Єдиний державний реєстр судових рішень
336/4799/20
пр. 3/336/2221/2020
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 грудня 2020 року
СуддяШевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна,з участю особи,яка притягається до адміністративної відповідальності , ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_2 ,працює на посаді командира військової частини НОМЕР_1
про скоєння адміністративного правопорушення,передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
20.08.2020 р.відносно ОСОБА_1 був складений протокол № 17/5/4-2916нт,в якому зазначено,що під час проведення позапланової комплексної перевірки стану охорони державної таємниці у військовій частині НОМЕР_1 встановлено, що відповідно до компетенції з метою виконання основних завдань співробітники та військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 працюють з відомостями в сфері оборони зі ступенем секретності «таємно», «цілком таємно» та «особливої важливості», які відповідають вимогам Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом СБ України від 12.08.2005 № 440 (зі змінами).
Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про державну таємницю» та п.6 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 (зізмінами,далі -Порядок-939), військова частина НОМЕР_1 проваджує діяльність, пов`язану з державною таємницею, на підставі спеціального дозволу від 18.04.2017 № ЗП-1-2017-018 терміном дії до 20.11.2021.
Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про державну таємницю», з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням у військовій частині НОМЕР_1 функціонує режимно-секретний орган (РСО).
Відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну таємницю», керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов`язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці.
Наказом командуючого оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на посаду командира військової частини НОМЕР_1 призначено громадянина ОСОБА_1 , якому розпорядженням СБ України надано допуск до державної таємниці за формою 1.
Відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про державну таємницю» та п. 65 Порядку-939 ОСОБА_1 надано доступ до державної таємниці, а саме до інформації з найвищим грифом секретності «Особливої важливості».
Поряд з цим, ОСОБА_1 взяв на себе письмове зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена, виконання вимог режиму секретності, нерозголошення відомостей, що складають державну таємницю та додержання інших вимог законодавства про державну таємницю.
Згідно Посадової інструкції командира військової частини НОМЕР_1 , затвердженої командуючим оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_1 забезпечує у межах своїх повноважень постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці, відповідно до вимог режиму секретності (п. 32 розділу II «Завдання та обов`язки»).
Проте, в порушення своїх посадових обов`язків та взятого на себе письмового зобов`язання ОСОБА_1 не вживав заходів, спрямованих на організацію та забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 режиму секретності, та не здійснював контроль за виконанням заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, чим порушив вимоги Закону України «Про державну таємницю» та Порядку-939, внаслідок чого створено загрози до витоку секретної інформації, а саме:
- в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 32, 34, 41, 42, 43, 116, 749(2) Порядку-939 у ВЧ НОМЕР_1 відповідно до Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України від 16.10.2018 № Д-322/1/15ДСК здійснено зміни у штаті бригади, зокрема внесено зміни до організаційно-штатної структури служби охорони державної таємниці, а саме скорочено по 1 (одній) посаді старшого спеціаліста СОДТ та спеціаліста СОДТ, у результаті чого штатна чисельність СОДТ була зменшена з 11 (одинадцяти) до 9 (дев`яти) посад. Між тим, керівництвом СРСД не було виконано вимоги п.п. 32, 34 Порядку-939 щодо погодження з органом СБУ реорганізації режимно-секретного органу.
Так, керівництвом СРСД направлено лист до У СБУ в Запорізькій області за № 37нт від 26.01.2019 щодо погодження реорганізації РСО, на що 20.02.2019 за
№ 59/17/208 направлено відповідь про те, що запит не містить усіх необхідних відомостей та документів, передбачених п.п. 32, 33 Порядку-939, у зв`язку з чим запропоновано доопрацювати запит та повторно звернутися до УСБУ в Запорізькій області, чого на час початку проведення перевірки зроблено не було.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 20, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю» Командиром ВЧ НОМЕР_1 полковником ОСОБА_1 видано наказ від 28.07.2020 № 167 про покладання тимчасово виконання обов`язків командира військової частини у період його відпустки (з 28.07.2020 по 21.08.2020) на підполковника ОСОБА_2 , якому розпорядженням УСБУ в Дніпропетровській області від 02.08.2016 № 243Д надано допуск до державної таємниці за формою 3, тобто найвищій гриф секретності МИСІ, з якими він може ознайомлюватися - «Таємно». При цьому військова частина НОМЕР_1 є СРСД 1 категорії, оскільки в частині здійснюється обіг МИСІ з найвищім грифом «Особливої важливості», отже керівних СРСД повинен мати відповідний допуск та доступ до державної таємниці за формою 1. Вказане може призвести до витоку секретної інформації, а саме доведення відомостей, що становлять державну таємницю та мають гриф «Особливої важливості» та «Цілком таємно» до особи, яка не має допуску та доступи до відомостей вказаної категорії.
При цьому такі накази видавались полковником ОСОБА_1 постійно, зокрема ОСОБА_2 призначався т.в.о. командири частини наказами від
31.12.2018№ 348, від 08.05.2019 № 110, 06.11.2019 №268, від 27.11.2019 № 288, від 30.11.2019 № 292, від 09.12.2019 № 298, від 24.12.2019 № 318.
Також наказами ОСОБА_1 тимчасово виконувати обов`язки командира частини призначались інші особи з командного складу:
-підполковника ОСОБА_3 (допуск за формою 3) - накази від 25.02.2019 № 47, від 10.07.2019 № 167, від 20.08.2019 № 206, від 28.08.2019 № 215;
-майора ОСОБА_4 (допуск за формою 2) - накази від 08.08.2018 № 212, від
25.08.2018№232;
-полковника ОСОБА_5 (допуск за формою 3) - накази від 04.12.2018 № 321, від 26.12.2018 № 342;
-підполковника ОСОБА_6 (допуск за формою 3) - наказ від 11.03.2019 № 58;
-підполковника ОСОБА_7 (допуск за формою 3) - наказ від 21.05.2019
№ 122;
-підполковника ОСОБА_8 (допуск за формою2) - наказ від 17.06.2019 № 146.
Зазначені факти свідчать про системне нехтування командиром військової частини НОМЕР_1 вимог нормативно-правових актів у сфері охорони державної таємниці.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 40, 41, 42, 43, 116, 749(2) Порядку-939 начальник служби охорони державної таємниці ВЧ НОМЕР_1 призначений на посаду без попереднього погодження його кандидатури з органом СБУ. Так, призначений на посаду начальника СОДТ наказом від 03.04.2019 № 80 старший лейтенант ОСОБА_9 не погоджений з УСБУ в Запорізькій області - двічі було відмовлено у погодженні його кандидатури у зв`язку з «недостатнім рівнем знань законодавства України про державну таємницю» (листи-відмови № 59/17/714ДСК від 06.03.2019, №59/17/1566ДСК від 28.05.2019). Заступником начальника СОДТ
наказом по військовій частині від 06.07.2020 № 150 призначений прапорщик ОСОБА_10 , якій відповідно до Функціональних обов`язків особового складу СОДТ 55 окремої артилерійської бригади у разі відсутності начальника СОДТ виконує його обов`язки. При цьому при призначенні на посаду кандидатура ОСОБА_10 також не була погоджена з УСБУ в Запорізькій області;
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 40, 41, 42, 43, 116, 749(2) Порядку-939 Функціональні обов`язки служби охорони державної таємниці в ВЧ НОМЕР_1 (№ 8/62ДСК від 30.03.2020), не відповідають вимогам Порядку-939 в частині обов`язків та завдань начальника СОДТ, оскільки не містять даних про забезпечення режиму секретності під час проведення всіх видів робіт. При цьому з Функціональними обов`язками ознайомлено лише 2 особи зі всього особового складу.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 5, 41, 42, 43, 116, 749(2) Порядку-939 В ВЧ НОМЕР_1 наявний План заходів щодо охорони державної таємниці ВЧ НОМЕР_1 на 2020 рік, затверджений керівником 28.12.2019 (№ 44ДСК від 13.01.2020). при цьому в Плані відсутні будь-які записи, позначки про виконання запланованих заходів у період, що минув, що свідчіть про формальний підхід до планування та виконання заходів з охорони державної таємниці.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42 (8), 43, 116, 749(2) Порядку-939 На СРСД не здійснюється аналіз фактів витоку секретної інформації та інших порушень вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 211, 749(2) Порядку-939 В ВЧ НОМЕР_1 для постійного зберігання МНСІ визначено 10 режимних приміщення:
-приміщення №№ 4,6, 11, 17 корпусу Штабу частини;
приміщення №№ 2, 5, 6 та 13 Інформаційно-телекомунікаційного вузла зв`язку;
-2 спецавтомобіля СОДТ СА9 № Ж-2162010 та № Ж-2161806.
Для проведення секретних робіт у робочий час визначено 7 режимних приміщень:
-приміщення №№ 2, 3, 7, 10, 14, 16 та підвальне приміщення (місце для знищення) корпусу Штабу.
Під час перевірки було встановлено, що акти придатності вказаних приміщень містять неповні або недостовірні відомості, у зв`язку з чим було рекомендовано режимні приміщення переобстежити та скласти нові акти придатності для проведення секретних робіт та Перелік режимних приміщень. Вказаний недолік було усунено, але частково, оскільки в нових актах від 30.07.2020 також містяться неповні відомості, зокрема в акті № 3522 на приміщення № 2 Штабу не вказано про наявність охоронної сигналізації та жалюзі, в акті № 3524 на приміщення №3 Штабу не вказано про наявність штор, в актах №№ 3525, 3533, 3531 на приміщення №№ 4, 6, 11 не зазначено про наявність протипожежної сигналізації, в акті № 3530 на приміщення № 13 вузла зв`язку зазначено, що у ньому наявні сейфи для зберігання МНСІ, хоча приміщення обладнано як спецсховище лише стелажами. Крім цього, в актах №№ секретних робіт дише в робочий час, а також під час тренувань та навчань, хоча згідно Переліку режимних приміщень в них передбачено цілодобове проведення секретних робіт. Отже зазначені режимні приміщення підлягають переобстеженню, а наявний Перелік режимних приміщень № 3538 від 30.07.2020 - заміні.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. 3,21,41, 42, 43, 116, 211, 749(2) Порядку-939
При наданні ВЧ НОМЕР_1 спеціального дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею №ЗП1-2017-2018 під час проведення спеціальної експертизи комісією УСБУ в Запорізькій області (акт № 59/17/887ДСК від 18.04.2017) було зазначено, що крім режимних приміщень також наявний один спецавтомобіль СА9, який використовується для проведення секретних робіт, але на час експертизи він знаходився у зоні проведення антитерористичної операції в Донецькій області. Між тим, при проведеніі перевірки, встановлено, що крім зазначеного вище спецавтомобіля СА9, що має № Ж-2162010, також з 10.01.2020 включено до Переліку режимних приміщень № 4ДСК від 10.01.2020 спецавтомобіль СА9, що має № Ж-2161806, в якому цілодобово передбачалось здійснення секретних робіт з найвищім грифом «Таємно». Під час перевірки вказане режимне приміщення було переобстежено та визнано придатним (акт № 3537 від 30.07.2020) для цілодобового проведення секретних робіт з найвищим грифом «Особливої важливості».
При цьому введення в Перелік режимних приміщень нового режимного приміщення, в якому передбачено зберігання МНСІ в неробочий час, без здійснення переоформлення спеціального дозволу, як цього вимагає п. 21 Порядку-939, створює передумови для виходу МНСІ з під контролю військової частини та уникнення дієвого контролю за станом охорони державної таємниці з боку органів СБУ.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 216, 749(2) Порядку-939 Особам, які відповідальні за збереження МНСІ в окремих сховищах (сейфах, металевих шафах), не видається особовий рахунок за формою згідно з додатком 32 до Порядку-939.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 217, 749(2) Порядку-939 Командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_1 , який з 28.07.2020 перебуває у відпустці, комплект ключів від сейфа начальника РСО та дверей РСО (за підписом в журналі обліку сховищ форми 31) не передано особі, яка тимчасово виконує обов`язки командира військової частини.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 228, 749(2) Порядку-939 3 наявною на СРСД Інструкцією на випадок виникнення надзвичайної ситуації № 293/1 ДСК від 29.12.2017, затвердженою командиром частини 26.12.2017, не ознайомлено особовий склад, який залучається до виконання заходів.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 240, 749(2) Порядку-939 В ВЧ НОМЕР_1 наявні Правила внутрішньооб`єктового режиму (інв. № 706т) затверджені керівником СРСД 15.03.2018. Між тим, вказані Правила не відповідають за змістом (містять лише загальні фрази про те, що повинно бути передбачено, майже половина Правил освітлює порядок проведення секретних нарад, які не можуть проводитися на СРСД, оскільки відсутні обладнані належним чином для цього приміщення) вимогам п.240 Порядку-939 та потребують приведення у відповідність Порядку-939.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 740, 749(2) Порядку-939 В СОДТ ВЧ НОМЕР_1 на випадок настання особливого періоду або введення правового режиму надзвичайного стану наявні проекти акти про знищення матеріальних носіїв секретної інформації, що не мають практичної та культурної цінності, та опису матеріальних носіїв секретної інформації, що підлягають вивезенню до місць евакуації. Згідно змісту зазначених документів їх виконано у 2017 році (містять 618 МИСІ, що взято на інвентарний облік у січні 2017 року), тобто з січня 2017 року не переглядались та не оновлювались.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 741, 749(2) Порядку-939 На СРСД наявний План заходів щодо забезпечення режиму секретності в умовах особливого періоду або правового режиму надзвичайного стану (Інв. № 705т, затверджено керівником СРСД 05.02.2018), який з моменту затвердження, тобто більше ніж рік не переглядався.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 109, 749(2) Порядку-939 У Журналі № 17 (розпочатому 13.01.2017) обліку осіб, які прибули у відрядження, що ведеться за формою згідно з додатком 17, відсутні дані про долучення до справи № 28 приписів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (вибули 05.03.2020), ОСОБА_13 (вибув 20.03.2020), ОСОБА_14 (вибув 10.06.2020).
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 749(2) Порядку-939 В СОДТ ВЧ НОМЕР_1 відсутні письмові повідомлення громадян, яким надано допуск і доступ до державної таємниці, про свій виїзд за межі України.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 109, 749(2) Порядку-939 У Журналі обліку виїздів за кордон працівників, яким надано допуск до державної таємниці № 22 (розпочато ведення 14.03.2005), відсутні передбачені п. 700 Порядку-939 узагальнюючі записи наприкінці кожного календарного року.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 160, 161, 163, 749(2) Порядку-939 Останній раз на СРСД перегляд та приведення грифів секретності матеріальних носіїв інформації у відповідність із ЗВДТ відбувалося у травні 2018 року (повинно - не рідше ніж один раз на рік). Переліки МИСІ що підлягають перегляду складались
18.05.2018 за № 272, 273, 274, акти щодо перегляду грифів було складено
29.05.2018 за № 277, 278, 279. Після цього жодних заходів, направлених на перегляд грифів секретності в ВЧ НОМЕР_1 , не вживалось.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. 3,41, 42, 43, 116, 122, 162,174 749(2) Порядку-939 Наказом
командира від 26.12.2019 № 1676 в військовій частині створено експертну комісію по перегляду грифів МНСІ, між тим, вказані функції відповідно до вимог Порядку-939 повинні виконуватися експертною комісією з питань таємниць, що має ширші завдання та виконує більше функцій, але таку експертну комісію створено не було.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 349-353, 749(2) Порядку-939 Номенклатура секретних справ ВЧ А1978 № 1 ДСК від 07.02.2020, схвалена експертною комісією частини протоколом від 02.03.2020 № 90ДСК (вказаний протокол не затверджено командиром частини), погоджено експертно-перевірочною комісією Галузевого державного архіву МОУ протоколом від 20.04.2020 № 41нт, при цьому саму Номенклатуро затверджено командиром без зазначення дати, а начальником СОДТ, не зважаючи на те, що вказана номенклатура діє протягом усього 2020 року, вже зроблено підсумковий запис, який датується 28.12.2019.
Також у Номенклатурі секретних справ за 2020 рік наявні відмітки, що справи № 1т, 15т, 29т заведено діловодом 03.01.2020 року, між тим вказані справі не заводилися у цьому році.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 356, 357, 749(2) Порядку-939 У номенклатурі секретних справ ВЧ НОМЕР_1 за 2019 рік № 1ДСК від 02.01.2019 не відповідає за формою додатку 50 до Порядку-939, при цьому на момент перевірки був відсутній підсумковий запис, вказане порушення було усунено - зроблено підсумковий запис, але не датою усунення, а датою «31.12.2019».
Під час перевірки в сейфі СОДТ виявлено справу № 9т «Листування про зв`язок і радіотехнічні засоби (експлуатація, ремонт)», яка розпочата 25.01.2006 - згідно першого документу. Відповідно до номенклатури 2019 року справа з такою назвою взагалі відсутня. Останній документ у справі датований 18.01.2019. Відповідно до Номенклатури справ за 2020 рік така справа № 9т «Листування про зв`язок і радіотехнічні засоби (експлуатація, ремонт)» вказана, але відсутні дані про дату відкриття, та де вона знаходиться.
Наявна справа № 16т (інв. № 214) «Листування про засекречену апаратуру зв`язку», згідно з даними на обкладинці розпочата 19.01.2017, закрита 17.06.2020. При цьому згідно протоколу засідання експертної комісії (який не затверджений керівником ВЧ) № 90ДСК від 02.03.2020, прийнято рішення про закриття справ, у тому числі справи № 16т. При цьому у Номенклатурі справ на 2020 рік справа з такою назвою повинна була мати № 12т, при цьому будь-які позначки про початок ведення справи та будь які інші - відсутні.
Вказане свідчіть про відсутність контролю за обігом та обліком секретних справ, не вжиття заходів з перевірки їх наявності (оскільки відсутні дані про відкриття справи та особи, відповідальної за її ведення), що може призвести до втрати МНСІ.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 363, 749(2) Порядку-939 Відсутній внутрішній опис в справі № 9т, розпочатої 25.01.2006 р., закритої 18.01.2019. Крім цього, в деяких справах не вказується дата документа, якого внесено в опис, а лише його реєстраційний номер.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 363, 749(2) Порядку-939 В СОДТ ВЧ НОМЕР_1 наявні 2 робочих зошита № 52т та 53т, які отримали згідно підписів військовослужбовці ОСОБА_15 та ОСОБА_16 відповідно, які на час перевірки вже звільнилися з військової частини, між тим жодна особа за їх повернення не розписалася. Також наявний робочий зошит № Зт ОСОБА_17 (томи 1 та 2), за які відсутній підпис в отриманні.
При цьому за збереження інших таємних робочих зошитів розписалися особи - виконавці, хоча самі зошити зберігаються в сейфі СОДТ та відаються за картками виконавцям у разі потреби, тобто відповідальним за зберігання повинен бути визначений співробітник СОДТ.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 335, 749(2) Порядку-939 Перевірка наявності документів «Особливої важливості» здійснюється на СРСД щомісячно, але окремі акти не складаються, а про це лише робиться запис в Журналі щомісячної перевірки № 15ДСК, розпочатому 31.01.2020, а саме наявні акти від 31.01.2020, 28.02.2020, 30.03.2020, 30.04.2020, 29.05.2020, 30.06.2020. При цьому в актах вказується про перевірку усіх МИСІ з грифом «Особливої важливості», та разом з ними МИСІ з грифами «Цілком таємно» та «Таємно», без розшифровки за видами обліку, кількісних показників, що свідчіть про формальний підхід до їх перевірки.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 336, 749(2) Порядку-939 В ВЧ НОМЕР_1 наявний наказ від 26.12.2019 № 1727, яким затверджено список осіб, які мають доступ до відомостей мобілізаційного характеру з обмеженим доступом, тобто до секретних документів та документів з грифом «Для службового користування», при цьому у списку наявні особи, яким не надано допуск та доступ до державної таємниці. Окремий наказ, якій би визначав осіб, які мають доступ до таємних документів з позначкою «Літер «М» - відсутній.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 341, 749(2) Порядку-939 Секретні документи мобілізаційного характеру зберігаються у окремих сейфах № 40 та 45.
Ведення секретного мобілізаційного діловодства В ВЧ НОМЕР_1 здійснюється окремо діловодом штабу ОСОБА_18 , яка фактично виконує обов`язку уповноваженої особи режимно-секретного органу, але окремого наказу про покладання на неї окремих функцій з ведення секретного діловодства не видано.
Наявні окремі журнали обліку вхідних та підготовлених документів «Літер «М», при цьому в облікових формах реєструються документи як таємні так і з грифом обмеження доступу «Для службового користування», так і без грифу обмеження доступу. При реєстрації документів не робляться позначки «Літер «М» в облікових формах. В Журналі вхідних документів № 34ДСК за 2019 рік відсутні відмітки про знаходження документів 19т, 20т, 21т. (відсутні підписи про їх отримання або долучення).
Також квартальні та загальні перевірки секретних мобілізаційних документів здійснюється окремо, разом з несекретними документами, при цьому актам перевірки безпідставно надається позначка «Літер М» (наприклад - акти
№М-50ДСК від 04.10.2019 - за 3 квартал 2019 року, та № 7ДСК від 03.02.2020 - за 2019 рік)
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. 3,41, 42, 43, 116, 344, 346, 749(2) Порядку-939 В Журналі № 72ДСК (вхідних розпорядчих документів), розпочатому 05.01.2020 - відсутні дані про проведені перевірки наявності розпорядчих документів.
В Журналі № 73ДСК (підготовлених розпорядчих документів), розпочатому 29.01.2020 - обліковано 9 таємних наказів, при цьому за №№ Зт та 4т відсутні дані про проведені перевірки їх наявності.
У всіх вказаних Журналах відсутні дані про відповідальну особу, у якої зберігаються розпорядчі документи.
Також, в наявному в СОДТ наказі № 9т Міністерства оборони України відсутній аркуш резолюції, згідно з яким керівником повинно бути визначено осіб, яких необхідно ознайомити з вказаним наказом.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 415, 749(2) Порядку-939 В ВЧ НОМЕР_1 відсутній розроблений Порядок або Інструкція щодо знищення МИСІ, які виключатиме можливість ознайомлення сторонніх осіб з документами і справами, які підлягають знищенню, а також випадкове знищення секретних документів, справ та інших матеріальних носіїв секретної інформації, що не відібрані для знищення.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 434-436, 749(2) Порядку-939 Загроза витоку секретної інформації
Стан перевірки наявності МИСІ в ВЧ НОМЕР_1 не відповідає вимогам режиму секретності, містить ознаки формального підходу, що морже призвести до виходу МИСІ з під контролю режимно-секретного органу.
Так, загальні перевірки МИСІ здійснюється СОДТ окремо, без врахування наявності МНСІ на обліках мобілізаційного діловодства та в органі спеціального зв`язку.
В облікових формах, зокрема в журналі обліку вхідних документів № 179ДСК, розпочатому 03.01.2019, закінчено 31.12.2019, відсутні позначки про перевірку документів (№№ 79т, 90т, 91т, 92т, 93т, 94т.) Також вказані факти мають місце в облікових формах робочих зошитів (журнал 69ДСК) та секретних розпорядчих документів (журнали № 72ДСК та № 73ДСК). В журналах обліку завершених провадженням справ (№ 27ДСК та № 28 ДСК) також відсутні позначки про перевірку наявності справ.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 724, 749(2) Порядку-939 В ВЧ НОМЕР_1 не розроблено зразки спеціальних тимчасових перепусток для іноземців.
-в порушення вимог ст.ст. 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. З, 41, 42, 43, 116, 749(2), 778 Порядку-939 Відповідно до наявної інформації у військовій частині НОМЕР_1 було виявлено факт можливого розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, а саме залучення до проведення проектних робіт з наданням доступу до секретної інформації щодо споруд спеціального призначення (складів ракетно- артилерійського озброєння та військової інженерної техніки) особи, якій не
надано допуск до державної таємниці. За вказаним фактом прокуратурою Запорізької області внесено відповідні відомості до ЄРДР за №
42020080370000021 від 27.05.2020 щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 422 КК України.
Між тим, в ВЧ НОМЕР_1 за даним фактом не було виконано вимоги п. 778 Порядку-939 в частині інформування протягом 24 годин з часу виявлення такого факту у письмовій формі УСБУ в Запорізькій області.
Тим самим, своїми діями громадянин України ОСОБА_1 , який був ознайомлений щодо відповідальності за порушення законодавства в сфері у сфері охорони державної таємниці, у зв`язку з чим повинен був усвідомлювати протиправний характер своїх дій та передбачати настання можливих шкідливих наслідків, вчинив порушення зазначених норм Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 та вимог статей 5, 21, 28 та 37 Закону України «Про державну таємницю» в частині невиконання вимог режиму секретності та неналежного контролю за забезпеченням охорони державної таємниці.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 інкримінується порушення законодавства про державну таємницю, а саме, не вжиття заходів щодо забезпечення режиму секретності та не забезпечення контролю за охороною державної таємниці у військовій частині НОМЕР_1 , його дії кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
При розгляді справи в суді ОСОБА_1 винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив,що ним як командиром військової частини НОМЕР_1 належним чином виконуються вимоги законодавства,в тому числі щодо забезпечення охорони державної таємниці,а викладені у протоколі обставини не свідчать про те,що ним здійснюється неналежний контроль в такій сфері. На користь своїх доводів просив суд врахувати результати службового розслідування,проведеного за фактами порушень,виявлених представникам УСБУ в Запорізькій області,які зазначені у протоколі щодо нього,оформлені наказами від 25.08.2020 р. Зауважив,що він як командир військової частини організовує та контролює роботу служби охорони державної таємниці,яка існує у в/ч НОМЕР_1 ,укомплектована військовослужбовцями,забезпечена приміщенням та усім необхідним для її функціонування,контроль за виконанням заходів щодо збереження охорони державної таємниці здійснює РСО,тобто командир військової частини не несе адміністративну відповідальність за порушення режиму секретності,до його посадових обов`язків не належить виконання тих дій,про які йдеться за змістом протоколу,витоку секретної інформації або втрати секретних документів у військовій частині не було.
Також зазначив про порушення строку складання протоколу про адміністративне правопорушення,просив провадження у справі закрити.
За клопотанням ОСОБА_1 судом були витребувані копії наказів за результатами службових розслідувань за фактами порушень,виявлених представникам УСБУ в Запорізькій області в ході проведення перевірки стану забезпечення охорони державної таємниці у військовій частині НОМЕР_1 ,які надійшли 26.11.2020 р.
Всебічно вивчивши матеріали справи, з урахуванням наданих пояснень,суддя встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП,адміністративним правопорушенням(проступком)визнається протиправна,винна (умисна,необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок,власність,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При вирішенні питання про наявність чи відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення суд виходить з наступного.
Конвенція прозахист правлюдини іосновоположних свобод(далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно достатті 9 Конституції України.
Статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободгарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого уКУпАПпередбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції.
Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції.
ЄСПЛ, вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень, віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб.
Отже у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально- правовий аспект,особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів). Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
У відповідності до положеньст. 1 КУпАП, завданнямКодексу Українипро адміністративніправопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїзаконів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положеньст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно пункту 4Рішення КонституційногоСуду Українивід 22грудня 2010року №23-рп/2010конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті1,3, частина друга статті19 Основного Закону України).Конституція Українивизначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України(частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаногоРішення,Конституційний СудУкраїнина підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Адміністративним правопорушенням (проступком), як визначеност. 9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 212-2 ч. 1 п. 6 КУпАПпередбачає відповідальність за невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано якими саме діями чи бездіяльністю допущено порушення законодавства про державну таємницю.
Посилання в протоколі на порушення Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, і організаціях,який затверджено постановою Кабінету Міністров України від 18.12.2013 р.№ 939 безпідставні, адже такий порядок в установленому чинним законодавством України опублікований не був, тож і не може застосовуватись для визначення прав та обов`язків осіб.
Крім того,статтею 14 КУпАПвказано, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.
Однак, до матеріалів адміністративної справи не додано доказів того, що саме до посадових обов`язків ОСОБА_1 входило вжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та забезпечення контролю за охороною державної таємниці,оскільки ці обставини спростовуються результатами службового розслідування за фактами,викладеними у протоколі щодо ОСОБА_1 ,які оформлені наказми № 988,989,990,991,992 від 25.08.220 р..
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи документами не підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченогост. 212-2 КУпАП, що відповідно дост. 247 п. 1 КУпАПє підставою для закриття провадження по справі.
На підставі викладеного, керуючисьст.247п.1КУпАП суддя, ,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заст. 212-2 КУпАПзакрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою,яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником,потерпілим,його представником,а також прокурором у випадках,передбаченихчастиною п`ятою статті 7тачастиною першою статті287цьогоКодексу протягом десяти днів з дня вручення постанови до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_19 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв`язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015 року).
Суддя Ю.А. Галущенко
