Копія
Справа № 560/1530/20
УХВАЛА
17 березня 2020 року
м. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Тарновецький І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області , Державної служби України з питань праці про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області, Державної служби України з питань праці, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Донецькій області під час складання інформаційної довідки № 4 від 15.01.2018;
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - інформаційну довідку №4 від 15.01.2018 про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння);
- зобов`язати відповідачів провести комплексну перевірку підприємства за фактами грубого порушення законодавства з наданням копії відповідного акта позивачу;
- зобов`язати відповідачів скласти санітарно-гігієнічну характеристику умов праці відповідно до поданого лікарняним закладом запиту №653 від 04.10.2016, з урахуванням посадових обов`язків, викладених у вкладиші до карти функціональних обов`язків «слюсаря з виготовлення вузлів та деталей технологічних трубопроводів» та обумовлюючих умов праці, враховуючи п. 1.11 наказу МОЗ №614 від 13.12.2004.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини першої цієї ж статті закріплено обов`язок суду з`ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує дії Головного управління Держпраці у Донецькій області під час складання інформаційної довідки № 4 від 15.01.2018 та просить суд визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - інформаційну довідку №4 про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння), яка складена - 15 січня 2018 року, проте з адміністративним позовом до суду звернувся - 12.03.2020.
Позивач в тексті позовної заяви зазначає, що документи, які стали підставою для складання інформаційної довідки № 4 від 15.01.2018, надійшли на адресу позивача за супровідним листом від 20.01.2020 № 04.3-13-4/379/20, а отже строк звернення до суду ним не пропущено.
Водночас жодних доказів на підтвердження вказаних фактів до суду в матеріалах позовної заяви не міститься.
Разом з цим, викладені обставини не можуть бути самостійною підставою для визнання підстав пропущення строку поважними.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17.07.2018 №К/9901/37256/18 (№522/7721/17), від 05.06.2018 №К/9901/17610/18 (№522/6205/17), від №К/9901/7111/19 (№804/4217/18).
Отже, саме лише посилання позивача на те, що йому лише зараз стало відомо про порушення його прав, без зазначення обставин, що свідчать про об`єктивну неможливість дізнатись про факти такого порушення раніше, що не підтверджується жодними доказами, не свідчить про пропуск позивачем строків звернення до суду з поважних причин.
Відтак, оскільки позивач звернувся до суду 12.03.2020 з позовними вимогами про оскарження дій Головного управління Держпраці у Донецькій області під час складання інформаційної довідки № 4 від 15.01.2018 та скасування інформаційної довідки №4 про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння), яка складена - 15 січня 2018 року, він пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про те, що позивач не знав і не міг знати про порушення його прав 2018 року, або ж зазначити обставини, що об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, а також докази на їх підтвердження.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень в позовній заяві зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
В позовній заяві не вказано, які права, свободи чи інтереси позивача порушено оскаржуваними діями Головного управління Держпраці у Донецькій області під час складання інформаційної довідки № 4 від 15.01.2018 про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння).
Відтак, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом:
- подання до суду письмових пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про те, що позивач не знав і не міг знати про порушення його прав у 2018 році, або письмових пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду;
- зазначення які права, свободи чи інтереси позивача порушено оскаржуваними діями Головного управління Держпраці у Донецькій області під час складання інформаційної довідки № 4 від 15.01.2018 про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння).
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя
/підпис/
І.І. Тарновецький
Згідно з оригіналом
Суддя
І.І. Тарновецький
