Справа № 433/1619/14-ц
Провадження № 22-ц/810/530/21
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
06 серпня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Кострицького В.В., Стахової Н.В.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укркомунбанк» Матвієнка Андрія Анатолійовича
на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 31 травня 2015 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Троїцької державної нотаріальної контори Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Публічне акціонерне товариство «Український комунальний Банк» про зняття заборони відчуження нерухомого та рухомого майна.
в с т а н о в и в:
Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 31 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Троїцької державної нотаріальної контори Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Публічне акціонерне товариство «Український комунальний Банк» про зняття заборони відчуження нерухомого та рухомого майна задоволено в повному обсязі.
Третя особа Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укркомунбанк» Матвієнка А.А. 28 травня 2021 року звернулася до суду з апеляційною скаргою та просила поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що під час проголошення судового рішення представник Банку не був присутнім у судовому засіданні, копія рішення отримана скаржником 05 травня 2021 року лише після направлення відповідної заяви від 16 квітня 2021 року та скарга подана протягом 30 днів.
Ухвалою Луганськогоапеляційного судувід 03червня 2021року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані у клопотанні Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укркомунбанк» Матвієнка Андрія Анатолійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 31 травня 2015 року, а апеляційну скаргу залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме подання на адресу Луганського апеляційного суду доказів поважності причин пропуску визначеного статтею 294 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухваленнярішення) десятиденного строку на апеляційне оскарженнярішення Троїцького районного суду Луганської області від 31 травня 2015 року у відповідності до вимог п. 13 ч. 1 Розділу ХШ (перехідні положення) ЦПК України.
У визначений судом строк (22 червня 2021 року) на виконання вимог ухвали від 03 червня 2021 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись знову, що копія рішення отримана 05 травня 2021 року лише після направлення відповідної заяви від 16 квітня 2021 року та Банк не мав можливості подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк через існування поважних причин, оскільки наказом керівника ПАТ «Укркомунбанк» від 17.03.2020 №6 «Про режим роботи працівників банку в умовах карантину» з 18.03.2020 встановлено особливий режим роботи працівників банку та організована дистанційна форма роботи; протоколами постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2021 №20, від 22.03.2021 №21, від 24.03.2021 №25, від 01.04.2021 №29 введено додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи в столиці, відповідно до «червоного рівня» епідемічної небезпеки поширення СОVID-19; Київською міською радою відмовлено у видачі спеціальних перепусток для працівників банку; перебування працівників банку, у тому числі юридичного відділу на дистанційній (видаленій) формі роботи спричинило накопичення кореспонденції, через що виникли складнощі у відновленні документообігу банку; надходження рішення відбулося напередодні вихідних і святкових днів 9-11 травня, що суттєво зменшило банку час на опрацювання поштових надходжень.
Вказані обставини зазначалися скаржником в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, щодо яких апеляційним судом ухвалено про визнання причин неповажними, а зміна підстав полягає лише в зазначені пропуску іншого строку на оскарження - не 30 днів, як помилково вказував скаржник в першій заяві, а 10 днів, як того вимагає стаття 294 ЦПК України (в редакції, чинній станом на час ухвалення оскаржуваного рішення).
Наведені підстави для поновленнястрокуна апеляційне оскарження не єповажними, оскільки такі обставини не є об`єктивно непереборними та такими, що не залежали від волевиявлення скаржника чи пов`язаними із перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Скаржником не надано будь-яких належних та допустимих доказів того, щопропуск строкузумовлено обмеженнями, що перешкоджало йому ознайомитися із оскаржуваним судовим рішенням суду першої інстанції та подати належно оформлену апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії оскаржуваного рішення, оскільки карантинні обмеження не розповсюджувались на відділення поштового зв`язку та систему «електронний суд» та з огляду на те, що скаржником є юридична особа з відповідним штатом.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 25 червня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме подання заявипро поновленнястроку апеляційногооскарження івказівки вній інших поважних причин або надання доказів неможливості дотримання процесуальних строків внаслідок карантинних обмежень, якими можуть бути, зокрема, неможливість складення процесуального документу у зв`язку з обов`язковою обсервацією особи, неможливості потрапити додому з іншої країни у зв`язку з обмеженнями міжнародного сполучення, заборона виходити з помешкання тощо.
03 серпня 2021 року на виконання вимог ухвали суду Банком подана заява про поновлення стоку на апеляційне оскарження. Щодо обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник повторно посилається, що не мав можливості подати належно оформлену апеляційну скаргу на рішення протягом 10 днів з дня отримання копії оскаржуваного рішення через існування обставин, які об`єктивно унеможливили вчинення процесуальної дії у встановлений строк та не залежали від волі та поведінки скаржника, оскільки перебування працівників Банку, у тому числі працівників юридичного відділу на дистанційній (видаленій) формі, спричинило накопичення кореспонденції, через що виникли складнощі у відновленні документообігу Банку, погодження та підписання документів.
Банк вважає, що запроваджені додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи, відповідно до «червоного» рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та перебування працівників Банку на дистанційній формі роботи з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 є об`єктивно непереборними та такими, що не залежали від волевиявлення скаржника і спричинили складнощі в дотриманні процесуальних строків внаслідок карантинних обмежень.
Однак, заявлене скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід вважати безпідставним, необґрунтованими та таким, що не підтвердженим жодними доказами.
За змістом статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
У §§ 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Ryabykh v. Russia», заява № 52854/99, §§ 51 і 52, ECHR 2003-Х). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, § 41, від 03 квітня 2008 року).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).
15 грудня 2017 року набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 рокуза№ 2147-VІІІ, яким викладено в нових редакціях тексти, зокрема, Цивільного процесуального кодексу УкраїнитаГосподарського процесуального кодексу України.
Згідно п. 13 ч. 1 РозділуХІІІ(Перехідні положення) ЦПК України, в редакціїЗакону № 2147-VIII, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
За правилами частини першоїстатті 294 ЦПКУкраїни2004року, що діяв станом на час ухвалення оскаржуваного рішення, апеляційна скарга нарішеннясуду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судовогорішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цьогорішення.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції проголошено 31 травня 2015 року, копія рішення отримана Банком 05 травня 2021 року відповідно до його заяви від 16 квітня 2021 року. Апеляційна скарга подана 28 травня 2021 року, що підтверджується штампом на поштовому конверті, тобто з пропуском десятиденного строку з дня отримання копії оскаржуваного рішення.
Статтею 44ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Наведені Банком доводи про пропуск строку через неналежну роботу Банку у зв`язку із запровадженням дистанційної роботи працівників Банку є безпідставними, не підтверджують поважності причин та існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику вчасно звернутися до суду оскільки запровадження дистанційної роботи працівників Банку не звільняє цих працівників від зобов`язання належно виконувати покладені на них обов`язки, а сторону, відповідно, від обов`язку дотримуватися встановленого для всіх без виключення заявників загального процесуального порядку подання апеляційної скарги.
Крім цього, сам факт запровадження карантину не зумовлює безумовне продовження процесуального строку або його поновлення без наведення об`єктивних труднощів, які виникли внаслідок такого карантину, тому доводи скаржника про те, що в умовах дистанційної роботи працівників Банку у зв`язку із карантином такі строки підставно порушуються, є недостатніми.
Накопичення кореспонденції, через що виникли складнощі у відновленні документообігу Банку, не пов`язані з об`єктивними та непереборними обставинами, що перешкоджали підготувати та подати апеляційну скаргу у встановлені законом строки.
Разом з тим, банк, як юридична особа не був позбавлений можливості у строк, визначений нормамиЦПК Українина апеляційне оскарження рішення, належно виконати свої процесуальні обов`язки, дотриматися визначеного законом процесуального строку та подати апеляційну скаргу на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 31 травня 2015 року засобами поштового або електронного зв`язку.
Будь-яких інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду скаржник не вказав та доказів на підтвердження цього не надав.
Одночасно скаржнику було роз`яснено наслідки не усунення недоліків апеляційної скарги у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження (п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України).
Згідно ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 ЦПК України.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність.
Таким чином, виходячи з принципів, розумності, справедливості, рівності учасників судового розгляду,їх процесуального обов`язку доводити перед судом переконливості своїх доводів, а також враховуючи принцип правової визначеності, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укркомунбанк» Матвієнка Андрія Анатолійовича на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 31 травня 2015 року подана з пропуском встановленого законом строку та наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного строку з урахуванням викладеного не є поважними, а тому пропущений строк не підлягає поновленню.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку (ч. 3 ст. 358 ЦПК України).
Згідно ч. 4 ст.358ЦПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 272 цього Кодексу.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укркомунбанк» Матвієнка Андрія Анатолійовича на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 31 травня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Троїцької державної нотаріальної контори Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Публічне акціонерне товариство «Український комунальний Банк» про зняття заборони відчуження нерухомого та рухомого майна.
Копію цієї ухвали надіслати усім учасникам справи у порядку, визначеному статтею 272 ЦПК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді:
