Єдиний державний реєстр судових рішень
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
16.08.2021 м.Дніпро Справа № 904/4470/16
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідача),
суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.,
розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання зловживання правом та застосування заходів процесуального примусу у справі № 904/4470/16
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро
про стягнення 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, 51 305 898,24 грн. пені, 3 583 797,82 грн. 3% річних та 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" заборгованість у сумі 413 084 907,10 грн., з яких:
- 348 222 726,62 грн. заборгованість за природний газ поставлений в період з січня 2013 року по грудень 2015 року;
- 51 305 898,24 грн. пеня за загальний період з 21.01.2016 року по 13.05.2016 року;
- 3 583 797,82 грн. 3% річних за загальний період з 21.01.2016 року по 13.05.2016 року;
- 9 972 484,42 грн. інфляційні втрати за загальний період з лютого 2016 року по квітень 2016 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 у справі №904/4470/16 (суддя Бондарєв Е.М.) в задоволенні позовних вимог відмолено.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 року у справі №904/4470/16 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" заборгованість у сумі 413 084 907,10 грн., з яких: 348 222 726,62 грн. заборгованість за природний газ, 51 305 898,24 грн. пеня, 3 583 797,82 грн. 3% річних, 9 972 484,42 грн. інфляційні втрати.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 по справі № 904/4470/16 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 року у справі №904/4470/16 задоволено частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 у справі №904/4470/16 скасовано; прийнято нове рішення у справі; позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн. 3% річних, 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат, 181 027,48 грн. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 199 130,23 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду від 07.12.2016 у цій справі скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016, рішення господарського суду від 28.07.2017 залишено в силі.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 частково задоволено заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016; скасовані вказані судові акти, а постанову суду апеляційної інстанції від 05.10.2016 залишено без змін.
19.07.2021 до Центрального апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду вшосте звернувся відповідач.
22.07.2021 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява позивача з процесуальних питань, в якій останній заперечив щодо відкриття провадження за заявою відповідача, просив залишити без розгляду заяву АТ "Дніпропетровськгаз", визнати дії відповідача з подачі такої заяви зловживанням процесуальним правом та притягнути керівника відповідача до відповідальності за зловживання процесуальними правами.
Свої заперечення обґрунтовує тим, що вказана заява з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.320 ГПК України, подається до суду вшосте. При цьому, згідно з п.1 ч.2 ст.321 ГПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана, зокрема, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. А частинною 3 ст.321 ГПК України визначено, що строки, визначені у частині другій цієї статті не можуть бути поновлені.
Заявник просить переглянути постанову суду апеляційної інстанції від 05.10.2016, яка набрала законної сили 11.04.2018, відтак присічний строк подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами сплив 11.04.2021, про що було наголошено в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2021. В той же час, заявник звертається із такою заявою поза межами визначеного строку 19.07.2021. З урахуванням положень ст.118 ГПК України, позивач вважає, що відповідна заява має бути залишена судом без розгляду.
Позивач звертає увагу суду, що за допомогою шостої заяви у цій справі створюються перешкоди у розгляді заяви АТ "Дніпропетровськгаз" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, яку не розглянуто вже протягом двох років, в той же час, залишається чинною ухвала суду першої інстанції про зупинення виконання судового рішення до розгляду наведеної заяви, відтак, створюються перешкоди у виконанні обов"язкового до виконання судового рішення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021 відмовлено у відкритті провадження у зв"язку з нововиявленими обставинами за заявою АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", поданої щодо перегляду за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у цій справі, як такої, що подана за межами присічного трирічного строку, визначеного п.1 ч.2 ст.321 ГПК України, встановленого для подання таких заяв.
При цьому, в ухвалі наголошено, що про кінцевий (присічний) строк подання заяви, з підстави, визначеної п.1 ч.2 ст.320 ГПК України, заявнику було наголошено ще в ухвалі суду апеляційної інстанції від 29.03.2021, тобто, заявник був обізнаний із присічним строком для подачі відповідної заяви.
Розглянувши клопотання позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною 2 ст.42 ГПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані, у тому числі, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).
Згідно пункту 1 частини 2 статті 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто, використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, отже, зловживає ним.
Дії Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" щодо подання чергової (шостої) заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у цій справі з підстави, визначеної п.1 ч.2 ст.320 ГПК України, поза межами присічного строку для подання такої заяви, визначеного п.1 ч.2 ст.321 ГПК України, після перегляду п"яти попередніх заяв, за результатами розгляду яких, як судом апеляційної, так і судом касаційної інстанції ухвалені судові акти, якими заяви залишені без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції від 05.10.2016 без змін, та подальше оскарження процесуальних документів суду апеляційної інстанції, постановлених за результатами розгляду цих заяв, в касаційному порядку ставлять під сумнів його бажання розглядати подану ним же заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, впродовж розумного строку, оскільки останні фактично спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу та перешкоджання іншому учаснику процесу використовувати наявні засоби правового захисту, відтак, є зловживанням учасником справи своїми процесуальним правами.
Згідно частини 4 статті 43 ГПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Центральний апеляційний господарський суд розцінює дії Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" з подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду від 05.10.2016, як зловживання учасником процесу своїми процесуальними правами у відповідності до п.1 частини 2 статті 43 ГПК України.
Відповідно до ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Враховуючи встановлені зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, суд вважає необхідним застосувати до нього вперше захід процесуального примусу у вигляді попередження.
Керуючись статтями 43, 131-132, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Визнати дії Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" з подання 19.07.2021 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду від 05.10.2016 зі спливом присічного строку на її подання зловживанням процесуальними правами.
2. Попередити Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про недопустимість зловживання процесуальними правами та про те, що при подальшому зловживанні процесуальними правами апеляційний суд може застосувати заходи процесуального примусу, передбачені статтею 135 Господарського процесуального кодексу України, зокрема накладення штрафу.
3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддяО.Г. Іванов
СуддяО.В. Березкіна
СуддяМ.О. Дармін
