П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 856/9/20-а
30 жовтня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - сільськогосподарський виробничий кооператив "Маяк" про примусове відчуження земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
03 червня 2020 року Козятинська районна державна адміністрація Вінницької області звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , у якому просить:
- примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності об`єкт нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та який знаходиться на території Глуховецької селищної ради Козятинського району за межами населеного пункту, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, угіддя - рілля, для розміщення об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення: - земельну ділянку площею 1,7721 га з кадастровим №0521455500:02:001:0199, за ціною 165 319,00 гривень шляхом перерахування Козятинською районною державною адміністрацією цих коштів, джерелом фінансування яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство", на зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок або внесення цих коштів на депозит нотаріальної контори за місцем розташування земельних ділянок у порядку, встановленому законом;
- зобов`язати ОСОБА_1 звільнити зазначений об`єкт нерухомості - земельну ділянку протягом 5 (п`яти) днів з дня повного попереднього відшкодування вартості земельних ділянок на зазначений нею банківський рахунок або внесення коштів на депозит нотаріальної контори за місцем розташування земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вилучення земельної ділянки відповідає суспільним потребам, оскільки на ній планується подальше розміщення і обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням первинних каолінів Товариством як корисних копалин загальнодержавного значення. Вважає, що збільшення площі розробки родовища за рахунок спірної земельної ділянки є безумовною підставою для збільшення суми надходжень до місцевого та державного бюджетів, оскільки збільшується видобуток корисних копалин і за рахунок цього сплачується рентна плата, збільшується площа орендованих земельних ділянок і за рахунок чого сплачується орендна плата за землю, збільшується кількість працівників, що задіяні на роботах в кар`єрі і за рахунок чого сплачується податок з доходів фізичних осіб.
Підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом про примусове відчуження, в порядку визначеному ст. 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" слугувала відсутність згоди ОСОБА_1 щодо укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки.
ІІ. ОБСТАВИНИ ТА РУХ СПРАВИ
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" (ЄДРПОУ 33697003) (надалі - Товариство) є власником спеціального дозволу на користування надрами №5198 від 14 жовтня 2010 року на видобування первинних каолінів Великогадоминецького родовища первинних каолінів Вінницької ділянки на площі 554,67 га.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 каолін первинний входить до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Відповідно до Акту надання гірничого відводу №2831 від 26 березня 2014 року Товариству надано право розробки родовища первинних каолінів, площа проекції гірничого відводу складає 554,12 га.
Товариство звернулося до Козятинської районної державної адміністрації з листом №54-19 АКВ від 25 березня 2019 року про вирішення питання щодо викупу земельних ділянок, що перебувають у власності приватних осіб, зокрема, земельної ділянки площею 1,7721 га за кадастровим №0521455500:02:001:0199, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , у державну власність для суспільних потреб під подальше розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних з видобуванням первинних каолінів, як корисних копалин загальнодержавного значення.
Відповідно до Договору оренди землі від 08.05.2014, укладеного між ОСОБА_1 та СВК "Маяк", СВК "Маяк" приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Глуховецької селищної ради, загальною площею 1,7721 га.
В пункті 36 вказаного Договору передбачено, що його дія припиняється зокрема у разі викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом.
29 травня 2019 року Козятинською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №131 "Про викуп або примусове відчуження земельної ділянки, яка перебуває у власності фізичної особи, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності з метою подальшого надання цих земельних ділянок в оренду ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" із зміною цільового призначення для розміщення та будівництва кар`єру по видобуванню первинних каолінів в якості каоліну-сирцю Великогадоминецького родовища Вінницької ділянки".
Вказаним розпорядженням встановлено, що земельні ділянки згідно з додатком, зокрема і земельна ділянка, що належить відповідачу на праві власності, які перебувають у власності фізичних осіб та розташовані за межами населеного пункту на території Глуховецької селищної об`єднаної територіальної громади Козятинського району Вінницької області, у встановленому законодавством порядку підлягають викупу для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, з подальшим наданням цих земельних ділянок в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" із зміною цільового призначення, для розміщення та будівництва кар`єру по видобуванню первинних каолінів в якості каоліну - сирцю. Цим же розпорядженням було доручено забезпечити вжиття підготовчих заходів щодо викупу у визначеному законодавством порядку земельних ділянок.
Козятинською РДА із залученням ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" було укладено договір №20 від 29 травня 2019 року з ТОВ Експертсервіс.юа" про проведення незалежної оцінки земельної ділянки.
Згідно зі звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеним 29 травня 2019 року, вартість земельної ділянки площею 1,7721 га за кадастровим №0521455500:02:001:0199 склала 158 943,00 гривень. На вказану експертну грошову оцінку позивачем також було отримано рецензію від 30 травня 2019 року у встановленому законодавством порядку.
03 червня 2019 року Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області було надіслано ОСОБА_1 за місцем проживання АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення №01-30/1033 від 31 травня 2019 року Козятинської РДА про прийняття рішення про викуп земельної ділянки, яке отримано відповідачем 17.06.2019.
Після спливу одного місяця, визначеного статтею 11 Закону, відповідач не повідомив та не надіслав будь-якого повідомлення позивачу про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або про відмову від такого викупу.
Разом із тим, Козятинська РДА, намагаючись врегулювати питання, що, ймовірно могли бути причиною незгоди власника земельної ділянки з умовами викупу, які були зазначені в розпорядженні №131 від 29 травня 2019 року, здійснила спроби щодо проведення переговорів з метою обговорення умов викупу земельної ділянки.
Враховуючи, що станом на лютий 2020 року відповідачем не повідомлено Козятинську РДА про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу, позивачем було надіслано лист №01-30/321 від 27 лютого 2020 року на адресу відповідача з повідомленням про запрошення на засідання комісії з проведення переговорів щодо умов викупу та продажу земельної ділянки площею 1,7721 га з кадастровим №0521455500:02:001:0199.
Відповідач на засідання комісії, призначене на 28 лютого 2020 року об 11 год 00 хв в приміщенні Козятинської РДА за адресою пл. Героїв Майдану, 20, м. Козятин, не з`явився.
Згодом, у зв`язку із відсутністю жодних повідомлень про непогодження з вартістю викупної ціни земельної ділянки або дій по залученню іншого суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості земельної ділянки чи проведення рецензування звіту з оцінки земельної ділянки з кадастровим №0521455500:02:001:0199 Козятинською РДА було замовлено у ТОВ "Експертсервіс.юа" на підставі договору №14 від 14 квітня 2020 року проведення незалежної оцінки земельної ділянки.
Згідно зі звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеним 14 квітня 2020 року, вартість земельної ділянки площею 1,7721 га з кадастровим № 0521455500:02:001:0199 складає 165 319,00 грн. Вказаний звіт також було рецензовано у встановленому законодавством порядку - рецензія від 23 квітня 2020 року.
17 квітня 2020 року ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" на адресу ОСОБА_1 було надіслано рекомендований лист №65-20 АКВ від 17 квітня 2020 року з повідомленням про проведення переговорів щодо викупу земельної ділянки площею 1,7721 га за кадастровим №0521455500:02:001:0199, який офіційно вручений відповідачу 22 квітня 2020 року.
Окрім того, про запрошення до участі в переговорах щодо викупу земельної ділянки відповідача було повідомлено через друкований засіб масової інформації шляхом публікації оголошення в газеті "РІА Козятин" (випуск від 23 квітня 2020 року).
Оскільки СВК "Маяк" орендує спірну земельну ділянку, ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" також був надісланий лист на адресу СВК "Маяк" про проведення переговорів щодо відчуження земельної ділянки.
На переговори, що були призначені на 27 квітня 2020 року відповідач та представник СВК "Маяк" не з`явились. Будь-якого повідомлення щодо надання згоди чи відмову у наданні такої згоди відповідачем ні на адресу позивача ні на адресу ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" не надіслано.
Козятинська районна державна адміністрація Вінницької області, здійснивши всі можливі заходи, звернулася до суду з позовом щодо примусового викупу земельної ділянки у державну власність з мотивів суспільної необхідності з метою їх надання в оренду ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство".
18 червня 2020 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання на 02.07.2020 о 09:15 та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство".
30 червня 2020 року ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" подало письмові пояснення, у яких зазначило, що підтримує позовні вимоги Козятинської РДА щодо примусового викупу земельної ділянки у державну власність з мотивів суспільної необхідності та просить суд задовольнити позов. Звертає увагу на те, що за 2018 рік Товариством було сплачено до бюджету (державного та місцевого) податків на загальну суму, що перевищує 55 млн. грн., а саме рентна плата за користування надрами склала - 80 000,00 грн., орендна плата за землю - 453 100,42 грн., податок з доходів фізичних осіб (відрахування із заробітної плати) склав - 7 781 319, 13, 00 грн, за 2019 рік було сплачено до бюджету (державного та місцевого) податків на загальну суму, що перевищує 39 млн. грн., зокрема, рентна плата за користування надрами склала - 1 155 000,00 грн., податок з доходів фізичних осіб (відрахування із заробітної плати) склав - 9 953 000,00 грн.
Товариство зазначило, що знаходження у межах географічних координат спеціального дозволу на користування надрами та акту надання гірничого відводу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка належить на праві приватної власності відповідачу, унеможливлює розробку Великогадоминецького родовища первинних коалінів Вінницької ділянки в межах отриманого ним Акту гірничого відводу, що є економічно невигідним як для нього самого, так і для місцевої громади, яка є зацікавленою стороною у одержанні платежів за надра, створенні додаткових робочих місць тощо. (а.с.123-142, т.1)
02 липня 2020 року представниками позивача та відповідача подані клопотання про проведення підготовчого судового засідання без їх участі. Окрім того, в поданій заяві представник відповідача вказував на те, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.(а.с.143-144, т.1)
Ухвалою суду від 02 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30 липня 2020 року о 09:15.
29 липня 2020 року ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" подано письмові пояснення, у яких зазначило, що збільшення площі розробки родовища за рахунок спірної земельної ділянки є безумовною підставою для збільшення суми надходжень до місцевого та державного бюджетів, оскільки внаслідок збільшення видобутку корисних копалин, збільшення площі орендованих земельних ділянок збільшаться розміри рентної плати та орендної плати за землю, а збільшення кількості працівників сприятиме зайнятості населення регіону та збільшить розміри сплати податку з доходів фізичних осіб. Товариство також вказало про виконання покладеного на нього зобов`язання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства та дотримання екологічних нормативів та нормативно-правових актів з питань охорони надр.
У наданих поясненнях також повідомлено, що відповідачем надіслано на адресу ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" лист зі згодою щодо здійснення відчуження земельної ділянки на умовах її викупу за ціною 330638, 00 грн. У відповідь ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" листом № 113/1-20 від 15.07.2020 повідомило відповідача та позивача по справі про погодження здійснити фінансування відчуження земельної ділянки за вартістю, що зазначив відповідач. (а.с.155-198, т.1)
30 липня 2020 року Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області подано до суду заяву про уточнення позовних вимог в частині збільшення розміру вартості викупної ціни земельної ділянки, що є предметом відчуження, визначивши її на рівні 330638,00 грн, вказавши, що Розпорядженням Козятинської районної державної адміністрації від 27 липня 2020 року № 125 викупну ціну земельної ділянки площею 1,7721 га кадастровий №0521455500:02:001:0199 встановлено у розмірі 330638,00 без ПДВ. (а.с.201-237, т.1)
30 липня 2020 року в судовому засіданні представник позивача підтримав уточнюючі позовні вимоги, просив позов задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, зазначив про врегулювання спору між сторонами з погодженням викупної ціни у розмірі 330638,00 грн. Представник відповідача подав заяву про визнання позовних вимог з урахуванням уточнення в повному обсязі та зазначив про відсутність спору між позивачем і відповідачем.
Суд протокольною ухвалою прийняв уточнені позовні вимоги та залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Маяк", оскільки СВК "Маяк" є орендарем земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_1 та оголосив перерву у розгляді справи до 10:30 10.09.2020 року.
В судовому засіданні 10.09.2020 року за клопотанням представника СВК "Маяк" відкладено розгляд справи на 10:30 01.10.2020 року з метою надання можливості останньому для ознайомлення з матеріалами справи.
22 вересня 2020 року до суду від представника СВК "Маяк" надійшли письмові пояснення, в яких останній заперечив проти позову, вказавши, що в позовній заяві не розкрито, який саме державний інтерес існує у видобуванні ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" каоліну, а посилання позивача на збільшення разових сплат податку не є суспільним інтересом держави. Вказуючи на існування приватного інтересу ініціатора викупу земельної ділянки та відсутність чітких доказів щодо суспільної потреби, необґрунтованість зміни цільового призначення земельної ділянки, вважає позовні вимоги неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.
Разом з тим, представник СВК "Маяк" зауважив, що позивачем не дотримано процедуру переговорів згідно Закону № 1559-VІ, оскільки проігноровано пропозицію перенесення переговорів у зв`язку із запровадженням карантинних заходів спричинених коронавірусною хворобою COVID - 19, та проведено такі переговори без участі представника СВК "Маяк".
Представник СВК "Маяк" також зазначив, що у разі відчуження спірної земельної ділянки будуть порушенні права СВК "Маяк", оскільки дострокове розірвання договору оренди земельних ділянок призведе до припинення господарської діяльності СВК "Маяк" на земельних ділянках з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі з кадастровим №0521455500:02:001:0199, що потягне за собою втрачену вигоду для кооперативу в загальній сумі 1 млн. 828 тис. 653, 00 грн., з них втрачена вигода від відчуження спірної ділянки - 52 тис. 661 грн.
Крім того, зазначив, що у разі вилучення (викупу) спірної земельної ділянки і зміни її цільового призначення не буде забезпечено пріоритет максимального збереження продуктивних земель, що в свою чергу призведе до шкідливого антропогенного впливу на земельну ділянку і навколишнє середовище в цілому. (а.с. 16-28, т.2)
В судовому засіданні 01.10.2020 року судом оголошено перерву та, виходячи з принципу офіційного з`ясування обставин справи, протокольною ухвалою зобов`язано третіх осіб надати інформацію про сплачені податки протягом 2018-2020 років та докази участі у житті громади, СВК "Маяк" - розрахунок упущеної вигоди; ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" -документи щодо коригування робочого проекту та повний висновок щодо впливу на довкілля, інформацію щодо проведення рекультивації земельних ділянок, на яких перестав здійснюватись видобуток корисних копалин; Козятинську районну державну адміністрацію Вінницької області - інформацію стосовно рекультивації земельних ділянок.
13 жовтня 2020 року до суду представником ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" подано письмові пояснення, у яких, обґрунтовуючи наявність загальнодержавних інтересів та інтересів територіальної громади у відчуженні земельної ділянки, звертає увагу на збільшення розміру сплачених ним податків до державного та місцевого бюджетів, вклад у розвиток територіальної громади та відповідність діяльності з видобування корисних копалин під час розробки Вінницької ділянки Великогадоминецького родовища первинних коалінів екологічному законодавству України. Разом із тим, на виконання вимог суду подано наступні документи: - коригування робочого проекту розробки та гірничо-технічної рекультивацїі Велико- Гадоминецького родовища первинних каолінів Вінницька ділянка; - висновок з оцінки впливу на довкілля від 15 січня 2020 року; - довідка ТOB "АКВ Українське каолінове товариство" щодо сплати податків за 2018 рік; - довідка ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" щодо сплати податків за 2019 рік; - довідка ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" щодо сплати податків за 2020 рік; - довідка ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" щодо витрат на благодійну допомогу за 2018-2020 роки; - заяви (клопотання) про надання благодійної допомоги); - довідка ЦПМСД Глухівецької селищної ради; - довідка відділу освіти Глуховецької селищної ради. (а.с.26 т.2 - а.с.214 т.3)
15 жовтня 2020 року Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області подано до суду письмові пояснення, в яких вкотре зазначає про необхідність звернення з даним позовом до суду, а також необґрунтованість розрахунку СВК "Маяк" втраченої вигоди внаслідок дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки. Звертає увагу, що в своїх поясненнях представник третьої особи надав суду розрахунок втраченої вигоди внаслідок дострокового розірвання договорів оренди земельних ділянок, на загальну суму 1 828 653,00 грн, включивши вісім земельних ділянок, однак предметом спору в суді є одна земельна ділянка, та без посилання на законодавство, яке передбачає нарахування втраченої вигоди достроковим розірванням договору оренди землі. (а.с.215, т.3)
15 жовтня 2020 року СВК "Маяк" на виконання вимог протокольної ухвали суду подано довідку про сплату податків до державного та місцевого бюджетів, довідку про надання благодійної допомоги та розрахунок прибутку (вигоди) від вирощування сільськогосподарських культур з одного гектара с. Глухівці за 2017-2019 роки.(а.с.217-220, т.3)
15 жовтня 2020 учасниками справи та третіми особами подано заяви про проведення розгляду справи без участі представників сторін та третіх осіб в порядку письмового провадження, які ухвалою суду від 15 жовтня 2020 року задоволено, розгляд справи №856/9/20 вирішено проводити в порядку письмового провадження.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши обставини справи, в межах заявлених позовних вимог, та надані докази, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 267 КАС України, адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності розглядаються та вирішуються апеляційним адміністративним судом за місцем розташування нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 147 Земельного кодексу України передбачено, що підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом.
Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності врегульовані Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" від 17.11.2009 №1559-VІ (далі Закон №1559-VІ).
Згідно зі статтею 1 Закону №1559-VІ примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.
У частині третій статті 4 Закону №1559-VІ визначено, що примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1559-VI викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об`єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються, або якщо розміщення таких об`єктів на інших земельних ділянках безпосередньо завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки відповідній територіальній громаді, суспільству або державі в цілому.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 1559-VI органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначеним цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб як, зокрема, розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин.
Порядок примусового відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності, визначений у статті 16 Закону №1559-VІ, відповідно до якої орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об`єктів.
Попереднє повне відшкодування вартості земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у грошовій формі здійснюється шляхом внесення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, коштів на депозит нотаріальної контори в порядку, встановленому законом, за місцем розташування земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або перерахування коштів на зазначений власником цих об`єктів банківський рахунок.
Статтею 5 Закону № 1559-VI передбачений порядок визначення викупної ціни, згідно з яким викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв`язку з достроковим припиненням його зобов`язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону №1559-VI вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.
Згідно із частиною третьою статті 5 Закону № 1559-VI звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що відчужуються, підлягають рецензуванню, державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом.
Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону № 1559-VI суб`єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об`єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону № 1559-VI у разі, якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб`єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.
Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 1559-VI орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов`язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п`яти днів з дня прийняття такого рішення.
Статтею 15 Закону № 1559-VI встановлено, що у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об`єктів для суспільних потреб зазначені об`єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення: об`єктів національної безпеки і оборони; лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації; об`єктів, пов`язаних із видобуванням КОРИСНИХ КОПАЛИН ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ; об`єктів природно-заповідного фонду; кладовищ.
Відповідно до частин другої, третьої статті 16 Закону № 1559-VI вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об`єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.
Аналіз зазначених норм права у сукупності свідчить про те, що визначальною підставою для примусового відчуження земельної ділянки, що знаходиться в приватній власності з мотивів суспільної необхідності є фактичне доведення органом виконавчої влади неможливості проведення подальшого видобування корисних копалин, або інших суспільно потрібних дій для видобутку корисних копалин без припинення права власності на земельну ділянку власника земельної ділянки. Також, обов`язковою умовою реалізації рішення щодо викупу земельної ділянки примусово є дотримання органом, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки процедури визначеної законом щодо прийняття рішення, повідомлення власника про викуп земельної ділянки з суспільних потреб, забезпечення права на участь у переговорах щодо умов викупу.
Лише дотримання визначеного Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" порядку примусового відчуження земельних ділянок та інших об`єктів нерухомого майна має бути основою відносин між власником та суспільством і державою, яка його представляє, для забезпечення свободи конституційно гарантованого права приватної власності.
Як свідчать встановлені обставини справи, у приватній власності ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка площею 1,7721 га сільськогосподарського призначення, кадастровий номер № 0521455500:02:001:0199, що знаходиться на території Глуховецької селищної ради.
Вказана земельна ділянка знаходиться у межах географічних координат спеціального дозволу на користування надрами та Акту надання гірничого відводу ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство", що унеможливлює розробку Великогадоминецького родовища первинних коалінів Вінницької ділянки в межах отриманого ним Акту гірничого відводу.
Враховуючи наведене, єдиним шляхом відведення земельної ділянки відповідача загальною площею 1,7721 га з кадастровим номером № 0521455500:02:001:0199, є її вилучення (викуп) для суспільних потреб у державну власність в порядку визначеним Законом № 1559, з подальшою передачею в оренду із зміною цільового призначення.
В ході розгляду справи встановлено, що згоди щодо викупу спірних земельних ділянок з відповідачем досягнуто не було, в зв`язку з чим позивачем ініційовано звернення до суду з позовом про їх примусовий викуп.
Під час розгляду справи відповідачем було надіслано на адресу ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" лист з погодженням щодо здійснення відчуження земельної ділянки на умовах її викупу за ціною 330 тис. 638, 00 грн.
ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" листом повідомило відповідача та позивача у справі про погодження здійснити фінансування відчуження земельної ділянки за вартістю, що зазначив відповідач.
Крім того, відповідачем 30.07.2020 подано до суду заяву про визнання позовних вимог, заявлених Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області у справі № 856/9/20-а, з урахуванням уточнення, в повному обсязі, в якій також просив кошти за відчужену земельну ділянку площею 1,7721 га з кадастровим номером 0521455500:02:001:0199 перерахувати згідно наданих банківських реквізитів. (а.с.199-200, т.1).
Факт визнання позовних вимог також було підтверджено в судовому засіданні представником позивача, представником відповідача та представником третьої особи - ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство".
Водночас, СВК "Маяк", заперечував проти задоволення позовних вимог, однак колегія суддів доводи СВК "Маяк" щодо необґрунтованості позовних вимог вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Щодо недоведення позивачем наявності суспільної необхідності відчуження земельної ділянки відповідача та існування приватного інтересу ініціатора викупу земельної ділянки, колегія суддів зазначає таке.
Державною службою геології та надр України надано третій особі спеціальний дозвіл на користування надрами №5198 від 14.10.2010 на видобування первинних каолінів в якості каоліну-сирцю Великогадоминецького родовища Вінницької області. Така взаємодія держави та приватних підприємств не може нівелювати суспільну необхідність видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, передбачену законом, а сам факт видобутку корисних копалин третьою особою не виключає наявності суспільної необхідності, зокрема, в частині економічного розвитку держави.
Закон № 1559-VІ визначає суспільну необхідність як обумовлену загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключну необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому Законом порядку.
Отже, примусове відчуження земельної ділянки відбувається лише для загальнодержавних потреб чи потреб територіальної громади, що у свою чергу дає можливість власнику земельної ділянки бути захищеним від неправомірного посягання.
Системний аналіз положень Закону № 1559-VI дає змогу дійти висновку, що у випадку неотримання згоди власника земельної ділянки з викупом для суспільних потреб вона може бути примусово відчужена у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення, зокрема, об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення. Тобто визначальними рисами такого відчуження є винятковість, наявність суспільної необхідності та мета - розміщення визначених об`єктів, а саме: об`єктів національної безпеки і оборони; лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації; об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення; об`єктів природно-заповідного фонду; кладовищ.
З огляду на викладене, безпосередньо сам законодавець визначив розміщення об`єктів, пов`язаних із видобутком корисних копалин загальнодержавного значення, як суспільну необхідність відчуження земельних ділянок.
Колегія суддів також звертає увагу, що Закон № 1559-VI не встановлює додаткових вимог щодо відповідних органів в частині окремого доведення суспільної необхідності розміщення об`єктів під видобування корисних копалин загальнодержавного значення, переваг економічної ефективності від надання в оренду земельної ділянки для видобування корисних копалин в порівнянні з використанням земельної ділянки в сільськогосподарській діяльності.
Окрім того, від подальшого видобутку коаліну залежить в певній мірі не тільки приватний інтерес ініціатора викупу - ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство", а й загальнодержавний інтерес та інтереси територіальної громади внаслідок видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, збільшення розміру сплачених ним податків до державного та місцевого бюджетів, створення робочих місць та вкладу у розвиток територіальної громади.
У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі №1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) зазначено: "… Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. …".
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що спірна земельна ділянка підлягає викупу не для задоволення комерційних інтересів ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство", як зазначає СВК "Маяк, а для суспільних потреб щодо розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин.
При цьому, слід врахувати, що розміщення ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" по видобуванню корисних копалин (первинних коалінів) в будь-якому іншому місці, минаючи вищевказану земельну ділянку, територіально неможливо, оскільки право вказаного підприємства на видобування надр обмежена межами та географічними координатами, зазначеними в спеціальному дозволі.
Суд також вважає необґрунтованими доводи СВК "Маяк" в частині втрати родючості спірної земельної ділянки.
Відповідно до ст. 166 Земельного кодексу України рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.
Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.
Аналогічні положення містяться і в ст.52 Закону України "Про охорону земель".
Статтею 52 Закону України "Про охорону земель" також встановлено, що при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів з рекультивації порушених земель та підвищення родючості ґрунтів.
При знятті ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і роздільне складування верхнього, найбільш родючого шару ґрунту, та інших прошарків ґрунту відповідно до структури ґрунтового профілю, а також материнської породи.
Об`єм ґрунтової маси, що підлягає зняттю і роздільному складуванню, визначається в проектах рекультивації порушених земель.
Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі потреби - і материнської породи в порядку, який забезпечує найбільшу продуктивність рекультивованих земель.
Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив.
Надаючи правову оцінку доводам СВК "Маяк" в частині впливу на довкілля з видобування корисних копалин на спірній земельній ділянці, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України від 23.05.2017 №2059-VIII "Про оцінку впливу на довкілля" .
Пунктом 1 ч. 1 ст. Закону № 2059 визначено, що вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.
Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.
Відповідно до висновку з оцінки впливу на довкілля від 15.01.2020 № 7-03/12-20196113831/1 наданого Міністерством енергетики та захисту довкілля України (інформація наявна у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля) на підставі наведених у Звіті з ОВД оцінок впливів на компоненти довкілля (ґрунти та земельні ресурси, атмосферне повітря, водне середовище, геологічне середовище, рослинний і тваринний світ, природно-заповідний фонд, клімат і мікроклімат, соціальне середовище, техногенне середовище) сукупний вплив планової діяльності є допустимим, а отже доводи СВК "Маяк" в зазначеній частині є безпідставними.
Крім того, як встановлено з матеріалів справи, однією з умов погодження Товариству Проекту розробки Держгеонадрами України є вимога щодо дотримання вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів з питань охорони надр. Підприємством здійснюються заходи мінімізації щодо викиду шкідливих речовин в атмосферне повітря, здійснюється очищення, збір ґрунтових, дощових вод, заходи із запобігання забрудненню кар`єрних вод, забезпечення своєчасного вивезення та утилізації відходів, заходи з метою виключення виникнення забруднення гранту тощо.
Отже, провадження планової діяльності ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" з видобування корисних копалин на спірній земельній ділянці є екологічно допустимими, а тому суд відхиляє твердження СВК "Маяк" щодо негативного антропогенного впливу на спірну земельну ділянку і навколишнє середовище в цілому у разі зміни цільового призначення цієї земельної ділянки.
Також є неприйнятними доводи СВК "Маяк" про порушення позивачем процедури відчуження земельних ділянок, визначеної Законом №1559.
Частиною першою статті 15 Закону №1559 визначено, що у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об`єктів для суспільних потреб зазначені об`єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності (…).
Тобто визначальним є "неотримання згоди власника земельної ділянки".
Відповідач згоди на примусове відчуження спірних земельних ділянок не давав, що обумовлює в такому випадку звернення позивача до суду з позовом про примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.
Колегія суддів критично ставиться й до доводів СВК "Маяк" щодо порушення його прав, як орендаря спірної земельної ділянки в результаті відчуження цієї земельної ділянки та завдання йому збитків у вигляді неотриманих доходів, оскільки викуп земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності є підставою для розірвання договору оренди між ним та відповідачем, встановленою укладеним між ними договором, а дії позивача щодо викупу при додержанні встановленої законом процедури не є неправомірними.
При цьому суд враховує, що статтею 5 Закону № 1559-VI передбачений порядок визначення викупної ціни, згідно з яким викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗБИТКІВ, ЩО БУДУТЬ ЗАВДАНІ ВЛАСНИКУ У ЗВ`ЯЗКУ З ДОСТРОКОВИМ ПРИПИНЕННЯМ ЙОГО ЗОБОВ`ЯЗАНЬ ПЕРЕД ТРЕТІМИ ОСОБАМИ, ЗОКРЕМА УПУЩЕНА ВИГОДА, У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.
Як свідчать матеріали справи розпорядженням Козятинської районної державної адміністрації №125 від 27.07.2020 року викупна вартість земельної ділянки була збільшена удвічі в порівнянні із вартістю визначеною у останньому звіті про експертну грошову оцінку спірної земельної ділянки.
Зазначена вартість, на думку суду, є достатньою в тому числі і для відшкодування будь-яких збитків, завданих власнику внаслідок невиконання його зобов`язань перед третіми особами.
В той же час суд зазначає, що відшкодування матеріальної шкоди, яка може бути завдана в результаті припинення договірних відносин відповідача з третіми особами, за наявності спору, підлягає судовому розгляду в порядку господарського судочинства. При розгляді даного адміністративного спору, суд не надає оцінки правомірності будь-яких претензій будь-яких третіх осіб до відповідача.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
З цих підстав суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справах "Ramazyan v. Armenia" № (№ 54769/10) та "Osmanyan and Amiraghyan v. Armenia" (№ 71306/11).
У наведених справах заявників було позбавлено земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності на користь приватного підприємства, яке отримало ліцензію на видобуток корисних копалин. Заявники, стверджували про відсутність суспільного інтересу, бо видобуток корисних копалин, на їх думку, мав комерційний характер. Уряд наполягав, що експропріація здійснена згідно з Законом. Той факт, що вона була проведена приватною компанією, жодним чином не виключає існування суспільного інтересу.
Вирішуючи справу в частині наявності суспільного інтересу, ЄСПЛ вказав, що місцеві органи у цьому питанні користуються певною свободою розсуду. І оскільки Уряд стверджував, що відчуження земельних ділянок заявників необхідне для потреб держави у зв`язку з розробкою родовища, ЄСПЛ не має переконливих доказів, на основі яких можна було б дійти висновку, що вказані причини були необґрунтованими.
Враховуючи встановлені у даній справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що позивач довів суспільну необхідність примусового відчуження спірних земельних ділянок для задоволення суспільного інтересу з видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а також законну ціль такого.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03 березня 2020 року у справі № 850/8/19.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
Разом із тим колегія суддів наголошує, що у пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" (заява N 61333/00) зазначено, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.
Щодо дотримання принципу "законності", слід зазначити, що національним законодавством передбачено примусове відчуження об`єктів приватної власності, як виняток з мотивів суспільної необхідності. Таке положення закріплено в статті 41 Конституції України, статті 147 Земельного кодексу України, статті 7 Закону №1559-VI.
Щодо дотримання принципу "легітимності", слід зазначити, що статтею 7 Закону № 1559-VI передбачено, що органи виконавчої влади мають право викупу земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин.
Також у пункті 23 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" (заява № 25921/02) наголошено, що втручання має підтримувати "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи.
У пункті 45 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Кривенький проти України" (заява № 43768/07) останній зазначив, що позбавлення власності на земельні ділянки без виплати суми, обґрунтовано пов`язаної з її вартістю, зазвичай призводить до недотримання необхідного справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи і становить непропорційний тягар для заявника (див. рішення у справах "Святі монастирі проти Греції" (The Holy Monasteries v. Greece), від 09.12.1994, пункт 71, Серія А № 301-А, та "Колишній король Греції та інші проти Греції" [ВП] (Former King of Greece and Others v. Greece) [GC], заява № 25701/94, пункт 89, ЄСПЛ 2000-XII). У контексті скасування помилково наданих майнових прав принцип "належного урядування" може покладати на державні органи обов`язок діяти оперативно у виправленні їхньої помилки, а також потребувати виплати адекватної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишнім добросовісним власникам (див. зокрема, рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine), заява № 29979/04, пункт 71, від 20.10.2011, з подальшими посиланнями).
На час розгляду справи, представники сторін дійшли згоди щодо умов відчуження земельної ділянки, зокрема викупної ціни шляхом визнання представником відповідача позовних вимог в повному обсязі, тому колегія суддів дійшла висновку, що примусове відчуження спірної земельної ділянки відповідача не порушуватиме принципу "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 189 КАС України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
Оцінюючи обґрунтованість заяви відповідачки про визнання заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що визнання позову про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності підлягає врахуванню судом у випадку дотримання усіх умов та порядку відчуження, встановлених Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».
Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин та, враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб в межах даної адміністративної справи, а також доведення позивачем суспільної необхідності та суспільної потреби у примусовому відчуженні земельної ділянки, належної ОСОБА_1 , для проведення ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" подальшого видобування коаліну, який віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статтею 6 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» заходи щодо відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності здійснюються за рахунок коштів відповідних бюджетів та коштів юридичних осіб, що ініціювали відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна для суспільних потреб.
Оскільки представниками позивача, відповідача та третьої особи ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" досягнуто згоди щодо викупної ціни в розмірі 330638, 00 грн. та представником відповідача надано реквізити банківського рахунку, на який необхідно перерахувати кошти як відшкодування повної вартості земельної ділянки, Козятинській районній державній адміністрації (джерелом фінансування витрат є Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство") необхідно перерахувати кошти у розмірі 330638, 00 грн., як відшкодування повної вартості земельної ділянки площею 1,7721 га з кадастровим №0521455500:02:001:0199.
Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи не вирішується, оскільки на підставі частини третьої статті 267 КАС позивач за подання позову не сплачував судовий збір.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 72-78, 90, 139, 194, 241-246, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити.
Примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності об`єкт нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та який знаходиться на території Глуховецької селищної ради Козятинського району за межами населеного пункту, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, угіддя - рілля, для розміщення об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення:
- земельну ділянку площею 1,7721 га з кадастровим №0521455500:02:001:0199, за ціною 330638 (триста тридцять тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 00 копійок шляхом перерахування Козятинською районною державною адміністрацією цих коштів, джерелом фінансування яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство", на зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок № НОМЕР_1 , одержувач ОСОБА_2 , відкритий в АТ КБ "Приватбанк".
Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити зазначений об`єкт нерухомості -земельну ділянку протягом 5 (п`яти) днів з дня повного попереднього відшкодування вартості земельних ділянок на зазначений нею банківський рахунок або внесення коштів на депозит нотаріальної контори за місцем розташування земельної ділянки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судом апеляційної інстанції у справах про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності є Верховний Суд, до якого може бути подана апеляційна скарга.
Постанова суду складена в повному обсязі 30 жовтня 2020 року.
Головуючий Моніч Б.С. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.
