ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року Справа № 903/125/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Пацьола О.О.
за участю представників сторін:
позивача: Бонтлаб В.В.
відповідача: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Спектр-Агро" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 07.07.2020 р. у справі № 903/125/19 (суддя Костюк С.В., повний текст ухвали складено 09.07.2020 р.)
за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" на дії (бездіяльність) державного виконавця Луцького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції
за позовом ТОВ "Спектр-Агро"
до ДП "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"
про стягнення 2 379 287, 54 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звернулося до господарського суду Волинської області із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця Луцького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу від 16 жовтня 2019 року у справі №903/125/19, в якій просить:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Луцького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року у справі №903/125/19-1, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року у справі №903/125/19-1 із врахуванням статей 10, 18, 26, 36, 48, 56, 57 Закону України "Про виконавче провадження";
- зобов`язати державного виконавця Луцького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року у справі №903/125/19-1 року із врахуванням статей 10, 18, 26, 36, 48, 56, 57 Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану боржника та примусове виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року у справі №903/125/19-1.
Ухвалою господарського суду Волинської області (суддя Костюк С.В.) від 07 липня 2020 року у справі №903/125/19 в задоволенні скарги ТОВ "Спектр-Агро" було відмовлено.
Вказана ухвала мотивована тим, що зі сторони ВДВС вчинялись всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо належного виконання наказу господарського суду №903/125/19-1, а тому доводи скаржника щодо бездіяльності ДВС при виконанні зазначеного наказу, на думку суду, безпідставні. Щодо вимог скаржника в частині зобов`язання ДВС вчинити певні дії, то суд прийшов до висновку, що при виконанні виконавчих документів виконавча служба керується відповідними нормативно-правовими актами і суд не наділений повноваженнями зобов`язувати її вчиняти дії не передбачені даними законодавчими актами.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, прийняти нове судове рішення, яким задоволити вимоги скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що судом на виконання статті 238 ГПК України при прийнятті оскаржуваної ухвали не враховано та не здійснено оцінку та дослідження всіх матеріалів даної справи, котрі визначають та підтверджують належність, повноту, своєчасність та об`єктивність виконавчих дій за період із 07 лютого 2020 року по 02 червня 2020 року Луцьким РВДВС Західного МРУ Міністерства Юстиції (м.Львів) у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року по справі №903/125/19-1. Існування арештів на коштах боржника, котрі містяться в АТ "Райффайзен Банк Аваль", інших арештів, котрі містилися на відповідних рахунках, до 05 листопада 2019 року, та не були зняті органом ДВС в розумінні статті 39, 40 Закону України "Про виконавче провадження", є відкритим проявом бездіяльності та неналежністю виконання власних посадових обов`язків державним виконавцем Луцького РВДВС Західного МРУ Міністерства Юстиції (м.Львів) та слугує перешкодою у належному та своєчасному виконанні рішення суду у даній справі.
Крім того, апелянт зазначає, що згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, доказів дотримання та виконання даного пункту (вимоги законодавства) не було дотримано станом на дату подання даної скарги у матеріалах виконавчого провадження не існує.
Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що Луцький РВДВС Західного МРУ Міністерства Юстиції (м.Львів) належних, повних, своєчасних та об`єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказу господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року по справі №903/125/19 не вчинив, що є порушенням норм статей 10, 18, 26, 36, 48, 56, 57 Закону України "Про виконавче провадження", котрі визначають порядок та строки здійснення перевірки майнового стану боржника.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 липня 2020 року у справі №903/125/19 відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд скарги призначено на 19 серпня 2020 року об 14:30 год. в режимі відеоконференції з господарським судом Київської області.
На підставі розпорядження керівника апарату здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи № 903/125/19 та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 серпня 2020 року у справі №903/125/19 апеляційну скаргу ТОВ "Спектр-Агро" на ухвалу господарського суду Волинської області від 07 липня 2020 року у справі №903/125/19 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.
Боржник та орган ДВС своїм правом, передбаченим статтею 263 ГПК України, не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали.
Безпосередньо в судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції, представник ТОВ "Спектр Агро" повністю підтримав вимоги і доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представник боржника та органу ДВС в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 269 ГПК України.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника стягувача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала частковому скасуванню.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення господарського суду Волинської області від 11 червня 2019 року та ухвали суду від 16 жовтня 2019 року про виправлення описки у справі №903/125/19 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 2061149,99 грн., з них 1350000,00 грн. заборгованості, 150709,33 грн. пені, 167428,23 грн. штрафу, 301562,59 грн. 36 % річних, 91449,84 грн. інфляційних, а також 35689,31 грн. витрат по судовому збору та 7900,00 грн. витрат на правову допомогу; відмовлено в стягненні пені на суму 150709,33 грн. та штрафу в розмірі 167428,22 грн.
16 жовтня 2019 року на виконання рішення господарським судом Волинської області видано наказ №903/125/19-1.
05 листопада 2019 року головним державним виконавцем Луцького РВДВС ГТУЮ Волинській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60484495 щодо примусового виконання наказу суду №903/125/19-1.
Також, 05 листопада 2019 року державним виконавцем винесено постанови: про стягнення виконавчого збору, про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника, після чого направлено запити до органів, які здійснюють реєстрацію права власності на майно.
08 листопада 2019 року та 14 листопада 2019 року відповідно отримано відповіді від АТ "Райффайзен банк Аваль" та АТ "Державний ощадний банк України" про прийняття до виконання отриманих постанов про арешт коштів боржника.
04 грудня 2019 року державним виконавцем було здійснено запит №21117 до Управління дежпраці у Волинській області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області та запит №21113 до Баківської сільської ради про надання вичерпної інформації про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником ДП "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України.
11 грудня 2019 року від Головного управління Держгеокадастру у Волинській області було отримано відповідь №11-3-0.2210-8580/2-19 про наявність зареєстрованих земельних ділянок за боржником.
27 грудня 2019 року від Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області отримано відповідь №08.18/7259 про те, що за боржником зареєстрована та стоїть на обліку дорожньо-будівельна техніка та трактори (витяг з реєстру машин додано).
10 січня 2020 року Управлінням держпраці у Волинській області згідно відповіді №67/01-06.1 повідомлено про відсутність зареєстрованих за боржником об`єктів підвищеної небезпеки, великотонажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування.
03 березня 2020 року державним виконавцем винесено постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.
12 березня 2020 року державним виконавцем направлено до АТ "Райфайзен Банк Аваль" платіжні вимоги на списання коштів. 02 червня 2020 року до банку було направлено постанову про зняття арешту з коштів.
10 червня 2020 року до господарського суду Волинської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця Луцького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу від 16 жовтня 2019 року у справі №903/125/19 з проханням визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Луцького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року у справі №903/125/19-1, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року у справі №903/125/19-1 із врахуванням статей 10, 18, 26, 36, 48, 56, 57 Закону України "Про виконавче провадження" та зобов`язати державного виконавця Луцького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року у справі №903/125/19-1 року із врахуванням статей 10, 18, 26, 36, 48, 56, 57 Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану боржника та примусове виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року у справі №903/125/19-1.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що зі сторони ВДВС вчинялись всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо належного виконання наказу господарського суду №903/125/19-1, а тому доводи скаржника щодо бездіяльності ДВС при виконанні зазначеного наказу, на думку суду, безпідставні.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Згідно з пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 визначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
За приписами частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 18 та статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05 липня 2012 року).
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997р.).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.
Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження".
Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.
При цьому здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року №1403-VIII (зі змінами та доповненнями) завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Відповідно до частин 1 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (зі змінами та доповненнями) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.
За приписами частин 4, 5 наведеної норми, вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Згідно з частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.
Згідно пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 №2832/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії. Доручення виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом щодо проведення окремих виконавчих дій органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами. Запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою (пункти 9-11 Інструкції).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що з урахуванням вимог Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №911/167/17.
Отже, державним виконавцем Луцького РВДВС Західного МРУ Міністерства Юстиції не було здійснено перевірки раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника та не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника, що є порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження". Матеріали справи не містять доказів того, що перевірка майнового стану боржника проводилася систематично виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника відповідно до вимог частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження";
Крім того, колегією суддів враховується принцип пропорційності, закріплений статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, щодо співвідношення тривалості розглядуваного строку оцінки ефективності діяльності державного виконавця з обсягом фактично здійснених заходів.
З врахуванням зазначеного скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" вх. № 01-52/10/20 від 10 червня 2020 року є обґрунтованою в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Луцького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року у справі №903/125/19-1, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року у справі №903/125/19-1 із врахуванням статей 10, 18, 26, 36, 48, 56, 57 Закону України "Про виконавче провадження".
Щодо вимог скаржника в частині зобов`язання ДВС усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням статей 10, 18, 26, 36, 48, 56, 57 Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів зазначає наступне.
Судом при здійсненні апеляційного перегляду встановлено порушення органом ДВС строків, визначених ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" в частині періодичності проведення перевірок з метою належного виконання судового рішення, у зв`язку з чим визнано бездіяльність органу ДВС неправомірною. Вимога позивача щодо усунення допущеного порушення (бездіяльність органу) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій не може бути задоволена, оскільки носить характер застереження органу ДВС від порушень в майбутньому та не покликана на усунення вже існуючого порушення (не призведе до поновлення прав стягувача, порушених бездіяльністю органу в період березень - червень 2020).
Крім того, скаржник, наводячи за змістом своєї скарги міркування відносно ймовірних видів активів боржника, який останній може мати, а державний виконавець мав виявити впродовж вказаного періоду часу, відносно запитів, які державний виконавець мав направити, за змістом частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" не позбавлений можливості звертатися до виконавця із клопотаннями щодо вжиття заходів, надаючи додаткові відомості про активи боржника. Між тим, з матеріалів справи не вбачається, що впродовж розглядуваного періоду мало місце ігнорування державним виконавцем інформації стягувача.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги на бездіяльність ДВС, при цьому висновок місцевого суду про наявність правових підстав для відмови у задоволенні скарги є передчасним, зроблений без з`ясування всіх істотних обставин справи, правильного застосування норм права, а тому оскаржувана ухвала в цій частині підлягає скасуванню.
У відповідності до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на Луцький РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів).
Керуючись ст. ст. 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр Агро" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 07 липня 2020 року у справі №903/125/19 задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Волинської області від 07 липня 2020 року у справі №903/125/19 скасувати в частині відмови у визнанні неправомірною бездіяльності державного виконавця Луцького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року у справі №903/125/19-1, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року у справі №903/125/19-1.
В цій частині прийняти нове рішення.
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Луцького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року у справі №903/125/19-1, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60484495 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року у справі №903/125/19-1.
В решті ухвалу залишити без змін.
Стягнути з Луцького РВДВС Західного МРУ Міністерства Юстиції (м.Львів) (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а, 35041407) на користь ТОВ "Спектр Агро" (Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, 20, 36348550) 2102 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №903/125/19 повернути до Господарського суду Волинської області.
Повний текст постанови складений "25" серпня 2020 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.