справи в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді представлено не було.
Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для покладення обов`язку спричиненої позивачу шкоди на відповідача, а зворотні доводи апелянта висновок суду в цій частині не спростовують. Таким чином колегія суддів вважає позицію суду з цього приводу законною та обґрунтованою. Не вбачає колегія суддів й наявності порушень судом першої інстанції вимог матеріального права, на що посилався апелянт у своїй скарзі.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, відтак підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько
