УХВАЛА
29 травня 2020 року
м. Київ
справа № 539/4114/19
провадження № 61-8093 ск 20
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2020 року та на постанову Полтавського апеляційного суду від 04 травня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ :
15 травня 2020 року Міністерство оборони України засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
За даною касаційною скаргою не може бути вирішене питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та не сплачений судовий збір.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 ЦПК України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Ураховуючи викладене, Міністерству оборони України необхідно надати уточнену касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України.
У касаційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на відсутність бюджетного фінансування їх установи, просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги. Таке клопотання не підлягає задоволенню, оскільки обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, призначених для сплати судового збору, не є достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
Предметом позову в даній справі є вимога немайнового характеру про встановлення факту, що має юридичне значення.
На момент звернення до суду за подачу позову немайнового характеру сплаті підлягало 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 768,4 грн.
За подачу касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Судовий збір за подання касаційної скарги складає 1536,8 грн (768,4 х 200% = 1536,8), який відповідно до статті 6 Закону України «Про судовий збір» має бути перерахований особою, яка подала касаційну скаргу до УК у Печерському районі м. Києва, 22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, призначення платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду відповідний документ.
Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ :
У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2020 року та на постанову Полтавського апеляційного суду від 04 травня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення недоліків касаційної скарги строк до 29 червня 2020 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Антоненко
