ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2021 року
м. Харків
справа № 638/1720/20
провадження № 22-ц/818/578/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: судді Тичкової О.Ю.,
суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання: Супрун Я.С.,
сторони справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
боржник - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова, постановлену 31 серпня 2020 року у складі судді Семіряд І.В. (повний текст ухвали складений 31 серпня 2020 року), -
установив:
У лютому 2020 року ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з клопотанням, у якому просила визнати рішення Вищого Суду Каліфорнії від 18 грудня 2019 року:
щодо розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і звернути до виконання (надати дозвіл на виконання) на території України, у зв`язку з чим зобов`язати відповідний орган ЗАГСу внести актовий запис про розірвання шлюбу;
щодо поділу майна в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на автомобіль марки Volkswagen Jetta 2011 року випуску, Lic# НОМЕР_1 ; рахунок НОМЕР_2 (банк Chase); рахунок НОМЕР_3 (банк Ваnk оf Аmегіса);
щодо встановлення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 у країні Сполучні Штати Америки й звернути до виконання (надати дозвіл на виконання) на території України, у зв`язку з чим зобов`язати ОСОБА_2 передати дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку ОСОБА_1 .
Клопотання мотивоване тим, що 18.12.2019 Вищим Судом Каліфорнії (округ Лос-Анжелес, США, справа №19LВFL00640) прийняте рішення, яким:
- розірваний шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- поділене майно між подружжям таким чином : ОСОБА_1 має отримати у власність автомобіль марки Volkswagen Jetta 2011 року випуску, Lic# НОМЕР_1 ; рахунок НОМЕР_2 (банк Chase); рахунок НОМЕР_3 (банк Ваnk оf Аmегіса). Кожен з подружжя має отримати власність, що зазначена, як така, що належить тільки йому та розділену власність;
- місцем проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначені Сполучні штати Америки;
- встановлене опікунство ( технічно визначено поняття згідно рішення Вищого Суду Каліфорнії ), що включає : утримання дитини ОСОБА_5 здійснюється ОСОБА_4 ( особа, яка вирішує питання здоров`я, освіти та ін.); проживання дитини ОСОБА_5 встановлено з батьком ОСОБА_4 ( особою, з якою проживає дитина ).
Вказаним рішенням іноземного суду визначені умови відвідувань дитини ОСОБА_2 та право переміщати ОСОБА_2 дитину, подорожувати з нею лише з письмового дозволу батька, іншої сторони чи суду. Дане рішення набрало законної сили 18.12.2019.
На думку ОСОБА_1 вказане рішення підлягає примусовому виконанню, оскільки місце проживання дитини ОСОБА_5 визначене з батьком ОСОБА_1 (опікун дитини). Судом також вирішено питання про переміщення дитини до США. В рішенні вказано, що існує ризик вивезення дитини за межі штату Каліфорнія без дозволу іншої сторони та порушення ОСОБА_2 вимог опікунства, порушення вимог необхідності отримання дозволу від батька, іншої сторони чи суду, для переміщення дитини. Також рішення містить повідомлення про порушення ОСОБА_6 ухвали про обмеження (забезпечення позову у вигляді заборони залишати штат Каліфорнія до встановлення опікунства над дитиною) та акцентовано на невиконанні ОСОБА_2 батьківських обов`язків. На момент звернення до суду ОСОБА_5 перебуває у матері, яка порушивши заборонні норми щодо переміщення вивезла дитину з території постійного проживання у США до України, без дозволу батька, під час визначення в судовому порядку опіки над дитиною. Оскільки судовим рішенням Вищого Суду Каліфорнії від 18 грудня 2019 року місце проживання дитини було встановлене з батьком на території США, то виконанням вказаного рішення буде передача дитини батьку. У рішенні Вищого Суду Каліфорнії вказано, що дана ухвала має чинність у будь-якому штаті та в країнах, які підписали Гаазьку Конвенцію про цивільні аспекти викрадення дітей. ОСОБА_2 була повідомлена про дату, місце, час розгляду справи в США, що засвідчується її підписом в офіційному документі, поданому до Вищого Суду Каліфорнії. Рішення Вищого Суду Каліфорнії від 18 грудня 2019 року не виконане.
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 31 серпня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що між Україною та США міжнародні договори про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах не укладались, тому при вирішенні питання про визнання та виконання на території України рішення суду США застосовується принцип взаємності. В частині визнання права власності на автомобіль рішення Вищого Суду Каліфорнії (округ Лос-Анжелес, США, справа №19LВFL00640) від 18.12.2019 виконанню на території України не підлягає, оскільки стосується лише визнання за стягувачем прав на відповідне майно, зокрема на відповідні банківські рахунки без зазначення розміру наявних на них грошових коштів та їх походження. Також в рішенні суду відсутнє посилання на місцезнаходження рухомого майна - автомобіля. Рішення не стосується зобов`язань сторін сплатити одне одному будь-які грошові суми, передати майно, виконати інші дії, до виконання яких сторони можуть бути примушені в порядку примусового виконання рішення суду.
Вимога стягувача щодо визнання рішення Вищого Суду Каліфорнії (округ Лос-Анжелес, США, справа №19LВFL00640) від 18.12.2019 та звернення його до виконання в частині розірвання шлюбу між сторонами та зобов`язання органу РАЦС внести актовий запис про розірвання шлюбу задоволенню не підляає, так як указане рішення суду не містить даних на підтвердження укладення шлюбу між сторонами в Україні та складення з цього приводу відповідним органом РАЦСу актового запису про укладення шлюбу, що в свою чергу унеможливлює виконання рішення суду в частині зобов`язання органу РАЦС внести актовий запис про розірвання шлюбу. Представником стягувача при зверненні до суду з дійсним клопотанням, а також в судовому засіданні докази укладення шлюбу між сторонами надані не були. Факт перебування стягувача та боржника в зареєстрованому шлюбі, підтверджується лише поясненнями представників сторін та посиланням у відповідних наданих документах, без зазначення органу РАЦС та номеру актового запису.
Труднощі при визнанні та виконанні зазначеного рішення Вищого Суду Каліфорнії полягає також в тому, що воно має іншу процесуальну форму, ніж рішення українських судів та не містить певної необхідної для його виконання інформації.
Приписи ЦПК України не передбачають можливості визнання та виконання рішень іноземних судів, що підлягають примусовому виконанню щодо окремих викладених в рішеннях вимог та одночасної відмови у визнанні та виконанні інших зазначених у рішеннях вимог.
У задоволенні вимоги боржника в частині встановлення місця проживання малолітньої дитини з батьком у країні США та звернення до виконання (надання дозволу на виконання) на території України й зобов`язання боржника передати дитину стягувачу відмовлено, оскільки в рішенні Вищого Суду Каліфорнії (округ Лос-Анжелес, США, справа №19LВFL00640) від 18.12.2019 не вирішено питання щодо зобов`язання ОСОБА_2 передати дитину ОСОБА_5 її батьку ОСОБА_1 , а також щодо переміщення дитини з території України до території США. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що боржник ОСОБА_2 та малолітня ОСОБА_5 є громадянами України, мають реєстрацію та місце мешкання в м. Харкові, боржник працює та сумлінно виконує свої батьківські обов`язки. 13.06.2019 ОСОБА_2 з донькою на законних підставах, без будь - яких обмежень та заборони виїзду з території США, за письмовою згодою батька дитини, повернулись додому в Україну. Тобто інформація, яка міститься в рішенні суду щодо порушення боржником обмежень та заборон виїзду з території США з малолітньої дитиною, без згоди батька, не відповідає встановленим в судовому засіданні обставинам.
Боржник дізналася про наявність судового розгляду та постановлення рішення Вищим Судом Каліфорнії, в тому числі і з питання встановлення опікунства над дитиною, під час перебування в Україні. Дані, які б свідчили про повідомлення боржника щодо судового розгляду та вручення боржнику рішення суду іноземної держави не надані. Будь - яких даних на спростування тверджень боржника з цього приводу представником стягувача суду не надано.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про визнання рішення іноземного суду та звернення його до виконання. В обґрунтування посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, суд першої інстанції неправомірно надав оцінку кожній з обставин у справі, що розглядалася Вищим Судом Каліфорнії, умовам проживання дитини на території України, залучив до участі у справі орган опіки та піклування для дачі висновку, дослідив характеристику боржника, обставини щодо рухомого майна, банківських рахунків, обставини укладення шлюбу, доцільність повернення дитини до США. Під час розгляду клопотання про визнання іноземного судового рішення суд не може переглядати вимоги рішення по суті, а може лише констатувати наявність чи відсутність визначених статтею 468 Цивільного процесуального кодексу України підстав для відмови в задоволенні клопотання про визнання та виконання рішення іноземного суду.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 проти її задоволення заперечила. Послалася на те, що Дзержинським районним судом м. Харкова правильно було встановлено, що ОСОБА_1 не надав доказів повідомлення її про розгляд справи іноземним судом, а також того, що розгляд даної справи належить виключно до компетенції суду України. Судом не переглядалися вимоги рішення Вищого Суду Каліфорнії по суті. Суд правомірно залучив до участі у справі орган опіки та піклування, оскільки наслідком легалізації (визнання) та виконання рішення Вищого Суду Каліфорнії є саме відібрання дитини у матері. І згідно з Сімейним кодексом України при розгляді вказаних спорів в Україні передбачене залучення органу опіки та піклування для забезпечення найкращих інтересів дитини. Крім того, представник ОСОБА_1 проти залучення до участі у справі органу опіки та піклування в суді першої інстанції не заперечувала.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, які з`явилися в судове засідання, дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, відзиву на неї, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Вищого Суду Каліфорнії (округ Лос-Анжелес, США, справа №19LВFL00640) від 18.12.2019:
- розірваний шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- розділене майно між подружжям: ОСОБА_1 отримав у власність автомобіль марки Volkswagen Jetta 2011 року випуску, Lic# НОМЕР_1 ; рахунок НОМЕР_2 (банк Chase); рахунок НОМЕР_3 (банк Ваnk оf Аmегіса). Кожен з подружжя маd отримати власність, що зазначена, як така, що належить тільки йому та розділену власність;
- місцем проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено - Сполучні Штати Америки;
- встановлене опікунство (технічно визначено поняття згідно рішення Вищого Суду Каліфорнії ), що включає : утримання дитини ОСОБА_5 здійснюється ОСОБА_4 (особа, яка вирішує питання здоров`я, освіти та ін.); проживання дитини ОСОБА_5 встановлено з батьком ОСОБА_4 ( особою, з якою проживає дитина, а.с. 25-53 ).
Статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських відносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Згідно з частиною першою статті 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Відповідно до статті 462 ЦПК України рішення іноземного суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ визнаються та виконуються на території України, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України або за принципом взаємності.
У відповідності до вимог частини шостої статті 467 ЦПК України за наслідками розгляду поданих документів та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову в задоволенні з цього питання.
Підстави для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду передбачені статтею 468 ЦПК України.
За приписами статті 468 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: 1) якщо рішення суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; 2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи; 3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; 4) якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, яка порушена до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; 5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; 6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; 7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; 8) якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання; 9) в інших випадках, встановлених законами України.
З тексту апостильованого та нотаріально посвідченого рішення Вищого Суду Каліфорнії (округ Лос-Анжелес, США, справа №19LВFL00640) від 18.12.2019 вбачається, що рішення набрало законної сили 18.12.2019 (а.с. 25, 37). В тексті рішення вказано, що відповідач ОСОБА_2 була повідомлена про судовий процес (а.с. 25, 37). Розгляд справ про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя та визначення місця проживання дитини віднесений до компетенції судів в Україні, і в США ці питання також розглянуті повноважним судовим органом.
Доказів того, що існує ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, або того, що у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, яка порушена до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді, в матеріалах справи не має.
Міжнародного правового договору про надання правової допомоги між США та державою Україна, згода на обов`язковість якого була б надана Верховною Радою України, не укладалося, тому строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні перевіряється судом відповідно до вимог чинного законодавства України.
Статтею 463 ЦПК України визначено, що рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Оскільки рішення Вищого Суду Каліфорнії (округ Лос-Анжелес, США, справа №19LВFL00640) від 18.12.2019 набрало законної сили 18.12.2019, а з заявою про визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду представник ОСОБА_1 звернувся 06.02.2020, строк пред`явлення рішення Вищого Суду Каліфорнії (округ Лос-Анжелес, США, справа №19LВFL00640) від 18.12.2019 до виконання не сплинув.
Предмет спору у справі №19LВFL00640 за законами України підлягає судовому розгляду. А дані про те, що виконання рішення у справі №19LВFL00640 загрожуватиме інтересам України, відсутні. Також немає даних, що раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання.
Отже, встановивши, що передбачені ч.2 ст.468 ЦПК України підстави для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду відсутні, суд першої інстанції мав задовольнити зазначене клопотання, подане представником ОСОБА_1 . Викладені в оскаржуваній ухвалі суду від 31.08.2020 міркування суду не передбачені частиною другою статті 468 ЦПК України у якості підстав для відмови у задоволенні клопотання. А висновок про відсутність доказів повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи судом США спростовані змістом рішення від 18.12.2019.
Також в матеріалах справи наявна підписана ОСОБА_2 заява, подана до суду США, стосовно її вимог по справі №19LВFL00640, що свідчить про її обізнаність про існування з ОСОБА_4 спору стосовно визначення місця проживання дитини, розірвання шлюбу та поділу майна подружжя (а.с. 6 - 24).
Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_1 , належить задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції - скасувати з ухваленням у справі нового судового рішення про часткове задоволення клопотання. Клопотання представника позивача належить задовольнити лише в частині взнати рішення Вищого Суду Каліфорнії від 18 грудня 2019 року щодо розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 18 лютого 2019 року та щодо встановлення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 у країні Сполучні Штати Америки.
У задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду в частині поділу майна між подружжям та отримання ОСОБА_4 у власність автомобіля марки Volkswagen Jetta 2011 року випуску, Lic# НОМЕР_1 ; рахунок НОМЕР_2 (банк Chase); рахунок НОМЕР_3 (банк Ваnk оf Аmегіса) належить відмовити, оскільки представник заявника повідомив в судовому засіданні в Харківському апеляційному суді те, що в цій частині рішення суду вже виконане на території США.
В частині визнання рішення іноземного суду про розірвання шлюбу і зобов`язання відповідного органу ЗАГСу внести актовий запис про розірвання шлюбу та в частині встановлення місця проживання дитини ОСОБА_5 і зобов`язання ОСОБА_2 передати дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку ОСОБА_1 клопотання представника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Зобов`язання органу РАЦС внести актовий запис про розірвання шлюбу та зобов`язання ОСОБА_2 передати дитину батьку є способом виконання рішення суду. Вирішення питання визначення способу виконання рішення іноземного суду під час розгляду клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення суду не передбачене розділом ІХ ЦПК України «Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 368, 379, 376, 382, 384 ЦПК України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 31 серпня 2020 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.
Клопотання ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про визнання та звернення до виконання рішення Вищого Суду Каліфорнії від 18 грудня 2019 року задовольнити частково.
Визнати рішення Вищого Суду Каліфорнії від 18 грудня 2019 року щодо розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з 18 лютого 2019 року; щодо встановлення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_4 у країні Сполучні Штати Америки.
В задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 22 березня 2021 року.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук
