УХВАЛА
03 січня 2021 року
Київ
справа №9901/1/21
адміністративне провадження №П/9901/1/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Кашпур О.В.
розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Близнюка Ігора Володимировича, який діє на підставі ордера в інтересах ОСОБА_1 , до Центральної виборчої комісії про визнання дій протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
03 січня 2021 року о 15:20 год до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду як до суду першої інстанції звернувся адвокат Близнюк Ігор Володимирович, який діє на підставі ордера в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК), у якій просить:
- визнати протиправними дії ЦВК щодо проведення 30 грудня 2020 року повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці № 530394;
- визнати протиправним та скасувати протокол від 30 грудня 2020 року повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці № 530394;
- визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК «Про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях з виборів Пришибського сільського голови Кременчуцького району Полтавської області 25 жовтня 2020 року» від 30 грудня 2020 року № 587;
- визнати протиправними дії ЦВК щодо проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях №№ 530302, 530303, 530304, 530408, 530409 від 30 грудня 2020 року;
- визнати протиправними та скасувати протоколи від 30 грудня 2020 року повторного підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях №№ 530302, 530303, 530304, 530408, 530409;
- визнати протиправним та скасувати протокол ЦВК про результати голосування з виборів Пришибського сільського голови Кременчуцького району Полтавської області в єдиному одномандатному виборчому окрузі від 30 грудня 2020 року.
За приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності (пункт 4); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (пункт 6).
З`ясовуючи питання про дотримання позивачем правил підсудності, а також враховуючи, що першочерговим і ключовим питанням для розв`язання цього спору в судовому порядку є визначення порядку розгляду справи за особливостями, встановленими КАС України для розгляду виборчих спорів, чи в загальному порядку, враховано наступне.
Відповідно до частини третьої статті 27 КАС України, норми якої регулюють випадки виключної підсудності, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначаються цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму.
Аналогічні приписи містяться і в частині третій статті 273 КАС України, якою передбачено, що рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.
Аналіз зазначених процесуальних норм дає підстави зробити висновок про те, що до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції відносяться лише справи про оскарження рішень, дій або бездіяльності ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів або всеукраїнського референдуму.
Водночас рішення, дії або бездіяльність ЦВК, які стосуються організації, підготовки, проведення та процедур, що не пов`язані з встановленням результатів виборів, підсудні апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ як суду першої інстанції.
Як слідує із змісту позовної заяви адвокатом Близнюком Ігорем Володимировичем, який діє на підставі ордера в інтересах ОСОБА_1 заявлено шість позовних вимог про: 1) визнання протиправними дії ЦВК щодо проведення 30 грудня 2020 року повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці № 530394; 2) визнання протиправним та скасування протоколу від 30 грудня 2020 року повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці № 530394; 3) визнання протиправною та скасування постанови ЦВК «Про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях з виборів Пришибського сільського голови Кременчуцького району Полтавської області 25 жовтня 2020 року» від 30 грудня 2020 року № 587; 4) визнання протиправними дії ЦВК щодо проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях №№ 530302, 530303, 530304, 530408, 530409 від 30 грудня 2020 року; 5) визнання протиправними та скасування протоколів від 30 грудня 2020 року повторного підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях №№ 530302, 530303, 530304, 530408, 530409; 6) визнання протиправним та скасування протоколу ЦВК про результати голосування з виборів Пришибського сільського голови Кременчуцького району Полтавської області в єдиному одномандатному виборчому окрузі від 30 грудня 2020 року.
При цьому, до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції належать позовні вимоги лише в частині, що стосуються визнаня протиправним та скасування протоколу ЦВК про результати голосування з виборів Пришибського сільського голови Кременчуцького району Полтавської області в єдиному одномандатному виборчому окрузі від 30 грудня 2020 року.
Позовні вимоги стосовно інших дій та рішень ЦВК, які стосуються організації та проведення процедури повторного підрахунку голосів виборців на окремих виборчих дільницях на виборах Пришибського сільського голови Кременчуцького району Полтавської області 25 жовтня 2020 року, не є встановленням результатів виборів у розумінні Виборчого кодексу України, а тому до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції КАС України не віднесені.
Відповідно до частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Частиною п`ятою статті 172 КАС України передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог, через належність їх розгляду за правилами виключної підсудності різними судам.
Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
За частиною шостою статті 172 КАС України суд вправі за клопотанням учасника або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Отже, визначальною умовою для роз`єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз`єднання сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Зазначений припис спрямований на те, щоб суб`єкт правовідносин міг з дотриманням принципів адміністративного судочинства і конкретних обставин скористатися правом на судовий захист.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 серпня 2019 року у справі № 9901/430/19 указала, що системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Проте таке роз`єднання може мати місце лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав позовні вимоги.
Указаному кореспондує припис абзацу другого частини шостої статті 172 КАС України, згідно з яким розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.
Враховуючи обгрутування позовної заяви, підстави для роз`єднання позовних вимог на етапі вірішення питання про відкриття провадження у справі, з урахуванням вимог частини шостої статті 172 КАС України, відсутні.
КАС України імперативно врегульовує питання підсудності адміністративних справ, і певні категорії, які можуть розглядатися Верховним Судом, не підлягають розгляду іншими адміністративними судами у разі об`єднання у позові вимог, які хоча і пов`язані між собою, але їх розгляд віднесено до підвідомчості інших адміністративних судів першої інстанції.
Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачам з усіма доданими до неї документами, оскільки позивачами у позовній заяві об`єднані вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Право позивача на доступ до суду для оскарження означеним ним у цій позовній заяві дій та рішень ЦВК не є абсолютним. Це право підлягає дозволеним КАС України обмеженням, зокрема, щодо умов прийняття позовної заяви. Такі обмеження не можуть суперечити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Надаючи оцінку процесуальним наслідкам, які належить застосувати до цієї позовної заяви, колегія суддів зазначає, що згідно з принципом правової визначеності позивачі мають знати наслідки об`єднання ними позовних вимог, які не можуть розглядатися Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, та передбачати наслідки дій з об`єднання в одному позові вимог, для яких у такому поєднанні вказаний суд не є судом, встановленим законом. Отже, метою застосування до цієї позовної заяви такого процесуального наслідку як повернення є забезпечення дотримання позивачем вимог процесуального закону щодо розгляду справи належним судом задля ефективного виконання завдання адміністративного судочинства, визначеного у КАС України.
Колегія суддів підкреслює, що внаслідок власних помилок і допущених порушень норм процесуального права об`єднанням в одному позові вимог, які у такому поєднанні непідсудні Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду, жодне розумне очікування на розгляд такого позову не виникає у позивача.
Тож, повернення позовної заяви не позбавляє права позивача повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом, після усунення умов, що стали підставою для її повернення, а тому не обмежує права останнього на доступ до суду.
Керуючись статтями 169, 171-172, 243, 248, 256, 273, 278 КАС України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву адвоката Близнюка Ігора Володимировича, який діє на підставі ордера в інтересах ОСОБА_1 , до Центральної виборчої комісії про визнання дій протиправними та скасування рішень повернути позивачам з усіма доданими до неї документами.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду у дводенний строк з дня її постановлення.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
О.В. Кашпур
Судді Верховного Суду
