УХВАЛА
19 квітня 2021 року
Київ
справа №640/11970/20
адміністративне провадження №К/9901/11175/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року
у справі №640/11970/20
за позовом ОСОБА_1
до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного антикорупційного бюро України про:
- визнання протиправним та скасування наказу Директора Національного антикорупційного бюро України від 18 травня 2020 року №28-н «Про застосування дисциплінарного стягнення до Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 »;
- визнання протиправним та скасування розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України від 18 травня 2020 року №697-р «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »;
- поновлення ОСОБА_1 на державній службі в Національному антикорупційному бюро України на посаді Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів або рівнозначній посаді з 20 травня 2020 року;
- визнання недійсним запису у трудовій книжці №12 від 19 травня 2020 року про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України на підставі розпорядження Національного антикорупційного бюро України від 18 травня 2020 року №697-р.;
- зобов`язання НАБ України зробити дублікат трудової книжки без запису про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України на підставі розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України від 18 травня 2020 року №697-р.;
- стягнення з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 20 травня 2020 року до моменту винесення рішення у справі.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Директора Національного антикорупційного бюро України від 18 травня 2020 року №28-н «Про застосування дисциплінарного стягнення до Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 ».
- визнано протиправним та скасовано розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України від 18 травня 2020 року №697-р «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».
- поновлено ОСОБА_1 на державній службі в Національному антикорупційному бюро України на посаді Заступника Керівника Головного підрозділу детективів - Керівника Другого підрозділу детективів.
- стягнуто з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 травня 2020 року по 26 жовтня 2020 року у розмірі 1 643 083,20грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Директора Національного антикорупційного бюро України від 18 травня 2020 року №28-н «Про застосування дисциплінарного стягнення до Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 »,
- визнано протиправним та скасовано розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України від 18 травня 2020 року №697-р «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »,
- поновлено ОСОБА_1 на посаді Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України,
- стягнуто з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 травня 2020 року по 26 жовтня 2020 року у розмірі 628 871, 14 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
30 березня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Національного антикорупційного бюро України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №640/11970/20.
13 квітня 2021 року від скаржника надійшло доповнення до касаційної скарги.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що позивач обіймав посаду Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів і Національному антикорупційному бюро України.
Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Натомість судом першої інстанції справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
У касаційній скарзі представник позивача зазначає, що Окружний адміністративний суд міста Києва помилково відніс цю справу до категорії справ незначної складності, що передбачено п.п. г) п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Таким чином, оскаржуючи судове рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідача у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції може бути допущене до перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у даній справі скаржник зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме: застосування судами попередніх інстанцій норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №826/10608/17, від 31 липня 2019 року у справі №818/1076/17, від 26 травня 2020 року у справі №500/217/19 щодо застосування норми Закону України «Про державну службу» - частини 1, 2 статті 77; у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №161/3466/16-а, від 19 листопада 2018 у справі №755/4893/18 (755/18431/15-а), від 16 квітня 2019 року у справі №318/2132/14-а, від 16 травня 2019 року у справі №336/5032/15-а (2-а/336/117/2015) - щодо дії рішень Конституційного Суду України у часі.
Також у касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження у цій справі, скаржник наводить пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 21 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро», яка за висновком апеляційного суду є умовою для видання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, в касаційній скарзі відповідачем зазначено, що ухвалами судів першої та апеляційної інстанції було відмовлено у задоволені клопотань відповідача про виклик та допит у судовому засіданні свідків, яким були відомі обставини маючи важливе значення для вирішення справи, що на його думку може свідчити про порушення норм процесуального права, а отже підлягає перевірці судом касаційної інстанції з підстав передбачених пунктом 4 частини 4 статті 328 КАС України.
За наведених обставин Верховний Суд констатує, що в касаційній скарзі викладено підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України, в зв`язку з чим слід відкрити касаційне провадження з метою перевірки вказаних обставин в касаційному порядку.
Разом з касаційною скаргою Національним антикорупційним бюро України заявлено клопотання про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення його перегляду у касаційному порядку.
Однак, як вбачається з вимог статті 340 КАС України, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішується суддею-доповідачем в порядку підготовки справи до касаційного розгляду, а не на стадії відкриття касаційного провадження.
При цьому, учасникам справи надається строк, протягом якого вони мають подати свої заперечення щодо поданого клопотання.
Керуючись статтями 329, 330, 334, 340 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ,
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Національного антикорупційного бюро України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №640/11970/20.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Встановити для учасників справи десятиденний строк в для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №640/11970/20.
4. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №640/11970/20.
5. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Л.О. Єресько
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду