Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від № 14 березня 2018 року
у справі № 910/24853/13
Господарська юрисдикція
Щодо поширення ст. 625 ЦК України на повернення грошових коштів, отриманих як попередня оплата
Фабула справи: до господарського суду від Міністерства оборони України надійшла позовна заява у якій позивач просить стягнути з Державного підприємства "Антонов" на користь Міністерства оборони України 111 885 073, 82 грн основного боргу, 20 363 083, 43 грн - пені за порушення строків виконання робіт, 7 831 955, 16 грн - штраф за прострочення виконання робіт понад 30 днів, 20 363 083, 43 грн - пені за порушення строків надання звітних документів за використання авансу, 667 757, 97 грн - збитків від інфляції, 3 218 611, 71 грн - три відсотки річних, за період з 15.01.2013 по 31.12.2013.
Рішенням господарського суду позов задоволено повністю.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі на суму 164 329 565, 52 грн.
Мотивація касаційної скарги: Державне підприємство "Антонов" зазначає, що судом апеляційної інстанції було прийняте рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Правова позиція Верховного Суду: за своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України.
На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, який викладений у постанові від 16.09.2014 у справі № 3 90гс14).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно положень ч. ч. 1, 3 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Висновки: повернення грошових коштів, отриманих як попередня оплата (аванс) не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України.
Ключові слова: зобов'язання щодо повернення авансу, неналежне виконання зобов'язань за державним контрактом, поставка літаків
