УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2020 року
м. Київ
справа № 728/578/19
провадження № 51-3411ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Сосницького районного суду Чернігівської області від 29травня 2019року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10червня 2020 року, постановлені в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018270070000917, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Щеніїв Черняхівського району Житомирської області, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі КК).
Суть питання
За вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 29травня 2019року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 10 червня 2020 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 без змін.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_4 , посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильно надану оцінку доказам та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені у кримінальному проваджені судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Статтею 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) встановлено вимоги, яким має відповідати касаційна скарга.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак усупереч наведеним положенням процесуального закону доводи касаційної скарги засудженої ОСОБА_4 , фактично зводяться до її вказівок на неповноту судового розгляду, незгоду з наданою судами оцінкою доказам та по суті заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
При цьому засуджена, порушуючи питання про скасування ухвали апеляційного суду, якою вирок місцевого суду щодо неї залишено без змін, обмежилась загальними фразами щодо порушень допущених судом апеляційної інстанції. Зокрема ОСОБА_4 не конкретизувала, яких саме порушень допустився апеляційний суд та не обґрунтувала, у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановленого цим судом судового рішення, і чому їх слід відносити до підстав для скасування касаційним судом ухвали апеляційного суду згідно з ч. 1 ст.438КПК та з огляду на положення статей 370, 404, 412-414, 419 цього Кодексу.
Крім того, касаційна скарга засудженої не містить доводів щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених в ухвалі цього суду на спростування доводів апеляційної скарги сторони захисту.
Суд касаційної інстанції, відповідно до ст. 433 КПК, переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній обґрунтування й недотримання положень ст.427КПК, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст.427КПК, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч.1ст.429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 залишити без руху і встановити їй строк для усунення недоліків п`ятнадцять днів із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
