Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 855/6/21
УХВАЛА
09 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Єгорової Н.М., Коротких А.Ю., перевіривши позовну заяву кандидата на посаду селищного голови Гостомельської селищної об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, за участю третьої особи - Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 08.01.2021 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:
1. Визнати дії Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) протиправними, що полягають:
- у незаконному заволодінні першим примірником протоколу Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії про результати голосування з виборів Гостомельського селищного голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі, складеного 06.11.2020;
- у визнанні ОСОБА_2 обраним Гостомельським селищним головою Бучанського району Київської області;
- в офіційному оприлюдненню результатів перших виборів Гостомельського селищного голови Бучанського району Київської області 25.10.2020 шляхом опублікування відповідного повідомлення в місцевому друкованому засобі масової інформації.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії № 2 від 03.01.2021 "Про визнання ОСОБА_2 обраним Гостомельським селищним головою Бучанського району Київської області".
Перевіривши позовну заяву, колегія суддів дійшла висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.
Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (стаття 1 цього Кодексу).
Згідно частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За приписами пунктів 3-6 частини першої статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З`ясовуючи питання про дотримання позивачем правил підсудності, а також враховуючи, що першочерговим і ключовим питанням для розв`язання цього спору в судовому порядку є визначення порядку розгляду справи за особливостями, встановленими КАС для розгляду виборчих спорів, чи в загальному порядку, слід врахувати таке.
Відповідно до частини третьої статті 27 КАС, норми якої регулюють випадки виключної підсудності, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначаються цим Кодексом.
Згідно частин другої, четвертої статті 22 КАС апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності Центральної виборчої комісії (окрім визначених частиною четвертою цієї статті), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб.
Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму.
Аналогічні приписи містяться і в частині третій статті 273 КАС, якою передбачено, що рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.
Аналіз зазначених процесуальних норм свідчить, що до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції відносяться лише справи про оскарження рішень, дій або бездіяльності ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів або всеукраїнського референдуму. Інші рішення, дії або бездіяльність ЦВК, зокрема які стосуються організації, підготовки, проведення та процедур, що не пов`язані з встановленням результатів виборів, підсудні апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ як суду першої інстанції, тобто Шостому апеляційному адміністративному суду.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 оскаржуються як дії та рішення ЦВК, пов`язані із встановленням результатів виборів (про визнання протиправними дій ЦВК, що полягають у визнанні ОСОБА_2 обраним Гостомельським селищним головою Бучанського району Київської області та в офіційному оприлюдненню результатів перших виборів Гостомельського селищного голови Бучанського району Київської області 25.10.2020 шляхом опублікування відповідного повідомлення в місцевому друкованому засобі масової інформації; визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії № 2 від 03.01.2021 "Про визнання ОСОБА_2 обраним Гостомельським селищним головою Бучанського району Київської області") так і дії ЦВК, які не пов`язані з встановленням результатів виборів (про визнання протиправними дій ЦВК, що полягають у незаконному заволодінні першим примірником протоколу Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії про результати голосування з виборів Гостомельського селищного голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі, складеного 06.11.2020).
Отже, до виключної підсудності Шостого апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції належать позовні вимоги лише в частині, що стосуються визнання протиправними дій ЦВК, які полягають у незаконному заволодінні примірником протоколу. Позовні ж вимоги стосовно інших дій та рішень ЦВК, які стосуються встановлення результатів виборів Гостомельського селищного голови, належать до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції.
Процесуальний закон імперативно врегульовує питання підсудності адміністративних справ, і певні категорії, які можуть розглядатися Верховним Судом, не підлягають розгляду іншими адміністративними судами у разі об`єднання у позові вимог, які хоча і пов`язані між собою, але їх розгляд віднесено до підвідомчості інших адміністративних судів першої інстанції.
Так, відповідно до частини першої статті 172 КАС в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Частиною п`ятою статті 172 КАС передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог, через належність їх розгляду за правилами виключної підсудності різними судам.
За частиною шостою статті 172 КАС суд вправі за клопотанням учасника або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Отже, визначальною умовою для роз`єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз`єднання сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Зазначений припис спрямований на те, щоб суб`єкт правовідносин міг з дотриманням принципів адміністративного судочинства і конкретних обставин скористатися правом на судовий захист.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.08.2019 у справі №9901/430/19 указала, що системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Проте таке роз`єднання може мати місце лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав позовні вимоги.
Вищезазначеному кореспондує припис абзацу другого частини шостої статті 172 КАС, згідно з яким розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.
Враховуючи викладене, підстави для роз`єднання позовних вимог на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі, з урахуванням вимог частини шостої статті 172 КАС, відсутні.
Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу, оскільки ним об`єднані вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Право позивача на доступ до суду для оскарження означеним ним у цій позовній заяві дій та рішень ЦВК не є абсолютним. Це право підлягає дозволеним КАС обмеженням, зокрема, щодо умов прийняття позовної заяви. Такі обмеження не можуть суперечити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Надаючи оцінку процесуальним наслідкам, які належить застосувати до цієї позовної заяви, колегія суддів зазначає, що згідно з принципом правової визначеності позивачі мають знати наслідки об`єднання ними позовних вимог, які не можуть розглядатися Шостим апеляційним адміністративним судом, та передбачати наслідки дій з об`єднання в одному позові вимог, для яких у такому поєднанні вказаний суд не є судом, встановленим законом. Отже, метою застосування до цієї позовної заяви такого процесуального наслідку як повернення є забезпечення дотримання позивачем вимог процесуального закону щодо розгляду справи належним судом задля ефективного виконання завдання адміністративного судочинства, визначеного у КАС.
Колегія суддів підкреслює, що внаслідок власних помилок і допущених порушень норм процесуального права об`єднанням в одному позові вимог, які у такому поєднанні не підсудні Шостому апеляційному адміністративному суду, жодне розумне очікування на розгляд такого позову не виникає у позивача.
Тож, повернення позовної заяви не позбавляє права позивача повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом, після усунення умов, що стали підставою для її повернення, а тому не обмежує права останнього на доступ до суду.
Аналогічне розуміння положень пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС та статті 172 КАС висловлено Верховним Судом в ухвалі від 03.01.2021 по справі №9901/1/21 та узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.08.2019 по справі №9901/430/19, від 15.04.2020 по справі №9901/553/19 та ін.
Керуючись статтями 22, 34, 160, 169, 171, 172, 273 КАС, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву кандидата на посаду селищного голови Гостомельської селищної об`єднаної територіальної громади Бучанського району Київської області ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, за участю третьої особи - Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у дводенний строк шляхом подання апеляційної скарги до Верховного Суду через Шостий апеляційний адміністративний суд, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Єгорова
Суддя А.Ю. Коротких
Головуючий суддя Сорочко Євген Олександрович
Судді: Єгорова Наталія Миколаївна
