УХВАЛА
26 жовтня 2020 року
Київ
справа №9901/313/20
адміністративне провадження №П/9901/313/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Кашпур О.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Мартинюк Н.М., Уханенка С.А., Шевцової Н.В.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
у с т а н о в и в :
28 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача через неналежний розгляд звернення від 22.10.2019 та нерозглянутий лист-претензію від 14.05.2020, незабезпечення гарантованих Конституцією України прав на відшкодування завданої шкоди за рахунок Держави, відновлення порушених прав;
- зобов`язати відповідача вчинити дії по відшкодуванню за рахунок Держави завданої позивачці шкоди протиправними діями та бездіяльністю суб`єктів владних повноважень та їх посадових осіб при виконанні ними делегованих повноважень у сумі 113316 грн та 150 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
Згідно із частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску позивачкою шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду із заявленими вимогами в частині оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо розгляду звернення від 22.10.2019, з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку; необхідності подання уточненої позовної заяви з наведенням обґрунтованого розрахунку суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до стягнення; належним чином завіреної ксерокопії пенсійного посвідчення та засвідчених копій доказів, доданих до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог, в тому числі, засвідчених позивачкою своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, у разі знаходження у неї оригіналу доказу.
У встановлений Верховним Судом строк позивачка надіслала пояснення, в яких просила строк звернення до суду вважати дотриманим чи поновити, оскільки на її думку, строк повинен обчислюватись саме з дня направлення 14.05.2020 листа-претензії до Офісу Президента України в порядку досудового врегулювання з підстав ненадання інформації на неодноразові звернення, в тому числі на первинний лист від 22.10.2019. Позивачка зазначає, що вона звернулась з позовними вимогами також відносно листа-претензії від 14.05.2020 і саме від цієї дати здійснено відлік шестимісячного строку звернення до суду.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Суд не приймає доводи позивачки щодо поновлення строку на звернення до адміністративного суду із позовною вимогою в частині визнання протиправними дій відповідача через неналежний розгляд звернення від 22.10.2019, оскільки заявлене клопотання не містить відповідного обґрунтування, належних і допустимих доказів поважності підстав пропуску строку на захист прав у адміністративному суді. Сподівання позивачки розпочати в майбутньому процедуру досудового врегулювання на підставі звернення до Офісу Президента України із запитом від 25.02.2020 про надання інформації щодо розгляду звернення від 22.10.2019, однак, нездійснення такого наміру внаслідок «бюрократичного процесу» (словосполучення дослівно із заяви позивачки) не може вважатись поважною підставою для поновлення строку на звернення до адміністративного суду із позовом.
За загальним правилом, установленим у частині першій статті 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
Враховуючи юридичний характер інформаційного звернення позивачки від 22.10.2019, право звернутися до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності суб?єкта владних повноважень щодо розгляду звернення від 22.10.2019 виникло у неї після закінчення встановленого законом строку, в який мало бути вчинено відповідну дію або прийнято рішення, тобто розглянуто подане нею звернення.
Таким чином, позивачкою не доведено поважність підстав пропуску строку на звернення до адміністративного суду із позовом про визнання протиправними дій відповідача через неналежний розгляд звернення від 22.10.2019, що виключає можливість поновлення такого строку.
Надавши оцінку поданим позивачкою поясненням, Верховний Суд наголошує, що ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року про залишення позовної заяви без руху було запропоновано позивачці, серед іншого, подати уточнену позовну заяву з наведенням обґрунтованого розрахунку суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до стягнення.
Проте позивачка, обґрунтовуючи у поданих поясненнях вимоги про стягнення матеріальної шкоди, зазначила про викладення розрахунку суми завданої матеріальної шкоди у додатку № 13 до позовної заяви, а також у розрахунку № 4 (розрахунок № 1, розрахунок № 2, розрахунок № 3), доданому до поданої заяви про усунення недоліків позовної заяви.
З огляду на вимоги пункту 3 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.
Тобто, відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 160 КАС України позивачці необхідно було подати нову позовну заяву, оскільки розрахунки є частиною обґрунтування позовних вимог щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди, заявлених позивачкою, отже, надіслані позивачкою пояснення не приймаються Верховним Судом як належне виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, ОСОБА_1 зазначала про те, що вважає об`єктивним заявлений розмір завданої моральної шкоди, «враховуючи присутність травмуючого фактору (неправомірних дій, порушення прав, завдання збитків), користуючись принципами розумності і справедливості, з огляду на перенесені душевні страждання і завданий клопіт зміною звичного життєвого ладу впродовж тривалого часу від 6 до 15 років».
Однак, заявником не надано належних і допустимих доказів на підтвердження викладених обставин стосовно завданої їй моральної шкоди, співрозмірності заявленої суми компенсації заподіяній моральній шкоді, що унеможливлює перевірку достовірності зазначених фактів.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивачкою не уточнено також позовні вимоги відповідно до наведених обґрунтувань адміністративного позову, в яких вона не погоджується з бездіяльністю Президента України щодо нерозгляду її звернень, натомість, в прохальній частині позовної заяви просить визнати протиправними дії відповідача.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладені обставини і надіслану заяву та додані документи на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, Суд дійшов висновку про те, що виявлені такою ухвалою недоліки позовної заяви ОСОБА_2 не усунуто, що є підставою для її повернення.
Керуючись статтями 55, 56, 169, 243, 248, 256, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в:
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду із адміністративним позовом до Президента України Зеленського Володимира Олександровича в частині визнання протиправними дії через неналежний розгляд звернення від 22.10.2019.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя-доповідач О. В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
Н.М. Мартинюк
С. А. Уханенко
О.В. Шевцова
