У Х В А Л А
13 квітня 2020 року
м. Київ
Справа №9901/70/20
Провадження № 11-128заі20
Суддя Великої Палати Верховного Суду Прокопенко О. Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною і скасування ухвали, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним рішення та скасувати ухвалу Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 листопада 2019 року № 2869/1дп/15-19, якою відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження, зокрема за скаргою ОСОБА_1 стосовно судді Київського апеляційного суду ОСОБА_2. (за дії на посаді судді Апеляційного суду міста Києва);
- зобов`язати Вищу рада правосуддя відкрити дисциплінарну справу за скаргою від 20 червня 2018 року вх. № К-3791/0/7-18; за заявою від 25 червня 2018 року вх. № К-3791/1/7-18 про долучення до скарги додаткового пояснення щодо порушення суддею ОСОБА_2. вимог статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення; за заявою від 3 липня 2018 вх. № К-3791/2/7-18 про долучення додаткового пояснення щодо порушень суддею ОСОБА_2 ; додаткового пояснення від 16 серпня 2018 року вх. № К-3791/3/7-18 щодо порушень згаданою суддею.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 березня 2020 року відмовив у відкритті провадження в адміністративній справ за позовом ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Статтею 296 КАС встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
ОСОБА_1 не додав цього документа, водночас зазначив про звільнення від його сплати на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI«Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), надавши копію посвідчення від 23 січня 2015 року, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Так, відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, Законом № 3674-VI звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.
Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу оскарження ухвали Вищої ради правосуддя про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно судді, яка не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання ОСОБА_1 апеляційної скарги у цій справі підлягає сплаті.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 гривні.
Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі становить 2102 гривні.
Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»); (посилання для сплати онлайн https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/zbir_supreme/).
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами чи інші підтверджуючі документи.
В апеляційній скарзі також не вказано, як того вимагає пункт 3 частини другої статті 296 КАС, реєстраційного номера облікової картки платника податків особи, яка подає скаргу, за його наявності або номера та серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, електронної пошти, за наявності.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС.
За змістом частин першої та другої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Також слід врахувати, що відповідно до пункту 3 розділу VІІ «Прикінцеві положення» КАС під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, зокрема щодо залишення позовної заяви без руху, продовжуються на строк дії такого карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року по 24 квітня 2020 року.
Ураховуючи наведене апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 169, 296, 298 КАС, суддя Великої Палати Верховного Суду
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 березня 2020 року залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, але не пізніше 10 днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
3. Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків скарги в установлений судом строк її буде повернуто заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Великої Палати
Верховного Суду О. Б. Прокопенко