П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/3395/20-а Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Руслана Миколаївна
Суддя-доповідач: Іваненко Т.В.
22 лютого 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року (місце ухвалення рішення - м.Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України оформлене протоколом №68 від 08.05.2020 комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у частині, що стосується ОСОБА_1 (п.34)
Зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, згідно із пп. 3 п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі смерті, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону України особа, яка проходила строкову військову службу чи військові збори (була військовозобов`язаним) та отримала інвалідність, граничний термін отримання інвалідності, яка давала б йому право для виплати зазначеної допомоги, спливає після закінчення трьох місяців з моменту звільнення зі служби.
Оскільки позивача звільнено із військових зборів 28.10.2016, то граничний строк отримання інвалідності, яка б давала підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", сплив після закінчення трьох місяців з цієї дати.
Однак, інвалідність йому встановлено 18.07.2017, тобто пізніше ніж три місяці після звільнення. Відтак, підстави для виплати позивачу спірної грошової допомоги, відсутні.
Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Позивач є військовозобов`язаним та призначеним до підрозділів територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на воєнний час, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 .
28 жовтня 2016 року у Вінницькому ОМВК, згідно плану на II півріччя 2016 року, затвердженому військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ), проводилися практичні заняття із підрозділами територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На вказані заняття залучалися військовозобов`язані, які призначені до цих підрозділів на воєнний час. Дана обставина підтверджується наказом Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 №151 від 25.10.2016, розкладом проведення заняття особовим складом організаційного ядра загону оборони ІНФОРМАЦІЯ_3 , що затверджений військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 від 21.10.2016.
Повісткою Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач - рядовий запасу ОСОБА_1 , викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 9:00 год. 28.10.2016 за адресою: АДРЕСА_1 , як військовозобов`язаний для участі у вказаних практичних заняттях.
В ході практичних занять, при відпрацюванні спеціальних вправ, під час сходження з апарелі БТР-80, позивачем отримано травму, у зв`язку з чим позивач каретою швидкої медичної допомоги був доставлений та госпіталізований до Вінницького обласного клінічного госпіталю ветеранів війни.
Згідно із відміткою ІНФОРМАЦІЯ_3 у повістці, позивач вибув 28.10.2016 об 11.40 год. після отримання травми.
Позивач знаходився на лікуванні у Вінницькому обласному клінічному госпіталі ветеранів війни з 28.10.2016 по 14.11.2016, з приводу закритого багатоуламкового підвиросткового перелому лівої верхньогомілкової кістки зі зміщенням відламків. Травматичне пошкодження латерального меніску лівого колінного суглобу.
Після тривалого лікування, 18.07.2017 за результатами огляду медико-соціальної експертної комісії позивачу було встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання, про що свідчить довідка медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) серії 12ААА №594094 від 18.07.2017 та актом огляду МСЕК №1043.
У рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2018 у справі №802/1104/18-а, суд встановив, що Вінницьким ОМВК та ІНФОРМАЦІЯ_5 не дотримано зазначених положень під час нещасного випадку 28.10.2016 із військовозобов`язаним ОСОБА_1 . Також, ІНФОРМАЦІЯ_6 , не було повідомлено за формою НВ-1 безпосереднього командира (начальника) за підпорядкованістю, в даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_6 про нещасний випадок; не направлено запит до військового лікувального закладу для отримання протоколу про наявність в організмі потерпілого військовослужбовця алкоголю та медичного висновку про ступінь тяжкості, в наслідок чого, ІНФОРМАЦІЯ_6 не було призначено службове розслідування та не створено відповідну комісію по факту отримання травми, у визначені строки.
Така бездіяльність Вінницького ОМВК та ІНФОРМАЦІЯ_3 визнана протиправною та є наслідком того, що за фактом отримання позивачем травми не було складено акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 згідно з додатком 3 до Інструкції та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 згідно з додатком 4 до Інструкції та порушує право позивача на звернення до компетентного органу з питанням про виплату грошової допомоги.
Крім того, суд вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_5 , видавши наказ № 391 від 10.08.2018, на виконання вимоги Вінницького зонального відділу військової служби правопорядку, про призначення службового розслідування та зобов`язання військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 провести службове розслідування, всупереч пункту 5 вказаного Наказу, контролю за його виконанням не здійснив. Службове розслідування в порядку визначеному Інструкцією не проведено, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.
Так, вказаним рішенням суду позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Вінницького ОМВК та Вінницького ОВК щодо недотримання положень "Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", що затверджена Наказом Міністра оборони України №36 від 06.02.2001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за №169/5360 під час нещасного випадку 28.10.2016 із військовозобов`язаним ОСОБА_1 та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 призначити та провести спеціальне розслідування обставин нещасного випадку, що мав місце 28.10.2016 із військовозобов`язаним рядовим запасу ОСОБА_1 у відповідності до "Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", затвердженої Наказом Міністра оборони України № 36 від 06.02.2001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360.
Постановою Верховного суду від 14.08.2019 у справі №802/1104/18-а касаційну скаргу Вінницького ОВК залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019 - без змін.
З огляду на вказану протиправність Вінницького ОМВК та Вінницького ОВК позивачу невчасно проведено військово-лікарську комісію та МСЕК було визначено причину втрати працездатності 3 група інвалідності - загальне захворювання, оскільки МСЕК станом на видачу довідки 2017 року не мала в розпорядженні документів, що підтверджували причини та умови отримання травми.
На виконання судових рішень Вінницьким ОМВК та Вінницьким ОВК виконано свої зобов`язання та складено усі необхідні документи, а саме: наказ про призначення спеціального розслідування за №155; акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою НВ-2 від 18.04.2019; довідку про обставини травми (порання, контузії, каліцтва) за №1248 від 24.06.2019.
30.07.2019 11 Регіональною військово-лікарською комісією Міністерства оборони позивачу було проведено огляд, результати якого було оформлено протоколом засідання ВЛК № 285 від 30 липня 2019 року. Відповідно до якого, травма, отримана позивачем, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.
Після повторного огляду позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги з доданими документами.
09.01.2020 Обласною МСЕК № 2 Департаменту охорони здоров`я Вінницької ОДА позивачу було проведено повторний огляд та підтверджено 3 групу інвалідності з причин - "поранення (контузія, травма, каліцтво) так, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби", що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 ААБ № 828507.
Листом Вінницького ОВК за №12/1129 від 21.05.2020 позивача повідомлено, що згідно із протоколом №68 від 08.05.2020, який затверджений 15.05.2020 Міністром оборони України позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Мотивами відмови слугувало те, що інвалідність позивача не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (встановлено внаслідок загального захворювання), до того ж інвалідність встановлено понад 3-місячний термін.
Позивач, вважаючи таке рішення суб`єкта владних повноважень протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції встановлено неправомірність зазначених підстав для відмови у призначенні одноразової грошової виплати позивачу.
Колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду, за результатом апеляційного розгляду справи, не погоджується з висновками суду першої інстанції. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне.
Статтею 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Отже, законодавством визначено, що моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності (липень 2017 року), а саме Закон № 2011-ХІІ, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, яка діє з 1 січня 2017 року, та Порядок №975.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Отже, одноразова грошова допомога є гарантованою державою виплатою лише тим особам, які за цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 6 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
Отже, цією нормою встановлено особливий порядок правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям строкової військової служби, військовозобов`язаним або резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, тобто є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги таким особам, зокрема:
- особливі суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовцям строкової військової служби, військовозобов`язаним або резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
- визначений час настання інвалідності - при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
- відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві.
Аналогічний підхід закріплено Порядком №975.
Так, відповідно до підпункту 3 пункту 6 вказаного Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві.
Цією ж нормою визначено розмір такої допомоги при дотриманні особливих критеріїв для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги.
На підставі зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що пунктом 6 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції чинній з 1 січня 2017 року) для військовослужбовців строкової військової служби, військовозобов`язаних або резервістів, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право цих осіб на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції ст.16 Закону №2011-ХІІ після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов`язаних або резервістів, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві не виникає.
З аналізу вищезазначених норм законодавства слідує, що особа, яка проходила строкову військову службу чи військові збори та отримала інвалідність, має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі, якщо інвалідність було встановлено під час проходження служби або не пізніше, ніж через три місяці після звільнення.
З матеріалів справи встановлено, що позивача звільнено з військових зборів 28.10.2016, а отже граничний строк отримання інвалідності, яка б давала підстави для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" сплив 28.01.2017. При цьому, інвалідність вперше ОСОБА_1 було встановлено 18.07.2017, тобто вже після спливу тримісячного строку.
отже граничний строк отримання інвалідності, яка б давала підстави для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" сплив 28.01.2017. При цьому, інвалідність вперше ОСОБА_1 було встановлено 18.07.2017, тобто вже після спливу трьохмісячного строку.
Колегія суддів зауважує, що рішенням суду у справі №802/1104/18-а дійсно встановлені порушення в діях військових комісаріатів, проте рішення суду у даній справі вплинуло виключно на зміну причини та підстави встановлення інвалідності з "внаслідок загального захворювання" на "внаслідок травми отриманої під час виконання обов`язків військової служби", проте не вплинуло на дату встановлення інвалідності.
Отже, доводи апелянта про те, що незалежно від причин, первинна довідка МСЕК від 18.07.2017 видана вже з пропуском трьохмісячного терміну з дня звільнення з військових зборів, а тому не може бути підставою для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону № 2011-XII та Порядку №975, суд апеляційної інстанції вважає такими, що ґрунтуються на положеннях законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами.
Висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Іваненко Т.В. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.
