ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2020 року справа №805/550/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року (повне судове рішення складено 25 травня 2020 року у м. Слов`янську) у справі № 805/550/16-а (колегія суддів І інстанції: головуючий Льговська Ю.М., судді: Олішевська В.В., Христофоров А.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про зобов`язання нарахувати та виплатити вихідну допомогу у зв`язку з виходом у відставку,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 805/550/16-а за виключними обставинами.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на наявність виключних обставин, передбачених пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), а саме на визнання Рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року у справі № 2-р(11)2020 неконституційним підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII, яким було виключено статтю 136 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI), яка передбачала, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
З огляду на ці обставини заявник вважає, що стаття 136 Закону № 2453-VI підлягає застосуванню, а тому судове рішення слід скасувати за результатами перегляду, а позов задовольнити.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 805/550/16-а – відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, посилаючись на порушення останнім норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування зазначено, що при прийнятті такого рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають вагоме значення для вирішення спірних правовідносин. Відповідно до ч.1 ст.136 Закону № 2453-VI (в редакції до 01.04.2014) судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. Апелянт наголосив, що позбавлення права на отримання вихідної допомоги при виході у відставку, набутого на час дії згаданої норми права, є звуженням змісту та обсягу прав позивача, що є неприпустимим.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 805/550/16-а, залишеною без змін за результатами апеляційного перегляду, відмовлено у позові ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про зобов`язання нарахувати та виплатити вихідну допомогу у зв`язку з виходом у відставку в розмірі десяти місячних заробітних плат у сумі 241 164,00 грн.
В основу судового рішення покладений висновок про те, що станом на день подання ОСОБА_1 заяви про відставку (30 вересня 2014 року) та станом на день припинення повноважень позивача як судді (12 листопада 2015 року) стаття 136 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 2453-VI), яка передбачала право судді, який вийшов у відставку, на отримання вихідної допомоги, була виключена підпунктом 1 пунктом 28 розділу ІІ Закону України від 27 березня 2014 року № 1166-VIІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» (далі – Закон № 1166-VIІ), а саме з 01 квітня 2014 року, а інші законодавчі акти такої виплати не передбачали.
Рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року у справі № 2-р(11)2020 положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону № 1166-VII визнано неконституційними.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами ОСОБА_1 визначив визнання Рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року у справі № 2-р(11)2020 положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону № 1166-VII, яке було застосовано судом при вирішенні справи, неконституційним.
Разом з тим, частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Конституційний Суд України у Рішенні від 24 грудня 1997 року № 8-зп зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
Відповідно до частини першої статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року у справі № 2-р(11)2020 прямо передбачено, що положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону № 1166-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, за змістом наведених норм рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення. А тому положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону № 1166-VII, яким було виключено статтю 136 Закону № 2453-VI, втратило чинність з 15 квітня 2020 року.
Вказані обставини не спростовують висновку суду першої інстанції у цій справі про те, що станом на день подання ОСОБА_1 заяви про відставку (30 вересня 2014 року) та станом на день припинення повноважень позивача як судді (12 листопада 2015 року) стаття 136 Закону № 2453-VI, яка передбачала право судді, який вийшов у відставку, на отримання вихідної допомоги, була виключена.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами слід відмовити, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 805/550/16-а – залишити в силі.
При виборі і застосуванні до спірних правовідносин норм права апеляційний суд, як і суд першої інстанції, врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 820/2462/17, від 05 лютого 2019 року у справі № 333/5015/15-а, від 16 жовтня 2018 року у справі № 161/3466/16-а.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 25 травня 2020 року відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.4 ст.241, ч.5 ст.250, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.321, ч.1 ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі № 805/550/16-а – залишити без змін.
Повне судове рішення – 07 липня 2020 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук
