ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" травня 2021 р. Справа№ 910/13119/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Грека Б.М.
суддів: Гарник Л.Л.
Сотнікова С.В.
за участюсекретаря судового засідання Кочурової Т.О.за участю представниківвідповідно до протоколу судового засідання від 17.05.2021розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронгдрінк»на рішенняГосподарського суду міста Києва від 10.10.2018у справі№ 910/13119/17за позовомДжек Деніел`с Пропертіз, Інк., (Jack Daniel`s Properties Inc)до1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Буклет-Юг»; 2) Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (попередня назва - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України)провизнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Компанія Джек Деніел`с Пропертіз, Інк. (Jack Daniel's Propeties Inc, далі - Компанія) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними свідоцтва України № 50459 на знак для товарів і послуг « BLACK JACK », свідоцтва України № 185083 на знак для товарів і послуг « БЛЕК ДЖЕК » (далі - Свідоцтво № 50459, Свідоцтво № 185083, ТМ «BLACK JACK», ТМ «БЛЕК ДЖЕК»), власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Буклет-Юг» (далі - Товариство), та про зобов`язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, далі - Міністерство) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсними зазначених свідоцтва та зобов`язання опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що ТМ «BLACK JACK», ТМ «БЛЕК ДЖЕК», які охороняються Свідоцтвами № 50459, 185083, схожі настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг « JACK DANIEL'S », власником якого відповідно до свідоцтва України №5109 є Компанія (далі - ТМ «JACK DANIEL'S», Свідоцтво № 5109), - тому відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закон № 3689-XII) ТМ «BLACK JACK», ТМ «БЛЕК ДЖЕК» не відповідають умовам правової охорони та порушують майнові права Компанії на ТМ «JACK DANIEL'S».
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 позов задоволено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 зазначене рішення суду першої інстанції скасоване, ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 23.04.2019 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019, справу передано на новий розгляд. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, внаслідок чого неповно дослідив обставини, які мають значення для розгляду справи.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою господарського суду апеляційної інстанції Компанія подала касаційну скаргу, в якій просила постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 залишити в силі.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.05.2020 касаційну скаргу Компанії задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 скасовано. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 залишено в силі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, 21.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронгдрінк" (далі - ТОВ "Стронгдрінк", апелянт) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10.10.2018 у справі № 910/13119/17 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Стронгдрінк» про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 та відмовлено відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Стронгдрінк" на рішення Господарського м. Києва від 10.10.2018 у справі № 910/13119/17.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Стронгдрінк» про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Стронгдрінк" господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 не може бути оскаржене в апеляційному порядку, оскільки вже було предметом перегляду у касаційному порядку та залишене в силі судовим рішенням суду вищої інстанції.
ТОВ "Стронгдрінк" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 зі справи скасувати, а справу передати на розгляд суду апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.09.2020 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 скасовано, справу передано на розгляд до Північного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронгдрінк» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі №910/13119/17.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 21.10.2020, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Демидова А.М., Копитова О.С.
У зв`язку з перебуванням судді Демидової А.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), 02.11.2020 у відпустці та з 03.11.2020 на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2020, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Копитова О.С., Остапенко О.М.
30.11.2020 суддею Остапенком О.М. заявлено самовідвід у справі, який мотивований наявністю обставини, які виключають можливість участі вказаного судді у розгляді даної справи та є підставою самовідводу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Остапенка О.М. про самовідвід у справі №910/13119/17 задоволено. Відведено суддю Північного апеляційного господарського суду Остапенко О.М. від розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі №910/13119/17. Матеріали справи №910/13119/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2020, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Отрюх Б.В., Копитова О.С.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронгдрінк» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі №910/13119/17 у визначеному складі суду.
01.12.2020 суддею Отрюхом Б.В. заявлено самовідвід у справі, який мотивований наявністю обставини, які виключають можливість участі вказаного судді у розгляді даної справи та є підставою самовідводу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В. про самовідвід у справі №910/13119/17 задоволено. Матеріали справи №910/13119/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2020, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Копитова О.С., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2020 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронгдрінк» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі №910/13119/17 у визначеному складі суду, призначено справу до розгляду на 22.12.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 розгляд справи №910/13119/17 відкладено на 26.01.2021.
У зв`язку з відпусткою судді Сотнікова С.В., відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 25.01.2021 для розгляду справи №910/13119/17 визначено колегію суддів у складі: Грек Б.М. (головуючий, суддя-доповідач), судді: Копитова О.С., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 прийнято справу №910/13119/17 до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Грека Б.М., суддів: Копитової О.С., Полякова Б.М.
26.01.2021 суддею Поляковим Б.М. заявлено самовідвід у справі, який мотивований наявністю обставини, які виключають можливість участі вказаного судді у розгляді даної справи та є підставою самовідводу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Полякова Б.М. про самовідвід у справі №910/13119/17 задоволено. Матеріали справи №910/13119/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2021, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Доманська М.Л., Копитова О.С.
У зв`язку з перебуванням суддів Копитової О.С. та Доманської М.Л. у відпустках, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2021, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Верховець А.А., Тищенко О.В.
Під час дослідження матеріалів справи встановлено, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.05.2020 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 у справі №910/13119/17, винесену за участі судді Верховця А.А., відтак ним було подано заяву про самовідвід.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Верховця А.А. про самовідвід у справі №910/13119/17 задоволено. Матеріали справи №910/13119/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.
Згідно повторного автоматизованого протоколу авто розподілу судової справи між суддями від 10.02.2021, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Коробенко Г.П., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 справу №910/13119/17 прийнято до провадження визначеною колегією.
У зв`язку з відпусткою судді Коробенка Г.П., відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2021, справу 910/13119/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Сотніков С.В., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2021 справу №910/13119/17 прийнято до провадження визначеною колегією.
У зв`язку із перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2021, справу 910/13119/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., Гарник Л.Л., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 прийнято справу №910/13119/17 до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Грека Б.М., суддів: Сотнікова С.В., Гарник Л.Л. Розгляд апеляційної скарги призначено на 17 год. 00 хв. 16.03.2021.
В судове засідання 16.03.2021 з`явився лише представник позивача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 розгляд справи №910/13119/17 відкладено на 30.03.2021.
У зв`язку з відпусткою судді Сотнікова С.В., який входить до складу колегії суддів, визначеної для розгляду даної справи, виникла необхідність призначення розгулу справи на іншу дату у визначеному складі суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 розгляд справи №910/13119/17 призначено на 13.04.2021.
В судове засідання 13.04.2021 з`явився лише представник позивача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 розгляд справи №910/13119/17 відкладено на 17.05.2021.
Учасники справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копій ухвали суду, натомість в судове засідання 17.05.2021 з`явилися лише представник позивача.
Судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є. Апеляційний господарський суд вжив всіх необхідних заходів для повідомлення учасників справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновків, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 - підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У справі яка розглядається господарський суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення виходив з того, що Компанія (позивач) як власник Свідоцтва № 5109, згідно з яким на території України охороняється ТМ «JACK DANIEL'S» для товару 33 класу МКТП - віскі, звернулася до суду, посилаючись на порушення Товариством (відповідачем-1) майнових права на зазначену торговельну марку, яка зареєстрована 31.05.1994; дата подання заявки - 20.08.1990;
Згідно доводів Компанії, належні відповідачу-1 ТМ «BLACK JACK» та ТМ «БЛЕК ДЖЕК», які охороняються Свідоцтвами № 50459, 185083, схожі настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованою ТМ «JACK DANIEL`S», власником якої є позивач, тому відповідно частини третьої статті 6 Закону № 3689-XII ТМ «BLACK JACK» та ТМ «БЛЕК ДЖЕК» не відповідають умовам правової охорони та порушують майнові права Компанії на ТМ «JACK DANIEL'S».
Товариство (відповідач-1) є власником ТМ «BLACK JACK» за Свідоцтвом №50459 для товарів 30, 32 та 33 класів МКТП, щодо яких його зареєстровано; дата подання заявки - 19.05.2003; а також є власником ТМ «БЛЕК ДЖЕК» за Свідоцтвом № 185083 для товарів 33 класу МКТП - алкогольні напої, крім пива; дата подання заявки - 29.05.2013.
Відповідно до висновку судової експертизи від 23.05.2018 № 138 (далі - Висновок № 138):
знаки для товарів і послуг, що охороняються Свідоцтвами №50459, 185083 є схожими настільки, що їх можна сплутати, з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг за Свідоцтвом № 5109;
всі товари 33 класу МКТП, для яких зареєстровано знаки для товарів і послуг за Свідоцтвами № 50459, 185083, є спорідненими або такими самими із товарами 33 класу МКТП, для яких зареєстрований знак для товарів і послуг за Свідоцтвом № 5109;
знаки для товарів і послуг за Свідоцтвами № 5045, 185083 є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє наведені у свідоцтвах товари 33 класу МКТП, а саме, можуть викликати помилкове враження про те, що названі товари походять від власника знака за Свідоцтвом № 5109, раніше зареєстрованого щодо споріднених товарів.
Відповідач-1 проти Висновку № 138 заперечив та подав клопотання про його відхилення.
Обґрунтовуючи свою позицію щодо відмови у задоволенні позовних вимог, Товариство (відповідач-1) посилалося на висновок експертів № 261/17 за результатами комісійного судового дослідження у сфері інтелектуальної власності від 27.12.2017.
Господарський суд першої інстанції, оцінивши зазначений висновок експертів, відхилив його як доказ у справі, зазначивши, що цей доказ не відповідає вимогам процесуального законодавства та спеціального законодавства у сфері проведення експертиз.
Господарським судом першої інстанції також відхилено наданий Товариством (відповідачем-1) висновок від 13.07.2018 № 31/13.6/172, складений експертом Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, з підстав його необґрунтованості. Так, господарський суд першої інстанції виходив з того, що на підставі висновку експерта від 13.07.2018 №31/13.6/172 неможливо встановити обставин схожості або несхожості позначень, оскільки дослідження позначень за графічною та семантичною схожістю не проводилося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 задоволено клопотання позивача про призначення повторної комісійної експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Відповідно до висновку експертів від 20.11.2019 №17428/17429/19-53 (далі - Висновок №17428/17429/19-53):
знаки для товарів і послуг за Свідоцтвами № 50459, 185083 є схожими настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг за Свідоцтвом № 5109;
у числі товарів 33 класу МКТП, для яких зареєстрований знак для товарів і послуг за Свідоцтвам № 50459, наявні як ті самі, так і споріднені із товарами 33 класу МКТП, для яких зареєстрований знак для товарів і послуг за Свідоцтвом № 5109; товари 33 класу МКТП, для яких зареєстрований знак для товарів і послуг за Свідоцтвом №185083, є спорідненими із товарами 33 класу МКТП, для яких зареєстрований знак для товарів і послуг за Свідоцтвом №5109;
знаки для товарів і послуг за Свідоцтвами № 50459, 185083 є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, відносно власника знака для товарів і послуг за Свідоцтвом № 5109.
Апеляційний суд, дослідивши Висновки №17428/17429/19-53 та № 138, встановив, що зазначені висновки містять докладний опис проведеного дослідження та є обґрунтованими, містять чіткі висновки з поставлених перед експертами питань; жодних доказів наявності обставин, які б свідчили про необґрунтованість, неправильність висновків чи суперечливість їх іншим матеріалам справи, до матеріалів справи не надано, з чого випливає, що висновки судових експертів є належними і допустимими доказами у цій справі, чого відповідач не спростував.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про наявність та доведеність порушених прав позивача, за захистом яких останній звернувся до суду з цим позовом.
Господарський суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви відповідача-1 про застосування строку позовної давності у зв`язку з відсутністю доказів, що позивачу було відомо про реєстрацію оскаржуваних знаків більше ніж три роки до дати подання позову. Суд першої інстанції відхилив доводи Товариства про те що позивач міг дізнатися про реєстрацію цих знаків, оскільки позивач є нерезидентом України, зареєстрований та веде свою господарську діяльність в іншій країні; доказів отримання ним відомостей з національних публікацій про реєстрацію об`єктів інтелектуальної власності суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
23.05.2017 між ТОВ «Буклет-Юг» (ліцензіар) та ТОВ «Стронгдрінк» (ліцензіат) укладено ліцензійний договір про виникнення права на користування знаком для товарів і послуг, виконаними згідно з копіями свідоцтв на знак для товарів і послуг, перелік яких встановлений в додатку до договору.
ТОВ «Стронгдрінк» є виробником алкогольної продукції під торгівельною маркою «BLACK JACK» з використанням знаків для товарів і послуг за свідоцтвом №50459 за договором.
Позначення «BLACK JACK» та «БЛЕК ДЖЕК» ТОВ «Стронгдрінк» є знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №50459 та №185083 і використовуються ТОВ «Стронгдрінк» за ліцензійним договором.
Апелянт також вважає, що судом було невірно надано оцінку висновку №138, адже для надання висновку експерту необхідно було дослідити продукцію, яка є доказами конфлікту використання позначень « JACK DANIEL`S » і «BLACK JACK», тобто, для з`ясування обставини, що знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №50459 та №185083 є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє наведені у свідоцтвах товари 33 класу МКТП, а саме - можуть викликати помилкове враження про те, що вказані товари походять від власника знака за свідоцтвом України №5109, раніше зареєстрованого щодо споріднених товарів, необхідно дослідити продукцію виробників, що виробляють товари 33 класу МКТП.
Згідно доводів апелянта судом нібито не досліджувались надані відповідачем-1 висновок експертів №261/17 від 27.12.2017, складений експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, та №31/13.6/172 від 13.07.2018, складений експертом Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Відтак, апелянт вважає, що встановленню і дослідженню підлягають коло осіб виробників алкогольної продукції, що використовують знаки для товарів і послуг за конфліктуючими свідоцтвами України №№5109, 40459, 185083, а також зразки алкогольної продукції, що виробляються з використанням знаків для товарів і послуг за конфліктуючими свідоцтвами України №№5109, 40459, 185083, з метою встановлення обставини схожості цих знаків під час використання їх як позначень при виробництві та реалізації товарів 33 класу МКТП та можливості введення в оману щодо особи, яка виробляє наведені у свідоцтвах товари 33 класу МКТП.
Таким чином апелянт вважає, що рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.2018 в справі №910/13119/17 є таким, що ухвалене про права і обов`язки ТОВ «Стронгдрінк» щодо користування знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №50459 та №85083 згідно умов ліцензійного договору на використання знаків для товарів і послуг від 23.05.2017, що укладений між ТОВ «Стронгдрінк» та ТОВ «Буклет-Юг».
У відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях позивач проти доводів апелянта заперечив, та клопотав про закриття провадження у справі.
Апелянт не є власником жодного із спірних свідоцтв України №50459, 185083, які є предметом спору у даній справі, і на якого оскаржуваним рішенням не були покладені жодні обов`язки.
На виконання рішення Антимонопольного комітету України від 11.10.2018 №546-р у справі №127-26.4/32-16 про недобросовісну конкуренцію, залишеним в силі в судовому порядку, апелянт припинив використання схожих етикеток «BLACK JACK», про що письмово повідомив Комітет, що також спростовує доводи апелянта. Крім того, встановлені обставини щодо недобросовісної конкуренції апелянта по відношенню до позивача, пов`язаної з використанням спірних позначень «BLACK JACK», підтверджується необґрунтованість посилань апелянта на відсутність у споживачів помилкового враження щодо виробника віскі «JACK DANIEL`S» як таке, що повністю спростовується як рішенням Комітету так і судовими рішеннями у справі №910/16373/18.
Посилання апелянта на необхідність встановлення судом апеляційної інстанції виробників алкогольної продукції та дослідження речових доказів щодо даної продукції не мають жодного відношення до предмету спору, оскільки спір у даній справі жодним чином не стосується ані виробництва алкогольної продукції «BLACK JACK» ані використання спірних знаків «BLACK JACK» та «БЛЕК ДЖЕК», а обмежений виключно невідповідністю спірних знаків на дати подання заявок станом на 19.05.2003 та 29.05.2013 умовам надання правової охорони, зокрема, схожістю обох вказаних спірних знаків настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком «JACK DANIEL`S», при тому, що станом на дати виникнення спірних правовідносин (19.05.2003 та 29.05.2013) апелянта взагалі не існувало як юридичної особи і він, відповідно, не був виробником жодної алкогольної продукції.
Під час апеляційного провадження позивач неодноразово звертався до господарського суду апеляційної інстанції із клопотаннями про закриття апеляційного провадження.
В свою чергу апелянт звертався до господарського суду апеляційної інстанції із клопотаннями про призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, про приєднання речових доказів, а також про залучення третьої особи - Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (УКРПАТЕНТ).
Щодо клопотань щодо призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, то відповідно до приписів ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Предметом спору у справі є визнання недійсним належних відповідачу-1 оскаржуваних свідоцтв України №40459, №185083 на спірні знаки «BLACK JACK», «БЛЕК ДЖЕК» умовам надання правової охорони, що закріплені Законом України «Про охорону прав на торгівельні марки» від 23.12.1993.
Отже, предметом спору є, зокрема, не алкогольна продукція «BLACK JACK» («БЛЕК ДЖЕК») вироблена скаржником, та не є обставинами вирізнення даної алкогольної продукції скаржника з поміж іншої алкогольної продукції третіх осіб на ринку.
Спір у справі не стосується ані розрізняльної здатності торгівельних марок « BLACK JACK » та «БЛЕК ДЖЕК» за оскаржуваними свідоцтвами України №№50459, 185083.
Отже, запропонованими скаржником на вирішення експерта питання щодо наявності у торгівельних марок « BLACK JACK » та «БЛЕК ДЖЕК» розрізняльної здатності та можливості вироблених скаржником товарів ввести споживача в оману не мають значення для справи, оскільки не стосуються підстав позовних вимог позивача та предмету спору у справі.
З огляду на наведене, колегія вважає, що відсутня обов`язкова умова для призначення експертизи що визначена ч. 1 ст. 99 ГПК України.
Запропоновані скаржником для роз`яснення питання не мають значення для справи, оскільки спір у справі №910/13119/17 жодним чином не стосується ані розрізняльної здатності торгівельних марок « BLACK JACK » та «БЛЕК ДЖЕК» за оскаржуваними свідоцтвами України №№50459, 185083. Предметом спору є виключно відповідність спірних позначень « BLACK JACK » та «БЛЕК ДЖЕК» за свідоцтвами України № 50459 , 185083 станом на 19.05.2003 та 29.05.2013 визначеним Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Як слідує із матеріалів справи, для зясування вищенаведених обставин, судами оцінювались висновки експертів №261/17 за результатами комісійного експертного дослідження у сфері інтелектуальної від 27.12.2017, складеного експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, та висновок від 13.07.2018 №31/13.6/172, складеного експертом Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, висновки судової експертизи від 23.05.2018 №138, висновок експертів від 20.11.2019 №17428/17429/19-53.
Отже, колегія вважає, що наявні в матеріалах справи докази, а саме - висновки експертиз, спростовують твердження апелянта про призначення експертизи, а докази, які будуть отримані - мають значення для справи.
Окрім того, колегія суддів вважає, що клопотання скаржника про призначення експертизи свідчить про затягування справи (рішення ЄСПЛ у справі «Gora v Poland» (2004р.).
Щодо клопотання про залучення третьої особи - Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (УКРПАТЕНТ) у якості співвідповідача, то відповідно до приписів ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Під час апеляційного провадження встановлено, що Джек Деніел`с Пропертіз Інк звернувся з позовом до ТОВ «Буклет-Юг» та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання недійсними свідоцтв №50459, 185083 на знаки для товарів та послуг «BLACK JACK» та «БЛЕК ДЖЕК» та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» не заявлялись.
В клопотанні скаржника не зазначено, які саме обов`язки, зобов`язання буде виконувати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» за рішенням суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в силу своїх процесуальних повноважень визначених ст.ст. 275, 280 ГПК України, не має права на залучення на стадії апеляційного розгляду до участі у справі інших осіб.
З огляду на викладене, клопотання скаржника про залучення в якості співвідповідача Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» задоволенню не підлягає.
За результатами розгляду зазначених клопотань колегією суддів не встановлено правових підстав для їх задоволення, відтак господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновків про відмову у їх задоволенні.
Щодо доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статей 494 і 495 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, обсяг правової охорони торгівельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображеннями та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Право на використання торгівельної марки та виключне право дозволити використання торгівельної марки є майновим правом інтелектуальної власності на торгівельну марку, що належить власникові відповідного свідоцтва.
Статтею 1109 ЦК України передбачено, зокрема, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього кодексу та іншого закону.
23.05.2017 між ТОВ «Буклет-Юг» (ліцензіар) та ТОВ «Стронгдрінк» (ліцензіат) укладено ліцензійний договір про виключне право на користування знаками для товарів і послуг, виконаними згідно з копією свідоцтв на знак для товарів і послуг, перелік яких встановлено у додатку до договору.
Предметом спору у даній справі є визнання частково недійсним свідоцтва України № 50459 на знак для товарів і послуг відносно всіх товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП) (щодо яких його зареєстровано) - визнання повністю недійсним свідоцтва України №185083 на знак для товарів і послуг відносно всіх товарів 33 класу МКТП, щодо зареєстровано.
Згідно доводів позивача датами подання відповідачем-1 до відповідачем-2 заявок на реєстрації позначень « BLACK JACK » та «БЛЕК ДЖЕК» за свідоцтвами України №№50459, 185083 є 19.05.2003 та 29.05.2013 відповідно, на які чинними були редакції Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 04.07.2002 (станом на 19.05.2003 - дату подання заявки №2003055024 від 19.05.2003 на реєстрацію спірного позначення «BLACK JACK» у якості торгівельної марки за оскаржуваним свідоцтвом України №50459) та від 16.10.2012 №5460-VI (станом на 19.05.2003 - дату подання заявки №m201309346 від 29.05.2003 на реєстрацію спірного позначення «БЛЕК ДЖЕК» у якості торгівельної марки за оскаржуваним свідоцтвом України №185083) і які абз. 2 п. 3 ст. 6, абз. 5 п. 2 ст. 6 даного Закону, на які саме посилається позивач у позовній заяві як на підстави позовних вимог до відповідача-1 та відповідача-2 визначили, що: « 3. Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів та послуг (абз. 2 п. 3 ст. 6 Закону про торговельні марки); 2. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які: є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу (абз. 5 п. 2 ст. 6 Закону про торговельні марки).
Отже, виходячи з предмету спору за позовних вимог позивача до відповідачів 1, 2 у даній справі та спираючись на вищенаведені положення п. 3 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 23.12.1993 та абз. 2 п. 3 ст. 6, абз. 5 п. 2 ст. 6 Закону про торговельні марки у редакціях від 04.07.2002 №34-IV та від 16.10.2012 «BLACK JACK» та «БЛЕК ДЖЕК» за свідоцтвами України №№50459, 185083 станом на 19.05.2003 та 29.05.2013 визначеним Законом про торговельні марки умовам наданням правової охорони, а саме:
1). Чи було станом на 19.05.2003 спірне позначення « BLACK JACK » за оскаржуваним свідоцтвом України №50459 схожим настільки, що його можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком позивача « JACK DANIEL`S » за свідоцтвом України №5109 від 31.05.1994 та чи могло станом на 19.05.2003 спірне позначення « BLACK JACK » за оскаржуваним свідоцтвом України №50459 ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу?
2). Чи було станом на 29.05.2013 спірне позначення «БЛЕК ДЖЕК» за оскаржуваним свідоцтвом України № 185083 схожим настільки, що його можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком позивача « JACK DANIEL`S » за свідоцтвом України №5109 від 31.05.1994 та чи могло станом на 29.05.2013 спірне позначення « BLACK JACK » за оскаржуваним свідоцтвом України №185083 ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу?
Позивач звертає увагу, що доводи апелянта щодо нових обставин, які підлягають встановленню не мають відношення до предмету спору у даній справі, а сам апелянт був створений 02.11.2016, при виникненні спірних правовідносин за свідоцтвом №50459 19.03.2003 а за свідоцтвом №185083 29.05.2013, тобто на дату виникнення спірних правовідносин апелянта не існувало як юридичної особи і він не був виробником алкогольної продукції, а спір в даній справі не стосується ані виробництва алкогольної продукції ані використання спірних знаків, а обмежений виключно невідповідністю спірних знаків на дати подання заявок умовам надання правової охорони, зокрема, схожістю обох спірних знаків настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком позивача.
Скаржник не є власником жодного із спірних свідоцтв України №50459 і 185083 (як слідує із додатку до ліцензійного договору (а.с. 127-136 т. 10) які є предметом спору у даній справі.
Окрім того, оскаржуваним рішенням не покладались жодні обов`язки на апелянта - ТОВ «Стронгдрінк».
Здійснюючим аналіз підстав даного позову, оскаржуваного судового рішення, матеріалів справи а також рішення Антимонопольного комітету та підтвердженого висновками експертів, вбачається, що позивачем заявлені підстави для визнання недійсним спірних свідоцтв №50459 та 185083 вимогам абз. 2. П. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» щодо ТОВ «Буклет-Юг», і ніяким чином не порушуються права апелянта - ТОВ «Стронгдрінк».
З системного аналізу встановлених обставин справи, здійсненого під час апеляційного провадження, вбачається, що за результатами дослідження місцевим господарським судом висновку експертів № 261/17 за результатами комісійного судового дослідження у сфері інтелектуальної власності від 27.12.2017, господарський суд першої інстанції визнав за необхідне відхилити його в якості доказу у справі з причини невідповідністю його вимогам діючого процесуального законодавства та спеціального законодавства в сфері проведення експертиз.
Так, відповідно до ст.71 Закону України "Про судову експертизу", підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб".
У висновку експертів судом не було виявлено умови, визначеної ст. 71 Закону України "Про судову експертизу" та не зазначено, на підставі якого з вказаних документів вона була проведена.
Згідно із ч. 5 ст. 101 ГПК України, яка регулює проведення експертизи на замовлення сторін, передбачено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Господарським судом першої інстанції у висновку експерта також не було виявлено відповідного посилання на ту обставину, що вона була підготовлена для подання до суду в даній справі.
Крім цього, зі змісту висновку вбачається що експерти припустились порушень обраної ними ж методики проведення дослідження, а також положень законодавства, наслідком чого стала хибність та необґрунтованість наданих ними відповідей на питання 1 та 2. Також, як вбачається зі змісту дослідження, експерти надали відповідь на питання № 3 щодо можливості введення в оману досліджуваними знаками виключно спираючись на відповідь на питання 2 щодо відсутності між ними схожості до ступеню сплутування, про необґрунтованість якої було зазначено вище. Таким чином, суд вважає наслідком надання експертами необґрунтованої відповіді на питання № 2 стала також необґрунтованість відповіді і на питання № 3.
Отже, господарським судом першої інстанції встановлено, що допущені у висновку № 261/17 порушення вимог, встановлених ч. 5 ст. 98 та ч. 6 ст. 101 ГПК України до такого виду доказів, вказує на те, що його одержано з порушенням закону, а тому є недопустимим у розумінні ч. 2 ст. 77 ГПК України.
Господарським судом першої інстанції також було досліджено та відхилено як доказ висновок експерта № 31/13.6/172 від 13.07.2018, підготовлений експертом Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, наданий до суду відповідачем-1 з підстав його необґрунтованості.
Як вбачається з питань, поставлених експерту та його відповідей, ним встановлювалася виключно семантична схожість оскаржуваних знаків відповідача-1 із знаком позивача. У зв`язку з цим, господарський суд першої інстанції визнав даний висновок неналежним доказом в даній справі.
Колегія суддів враховує, що відповідно до абз. 1-3 п.3 ст.6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.
Пунктом 1 ст. 106 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачено, що експертиза позначення проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою.
Згідно з п. 4.3.2.6. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (надалі - Правила) словесні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з словесними та комбінованими позначеннями, до композиції яких входять словесні елементи. При встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.
Таким чином, з метою встановлення схожості або відсутності схожості позначень, суду необхідно дослідити схожість за трьома критеріями, а саме: звуковому, графічному та семантичному.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов висновків, що на підставі висновку експерта № 31/13.6/172 від 13.07.2018 року не можливо встановити обставину схожості або відсутності схожості позначень, в зв`язку з відсутністю дослідження позначень за графічною та семантичною схожістю. В зв`язку з цим даний доказ визнаний судом неналежним.
З врахуванням викладеного колегія суддів погоджується з наведеними висновками господарського суду першої інстанції, та визнає доводи апелянта стосовно не дослідження місцевим господарським судом наданих відповідачем-1 висновку експертів №261/17 від 27.12.2017, складеного експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, та №31/13.6/172 від 13.07.2018, складеного експертом Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до п. 1. ст. 5 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Згідно з п. 3 ст. 6 цього Закону, не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг.
З наданого експертом Висновку судової експертизи № 138 від 23.05.2018, призначеної ухвалою місцевого господарського суду від 25.10.2017, вбачається наступне:
1. Знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №№ 50459 та 185083 є схожими настільки, що їх можна сплутати, з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 5109;
2 Всі товари 33 класу МКТП, для яких зареєстровані знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №№ 50459 та 185083, є спорідненими або такими самими із товарами 33 класу МКТП, для яких зареєстрований знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 5109.
3. Знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № 50459 та № 185083 є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє наведені у свідоцтвах товари 33 класу МКТП, а саме - можуть викликати помилкове враження про те, що вказані товари походять від власника знака за свідоцтвом України № 5109, раніше зареєстрованого щодо споріднених товарів.
Колегія суддів за результатом дослідження висновку судової експертизи № 138 від 23.05.2018 у сукупності з усіма зібраними у справі матеріалами, погоджується з висновками місцевого господарського суду, що висновок експерта відповідає та узгоджується з наявним у матеріалах справи доказами; висновки являються повними, належним чином обґрунтованими; під час проведення експертного дослідження експертом застосовано достатній обсяг нормативних актів та науково-практичної літератури;
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з визнанням висновку судової експертизи № 138 від 23.05.2018 належним та допустимим доказом у даній справі.
Стосовно посилань апелянта на необхідність встановлення і дослідження кола осіб виробників алкогольної продукції, що використовують знаки для товарів і послуг за конфліктуючими свідоцтвами України №№5109, 40459, 185083, а також зразків алкогольної продукції, що виробляються з використанням знаків для товарів і послуг за конфліктуючими свідоцтвами України №№5109, 40459, 185083, колегія суддів визнає їх необґрунтованими, з огляду на доводи позивача, які кореспондуються з встановленими матеріалами справи, а саме - що ці посилання не стосуються предмету спору.
За вказаних обставин, зважаючи на зміст оскарженого судового рішення в сукупності з встановленими матеріалами справи, колегія суддів цілком погоджується зх. висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання недійсними Свідоцтв №50459, 185083 на ТМ «BLACK JACK», «БЛЕК ДЖЕК».
Щодо клопотання позивача про закриття провадження у справі, то колегія суддів вважає, що дане клопотання підлягає відхиленню з наведених вище обставин.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що місцевим господарським судом вірно враховано та застосовано норми Закону при прийнятті оскарженого рішення.
Відповідно статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Статтею 6 конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і неупереджений розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями».
В той же час, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення Бумареску проти Румунії).
Юридична визначеність передбачає дотримання принципу «ves judicanta» тобто принципу остаточності рішень.
Як встановлено оскаржуваним рішенням, позовні вимоги позивача були задоволені у повному обсязі. Визнано свідоцтво України №50459 частково недійсним, відносно всіх товарів
33 класу МКТП, для яких даний знак зареєстрований. Визнано свідоцтво України №185083 недійсним повністю, для всіх товарів 33 класу МКТП, для яких даний знак зареєстрований. Зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсними свідоцтв України № 50459 та 185083 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені.
Оскаржуване рішення набрало законної сили та виконано у встановленому законом порядку.
Відтак, здійснення апеляційного перегляду судового рішення, яке вже після касаційного перегляду набрало законної сили і є остаточним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлене під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення суду першої інстанції є таким, що вимогам закону відповідає.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронгдрінк» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі №910/13119/17 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/13119/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Б.М. Грек
Судді Л.Л. Гарник
С.В. Сотніков
Повний текст складено 25.05.2021
