КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/758/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини Міністерства оборони України НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування наказу в частині підстав звільнення та зобов`язання змінити підставу звільнення, -
ВИКЛАД ОБСТАВИН:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати незаконним і скасувати в частині визначення підстав звільнення наказ командира військової частини НОМЕР_1 за № 27-РС від 30.01.2020 року, яким ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом а пункту 2 частини 5 статті 26 ЗУ Про військовий обов`язок і військову службу (у зв`язку з закінченням строку контракту) та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, і направлено для зарахування на військовий облік до Голованівського РВК смт. Голованівськ Кіровоградської області;
- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 змінити підставу мого звільнення з військової служби, а саме: змінити формулювання в наказі № 27-РС від 30.01.2020 року звільнення з військової служби в запас за підпунктом а пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (у зв`язку з закінченням строку контракту) на звільнення з військової служби в запас за підпунктом б пункту 1 частини 6 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (за станом здоров`я).
Позов мотивовано тим, що 30.01.2017 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 полковника ОСОБА_2 було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського та рядового складу. Відповідно до пункту 3 вказаного контракту, такий контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на 3 (три) роки. В подальшому ОСОБА_1 проходив військову службу у різних військових частинах та на різних посадах, в т.ч. й у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира відділення. В період проходження служби він приймав безпосередню участь в антитерористичній операції (з 23.04.2017 року по 31.10.2017 року) та в операції об`єднаних сил (з 27.05.2018 року по 05.07.2018 року, з 20.07.2018 року по 04.10.2018 року, з 15.10.2018 року по 20.01.2019 року). 04.01.2019 року у зв`язку з тим, що на фоні фізичного навантаження ОСОБА_1 відчув виражений біль у поперековій ділянці та правій нижній кінцівці, його було евакуйовано санітарним транспортом до Військо-медичного госпіталю № 65, де було діагностовано: хронічний спондилогенний попереково-крижовий радикуліт з переважним залученням L4-L5, L5-S1 справа. Після лікування у Військо-медичному госпіталі № 65, за рішенням Військо-лікарської комісії ОСОБА_1 було надано звільнення від виконання службових обов`язків на 15 календарних днів. 28.02.2019 року у Вінницькому військовому госпіталі позивачу була виконана операція з видалення грижі L4-L5 міжхребцевого диску, а також інтерламінектомія L4-L5, міжостистий спондилодез титановим U-імплантом в L4-L5 сегменті, невроліз L5-S1 корінців спинного мозку. У зв`язку з даною ситуацією та незадовільним станом здоров`я, командуванням військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 було направлено на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби. Після проведення ряду медичних оглядів та спеціальних досліджень (рентгенолочігічних, лабораторних, інструментальних та інших) членами військово-медичної комісії було встановлено причинний зв`язок даного захворювання, який був пов`язаний із захистом Батьківщини та було зазначено, що отримане захворювання ним набуто під час проходження військової служби. При цьому, ВЛК було постановлено, що на підставі статей 23-б, 64-в графи II Розкладу хвороб ОСОБА_1 являється обмежено придатним до військової служби. Окрім того, 08.10.2019 року медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 було встановлено інвалідність третьої групи на строк до 01.11.2020 року. При цьому, причиною інвалідності зазначено захворювання пов`язані із захистом Батьківщини. Позивач стверджує, що фактично з того часу він вже не міг виконувати свої службові обов`язки за займаною посадою, тому неодноразово звертався до керівництва військової частини з рапортами про своє звільнення зі збройних силу за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії. Однак, всі рапорти, як вказує ОСОБА_1 , даним керівництвом були проігноровані. 30.01.2020 року командиром військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) було видано наказ № 27-РС, яким ОСОБА_1 було звільнено з військової служби в запас відповідно на підставі підпункту «а» пункту 2 частини 5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку з закінченням строку контракту), та з того ж дня виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Зазначений наказ в частині підстав звільнення ОСОБА_1 вважає незаконним та таким, що підлягає зміні у цій частині, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 11.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.26), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.33-34) із запереченнями проти позову, у яких зазначає, що згідно пункту 4 Контракту сторони зобов`язуються не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку контракту повідомити одна одну про бажання або небажання укладати новий контракт чи відмову в його укладенні із зазначенням причин, передбачених нормативно-правовими актами України. Згідно пункту 5 Контракту останній укладено у двох примірниках, один з яких зберігається у військовослужбовця, який з ним ознайомився та поставив особистий підпис. З відповідними зверненнями про бажання або небажання укладати новий контракт чи відмову в його укладенні із зазначенням причин позивач до командування частини не звертався. Даний факт військова частина підтверджує, надати докази щодо звернення позивача з вказаним питанням до військової частини НОМЕР_1 остання надати не може, оскільки письмових звернень позивача не зафіксовано. Таким чином, відповідач стверджує, що позивач порушив вимоги пункту 4 Контракту, командування частини виконало вимоги Контракту та звільнило позивача у встановлений Контрактом строк з військової служби в запас за підпунктом «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Відтак, військова частина діяла в рамках законодавства України та на умовах Контракту, тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) з 30.01.2017 року по 30.01.2020 року проходив військову службу у військової частини Міністерства оборони України НОМЕР_1 , на підставі Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського та рядового складу укладеного між ним ( ОСОБА_1 ) та Міністерством оборони України в особі командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 полковника ОСОБА_2 30.01.2017 року (а.с.12-13).
Відповідно до пункту 3 вказаного Контракту, такий контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на 3 (три) роки.
Під час проходження військової служби у в/частині НОМЕР_1 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях в зоні проведення АТО, має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 05.03.2018 року (а.с.14).
За розпорядженням командира в/ч НОМЕР_1 від 12.07.2019 року №971 госпітальна ВЛК військової частини НОМЕР_4 провела огляд ОСОБА_1 під час якого виявлено, що 04.01.2019 року у зв`язку з тим, що на фоні фізичного навантаження ОСОБА_1 відчув виражений біль у поперековій ділянці та правій нижній кінцівці, його було евакуйовано санітарним транспортом до Військо-медичного госпіталю № 65, де було діагностовано: хронічний спондилогенний попереково-крижовий радикуліт з переважним залученням L4-L5, L5-S1 справа. Після лікування у Військо-медичному госпіталі № 65, за рішенням Військо-лікарської комісії ОСОБА_1 було надано звільнення від виконання службових обов`язків на 15 календарних днів. В січні 2019 року стаціонарно лікувався у неврологічному відділенні ВМКЦ ЦР, де діагностовано: протрузії міжхребцевих дисків на рівні L4-L5, L5-S1 праворуч з радикулопатією правого корінця L5, дискогенним нейрофорамінальним стенозуванням та 28.02.2019 виконана операція: інтерламінектомія L4-L5, міжостистий спондилодез титановим U-імплантом в L4-L5 сегменті, невроліз L5-S1 корінців спинного мозку (а.с.15-16).
Суд убачає, що за результатом огляду ОСОБА_1 госпітальною ВЛК військової частини НОМЕР_4 складено свідоцтво про хворобу №445, яким встановлено причинний зв`язок даного захворювання, який був пов`язаний із захистом Батьківщини (а.с.15 зв.).
Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААБ № 564532 від 08.10.2019 року позивачу встановлена ІІІ група інвалідності (у зв`язку з захворюванням пов`язаного із захистом Батьківщини) (а.с.21). Інвалідність встановлено на строк до 01.11.2020 року, про що ОСОБА_1 10.10.2019 року видано відповідне посвідчення (а.с.22).
З 17.12.2019 року по 28.12.2019 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КНП «Обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської обласної ради» (а.с.17-18).
30.01.2020 року командиром військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) було видано наказ № 27-РС, яким ОСОБА_1 було звільнено з військової служби в запас відповідно на підставі підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку з закінченням строку контракту), та з того ж дня виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.23).
Не погоджуючись із такими наказом (надалі спірний наказ), зокрема в частині підстави звільнення, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", який визначає правовідносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За змістом частини 2 статті 2 Закону № 2232-XII проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями (частина 3 статті 2 вказаного Закону).
Частиною 4 згаданої статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно частин 1, 2 статті 19 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов`язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, у разі закінчення строку контракту можуть укласти новий контракт на проходження військової служби.
Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України, якщо інше не передбачено законом (частина 4 вказаної статті Закону № 2232-XII).
Згідно частини 2 статті 26 Закону № 2232-XII звільнення зі служби проводиться військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, - на підставах, передбачених частиною шостою, з урахуванням випадків, визначених частиною восьмою цієї статті.
Частиною 6 статті 26 Закону № 2232-XII визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема: у зв`язку із закінченням строку контракту (пункт "а"); за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби (пункт "б").
Згідно зі пункту 240 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров`я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров`я. Рішення про дальше проходження військової служби військовослужбовцями, які визнані обмежено придатними до проходження військової служби в мирний час, приймає посадова особа, до чиєї номенклатури призначення належить посада, яку займає військовослужбовець на підставі відповідних клопотань. Після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров`я документи про його звільнення з військової служби оформляються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.
Ухвалою від 08.04.2020 року суд витребував у військової частини Міністерства оборони України НОМЕР_1 , зокрема, інформацію про отримання висновку військово-лікарської комісії щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби (у разі отримання зазначити дату отримання); особову справу ОСОБА_1 (а.с.37-38).
На виконання зазначеної узвали суду, представником відповідача на електрону адресу суду надіслано письмову інформацію, якою повідомив суд, що військова частина НОМЕР_1 офіційно не отримувала висновку військово-лікарської комісії щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби. Рішення ВЛК видається нарочно особисто кожному військовослужбовцю, який потім повинен надати його до військової частини для прийняття рішення стосовно проходження військової служби. Звертаю увагу суду На Т8, ЩО ДО військової частини НОМЕР_1 не надходили будь-які документи щодо обов`язкового та негайного звільнення позивача за станом здоров`я (а.с.44-45). Також в листі зазначено, що особову справу ОСОБА_1 після його звільнення на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.01.2020 № 32 (є в матеріалах справи) військова частина направила для зарахування на військовий облік до Голованівського РВК смт. Голованівськ Кіровоградської області за вихідним № 1/40/123дск від 07.02.2020 р.
Разом із вказаним листом представник відповідача надіслав фотокопію рапорту позивача (а.с.50).
Досліджуючи надісланий рапорт, судом встановлено, що ОСОБА_1 особисто з власним підписом 08.01.2020 року подав рапорт на звільнення у зв`язку із закінченням строку контракту на підставі підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 08.01.2020. Даний рапорт облікований 09.01.2020 року за вхідним № 261, був затверджений капітаном ОСОБА_3 , та командиром військової частини НОМЕР_1 було поставлено свою резолюцію - «НВП (начальнику відділення персоналу) підготувати документи» (а.с.50). Окрім того, в даному рапорті позивач вказав, що претензій до військової частини НОМЕР_1 не має.
Згідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За приписами пункту б частини 6 статті 26 Закону № 2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби: за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.
Відповідно пункту 35 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби (крім випадку, передбаченого пунктом 195 цього Положення) за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в", "г", "е", "є", "ж", "и", "і", "ї", "й" та "л" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Чинним законодавством України не встановлено обов`язку установи (в даному випадку військової частини як відповідача) витребовувати рішення ВЛК щодо військовослужбовця, який проходить військову службу у такій військовій частині.
Водночас документальних доказів передачі позивачем до військової частини такого рішення (висновку) про стан придатності для військової служби для прийняття відповідачем в подальшому відповідного рішення стосовно військовослужбовця, матеріали справи не містять.
Більш того, позивач не був позбавлений права звернутись до відповідача із рапортом про звільнення його на підставі пункту «б» частини 6 статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я). Однак вказаним правом позивач не скористався, відповідного рапорту про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту «б» частини 6 статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я) матеріали справи не містять. Натомість, відповідач надав копію рапорту ОСОБА_1 від 08.01.2020 року, в якому останній просив його звільнити на підставі підпункту "а" пункту 2 статті 26 ЗУ "Про військовий обов`язок та військову службу" (у зв`язку із закінченням строку контракту) (а.с.50). Саме з підстав, зазначених у рапорті позивача звільнено зі служби.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно звільнено позивача з військової служби на підставі пункту «а» частини 6 статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
На підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Частиною 5 статті 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судових витрат, понесених відповідачем по дані справі, судом не встановлено.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 262, 295 КАС України, суд,
В И Р І Ш И В:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до військової частини Міністерства оборони України НОМЕР_1 (бульвар Олександрійський А2167, м. Біла Церква, Київська область, 09100; код НОМЕР_6 ) про визнання незаконним та скасування наказу в частині підстав звільнення та зобов`язання змінити підставу звільнення.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук
