Господарський суд
Житомирської області
_______________________________________
___________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: [email protected], веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" березня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/495/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Жарський В.В.
за участю представників сторін:
прокурор: Рудченко М.М., службове посвідчення №058865 від 21.12.2020;
від позивачів: не з`явилися;
від відповідача 1: Кононенко А. А., довіреність №66/10 від 05.01.2021;
від відповідача 2: не з`явився;
від третьої особи: Войцешук В.В., ордер РН - 967№017 від 26.05.2020;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі
1) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
2) Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради
до 1) Житомирської міської ради
2) Приватного підприємства "Центр правової допомоги "Горос"
за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1
про скасування записів про реєстрацію прав, визнання незаконними та скасування рішення, звільнення земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва
Керівник Житомирської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради до Житомирської міської ради; Приватного підприємства "Центр правової допомоги "Горос"; ОСОБА_1 з вимогами:
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності №29725560 від 28.12.2018 та № 36000927 від 18.03.2020 на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати Приватне підприємство "Центр правової допомоги "Горос" звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 шляхом знесення самочинного будівництва - об`єкту незавершеного будівництва "Нове будівництво будівлі офісу" за адресою: АДРЕСА_1;
- визнати незаконним та скасувати пункт 3 рішення Житомирської міської ради №1664 від 31.10.2019 в частині надання Приватному підприємству "Центр правової допомоги "Горос" в користування земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017.
Ухвалою суду від 25.06.2020 постановлено:
1) відмовити у відкритті провадження у справі № 906/495/20 за позовною вимогою про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 36000927 від 18.03.2020 на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1, відповідачем за якою є ОСОБА_1 ;
2) прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі в частині вимог:
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності №29725560 від 28.12.2018 на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати Приватне підприємство "Центр правової допомоги "Горос" звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 шляхом знесення самочинного будівництва - об`єкту незавершеного будівництва "Нове будівництво будівлі офісу" за адресою: АДРЕСА_1;
- визнати незаконним та скасувати пункт 3 рішення Житомирської міської ради №1664 від 31.10.2019 в частині надання Приватному підприємству "Центр правової допомоги "Горос" в користування земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017;
3) здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження;
4) залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 .
10.07.2020 на адресу суду від Житомирської місцевої прокуратури надійшли на виконання п.6 ухвали письмові пояснення за №32-87-5166вих-20 від 09.07.2020.
10.07.2020 на адресу суду від позивача 1 надійшли письмові пояснення, в яких вказано, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не приймало будь-яких рішень по справі.
17.07.2020 на адресу суду від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не видавався, тому відсутні підстави для звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва.
24.07.2020 на адресу суду від Житомирської міської ради надійшов відзив на позовну заяву від 20.07.2020, в яких останній наголошує що прокурор не має повноважень на звернення до суду з вказаними позовними вимогами, обрані способи порушеного права не забезпечують реального захисту, просить відмовити в позові.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні 10.12.2020 заперечувала щодо позовних вимог, повідомила про прийняття Житомирською міською радою рішення про продаж земельної ділянки третій особі. Подала клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішення Житомирської міської ради №2045 від 09.10.2020 з додатком №14, постанови Великої Палати Верховного суду від 16.10.2019 у справі №522/6962/18.
Ухвалою суду від 28.01.2021 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представники відповідача 2 та третьої особи заперечували проти задоволення позовних вимог.
Позивачі та відповідач 2 уповноважених представників в судове засідання не направили.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Житомирською міською радою на підставі Договору оренди землі від 22.12.2014 передано в оренду комунальному підприємству "Зеленбуд" земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 площею 0,0554 га що по АДРЕСА_1 строком на 5 років (а.с.36-37, т.1).
25.12.2014 КП "Зеленбуд" на підставі Договору суборенди землі від 25.12.2014 передано в суборенду дану земельну ділянку Приватному підприємству "Центр правової допомоги "Горос" (а.с.42-43, т.1).
Пунктом 1 даних договорів передбачено, що орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для б у д і в н и ц т в а та обслуговування будівель торгівлі за адресою АДРЕСА_1 .
03.03.2015 за №ЖТ083150630168 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на загаданій земельній ділянці на об`єкт "Нове будівництво будівлі офісу" за адресою: АДРЕСА_1 (замовник - ПП "Центр правової допомоги "Горос") (а.с.22-23, т.1).
28.12.2018 на підставі даної декларації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПП "Центр правової допомоги "Горос" зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва.
Цього ж дня ФОП Іваницькою Н.А. виготовлено технічний паспорт на даний об`єкт незавершеного будівництва (а.с.51-52, т.1).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно даний об`єкт незавершеного будівництва відповідачем 2 продано ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №2-219 від 18.03.2020 (а.с.78-81, т.1).
Згідно службової записки головного спеціаліста сектору по проведенню перевірок Михальського В.А. від 29.12.2018 (а.с.21, т.1) дані, зазначені в Декларації про початок виконання будівельних робіт, які зареєстровані Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області №ЖТ083150630168 від 03.03.2015 «Нове будівництво будівлі офісу» за адресою: АДРЕСА_1, замовником будівництва є ПП «Центр правової допомоги «Горос», є недостовірні. Вказано, що головним архітектором проекту Сергієнком Л.М. наданий лист від 27.12.2018 №799/18, що робочий проект на об`єкт: "Нове будівництво будівлі офісу" по АДРЕСА_1 не розроблявся. Відповідно, договір з замовником ПП "Центр правової допомоги "Горос" на виконання робочого проекту, архітектурного нагляду або акту прийому передачі проектної документації не підписувався.
08.01.2019 наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №60-ОД скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №ЖТ083150630168 від 03.03.2015 (а.с.19, т.1).
В подальшому, пунктом 1 рішення Житомирської міської ради від 17.09.2019 №1594 припинено право користування КП "Зеленбуд" земельною ділянкою кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 що по АДРЕСА_1 (а.с.57, т.1).
Дане рішення прийнято на підставі клопотання комунального підприємства про розірвання договору оренди та суборенди земельної ділянки у зв`язку із несплатою суборендарем ПП "Центр правової допомоги "Горос" орендної плати за земельну ділянку (а.с.58, т.1).
24.09.2019 ПП «Центр надання правової допомоги «Горос» звернулося до Центру надання адміністративних послуг Житомирської міської ради із заявою про прийняття рішення відносно земельної ділянки площею 0,0554га з кадастровим номером 1810136600:04:010:0017, яким передати земельну ділянку в оренду (а.с.59, т.1).
Згідно пункту 3 рішення №1664 від 31.10.2019 Житомирська міська рада вирішила надати в користування земельні ділянки юридичним особам відповідно до додатку 3 (а.с.66-71, т.1).
Згідно додатку №3 до вказаного рішення ПП "Центр правової допомоги "Горос" надано в користування земельну ділянку кадастровий 1810136600:04:010:0017.
Прокурор вважає, що вказане рішення міської ради в частинні надання в користування ПП "Центр правової допомоги "Горос" прийнято з грубим порушенням вимог Земельного кодексу України та підлягає визнанню судом недійсним та скасуванню, земельна ділянка звільненню від вказаного об`єкту незавершеного будівництва, а запис про державну реєстрацію речових прав №29725560 від 28.12.2018 скасуванню.
В письмових поясненнях по суті позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради (позивач 2) вказує, що обов`язково передумовою звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкту є невиконання припису про усунення порушень будівельних норм. Однак наголошує, що у даній справі припис органом ДАБК не виносився, а тому в діях управління відсутня бездіяльність.
Головне управляння Держгеокадастру у Житомирській області (позивач 1) в поясненнях зазначило, що у планах роботи управління з контролю за використанням та охороною земель земельна ділянка за кадастровим номером 1810136600:04:010:0017 відсутня, звернення від громадян та юридичних осіб щодо даної земельної ділянки не надходило, будь-яких рішень по справі не приймало, а тому під час вирішення справи покладається на розсуд суду (а.с.35-37, т.2).
Житомирська міська рада проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 20.07.2020 (а. с. 58-67 т.2), посилаючись, зокрема, на те, що об`єкт будівництва не є самочинним, оскільки зводився на підставі дозвільних документів та відведеній для цієї мети земельній ділянці, незавершене будівництво не порушує прав третіх осіб, в тому числі інтересів держави, спірна земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді в особі Житомирської міської ради, а не державі, тому прокурор не має законних повноважень на подання вказаного позову і представництво в суді інтересів держави, а власник земельної ділянки не заперечував стосовно будівництва об`єкту.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт (ст. 21 ЦК України, частина 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Прокурор просить визнати незаконним та скасувати пункт 3 рішення Житомирської міської ради №1664 від 31.10.2019 в частині надання Приватному підприємству "Центр правової допомоги "Горос" в користування земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017.
Суд зазначає, що згідно пункту 4 даного рішення встановлено суб`єктам земельних відносин, яким передано земельні ділянки, протягом трьох місяців з дати прийняття цього рішення укласти відповідний правочин та зареєструвати його у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". У випадку невиконання вимоги щодо укладення правочину та реєстрації речових прав на земельні ділянки, в зазначені строки, рішення про передачу земельних ділянок відносно таких суб`єктів втрачає свою чинність.
Таким чином, даним рішенням встановлено умову, згідно якої можлива передача земельної ділянки в користування, а саме за умови укладення правочину та реєстрації речових прав на земельні ділянки у строк до 31.01.2020 (три місяці з дати прийняття рішення №1664 від 31.10.2019).
На час звернення прокурора до суду з позовом (13.05.2020) між Приватним підприємством "Центр правової допомоги "Горос" та Житомирською міською радою не укладався договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:04:010:0017, а тому рішення Житомирської міської ради про передачу земельної ділянки в користування №1664 від 31.10.2019 відносно Приватного підприємства "Горос" вичерпало свою дію, оскільки відповідачами не реалізовано можливість укладення договору оренди земельної ділянки, що виключає факт порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Крім того, в матеріалах справи наявний договір оренди землі №61 від 12.05.2020, укладений між Житомирською міською радою та ОСОБА_1 , на виконання рішення 66 сесії Житомирської міської ради №1861 від 03.04.2020 (а.с. 223-224, т.1), згідно якого в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:04:010:0017 (а.с. 219-222,т.1). Державна реєстрація права оренди земельної ділянки відбулася 18.05.2020 ( 226, т.1).
Водночас Житомирська міська рада відповідно до рішення №2045 від 09.10.2020 вирішила продати земельні ділянки несільськогосподарського призначення в м.Житомирі, зокрема і земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:04:010:0017 ОСОБА_1 (а.с.174-175, т.2).
Вказаний договір та рішення є чинними, доказів їх оскарження чи скасування до справи не додано.
Відповідно до ч. 4 ст. 373 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Частинами 1 та 4 ст. 375 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.
Прокурор вказує, що об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться по АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 є самочинним та підлягає знесенню відповідачем ПП «Центр правової допомоги «Горос».
Варто зазначити, що підприємство здійснювало будівництво на підставі дозвільних документів (дозвіл на виконання будівельних робіт), виданих органом ДАБК та на відведеній для цієї мети земельній ділянці.
За змістом ст.9 Конституції України, яка кореспондується зі ст.19 Закону України "Про міжнародні договори", чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, згідно ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.08.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном та ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Рішенням Європейського суду з прав людини №44277/98 у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003, встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення ст.1 Першого протоколу Конвенції".
Майном, відповідно до ч.1 ст.190 ЦК України, є речі, сукупність речей, а також майнові права.
В даному випадку, матеріалами справи не встановлено, що саме Приватне підприємство "Центр правової допомоги "Горос" вчинило будь-які дії, які призвели до неправомірної реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт, яка в подальшому скасована Наказом №60-ОД від 08.01.2019, а тому в розумінні ст.1 Першого протоколу Конвенції в даному випадку суд вважає неможливе непропорційне втручання у право на мирне володіння відповідачем 2 своїм майном, що виключає підстави для скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності №29725560 від 28.12.2018.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.
При цьому за положеннями частини четвертої цієї статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.
Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.
З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.
За змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою (зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19.11.2014 у справі № 6-180цс14, а також неодноразово була підтримана Верховним Судом, зокрема у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 127/27333/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 369/8107/15-ц, від 10 червня 2020 року у справі № 127/11492/16-ц).
У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов' язаних з таким знесенням.
Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).
Отже, прокурор зобов`язаний був довести факт самочинності будівництва, порушення прав власника земельної ділянки або інших осіб та обґрунтованості захисту їх прав лише у такий спосіб, як знесення.
Окрім того, якщо власник земельної ділянки (Житомирська міська рада) виявляє волю до започаткування таких правовідносин, які, у свою чергу, є вигідними для нього та відповідають інтересам територіальної громади, то перепоною для їх офіційного оформлення може бути лише пряма заборона у законі. Проте, у даному випадку така заборона відсутня.
3 огляду на зазначене позовна вимога прокурора про знесення самочинного будівництва ПП «Центр правової допомоги Горос» не може бути задоволена, оскільки незавершене будівництво не порушує прав третіх осіб, в тому числі прав та інтересів держави, а власник земельної ділянки - територіальна громада м. Житомира в особі Житомирської міської ради не заперечувала стосовно будівництва об`єкту.
Висновок господарського суду щодо представництва прокуратури у справі.
Прокурором подано позов в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області згідно із ст. 188 ЗК України та ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", в яких зазначено, серед іншого, що вказаний орган забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Також вказаний позов подано в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради згідно ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно із ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
За ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
У п. п. 37-40, 43-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Велика Палата ВС звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.
Житомирською місцевою прокуратурою листом №32-87-362вих-20 від 20.01.2020 повідомлено ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про можливе порушення вимог земельного законодавства при передачі Житомирською міською радою в користування земельної ділянки кадастровий №1810136600:04:010:0017 (а. с. 72, т.1).
У листі Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області від 27.01.2020, вих. №10-6-0.44-696/2-20 зазначено, серед іншого, що у планах роботи Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, зазначена у листі прокуратури земельна ділянка відсутня; звернень щодо вказаної земельної ділянки від громадян та юридичних осіб не надходило; як наслідок, відсутня бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Житомирській області (а. с. 73-74, т.1).
23.03.2020 Житомирська місцева прокуратура звернулася до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради (а.с.76, т.1) про необхідність повідомити про вжиття заходів щодо будівництва ПП «Центр правової допомоги «Горос» за адресою АДРЕСА_1
Таким чином, суд не погоджується із позицією відповідача 1 та третьої особи, що прокуратура не має законних повноважень здійснення представництва інтересів держави у даній справі, оскільки ГУ Держгеокадастру у Житомирській області в даних спірних правовідносинах є органом державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, а Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради відповідно до ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» має право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України. Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений судовий збір покладається на заявника.
Керуючись статтями 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 02.04.21
Суддя Шніт А.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - Житомирська місцева прокуратура (рек.) та на електронну адресу [email protected]
3 - Прокуратура Житомирської області (наручно)
4 - позивач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (рек) та на електронну адресу [email protected]
5 - позивач - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради (рек) та на електронну адресу [email protected]
6 - відповідач - Житомирська міська рада (рек.) та на електронну адресу [email protected]
7 - відповідач - Приватне підприємство "Центр правової допомоги "Горос" (рек.)
8 - третя особа - ОСОБА_1 (рек.) та на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1
