Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
16 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5176/20Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року, (суддя суду першої інстанції Татаринов Д.В.), прийняту без виклику сторін в м. Запоріжжя, в адміністративній справі №280/5176/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 шляхом зупинення дії Рішення сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів Офісу Генерального прокурора від 15 липня 2020 року про неуспішне проходження прокурором відділу процесуального кері вництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадження прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 атестації за результатами проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчес ності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Офіс Генерального прокурора звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постановивши ухвалу про забезпечення позову суд фактично позбавив Офіс Генерального прокурора можливості здійснювати відповідні заходи з атестації позивача, які передбачені ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Також, заявник зазначає, що сама лише незгода з рішенням атестаційної комісії не є підставою для забезпечення адміністративного позову, втім, наявності обставин, які б свідчили б про існування дійсної і реальної загрози невиконання рішення суду чи наявності суттєвої перешкоди у такому виконанні, неможливості поновлення трудових прав.
11.12.2020 року від позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає про правомірність висновків суду першої інстанції про забезпечення адміністративного позову у даній справі.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Запорізької області, та просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів Офісу Генерального прокурора від 15 липня 2020 року про неуспішне проходження прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадження прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 атестації за результатами проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора.
- зобов`язати Прокуратуру Запорізької області перевести ОСОБА_1 на по саду прокурора у відповідній обласній прокуратурі у відповідності до положень пунктів 7, 18 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України №113-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури.
05 серпня 2020 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про застосування заходів забезпечення позову, в якому просить суд забезпечити адміністративний позов шляхом: зупинення дії Рішення сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів Офісу Генерального прокурора від 15 липня 2020 року про неуспішне проходження прокурором відділу процесуального кері вництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадження прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 атестації за результатами проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчес ності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора та заборони Прокуратурі Запорізької області, в особі її уповноваженого керівника, видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними орга нами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадження прокуратури Запорізької області за пунктом 9 частини першої етапі 51 Закону України Про прокуратуру на підставі Рішення сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів Офісу Генерального прокурора від 15 липня 2020 року про неуспішне проходження прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного об винувачення управління нагляду у кримінальному провадження прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 атестації за результатами проведення співбесіди з метою виявлення від повідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Заява обґрунтована тим, що позивач має об`єктивні ризики, що до закінчення розгляду позовної заяви його може бути звільнено Прокуратурою Запорізької області з займаної посади та органів прокуратури на підставі зазна ченого пункту 9 частини першої статті 51 Закону України Про прокуратуру, що призведе до порушення трудових прав, зокрема позбавить позивача його родину засобів до існування, а також змусить докла дати значних додаткових зусиль для відновлення своїх прав та організації свого життя. Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити вико нання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав і інтересів позивача, за захистом яких він звертаюся до суду.
Вирішуючи клопотання про забезпечення позову та задовольняючи його суд першої інстанції виходив з того, що реалізація рішення Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів Офісу Генерального прокурора від 15 липня 2020 року про неуспішне проходження прокурором відділу процесуального керівництва при проходженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 атестації за результатами проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними навичками прокурора не можлива до надання судом оцінки на предмет його правомірності, оскільки в іншому разі при задоволенні цього позову, поновлення порушених прав та інтересів позивача буде істотно ускладнено.
Суд апеляційної інстанції вирішуючи питання про можливість забезпечення позову виходить із наступного.
Частинами першою, другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.
В той же час, суд апеляційної інстанції зазначає, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов.
Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності звязку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, а також повинні відповідати позовним вимогам на забезпечення яких вони заявлені. При цьому, адміністративний позов, на забезпечення якого вживаються відповідні заходи має бути поданий особою із дотриманням вимог закону як передумови для забезпечення захисту прав та законних інтересів особи в судовому порядку.
Так, 25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури №113-IX (далі - Закон №113-ІХ), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Прийняття вказаного Закону спрямовано на запровадження першочергових і тимчасових заходів, пов`язаних передусім із кадровим перезавантаженням органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навивки, на конкурсних засадах зайняти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури. Основною метою законопроекту є створення передумов для побудови системи прокуратури, діяльність якої базується на засадах ефективності, професійності, незалежності та відповідальності.
Зокрема, згідно з пункту 6 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2010 року № 1697.
За приписами пункту 7 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 9 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
Порядок проходження прокурорами атестації, затверджено наказом Генерального прокурора 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок).
Відповідно до вказаного Порядку атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур.
Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку атестація включає такі етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Пунктом 16 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-ІХ передбачено, що за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Відповідно до п. 17 та п. 7, 8 Порядку кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством. (п. 6 розділу V Порядку №221).
Як вбачається з матеріалів справи предметом адміністративного позову ОСОБА_1 є рішення сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів Офісу Генерального прокурора від 15 липня 2020 року про неуспішне проходження прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадження прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 атестації за результатами проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора.
Оскільки зазначене Рішення сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів Офісу Генерального прокурора від 15 липня 2020 року про неуспішне проходження прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадження прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 атестації за результатами проведення співбе сіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора, є обов`язковою підставою для звільнення заявника з органів прокуратури і його реалізація фактично нівелює ефективність судового захисту у цій справі.
Вказане у своїй сукупності на думку суду свідчить, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що на час подання позову та розгляду справи існують підстави для забезпечення позову, передбачені частиною п. 1 ст. 150 КАС України, відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою із дотриманням вимог норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 316, 321, 325 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року в адміністративній справі №280/5176/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Постанова в повному обсязі складена 17.12.2020 року.
Головуючий - суддяО.О. Круговий
суддяТ.С. Прокопчук
суддяА.В. Шлай
